Жахливий колапс «ХІТа» та побиття судді в Рівному, «Ураган» ризикує і перемагає, майстерні голи Микитюка та Семенченка, чотири стандарти – чотири голи «Сокола»: найцікавіше про матчі 22, 12 та 21 турів Екстра-ліги

0
625

Дещо нетрадиційним вийшов наш черговий щотижневий допис, адже командам Екстра-ліги потрібно не тільки грати матчі нового туру, але перейматися тим, щоб дограти матчі, які були пропущені раніше. Більше того, їм ще й доводиться грати так, щоб або з «Заходу», або з «Центру» не їздити зайвий раз через пів країни. От і виникло те, що , по-перше, представники «Центру» «ХІТ» та «Рятувальник» двічі зіграли в гостях. Але якщо кияни двічі грали з одним суперником, то представники Сумщини позмагалися з обома львівськими командами. А по-друге, що матчі, які підпали під наш огляд, розтягнулися аж на п’ять днів – з п’ятниці одного тижня по вівторок наступного.

Всі шість матчів були протистоянням команд «Заходу» і «Центру», і в них невеличка перевага виявилася на боці «західників»: три перемоги, нічия і дві поразки. Розпочалося все з перемоги «Сокола» над «Черкасиобленерго» 4:2, і в двох матчах з «енергетиками» підопічні Романа Ковальчика зібрали стовідсотковий врожай. Тим же самим можуть потішитися «енергетики» львівські, які в останньому з шести матчів, вже у вівторок, вдруге на «Боско-Арені» були сильнішими за «Рятувальник». Їхня перемога 4:1 хоча номінально і є гостьовою, але фактично вона домашня, але це був вибір «Рятувальника», щоб обидві гри проти «Енергії» зіграти у Львові.

Втім, додому команда Ігоря Салівона повертається не з порожніми руками. В суботу «рятувальники» реваншувалися у «in.IT» за домашню поразку, і перемога 2:0 стала надважливою в плані того, що дозволила команді з Ромен витіснити «Черкасиобленерго» з зони плей-офф. В суперництві «Урагану» та «CLUST-у» дуже було близько до другої між ними нічиєї, однак, керманич франківців Максим Павленко під завісу гри переграв свого візаві Валерія Директоренка, і «ураганівці» з четвертої спроби таки змогли вперше в сезоні перемогти команду з Києва. Це звитяга на «CLUST-ом» 3:2, а чому акцент зроблений на четвертій спробі, тому що пам’ятаємо, що виграти у «ХІТа» «ураганівцям» поки що не вдалося.

Ну і нарешті, вперше в сезоні відбулися два чисто спарених матчі, коли дві команди зіграли одна проти одної протягом двох днів. «ХІТ» після того, як в грудні не вдалося прийняти «Кардинал-Рівнестандарт» вдома, погодився на дві гри в Рівному. Хто від цього виграв? Скоріше, «кардиналівці», адже, мабуть, відіграти п’ять м’ячів на майданчику «ХІТа» їм було б важче, коли в суботній грі була зафіксована нічия 5:5. На наступний день «ХІТ» вже був на майданчику рівненської ДЮСШ №4 господарем не тільки номінальним, але і реальним, коли забив «Кардиналу-Рівнестандарт» ті ж п’ять м’ячів, але на відміну від попереднього дня не пропустив жодного – 5:0.

Що ще потрібно відмітити по зіграним матчам, що гра вівторка між «Рятувальником» і «Енергією» закрила програму першого туру четвертого етапу, або загалом 21 туру. Лише одного забитого м’яча не вистачило в цій грі, щоб встановити новий рекорд абсолютної результативності за один тур. П’ять голів в цій грі додалися до тих, що були забиті раніше в чотирьох іграх, і сумарна кількість склала 31 м’яч. Це рівно стільки ж, скільки було в 19-му турі. Якби хоча б на гол більше, це варто було б окремої номінації, але пройти повз цю цікаву деталь недоречно.

Втім, як вже було вище, під цей огляд підпали одразу шість матчів, і цього було з головою достатньо, щоб назбирати нашу традиційну десятку фішок ігрового тижня, які або були в центрі уваги, або, навпаки, могли пройти повз увагу вболівальників. Навіть на один невеличкий бонус залишилося.

Форс-мажор турів. «Рятувальник – «Енергія»

Дуже насиченим на повітряні тривоги виявився вівторок, і це стосувалося всієї України. І якщо в попередні дні п’ять матчів пройшли суворо за розкладом, то гравцям «Рятувальника» та «Енергії» довелося вперше залишати майданчик вже на 57-й секунді. Сама тривога була пів години, але пауза в грі трохи більше, адже гравцям потрібна була додаткова розминка. Вдруге учасникам матчу довелося переміщуватися в укриття на 23-й хвилині гри, і знову приблизно на пів години. Можливо, це і збіг обставин, але друга перерва в грі більше пішла на користь «Енергії». Невдовзі, з 25-ї по 27-му хвилини підопічні Валерія Легчанова забили три м’ячі, після чого доля зустрічі була вирішена.

Гра турів. «Кардинал-Рівнестандарт» – «ХІТ»

Безумовно, перша з двох ігор, які між собою в Рівному провели «ХІТ» та «Кардинал-Рівнестандарт», стоїть окремо. Хоча б через те, що випадків в чемпіонаті України, коли одна команда програвала з різницею в п’ять м’ячів і змогла уникнути поразки, одиниці. Автору цих рядків пригадався легендарний матч в Харкові в сезоні 2000/2001, коли харківський ФК «ЕХО» вигравав у «КрАЗу» з Кременчука ще до 33-ї хвилини 8:2, але програв 8:9. Втім, вболівальники зі стажем мають пам’ятати, в чому «легендарність» тієї гри. А от, щоб з 0:5 вилізти на 5:5, ну це вже дуже глибоко треба зануритися в історію футзалу. Саме таке дивна історія трапилася в грі між «ХІТом» та «Кардиналом-Рівнестандарт». Коли вже емоції після неї схлинули, неможливо не говорити про дві складові цього дива.

Перша – респект гравцям «Кардиналу-Рівнестандарт», які тонко відчули ситуацію. Після невдалої спроби Олега Лук’яненка випустити п’ятого, щоб потримати м’яч, а вийшло – другий пропущений гол, рівняни відчули, що гравці «ХІТа» опинилися в стані прострації, і активно перейшли на гру з п’ятим. Поки кияни перебували в стані впевненості, що те, ще з ними відбувається, з ними не може відбутися ніколи, а воно, тим часом, продовжувало відбуватися, підопічні Олександра Бондаря холоднокровно продовжували грати з п’ятим і витискувати з цього гол за голом. А чого б цього і не робити, коли хтось з гравців «ХІТа» або зайняв неправильну позицію, або викинувся на рівнянина і провалився, або воротар припускається елементарних помилок.

Друга складова – це питання до гравців «ХІТа»: що це було? Владислав Лисенко на нього відповів так: «Хлопці забули, що таке виконання своїх безпосередніх обов’язків». Іншими словами – непрофесіоналізм, і це в команді, яка ставить перед собою завдання виграти чемпіонат, а потім представляти Україну в Лізі чемпіонів! Не варто говорити, що це неприпустимо, але зазначимо, що з «ХІТом» подібне «забули» вже далеко не вперше. Останній приклад ще свіжий в пам’яті.

12 лютого 2021 року, гра «ХІТ» – АФФК «Суми». 35-та хвилина гри, рахунок 5:3. Згодом сумчани забивають четвертий м’яч, а на останній хвилині один з гравців «ХІТа» не біжить за Зеленським, ще двоє роблять для нього коридор, а четвертий навіть і не прагне зустрічати, як наслідок, 5:5 в грі одного з лідерів турнірної таблиці з її аутсайдером. Згадаємо коментар Владислава Лисенка після тієї гри? «В нас вийшла якась недооцінка суперника, якась розхлябаність, потворна гра в захисті, але захистом керує воротар і сьогодні його на грі взагалі не було. Люди дозволяли собі робити те, що не мають права робити. Як на мене, не всі люди готові працювати на результат», – це цитата з коментаря тренера «ХІТа». Феєрично! Відстань між іграми майже два роки, а Владислав Лисенко змушений говорити про те ж саме. Останнє, про результат, взагалі красномовно! В тому сезоні результату у «ХІТа» не було, бо чемпіонські амбіції зупинилися в півфіналі, в якому кияни програли «Урагану».

Два роки тому 5:5, зараз 5:5 – чи не стане це граблями для команди Олега Лук’яненка? До речі, про професіоналізм. А він взагалі може сьогодні бути, завтра ні, а післязавтра знову з’явитися? Чомусь здається, що він у людини або є, або його немає. Це, знаєте, як вагітність: вона або є, або її немає. І трішечки вагітним бути неможливо. Як і трішечки з професіоналізмом.

Ризик турів. Гра «Урагану» з п’ятим на останній хвилині

Тактичні дії, коли команда за нічийного рахунку на останній хвилині намагається вирвати перемогу за рахунок гри з п’ятим польовим гравцем, не є якоюсь дивиною, але тренери в нашій Екстра-лізі не так часто йдуть на це, воліючи соловейка в руці журавлю в небі. Із останнього пригадується, коли граючий тренер «Кардиналу-Рівнестандарт» Олександр Бондар ризикнув в грі з «Рятувальником», ризик виявився невиправданим і рівняни програли 1:2. Ті, хто уважно слідкують за нашим футзалом, в курсі, що головний тренер «Урагану» Максим Павленко не проти такої тактики, але її він застосовує дуже обережно, коли перемога ну дуже потрібна, або, навпаки, коли наслідки фатальної помилки, яка призведе до пропущеного м’яча, не є такими вже катастрофічними. Так, як це було в грі проти «CLUST-у», коли Максим Павленко взяв тайм-аут за 46 секунд до завершення гри.

Шістнадцяти секунд вистачило його підопічним, щоб в кілька передач ввести в оману суперника і вивести Ігоря Корсуна на удар з ідеальної позиції, з якої не забити було неможливо. Ті, хто дивився гру, погодяться з тим, що логічним результат гри був би нічийний, але ризик Максима Павленка виявився з розряду таких, після якого можна й випити шампанського.

Герой турів. Максим Павленко

В цій номінації лауреатом в абсолютно всіх попередніх наших дописах ставав гравець, який зробив найбільший, найвагоміший внесок в перемогу своєї команди. Як не дивно, але за підсумком шести матчів цього огляду такого гравця, який зробив би щось неймовірне, що перевернуло ситуацію з ніг на голову, самотужки витягнув гру, не виявилося. А от серед тренерів така персона була і про її подвиг детально було в попередній номінації. Тому без подальших зайвих слів героєм туру вперше в цьому сезоні стає не гравець, а тренер, і це Максим Павленко за його рішення зіграти з п’ятим, яке вийшло вагою в три очки.

Бан турів. Трансляція з Івано-Франківська

Тим, хто дивився гру «Ураган» – «CLUST» в онлайн-трансляції, можна казати, пощастило. На відміну від тих, хто забажав переглянути її в запису за якихось пару годин після завершення. І це вже, до речі, не вперше з трансляціями з Івано-Франківська. А вся проблема в тому, що їх банить ютуб.

Що ж не так? Звісно не в тому, що ютубу не сподобався футзал у виконанні команд Максима Павленка та Валерія Директоренка. Наша версія – це через те, що в перерві гри в спорткомплексі лунає музика відомих виконавців, а на її використання існують авторські права.

Для прикладу, спробуйте зробити якийсь відеоролік хоча б на пару хвилин, на відеоряд накласти щось з пісень ABBA чи Boney M і виставити його в ютубі. Просто так він простоїть пару годин, а потім вам прилетить попередження. Якщо зробите ще раз, ваш відео забанять.

Відверто кажучи, коли автор цих рядків чув ту музику, яка лунала в перерві гри «Ураган» – «CLUST», сумнівів, що це не залишиться без наслідків, не було. Навпаки, було б дуже велике здивування, якби це без наслідків залишилося. Але на ютубі свою справу знають, тому на майбутнє – величезне прохання до організаторів ігор в Івано-Франківську вже ж таки використання музичних хітів обмежити, а краще – взагалі припинити. Їх ми залюбки послухаємо там, де вони крутяться легально, а не на ютуб-каналі Асоціації футзалу України.

Голи турів. Микола Микитюк та Ростислав Семенченко

Два тижні тому в нашому огляді вже була ситуація, коли кращим довелося визначити не один, а два голи. Та ж сама ситуація склалася і після перегляду шести матчів, які підпали під цей допис. Цікаво, що вони обидва з однієї гри, від якої були великі очікування, а вийшло, що хіба що голи і скрасили її невиразність.

Майже 18 хвилин підопічні Максима Павленка та Валерія Директоренка змусили вболівальників чекати забитих м’ячів, і мабуть їх так і не дочекалися, якби не вибухнув Микола Микитюк (ВІДЕО). Капітан «Урагану» вдало скористався обрізкою Андрія Британа, і як той не намагався завадити, Микитюк потужним дальнім ударом увігнав м’яч в дальню дев’ятку.

Те, що зробив на 23-й хвилині Ростислав Семенченко (ВІДЕО), ми вже бачили цього сезону, тим не менше. Це вже класика: закидання з кутового або ауту, потім потужний удар злету, і м’яч в сітці. У випадку з голом же у ворота «Урагану» вийшло взагалі видовищно, коли м’яч після удару Семенченка застряг міг каркасом воріт та сіткою.

Отже, цього тижня з найкращим голом визначитися не вийшло, тому в цій номінації лауреатів нехай буде двоє.

«Стандартний» покер турів. Чотири голи «Сокола»

В цікавий спосіб здобув свою другу перемогу над «Черкасиобленерго» хмельницький «Сокіл». Чотири м’ячі забили у ворота «енергетиків» підопічні Романа Ковальчика, і всі вони були результатом вдалого розіграшу стандартних положень: тричі аутів і одного разу кутового.

Звісно, можна виграти гру, одного разу забивши після стандарту, можна забивши двічі, але щоб чотири рази, а це і були всі забиті в грі командою м’ячі, такого ще жодного випадку в поточному чемпіонаті не було. Щоправда, в двох голах святкувати взяття воріт гравцям «Сокола» допомогли черкащани, але це вже деталі.

Самобуйчий дубль турів. Дмитро Кошелюк і Олександр Лобов

Що це за дивна назва номінації, для пояснення звернемося до польської мови, в якій «samobójcza bramka» це автогол, а слово «samobójczy» перекладається як самогубний. Два такі самогубні голи і призвели «Черкасиобленерго» до поразки в Хмельницькому від «Сокола». Звісно, що ані Дмитро Кошелюк, ані Олександр Лобов не хотіли вражати власні ворота, але факт залишається фактом: різниця в підсумкових цифрах на табло між голами «Сокола» та «Черкасиобленерго» і склала ті два м’ячі, які влетіли у ворота Ярослава Іщенка від його партнерів по команді.

До речі, по автоголам гравці «Черкасиобленерго» є беззаперечними лідерами в Екстра-лізі: вони вражали власні ворота сім (!) разів. Тричі це робив Олександр Раковський та по разу Едуард Волков, Дмитро Кошелюк, Олександр Лобов і Ярослав Іщенко. Якось цю статистику можна пояснити. Черкащанам доводиться багато грати в захисті, бути під тиском атак суперників, звідси прикрі помилки і автоголи.

Впертість турів. Коментатор з Рівного Сергій Татаренко

Не вперше в наших дописах доводиться торкатися теми коментаторів матчів Екстра-ліги. Привід, щоб про неї згадати знову, дав коментатор гри в Рівному Сергій Татаренко, який вразив своїм трактуванням епізоду на 29-й хвилині гри, коли після вкидання м’яча рукою Олександра Сухова Михайло Волянюк головою відправив м’яч у власні ворота (ВІДЕО).

Здавалося б, очевидний автогол Волянюка, але тільки не для коментатора. Він одразу почав переконувати глядачів, що це не автогол. Більше того, вперто до кінця гри неодноразово наполягав на тому, що арбітри неправомірно записали гол на Волянюка, і навіть висловив надію, що після гри арбітри розберуться і авторство голу перепишуть на когось з гравців з «ХІТа».

На наступний день (добре, що була така можливість) Сергій Татаренко вибачився за свій фейл, посилаючись на те, що він не побачив, від кого ж з гравців «ХІТа» м’яч пролетів до голови Волянюка. Тут можна порадити просто треба бути уважнішим.

Крос турів. Те, що «прилетіло» арбітру Олександру Максименку

Спочатку треба пояснити, що це за назва номінація. В даному випадку крос – це назва одного із різновидів ударів в боксі, і його визначення потрібно процитувати:

Крос це довгий прямий удар у боксі, який виконують дальньою рукою. При такому прийомі вага переноситься на передню ногу після заднього руху. Потужність удару залежить від сили боксера та вміння вкласти свою вагу в кулак. Крім того, плече під час удару перебуває в русі, що порушує баланс тіла боксера.

Саме крос у його класичному вигляді ми побачили в трансляції гри «ХІТ» – «Кардинал-Рівнестандарт» (ВІДЕО). На 29-й хвилині арбітр Олександр Максименко опинився поруч з трибунами, після чого отримав крос в плече від когось, хто розташовувася на трибуні. Від кого саме, на жаль, в Рівному немає реверсивної камери, тому визначити по відео, в кого такий поставлений крос, неможливо. Визначитися, хто ж з офіційних осіб рівненського клубу приклався до арбітра, не зміг і коментатор гри, обмежившись констатацією факту: «Хтось там з офіційних осіб зачепив, судячи з усього, арбітра». Може, спостеріігач арбітражу Юрій Веремчук або делегат матчу Денис Пашкевич зможуть ідентифікувати цю офіційну особу, яка «зачепила» арбітра? Вони ж обидва з Рівного.

Далі Олександр Максименко перемістився на протилежний фланг до свого колеги, там вже йшла розмова з групою гравців «Кардиналу-Рівнестандарт» та офіційним представником клубу Михайлом Кондратюком. Потім до трибун почимчикував перший арбітр Святослав Ключник, ну і гра за якусь хвилину продовжилася.

До речі, оця «виховна робота» була проведена серед арбітрів так і не визначеною офіційною особою недарма. Якщо на 29-й хвилині до «кросу туру» в пасиві «ХІТа» було чотири фоли, а у «Кардиналу-Рівнестандарт» два, то закінчували гру кияни вже з сіма фолами (а це два 10-тиметрових), а рівняни всього з трьома. Б’ють – розуму дають?

Бонус. Про форму воротарів

Бонус нібито про дрібницю, але вона все ж таки псує загальну картину. Автору цих ряд доводиться бувати на передматчевих нарадах, де представники команд завжди звіряють кольори форми як гравців, так і воротарів. Це не просто, що комусь хочеться, і це не тільки потреба регламенту змагань, але й зручность перегляду трансляції.

Є факт: воротарі «Рятувальника» і «Енергії» провели гру в однаковій жовтій формі. Ще коли команди грали в форматі «чотири на чотири», це не так кидалося в очі. Коли ж то Валерій Легчанов, то Ігор Салівон почали задіювати пятого польвого гравця, почалася плутанина.

В регламенті подібний момент обговорений конкретно в Статті 22 «Вимоги до ігрового екіпірування футболістів», пункт 7:
Кольори футболок воротарів команд суперників повинні відрізнятися між собою, а також від кольорів футболок інших футболістів, арбітрів. Якщо кольори футболок арбітрів співпадають з кольорами футболок воротарів, змінювати футболки повинні воротарі. Якщо кольори футболок воротарів співпадають між собою, змінювати футболки повинні воротарі команди гостей.

За форму гравців перед грою відповідають делегат матчу та арбітри. Напевне, і делегат гри у Львові Олена Верещинська, і арбіри Олена Хомич та Орест Дуцяк не могли не знати про цю вимогу регламенту. І напевне, щось таке сталося, що вони допустили до гри воротарів різних команд в футболках однакового кольору. Тим не менше, треба було б зайти якийсь вихід, щоб цього уникнути.

В грі з «in.IT» воротарі «Рятувальника» теж грали в жовтій формі, і можна припустити, що у команди з Ромен не було ще одного комплекту форми для воротарів, а значить, вони не могли її поміняти, як того вимагає регламент. Залишається один варіант, щоб воротарі «Енергії» були не в жовтому, але чомусь вони залишилися в жовтому. Чому ж не поміняли? Хтозна, можливо вона в них якась фартова чи намолена, чи ще щось на кшталт цього.

Анатолій ПОДВОЙСЬКИЙ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ