Пропущена гра з третього туру другого етапу (то був загалом 13 тур в Екстра-лізі) та чотири гри третього туру третього етапу (тобто 18-го туру) залишилися позаду в календарі чемпіонату України. Київському «ХІТу» вдруге в сезоні довелося з’їздити до Хмельницького на зустріч з «Соколом», а додому столична команда повернулася з трьома очками після перемоги 5:0. Пройшло менше двох діб, як вже «Сокіл» вдруге в сезоні поїхав до Івано-Франківська, але і це третє його побачення з «Ураганом» не дозволило відібрати очки у франківців – поразка 1:5. По дев’ять очок в особистих зустрічах взяли у своїх суперників також «CLUST» та МСК «Харків», і якщо киянам перемога над «Черкасиобленерго» 4:0 далася відносно нескладно, то харків’яни буквально вигризли свої 4:3 у «Рятувальника», який сам допоміг зробити це двома автоголами. Хто буде забивати у «Кардинала-Рівнестандарт» за відсутності Михайла Волянюка, таке не пусте питання пролунало під завісу нашого анонсу гри «Ураган» – «Сокіл», і, як виявилося, недарма: в грі з «in.IT» рівняни нічого не забили, до того ж безглуздої помилки припустився їхній воротар, тому і поразка 0:1.
П’ять ігор – достатній матеріал, щоб визначити нашу традиційну десятку фішок ігрового тижня, які або були в центрі уваги, або, навпаки, могли пройти повз увагу вболівальників.
Форс-мажор туру. Годинна перерва в грі у Львові
В суботній день 18-го туру, коли гралися три гри, протягом дня були дві тривалі повітряні тривоги, але якщо перша розпочалася та завершилася ще до початку ігор в Черкасах і Сумах, то друга якраз припала на перерву гри у Львові. В підсумку, гравці «in.IT» та «Кардиналу-Рівнестандарт» відпочивали не 15 хвилин, а годину. Про цей форс-мажор можна було б, мабуть, і не згадувати, але його вплив на перебіг подій був очевидним, тому він і потрапив до нашої десятки.
Гра туру. «in.IT» – «Кардинал-Рівнестандарт»
Напевне, у когось виникне питання, як може стати «грою туру» гра, в якій був забитий всього один м’яч? Та й то, і його б могло не бути, якби не помилка воротаря. Але, на жаль, не завжди лауреата доводиться обирати з якихось феєричних ігор, а частіше необхідно вишукувати щось краще з того, що було. І гра у Львові – це саме той випадок.
Чим, перш за все, вразили суперники? Все ж таки своїм бажанням грати на атаку, а не сидіти і чекати, коли ж той бажаний момент виникне сам по собі з нічого. Хоча і не без цього. Численним моментам сприяли і численні позиційні помилки в захисті, і через це теж було цікаво. Не пройшло й 10-ти секунд, як вся четвірка «айтішників» вишикувалася в лінію, її однією передачею відрізав Ланко і вивів Басича сам на сам з Кардашем. Все було чудово, тільки досвідчений Басич не забив, просто не влучив у ворота. Оце «не забив» стало домінантою у всіх атакувальних діях рівненської команди. Хто в ній тільки не забив, можна перелічити пів складу. Львів’яни теж мали свої нереалізовані моменти, і коли пролунала сирена на перерву, здавалося, що в другому таймі голи обов’язково будуть.
І тут час згадати про той форс-мажор в перерві. Він негативно вплинув на енергетику гравців обох команд, і від їхніх дій на майданчику по перерві почало клонити в сон. На щастя, з середини другої 20-тихвилинки гра знову набрала оберти, і гольових моментів знову не бракувало. В підсумку долю гри вирішив один гол, але про нього буде далі, тому що він заслуговує окремої номінації. При рахунку 1:0 інтрига в іграх завжди підігріває зацікавленість до фінальної сирени. Так було і у Львові.
Герой туру. Володимир Кардаш
Зазвичай в переможці в цій номінації потрапляє гравець, який вносить найбільший внесок в результат своєї команди. Не виключення і цей огляд, і лауреат тижня – це воротар «in.IT» Володимир Кардаш, який в другій грі поспіль залишив свої ворота недоторканими.
Не мета цього огляду і не місце в ньому для переліка всіх сейвів Кардаша в цій грі, їх було з десяток. Про один окремо буде нижче, але якщо для футзальних воротарів-початківців потрібний якийсь відеоматеріал, як потрібно грати на лінії та на підстраховці своїх партнерів по команді, як потрібно читати гру, як потрібно розпочинати атаку, то відео гри «in.IT» – «Кардинал-Рівнестандарт» їм в допомогу.
Сейв туру. Володимир Кардаш
Час про головний подвиг Кардаша, який, до речі, і повернув в середині другого тайму привабливий перебіг подій на майданчику, який був після годинної перерви (ВІДЕО).
На 28-й хвилині гри Кардаш зробив передачу ближньому, яким був Абрамчук. Той повільно приймав рішення, поки його не накрив Ланко, і м’яч від його ноги не прилетів зручно на ногу Басичу. Сімнадцятий номер «Кардиналу-Рівнестандарт» міг вбивати м’яч до сітки, і в принципі, це потужним ударом і намагався. Як Кардаш примудрився викинути руку так, щоб м’яч в неї влучив – це незбагненно. «Здавалося, що м’ячу вже нікуди діватися», – це цитата коментатора гри. Напевне, у всіх гравців рівненської команди промайнуло, ну, якщо таке не забивати, то яке? За пів хвилини Ланко не забив при виході сам на сам, а з цим як? Навряд чи тоді на 28-й хвилині рівняни думали, що їм сьогодні Кардашу не забити, але з боку такий варіант навіть на екваторі другого тайму не виглядав неймовірним.
Гол туру. Владислав Сорокін
Загалом під цей огляд підпали 23 забитих м’ячі: 18 безпосередньо в 18-му турі та п’ять в перенесеній грі з 13-го туру. Нібито чимало, але щоб обрати кращий, це був ще той квест, адже п’ять з 23-х голів це були автоголи. Відкидаємо відверті помилки воротарів та захисників, подарунками яких гріх було не скористатися. Довелося застосувати критерій важливості голу. В двох іграх була мінімальна перевага однієї команди, тому вибір звузився до двох м’ячів, і переможцем став гол харків’янина Владислава Сорокіна в грі «Рятувальник» – МСК «Харків» (ВІДЕО).
Він настільки простий і в той же час складний, але головне – це чудова ілюстрація до того, як стандартом можна виграти гру. Те, що Дмитро Бондар майстер зробити розумну передачу з ауту чи з кутового, ні для кого не секрет. І нібито гравці «Рятувальника» контролювали всі зони для результативного удару. Але варто було Бараннику на мить випустити з поля зору Владислава Сорокіна, як той миттєво вскочив у вільну зону і невідпорно пробив, зробивши рахунок 4:3.
Автогол туру. Ілля Бакінський
І в грі у Львові все вирішив один м’яч, але він просто за правилами не міг бути записаним на гравця тієї команди, якій гол приніс дивіденди (ВІДЕО). Коли вже в грі «in.IT» – «Кардинал-Рівнестандарт» дуже близько було до безгольової нічиєї, на 38-й хвилині господарі отримали право на аут на лівій бровці. Львів’янин Сергій Коваль вирішив епізод дуже просто – щосили пробив по воротах. Всі в курсі, що якби м’яч напряму влетів у ворота, то ніякого б голу не було. Але в цьому моменті воротар рівнян Ілля Бакінський або переоцінив свої можливості, або недооцінив потужність удару Коваля, або діяв рефлекторно: якщо м’яч летить у ворота, то його потрібно відбивати. В будь-якому з трьох варіантів і була його помилка: м’яч прошив руки Бакінського і опинився в сітці.
Чимало цього сезону вже було автоголів, в тому числі і воротарських, але подібного ще точно не було, тому Бакінському і перемога в цій номінації. А загалом вона виникла через рекордну кількість автоголів в цьому турі. Було вже цього сезону чотири рази по два автоголи в турі, але тут футболісти вдвічі перевершили себе: чотири автоголи! Це вже статистика, тому і можна було серед них обрати, так би мовити, «кращий» автогол.
«Хет-трик по-черкаськи». Три автоголи в трьох іграх з «CLUST-ом»
Окрім Бакінського, по автоголам можна знайти ще одну цікаву фішку. В грі в Черкасах рахунок був відкритий після того, як гравець «Черкасиобленерго» Едуард Волков зрізав м’яч у власні ворота. Що ж тут цікавого? А те, що це був вже третій автогол одного з гравців черкаської команди у трьох іграх з «CLUST-ом». Тобто в кожній з трьох ігор з київським клубом черкащани забивали у свої. Ще в третьому турі цим «відзначився» воротар Ярослав Іщенко. В восьмому турі його почин «підтримав» Олександр Раковський. І от тепер в своїх розписався Едуард Волков. В усіх трьох іграх команда «Черкасиобленерго» зазнала поразок, та й як перемагати, коли її гравці трохи переплутали ворота.
«Суддівський фейл» туру. Бригада арбітрів з Миколаєва
В попередніх двох дописах епізоди, пов’язані з суддівськими рішеннями, виносилися в квіз, і це робилося чисто символічно, тому що правильна відповідь серед тих варіантів, які пропонувалися, було очевидною. Але якось не було бажання нагнітати ситуацію та робити акцент на суддівських рішеннях. Але після гри «Ураган» – «Сокіл» не винести один з епізодів в окрему номінацію і не дати йому конкретну оцінку просто неможливо.
Шоста хвилина гри. Рахунок 0:0, і кожна з команд прагне забити першою, щоб отримати психологічну перевагу. Кожна з команд на той момент мала приблизно рівні можливості відкрити рахунок, але воротарі Бабенко та Савенко грали надійно. Але далі сталося те, що на ВІДЕО.
Після атаки «Сокола» і удару Бабака Савенко відбив м’яч, його підібрав Швед, але відпустив його далеченько, що дозволило Хамдамову перекрити траєкторію руху гравця «Урагану» і бути самому першому на м’ячі. Швед за інерцією продовжив рух, і на відео чітко видно, як після його акцентованого руху правою ногою на неї натикається Хамдамов і падає. А далі… Далі Шотурма підхоплює м’яч, робить передачу на Фаренюка, який виходить на воротар і забиває.
А що ж арбітри Ключник і Максименко (обидва з Миколаєва)? Вони просто промовчали. Автор цих рядків мав можливість бачити обличчя арбітра Максименка після фіксації голу, оскільки був близько до нього. Обличчя було білим, а очі не знали куди подітися, щоб з кимось не перетнутися поглядом. Стало соромно? Навряд чи, просто людина розуміла, що вони накоїли щось не те, але те «не те» вже не виправити.
Далеко не кожна людина спроможна тут і одразу визнати помилковість свого рішення, і це природня реакція – відстоювати свою точку зору. Але згодом, передивившись епізод, панове Ключник та Максименко усвідомлять, що накоїли. Принаймні, дуже хочеться в це вірити.
По цьому епізоду вже довелося чути таку думку, що з боку Шведа не було наміру фолити на Хамдамову. Якось немає бажання дуже сильно розвивати цю тему. Футболісти чи то на футбольному полі, чи то на футзальному майданчику – це окрема категорія, і жоден з них в 95-ти відсотках порушень НІКОЛИ не визнає, що в нього був намір порушити правила. В підтвердження цьому просто треба сісти і передивитися будь-яку гру, і в ній 9 з десяти фолів «не будуть мати намір» з боку порушника. Але ж арбітри, такі-сякі, чомусь свистять, не розуміючи, що не було наміру.
Ці всі суддівські бла-бла «не було наміру», «рішення не вплинуло на підсумок гри» від лукавого. Будь-яке рішення арбітра впливає на гру! А якби з боку Шведа був ще й намір в його фолі, так це, вибачте, жовта картка. А якщо вперто рухатися в напрямку «не було наміру», то так можна дійти і до того, що у ґвалтівника «не було наміру» ґвалтувати свою жертву, бо жертва не тієї довжини одягнула спідницю, тому в тих обставинах зґвалтування винувата природа, яка взяла своє, і протидіяти їй не було ніякої можливості.
Незалік туру. Робота режисера трансляції гри з Івано-Франківська
У наздогін попередній номінації – «незалік» туру, і він тим, хто транслював гру з Івано-Франківська. Щоб зрозуміти про ще йде мова, пропозиція передивитися ще раз відео з фолом Шведа на Хамдамову і звернути увагу на повтори.
Тиждень тому ми щиро подякували трансляторам гри з Рівного за якісні повтори, які чітко і незаангажовано виклали момент з грою рукою Волянюка, після чого ні в кого не було ніяких сумнівів в правильності прийняття рішення арбітрів. Що ж ми побачили в Івано-Франківську? Та власне нічого. Всі повтори починаються з того, що Хамдамов вже практично на паркеті, далі м’яч у Шотурми, ну і далі Ви знаєте, що було. Втім, нам крупним планом видали щасливе обличчя Фаренюка, що зрозуміло: як не порадіти, коли ти забиваєш з непоміченого арбітрами порушення і їхнього рішення на користь твоєї команди.
Трансляція з Івано-Франківська велася кількома камерами, які були розташовані і зверху над майданчиком, і поруч з ним. Тобто, якщо людина хоча б елементарно розумілася на тому, що вона транслює, не дати повтор контраверсійного моменту Швед-Хамдамов було б просто неможливо! Всі ми дивимося футбол, а дехто ще і трансляції футзальної Примери, і всі в курсі, яка додаткова увага таким моментам приділяється, щоб з’ясувати істину.
Чимало ігор в нашій Екстра-лізі транслюється однією камерою. Це – на жаль, але така специфіка спортивних комплексів. Якби так було і в Івано-Франківську – немає жодних питань. Однак, ще раз – трансляція велася кількома камерами. І тому, що ми так чітко в повторі і не побачили, чому Хамдамов опинився на паркеті, є тільки два пояснення: або це було зроблене свідомо, або те, про що було трошки вище – люди просто далекі від розуміння футзалу.
P.S. до номінації. На момент виходу цього допису перегляд трансляції гри «Ураган» – «Сокіл» неможливий. Трансляція забанена ютубом за використання музичного контенту, який порушує авторські права правовласників. І це, до речі, вже не вперше, адже в перерві гри в ефір йде музика, яка лунає в спорткомплексі і на яку хтось має правовласність, а це вже і є порушенням авторських прав. Ще в неділю, 5 лютого, трансляція була доступною, і той момент, який обговорюється в цій номінації, можна було переглянути по ПОСИЛАННЮ.
Згодом, протягом наступних кількох днів, доступ може відновитися, і тоді, якщо буде інше посилання, воно буде відкореговано.
Гольова тиша туру і її кінець. «Сокіл» не забивав в трьох іграх поспіль
В домашній грі з «ХІТом» «Сокіл» в третій раз поспіль не зміг вразити ворота своїх суперників, і такої гольової тиши не було ще в жодної команди в сезоні. Окрім того, після цієї гри хмельничани перевершили «in.IT» за тривалістю того часу, коли команда не може забити: вона склала 122 хвилин (у «айтішників» було 116 хвилин). Питання, скільки ж ще «Сокіл» не забиватиме, перенеслося на наступну гру хмельничан в Івано-Франківську. Тривалий час «Соколу» не вдавалося вразивти ворота Савенка, і лише на 35-й хвилині після дальнього удару Владислава Первєєва це вдалося.
Таким чином, гольова тиша «Сокола» зупинилася на відмітці 156 повних хвилин. Це дві хвилини в грі з «Рятувальником» від того моменту, як забив Бабак. Потім ігри з «Енергією», «in.IT» та «ХІТом». Плюс 34 хвилини до голу Первєєва в грі проти «Урагану».
Анатолій ПОДВОЙСЬКИЙ
