Матчами 19-го туру футзальна Екстра-ліга повернула на третє коло регулярного чемпіонату, але якщо брати по окремим командам, то лише одна – МСК «Харків» – має за плечима кількість ігор, яка дорівнює кількості зіграних турів. Ще у дев’яти команд різниця складає від однієї до п’яти ігор.
Минулого тижня своє число пропущених матчів на одиничку скоротили «Ураган» та «Енергія», які у минулий четвер відіграли гру з 10-го туру. З неї і розпочнем короткий огляд перебігу подій в іграх, які увійшли до нашого чергового допису, і таких ігор шість.
Перший тайм гри в Івано-Франківську був одним з найкращих у виконанні «Енергії». Помітно було, що тренерський штаб команди ретельно розібрав ті складові, за рахунок яких «Ураган» частенько прибивав суперників вже в перші 20 хвилин. А їх головних три – це довгі вводи м’яча на стовпів, стандарти і підключення Юрія Савенка. Це у франківців не працювало, до того ж, «Енергії» вдалося відкрити рахунок. Львів’яни виглядали солідно і після того, як «Урагану» вдалося відновити паритет, своєї гри вони трималися і по перерві, коли знову вийшли вперед. На жаль для «Енергії», якась секундна втрата концентрації призвела до того, що вони не прочитали ривок Юрія Савенка безпосередньо до воріт, це і позбавило підопічних Валерія Легчанова впевненості. Пропущена атака з виводом стовпа на удар, пропущений м’яч у порожні ворота – і тема про переможця гри всім стала очевидною. Перемога франківців 4:3, втім, та частина гри, яку «Енергія» провела на оцінку «добре», мала б переконати львів’ян, що справа відбору очок у «Урагану» не така вже і нездійсненна. Цього б і хотілося побачити в грі, яка була між цими командами в неділю.
На наступний день, в п’ятницю, відкрився 19-й тур. Після гри з «Кардиналом-Рівне» головний тренер «Aurora Team» Євген Задорожній нарікав на те, що його команді важко даються ігри, які йдуть після тих, які його підопічні провели на високих емоціях. Така реальність є, але вона тільки частка проблеми, а решта в психології. Є абсолютна впевненість, що абсолютно всі гравці «Aurora Team» мали абсолютну впевненість, що «Кардинал-Рівне» вони обіграють. І вони мали для неї підстави: за складом зараз команди не підлягають порівнянню. Звідси і гра киян, як відмітили коментатори гри, на рівні 70-ти відсотків, а на думку автора цього допису, рівня не було і на 50 відсотків. Те, що все під контролем, господарів переконав початок другого тайму, коли до переваги в один м’яч, яка була після першого тайму, вони додали ще два м’ячі. Подумки перемикнулися на роздягальню, на те, як відсвяткувати перемогу та витратити преміальні, що і розв’язало руки «кардиналівцям». Ну не комільфо для команди з амбіціями, які є у «Aurora Team», пропускати при грі «чотири проти п’яти» два однотипних голи. Ще один такий же гол Михайла Волянюка, це вже був сміх крізь сльози, але обійшлося без сміху, і «Aurora Team» в третьому колі виграла у «Кардиналу-Рівне» перший з трьох матчів, які мають відбутися в регулярному чемпіонаті. З такими він зараз парадоксами.
Про 1:8 в Сумах в грі між МСК «Харків» та «ХІТом» особливо майже немає про що говорити. За виключенням одного моменту, який був ще до початку гри. Зазвичай головний тренер МСК «Харків» Станіслав Гончаренко виходить на ігри максимально зосередженим, весь у собі, а от перед грою з «ХІТом» на його обличчі щира посмішка, щиріше не буває. Його ж гравців, мабуть, в цей час поглинало відчуття, що їм сьогодні нічого не світить, бо увісьмох їм «ХІТ» ніколи не переграти. А тут ще і гра з п’ятим в першому таймі… Для неї потрібна впевненість, а не розгубленість, яка «ХІТом» була покарана двома гола Андрія Мельника у порожні. При 0:2 гра стала абсолютно нецікавою для вболівальників, але дозволила Олегу Лук’яненку спокійнесенько грати складом, яким він точно не буде грати проти «Урагану», чи проти тієї ж «Aurora Team». Хтось з тих гравців, хто в «ХІТі» зазвичай грає небагато, цим скористався більшою мірою, хтось меншою, але загалом для киян поїздка до Сум стала прогулянкою, в якій корисне поєдналося з приємним.
Ще одна гра в турі в Сумах повна протилежність, в ній інтрига до кінця гри, а розв’язка за лічені секунди до сирени. Ніколи раніше «Рятувальник» ще не був настільки близьким до перемоги: розпочалася заключна хвилина гри, а команда Ігоря Салівона веде в рахунку 3:2 – в такій ситуації вона ще не була жодного разу. Навряд чи «рятувальники» в ці секунди думали про близькість першої перемоги, і те, що не дограли з Владиславом Константіновим, призвело по пропущеного м’яча і рівноваги на табло. Але нещодавно Ігор Салівон озвучив, що найближчою ціллю команди є не бути в турнірній таблиці останньою, і заради неї він в своєму ризику пішов до кінця. Надії вирвати перемогу не були безпідставними, адже «Рятувальник» трохи раніше при грі з п’ятим забив двічі. Але трійці не сталося, і «in.IT» зусиллями Олега Мурина закотив м’яч у порожні ворота – 4:3.
«Сокіл» та «SkyUp Futsal» достатньо швидко обмінялися забитими м’ячами. В грі і спочатку чимало було емоцій, але після конфлікту, який стався при потуранні арбітрів в середині першого тайму, футзал для гравців обох команд відійшов на другий план – для всіх стало головним не поступитися в характері, а забити м’яч у ворота – це вже як вийде. Вийшло у гостей, які за невикористаного десятиметрового свій гол все ж таки забили. «Соколу» відігратися не вдалося, поразка 1:2, втім, ця гра варта окремої номінації, яка буде далі.
Закривала ігровий тиждень, як і розпочинала, гра між «Енергією» та «Ураганом». Повертаємося до того, що очікувалося після 4:3 чотирма днями раніше, але наскільки бувають різними ігри між двома командами, коли вони близькі по датах. «Ураган» здивував тим, що розпочав з перших хвилин не тиснути на суперника, а грав за принципом «вам потрібна перемога, ви й атакуйте». Не можна виключати, що в «Енергії» готувалися до такого, але на майданчику цьому протидіяти не вийшло. «Ураган» же дочекався свого на стандарті. Гол Михайла Грицина був чимось схожий на такий, що часто густо забивається у хокеї – це доставка шайби на п’ятачок, де починається запекла боротьба. Так і вийшло у «Урагану»: удар з кутового в штрафний майданчик, непередбачувані відскоки, і самим спритним у м’яча виявився Михайло Грицина. Надалі від цього і пішла гра, в якій «Ураган» почувається як риба у воді. Франківці не форсували події, спокійно чекали свої моменти, і за надійної гри Юрія Савенка така стратегія мала право на життя. Вона і привела до перемоги 4:0.
Тож, шість різнопланових ігор в тижні – це те, що потрібно і достатньо, щоб видати на розсуд читачів щотижневий допис з оглядом різних фішок туру, які або були в центрі уваги, або, навпаки, могли пройти повз увагу вболівальників. Їх в цьому дописі буде дванадцять.
Абсолют туру і кола. Дев’ять перемог «Урагану»
Домашня гра проти «Енергії» з 10-го туру стала для «Урагану» повноцінним завершенням другого кола, яке у команди Максима Павленка вийшло феєричним – дев’ять перемог в дев’яти матчах. 27 очок з 27-ми можливих – така хода не під силу іншим командам. Для порівняння, у «ХІТа» в другому колі 16 очок при двох незіграних матчах, а у «Aurora Team» – 14 при одній пропущеній. Такий ривок виніс франківців на висоту, яка вбачається недосяжною і непереборною для переслідувачів. Той же «ХІТ» відстає від «Урагану» на шість очок (за втраченими), але щоб команді Олега Лук’яненка обійти франківців, потрібно, щоб з одного боку сам «ХІТ» був ідеальним, а з іншого – щоб франківців почало стабільно лихоманити. Цього наразі не вбачається, чому підтвердження результат першої гри третього кола, яка була у Львові проти «Енергії». До того ж, загальна переможна серія «Урагану» вже зросла до дванадцяти ігор, востаннє він втрачав очки 15 жовтня минулого року, коли зіграв 2:2 з «ХІТом».
Гра туру. «Сокіл» – «SkyUp Futsal»
«Грою туру» цього разу за відсутності якихось матчів, які у вболівальників могли винести мозок (такі ми вже бачили цього сезону, зокрема в Києві), буде гра в Здолбунові, яка стала найскандальнішою цього сезону. Вона винесла мозок її учасникам і представникам команд-учасниць, і є підстави стверджувати, що ця скандальність була запрограмована деякими недолугими рішеннями (без)відповідальних працівників Асоціації футзалу України.
Як для кого, а для автора цих рядків тур починається з ознайомлення з призначеннями арбітрів на ігри туру. Вже по ньому можна зробити певні припущення, чого можна від гри очікувати. От і після ознайомлення з призначенням на ігри 19-го туру закралися «смутні сумніви», що людина або кілька людей, які роблять призначення, зробили хибний вибір. З ним, до речі, може бути два варіанти – не свідомо зробили хибний вибір, або свідомо і в призначенні була корупційна складова.
Аргументи про хибність призначення арбітрів Олександра Плахова та Тараса Дем’янчука. Гра між «Соколом» та «SkyUp Futsal» хоча і була між п’ятою та сьомою командами турнірної таблиці, але за амбіціями ці місця не влаштовують обидві команди, тому підвищені напруга та емоції гри були гарантованими. Але в АФУ поставилися до гри, як до матчу між середняками Екстра-ліги, відповідно, і арбітрів відправили, на думку в АФУ, на неї посередніх. Але це виявилось перебільшенням щодо рівня кваліфікації панів Плахова та Дем’янчука. Особливо останнього.
Далі – аналіз призначень цих арбітрів в поточному сезоні. Олександр Плахов до гри 19-го туру відпрацював на п’яти матчах – це посередній рівень призначень. В трьох іграх він був першим арбітром (одна з них «Сокіл» – МСК «Харків»), в ще двох другим, з яких рейтингова гра «Енергія» – «ХІТ» (2:6).
З Тарасом Дем’янчуком же ситуація катастрофічна, і є підстави стверджувати, що до роботи на грі рівня «Сокіл» – «SkyUp Futsal» він не був готовим. За 18 попередніх турів пан Дем’янчук з рідного Івано-Франківська виїжджав… лише один раз, це було до Львова на «неймовірно складну» до арбітражу гру «in.IT» – «Кардинал-Рівне» (0:2). Вся решта призначень пана Дем’янчука була рівня третього арбітра на іграх «Урагану». Більше того, на двох домашніх іграх йому не довірили бути навіть третім арбітром, а посадили на місце хронометриста. Це було на іграх «Ураган» – «ХІТ» та «Ураган» – «Кардинал-Рівне», на які до Івано-Франківська, щоб бути третім, приїжджали рефері з інших міст.
Резюме по Дем’янчуку. Арбітра, в якого нуль і нуль в періоді серйозного досвіду, (без)відповідальні особи з АФУ відправляють на гру, в якій суперники будуть готові, скажемо трохи гіперболізовано, вбивати один одного. Вибачте за жаргон, але в певних колах це називається просто – підстава. Це як новобранця кинути на «нуль».
Автор цих рядків далекий від думки, що хтось в АФУ вирішив поекспериментувати і запустив Дем’янчука в Здолбунів типу для випробування – гідний чи не гідний він далі судити. В АФУ, та й в УАФ, так не працює. З Дем’янчуком можливі тільки два варіанти. Перший вже озвучений – це підстава. Другий – Дем’янчука просто використали як бовдурчика в якійсь грі. В якій, а от про це пан Дем’янчук не міг не розумітися. Пан Дем’янчук не міг не усвідомлювати свій реальний рівень – третього арбітра, але чомусь вирішив поїхати до пекла. Життєвий досвід автора підказує, що в такому випадку людина розуміється, чому і заради чого вона йде на рівень, який не тягне, і які можуть бути наслідки і компенсації.
Що ж до гри, то вона вже на початку почала знищуватися тим, що арбітри заплющували очі на відверто брудну і провокаційну гру з боку гравців «SkyUp Futsal». Ця міна прихованої дії вибухнула на 11-й хвилині, коли не був призначений фол за поштовх в спину Олега Гуцуляка з боку Юрія Щериці (ВІДЕО). Його підсумком став карткопад, з яким вже три арбітри, разом з Оленою Хомич, примудрилися не розібратися, адже під роздачу дехто потрапив, хто взагалі не був поруч.
Ще один епізод розгубленості арбітрів вистрілив на 19-й хвилині, коли за гру рукою Юрієм Щерицею був призначений штрафний удар (ВІДЕО). Тут вже контроль над собою втратили тренери «SkyUp Futsal», і якщо стосовно Тараса Шпички судді обмежилися жовтою карткою, то стосовно Костянтина Власенка прямою червоною. Що, втім, не завадило йому бути активним учасником гри в другому таймі – це ще одна серйозна помилка арбітрів. Але про найжахливішу, яка засвідчить про повну некомпетентність арбітрів, помилку буде в нашій заключній номінації. Чому в заключній – це буде навмисно, адже запамятовується останнє.
Драма туру. Поразка «Рятувальника»
Шаленими стали заключні хвилини дуже важливої гри для її учасників – «Рятувальника» та «in.IT». Ще за три з половиною хвилини перевага гостей вимірювалася одним м’ячем, а сумарна їхня кількість була три. А далі понеслося таке, що могла кров закипіти (ВІДЕО, яке, щоб його зацінити і насолодитися, варто дивитися повністю – від відсічки до фінальної сирени).
37 хвилина. Денис Зеленкевич дальнім ударом в «дев’ять» зрівнює рахунок.
39 хвилина. Валерій Гайван дальнім ударом в «дев’ять» з тієї ж точки на майданчику виводить «Рятувальник» вперед.
40 хвилина. 50 секунд до сирени. Після удару Ростислава Гуля воротар Олексій Нагорний відбиває м’яч прямо на ногу Владислава Константінова, і в грі знову нічия 3:3.
40 хвилина. Так що, в третьому матчі між цими командами третя нічия? З цим не згодний «Рятувальник», який знову грає з п’ятим польовим гравцем.
40 хвилина. Менше п’яти секунд до сирени. Валерій Гайван в спробі загострити ситуацію втрачає м’яч, і Олег Мурин зі своєї половини низом відправляє його до сітки воріт. За м’ячем з усіх ніг біг Олексій Прокопчук, але тут треба було бігти швидше ніж Усейн Болт. До сирени дві секунди, і рахунок 3:4.
Це драма, аналогічні якій можуть писатися тільки в спорті. Вболівальникам їх цікаво дивитися, але який же це стрес для тих, хто творить такі сюжети.
«Бий по своїх, щоб чужі боялися» туру. Ігор Корсун
Доволі рідкісне авторство забитих м’ячів було зафіксоване в івано-франківській грі між «Ураганом» та «Енергією». На перерву команди пішли за рахунку 1:1, і автором обох м’яч став… гравець господарів Ігор Корсун. Спочатку він головою так підрізав м’яч, що після дотику з нею шкіряна куля залетіла у ворота і над Тарасом Кузем, якому власне і було адресована передача від Назарія Войтовича), і над Юрієм Савенком (ВІДЕО).
За цей автогол Ігор Корсун виправився сповна, коли на 16-й хвилині завершив швидку контратаку франківців (ВІДЕО). Ігор Корсун став третім гравцем, який в одній грі забивав і у свої ворота, і у чужі. Раніше такий собі «дубль», який дублем не вважається, вдався Артуру Подлюку та Петру Шотурмі. Цікавим в цьому є момент, що всі троє зі складу команд-лідерів, гравці яких в чужі ворота забивають стільки, що іноді можуть собі дозволити засмутити і воротаря своєї команди.
Оскільки в цій номінації маємо справу з автоголом, то треба додати, що автогол Ігоря Корсуна став 16-м цього сезону, а для гравців «Урагану» другим. Попереду усіх з автоголами у відриві гравці «ХІТа», які п’ять разів забивали у свої.
Розгром туру. Гра в Сумах
Про загальну картину гри в Сумах між МСК «Харків» та «ХІТом» і головну її передумову – кадрову непорівнянність і неспівставність в день гри – було в прев’ю на початку допису. Запишається лише внести зміни в загальну статистку матчів, які завершилися з розгромними рахунками.
Звитяга такого плану цього сезону зафіксована 16-та в 85-ти зіграних матчах з 95-ти в 19-ти турах, і відсоток таких матчів знизився з 20,27% (яку було після 17-го туру) до 18,82%, що виглядає логічним. Команди вже всі на ходу, гравці в оптимальній формі, тому в іграх кожний чіпляється за кожний м’яч.
Тенденція до зниження ігор, в яких розгром є підсумком, не може не тішити – вболівальників приваблюють ігри, які їм цікаво дивитися до заключних хвилин,, а не так як було в тих же Сумах в грі 19-го туру.
Гол турів від воротаря-голеадора. Юрій Савенко
Після карколомного слалому голкіпера «Урагану» Юрія Савенка в івано-франківському «класичному енергетичному» за рахунку 1:2, одразу було зрозумілим, що альтернативи його голу в номінації «гол туру» не буде. Так, якщо зануритися в ютуб, то можна там відшукати голи воротарів і після карколомніших слаломів, але в нашому футзалі гол Юрія Савенка – це штучний випадок.
Варто зазначити, що майже півтора тайми «Енергія» доволі непогано протидіяла підключенням Савенка до атак, і суттєвої загрози від них не було. А от на 27-й хвилині львів’яни відверто проґавили прискорення, яке Юрій зробив у вільну зону. Але можна сказати і по-іншому: це воротар своїм ривком застукав львів’ян зненацька. Тарас Кузь з запізненням намагався «перерізати» воротарю шлях до володінь Войтовича, і це було запізно: Савенко вже опинився біля воріт на ударній відстані, і його колега з «Енергії» був безсилим врятувати свою команду (ВІДЕО).
В грі «in.IT» проти МСК «Харків» ми вже могли бачити, як харків’янин Андрій Остріков вразив ворота після ривка від центральної лінії майже до штрафного майданчика, але відмінність його голу в тому, що він тоді наблизився до воріт взагалі без перешкод.
Щоб уникнути зайвої номінації про воротарів-голеадорів, саме тут зробимо зміни в загальній статистиці воротарських голів. Гол Юрія Савенка став ювілейним, десятим для воротарів Екстра-ліги, Андрій Остріков всього один тур перебував в якості кращого, і наразі маємо в обох по три голи. Двічі забивав Сергій Шевченко («Сокіл»), по разу Олександр Сухов («ХІТ») і Ярослав Кожуховський («Сокіл»).
10-тиметровий туру. Ігор Салтанов
За підсумками туру збільшилася кількість нереалізованих 10-тиметрових. Ігор Салтанов зі «SkyUp Futsal» мав можливість відзначитися забитим голом, але своїм ударом струсонув штангу. Оскільки штанга це різновид удару повз ворота, то кількість ударів, після яких м’яч не полетів у площину воріт, збільшилася до двох. Туром раніше взагалі повз ворота пробив Петро Шотурма. Пробив, зазначимо, як і Ігор Салтанов, повз ворота «Сокола». Що ж до статистики, то відсоток нереалізації 10-тиметрових виріс до 70-ти – сім з десяти.
Посилання на відео виконання дабл-пенальті в цій номінації не надаємо, чим продовжуємо підігрівати зацікавленість до заключної номінації цього допису, яка дуже тісно пов’язана з 10-тиметровим у виконанні Ігоря Салтанова.
Шість секунд турів. Фатальний аут «Енергії»
Абсолютно нова номінація для наших дописів, а спонукав до неї епізод, який, як з’ясувалося пізніше, став ключовим в івано-франківській грі між «Ураганом» та «Енергією». На 29-й хвилині за рахунку 2:2 львів’яни отримали можливість розіграти аут на половині господарів. Аут спочатку планував ввести Віталій Радевич, але робити цього не став, пішли маневри гравців зі Львова, і на місці введення ауту опинився вже Володимир Буньо. Такі хитрощі можна чимало побачити в іграх, але в цьому випадку Буньо так і не ввів м’яч з ауту. Йому це не дозволив зробити арбітр Євген Гордієнко, який був поруч і який встиг відрахувати чотири секунди, які відведені для того, щоб ввести м’яч в гру (ВІДЕО).
По-перше, стало цікавим, скільки ж насправді секунд відрахував рефері. По відео видно, що він зробив рукою чотири рухи, які говорять про чотири секунд. Але те, що рухів було чотири, не завжди означає, що пройшло саме чотири секунд. Кожний з нас може поекспериментувати, і чотири рухи рукою можна зробити або за дві секунди, або за більше ніж чотири. Так, до речі, було і в моменті, що розглядається, з Євгеном Гордієнком. Ретельний хронометраж показав, що з того моменту, коли Віталій Радевич встановив м’яч і міг його ввести в гру, до того моменту, як біля м’яча опинився Володимир Буньо і пролунав свисток арбітра, пройшло… шість секунд.
А тепер до головного, що ж привернуло увагу до цього епізоду, здавалося б, пересічного. Справа в тому, що володіння м’ячем перейшло до «Урагану», його гравці деякий час шукали краще продовження розвитку атаки, а завершилося все тим, що Артем Фаренюк вразив ворота і зробив рахунок 3:2. Від нього і пішла вся подальша гра. Невдовзі «Енергія» перейшла на гру з п’ятим, отримала м’яч у порожні ворота, і гра була зроблена. Так, львів’яни до фінальної сирени встигли забити один м’яч, але він був лише для статистики і на підсумок гри не вплинув.
Висновок. Не перемудри львів’яни з тим введенням ауту, однозначно можна казати, що того голу Фаренюка, який став ключовим, точно б не було. Можливо, був би взагалі іншим не тільки рахунок на табло, але й підсумок гри. Весь цей епізод – показова ілюстрація, наскільки важливо уважно підходити до кожного ігрового епізоду, зокрема, до часу, який відведений на введення м’яча, щоб потім не було фатальних наслідків.
Дівчата туру. Олена Хомич та Марія Мисловська
Обидві арбітрині вже тривалий час працюють на іграх Екстра-ліги, і раніше Олена та Марія робили це окремо одна від одної, виключно в тандемі з кимось із чоловіків. В 19-му турі відбулася подія, на яку варто звернути увагу – в грі «Aurora Team» – «Кардинал-Рівне» вперше їм довелося попрацювати в одній зв’язці.
Гра в Києві не стала для Олени Хомич та Марії Мисловської серйозним випробуванням. Вона хоча і була інтенсивною, але гравці не переходили межу, тому і атмосфера на майданчику була спокійною. Незначних огріхів арбітрині все ж таки не уникнули, це стосується призначення деяких кутових і аутів, але загалом, як-то кажуть, каші не зіпсували.
Чи буде така спільна праця мати продовження надалі, наприклад, на іграх рівня «Урагану» з «ХІТом», це вже залежить від того, хто робить призначення, але побачити Олену та Марію на іграх такого рівня було б цікавим.
Гол-фантом туру. Бахман Фаталієв
Голи, коли гравці забивають головою після вкидання воротаря, не є рідкістю в футзалі. Були такі голи в Екстра-лізі цього сезону, самий пам’ятний з яких це гол Даниіла Абакшина в ворота «Aurora Team» після вкидання від Олександра Сухова. Обов’язкова умова таких голів – це дотик після вкидання воротаря будь-якого гравця (неважливо, свого чи чужого) до того моменту, як м’яч перетне лінію воріт. Хоча у всіх на пам’яті незараховане взяття воріт, коли м’яч після вкидання Юрія Савенка залетів у ворота від рук на той момент гравця «in.IT» Володимира Кардаша. Але судді придумали відмазку для нефіксації голу через те, що м’яч рук Кардаша нібито торкнувся, коли вони були за лінією воріт. Абсурдність такого була доведена у відповідному дописі про 13 тур.
В 19-му турі ще одна дивна ситуація з гри МСК «Харків» – «ХІТ»: після вкидання воротаря, в цьому випадку це був Микола Хомяк, м’яч летів в напрямку воріт, Бахман Фаталієв намагався дотягнутися до м’яча, але не дотягнувся. Тим не менше, це дезорієнтувало воротаря «ХІТа» Олександра Кравця, який торкнувся м’яча лише після того, як м’яч торкнувся сітки (ВІДЕО). Жах, але арбітри вказали на центр, і оскільки автором голу вписаний в протокол Бахман Фаталієв, то арбітри переконані, що гравець МСК «Харків» торкнувся м’яча. В іншому випадку був би автогол Олександра Кравця.
А от автор цих рядків переконаний, що торкання м’яча з боку Бахмана Фаталієва не було! Розкадровка цього епізоду, три фото з якої представлені нижче, переконують, що м’яч і навіть волосся гравця МСК «Харків» ніяк не перетнулися. На другому фото м’яч дещо закритий QR-кодом, але частина м’яча помітна. Не було тут дотику хоч як ці фото не дивись – це перший аргумент.
Другий – вдалося поспілкуватися з деякими очевидцями цього «голу-фатуму». Про дотик вони нічого не кажуть, а повідали таке. Бахман Фаталієв на запитання з лави запасних «ХІТа» відповів, що він м’яча не торкнувся. Коли ж представники «ХІТа» намагалися навести цей аргумент представникам Феміди, ті просто його проігнорували і від свого хибного рішення не відмовилися.
За фіксацію голу, якого не було, арбітри мають отримати незадовільну оцінку, і немає значення, це було за рахунку 0:1 чи 0:6. Це так за правилами, а як буде в Екстра-лізі, де бал правлять не правила, а «понятія»?
Картки туру. Десять в грі в Здолбунові
В передостанній номінації повертаємося до скандальної гри в Здолбунові. Вона стала рекордною за кількістю жовтих карток, показаних в одній грі – сім у «Сокола» і три у «SkyUp Futsal». Попередній рекорд також був в грі «Сокола», суперником якого в 4-му турі був «ХІТ», це вісім жовтих карток, але тоді картки поділилися навпіл.
Зазначимо, що десять карток – це тільки гравцям. Ще одну перед собою побачив головний тренер «авіаторів» Тарас Шпичка. Була і червона, для тренера тих же «авіаторів» Костянтина Власенка. Але не в перший раз в цьому дописі робимо наголос на тому, що вилучення не заважало Костянтину Власенку в першому таймі розташуватися за лавою запасних своєї команди, а в другому – поруч з нею. А ще за зручної нагоди підбігати безпосередньо до арбітрів і «лікувати» їх на підвищених тонах, що вони не такі рішення приймають. З цим представник тренерського штабу «SkyUp Futsal» нічим не ризикував – в правилах немає, що вилучити гравця або офіційну особу можна два рази.
Найдивніше, що все тріо арбітрів – Олександр Плахов, Тарас Дем’янчук та Олена Хомич – на присутність вилученого тренера киян жодним чином не реагували, навіть тоді, коли він їх «лікував» біля суддівського столу. Вони покірно стояли і блимали своїми очима. Хто чарівними, а хто безсовісними.
Нелегітимність туру. Другий гол у ворота «Сокола»
Ну і фінал-апофеоз (так і хочеться сказати – фінал-апупеоз) скандального матчу в Здолбунові. Він в тому, що другий гол у ворота «Сокола» був зафіксований не за правилами, тобто, він є нелегітимним. Для початку посилання на ВІДЕО, на якому Ігор Салтанов пробиває 10-тиметровий.
Нібито нічого незвичного: удар Салтанова в штангу – відскок – добивання Ардашнікова – гол. Але далі вашій увазі стоп-кадр в момент пробиття Салтановим 10-тиметрового.
Нічого не бентежить на фото? Ну, якщо нічого на фото такого, що бентежить, не було, його б тут не було. Що має забентежити, про це відкриваємо матчасть, тобто «Правила гри в футзал», знаходимо в них Правило 13, Статтю 5 «Штрафний удар, починаючи з шостого накопичуваного фолу кожною командою в кожному таймі (ШУНШФ)», в якій прописане таке:
– Гравці, за винятком гравця, який виконує удар та воротаря, який захищається, повинні бути:
• в межах ігрового майданчика;
• щонайменше 5 м від м’яча;*
• позаду м’яча;
• за межами штрафної площі.
Тобто, на стоп-кадрі очевидний факт – два гравці «SkyUp Futsal» здійснили порушення, а саме – не знаходилися позаду м’яча до удару.
Які ж наслідки мають бути того, що Правило 13 двома гравцями порушено? Про це ж в Правилах, і є два варіанти – з прямого удару був гол чи не був:
Перший:
– якщо перед тим, як м’яч увійде в гру гравець, який виконує ШУНШФ або його партнер скоює порушення і м’яч проходить у ворота, удар повторюється.
Тобто, якби Салтанов прямим ударом забив гол, то арбітри мали б змусити команду «SkyUp Futsal» виконати 10-тиметровий ще раз. Але найголовніше по грі «Сокіл» – «SkyUp Futsal», що Салтанов прямим ударом гол не забив, і це Друге:
– якщо м’яч не проходить у ворота (безпосередньо з 10 метрового), арбітри зупиняють гру та поновлюють її вільним ударом на користь команди суперника.
Тобто, правильним рішенням арбітрів в реальній ситуації гри «Сокіл» – «SkyUp Futsal» мав би бути вільний удар від воріт «Сокола»!
Навіть після цього розтлумачення впевнений, що є такі найпалкіші вболівальники «авіаторів», які після перегляду відео радісно повідомлять автору цих рядків, що так і гравці «Сокола» зрушили з місць ще до удару. Ну, по-перше, якщо і зрушили, то всі троє гравців «Сокола» знаходяться або на лінії м’яча або за нею. Але, розчаруємо фанів «авіаторів», бо в Правилах є таке:
– гравці обох команд скоюють порушення (або порушення гравцями команди, що захищається та атакує), то ШУНШФ повторюється незалежно від того чи пройшов чи не пройшов м’яч у ворота безпосередньо з 10-метрового удару.
Тобто і в цьому випадку м’яч не зараховується, а удар повторюється. Головне резюме – арбітри в ситуації з пробиттям 10-тиметрового прийняли неправильне рішення, зарахували нелегітимний гол, чим вплинули на результат гри.
Звідкіля природа цієї грубої помилки арбітрів, а вона проста – арбітри Олександр Плахов, Тарас Дем’янчук та Олена Хомич не знають конкретного правила щодо розташування арбітрів при виконанні 10-тиметрового удару. А воно доволі просте, і відображене на картинці.
На картинці як має бути, а нижче стоп-кадр, як було насправді в грі.
Помічаєте різницю? По позиції Тараса Дем’янчука жодних питань – він там, де і має бути. А щодо інших двох арбітрів? І з цим цікавіше. Згідно картинки з правил гри Олександр Плахов мав би розташовуватися на лінії 10-тиметрової позначки. Тоді він би мав можливість контролювати правильність розташування гравців і чи правильну вони займають позицію до удару. Але на ВІДЕО видно, що Олександр Плахов пішов десь за кадр, натомість, Олена Хомич займається не своєю справою, вона розташувалася навіть не на 10-тиметровій лінії – по проекції чорної лінії це 11 метрів. Її ж місце – на п’ятиметровій лінії, а функціональні обов’язки – контролювати, щоб воротар не порушив правило п’яти метрів.
Вже не вперше за два останні два роки, коли наші дописи стали регулярними, в них ми ловимо арбітрів на тому, що вони не знають елементарних правил: коли м’яч в грі і не в грі, що робити, коли м’яч влучив в арбітра тощо. В цьому дописі ще один ляп – арбітри не розуміють навіть своє місце на майданчику, через що припускаються помилок, які впливають на рахунок, спотворюють зусилля команд, які прагнуть чесного результату.
Автор про чесність, про правила? Який він смішний, а для чого знати ті правила – в суддівському корпусі головне правило – вміння працювати в команді, бути одним цілим, триматися правильної лінії, і буде тобі щастя, у вигляді нових призначень. Ви думаєте, що хтось з трьох авторів перемоги «SkyUp Futsal» над «Соколом» понесе якесь покарання? Я Вас прошу, всі будуть судити далі – хтось першим і другим арбітрами, когось, можливо, знову заженуть до рідного міста бігати по боковій лінії третім. «Своїх не кидаємо» – цей девіз працює не тільки у однієї тієї потвори, яка зруйнувала життя мільйонам українців. «Своїх не кидаємо» – це той фундамент, на якому тримається суддівське свавілля.
Тут нещодавно в УАФ новий її президент в своїй програмі заклав такий пункт як «Реформа арбітражу». На долі автора цих рядків нинішній очільник УАФ – це вже шостий її президент. Намагання «реформувати арбітраж» було у всіх п’яти попередніх, і як, сильно реформували? Результати цих реформувань безжально розтліють і футзал в тому числі.
Анатолій ПОДВОЙСЬКИЙ
