Неймовірний за своєю напругою матч видали в 7-му турі чемпіонату України хмельницький «Сокіл» та львівська «Енергія», але по-іншому навряд чи і могло бути. Команди Романа Ковальчика та Валерія Легчанова до очного поєдинку підійшли сусідами по турнірній таблиці, тож три очки, які стояли в цій грі на кону, були дуже вагомими.
І футболісти зі стартовим свистком одразу дали зрозуміти, що забити першим для них це принципово. На першій хвилині після стандарту Подлюк пробив здалеку, коли Войтович відбив м’яча перед собою, першим біля нього був Хамдамов, але його удар впритул прийняв на себе воротар «Енергії». За кілька секунд помилка Кручека на своїй половині ледь не дозволила Легендзевичу пробити по воротах, і лише підкат Подлюка завадив йому це зробити.
Обмін ударами продовжився і надалі, і більш небезпечними вони були у виконанні гостей, в яких частіше за інших останнє слово в атаках на стандартах було за Пелехом, і Шевченку не доводилося нудьгувати. В дещо схожій манері обидві команди відпрацьовували в захисті, застосовуючи пресинг, тож дальні удари та стандарти стали основною зброєю, за рахунок якої можна було створити небезпеку. Тут треба визнати, що на численних кутових та аутах що «Соколу», що «Енергії» не вистачало певної родзинки, а спроби когось вивести на дальній удар читалися дуже легко. На 11-й хвилині, коли гості заробили дуже перспективний штрафний в 9-ти метрах від воріт, Валерій Легчанов навіть взяв тайм-аут, щоб підказати своїм гравцям найкращий варіант, але його настанова виявилася для гравців занадто складною. «Сокіл» же на своїх стандартах був найближчим до голу на 19-й хвилині, коли Абзалов в дотик пробив після закидання з кутового, але з його ударом в ближній кут впорався Войтович. Варто додати, що воротар «Енергії» кілька разів намагався підключатися до атак своєї команди, і незадовго до перерви ледь не «наварив». Втративши м’яча, Войтович не встиг повернутися в «рамку», коли ж Бабак пробив по воротах, в них вже був Пелех, який і зупинив м’яч. В перші 20 хвилин вболівальники хоча і не нудьгували, але голів так і не дочекалися. Цей недолік сповна був компенсований по перерві.
Розпочалося ж все трохи більше ніж за дві хвилини. Сорока розпочав атаку «Сокола» від своїх воріт, і після стіночки з Хамдамовим сам же її і завершив, прошивши Войтовича низовим ударом з 9-ти метрів. Факт відкриття рахунку значно підняв градус гри, в якій «енергетики» в своєму прагненню відігратися були дуже наполегливими. Знову по воротам Шевченка пішли численні удари, але голкіпер «Сокола» тягнув усе. Гра багато йшла на половині «Сокола», що дозволяло Войтовичу час від часу полишати свої володіння, створюючи додаткову загрозу. Щоправда, на 25-й хвилині Хамдамов ледь не спіймав голкіпера ударом зі своєї половини, але Войтович встиг повернутися в «рамку» та перевести м’яча з-під поперечини на кутовий. За 5 хвилин воротар «Енергії» вже був не в змозі врятувати свою команду. Токар вдало розіграв контратаку, Пєрвєєв вирвав м’яча спочатку у Пелеха, а потім і у Ковальчука, після чого з розвороту пробив точнісінько в кут воріт.
Валерій Легчанов вирішив не затягувати з грою «5 на 4», і вже з 31-ї хвилини Легендзевич почав виходити на майданчик у воротарській футболці. Постійно грати без м’яча і в захисті було для «Сокола» виснажливим, і на 34-й хвилині вже Роман Ковальчик скористався тайм-аутом. Після нього наставник хмельничан здивував, бо Шевченко розташувався на половині львів’ян – господарі намагалися зняти напругу на своїй половині триманням м’яча. За кілька ж секунд «Сокіл» довів свою перевагу до трьох м’ячів. У ворота «Енергії» був призначений штрафний, з якого Подлюк наніс удар неймовірний за силою. М’яч влучив в поперечину, в паркет і вилетів в майданчик – арбітр Дмитро Дудка, який розташувався на лінії воріт, одразу показав на центр – це гол! Гості намагалися сперечатися, але даремно.
3:0 – перемога? Як би не так, і головні нерви в цій грі були попереду. «Енергія» в грі «5 на 4» пробували різні варіанти. «П’ятим» вже грав і Легендзевич, і Пітуля, а спрацювала атака, в якій на удар з центральної зони був виведений Ременець, і львів’яни один м’яч відіграли на 36-й хвилині. А за дві хвилини – це один. Шевченко удар Ковальчука відбив прямо на Танського, який холоднокровно розстріляв ворота. Всього за дві хвилини гості повернули інтригу, і до нічиєї був лише крок. «Енергетики» ще потужніше насіли на володіння Шевченка, але після прострілу Струка Абзалов встиг зупинити м’яч, а Пєрвєєв ударом в дотик відправив його у протилежні порожні ворота.
Хмельничани отримали можливість дещо видохнути, але за півхвилини різниця знову була лише один м’яч – це Ременець був самим спритним в штрафному майданчику «Сокола», і у Шевченка не було жодних шансів.
До сирени залишалося 66 секунд. Львів’яни дуже ретельно готували атаку, після якої можна було б відігратися, але окрім удару відчаю з сиреною Легендзевича зі своєї половини хмельничани супернику вже нічого не дозволили.
4:3 – важка і важлива перемога «Сокола», який саме за рахунок неї випередив «Енергію» і вперше піднявся до чільної шістки. Попереду у команди Романа Ковальчика нові, не менш відповідальні виклики, і за вже за тиждень, 16 листопада, грав в Сумах проти «Food centre/СумДУ».
Прес-служба СК «Сокіл»
