Друге лобове протистояння, яке минулого тижня відбулося в футзальній Екстра-лізі в рамках другого туру другого етапу, а загалом 12-го туру, поки що має перевагу для команд групи «Захід», які в трьох матчах, зіграних 7-го та 10-го грудня, здобули дві перемоги. Це завдяки зусиллям львівських команд «Енергія» та «in.IT», які були сильнішими відповідно за МСК «Харків» (3:0) та «Рятувальник» (5:2). Нічия 1:1 в грі «CLUST-у» та «Урагану» та наявність двох ігор, які не були зіграні в рамках цього туру, залишає представникам «Центру» надію на те, що ситуацію можна виправити принаймні до паритету, але коли відбудуться ігри «ХІТ» – «Кардинал Рівне» та «Черкасиобленерго» – «Сокіл», наразі невідомо навіть приблизно. Поки що ж МСК «Харків» своєю перемогою 4:1 над «in.IT», яка була 6-го грудня, зробив заділ на майбутнє для команд групи «Центр», але чи принесе він загальну перевагу «центровим», про це ми дізнаємося, скоріш за все, лише в середині січня наступного року, після завершення всіх матчів п’ятого туру другого етапу, або загалом 15-го туру. Саме ці чотири згадані гри і дали поживу для визначення нашої традиційної десятки цікавих фішок, які або були в центрі уваги, або, навпаки, могли пройти повз увагу вболівальників.
Форс-мажор турів. Гра в Сумах
Це, на жаль, вже стає неприємною традицією, але наші номінації знову доводиться розпочинати з форс-мажору. За воєнні часи ми вже навчилися пристосовуватися до різного, тому коли в Сумах рівно о 12.00 зникло світло, гравці «Рятувальника» та «in.IT», попри те, що розминку вони провели ще за наявності світла, внутрішньо були готові для початку гри. Добре, що вона розпочиналася опівдні, і денне освітлення робило умови проведення гри прийнятними. Так команди і відіграли два тайми без світла, і лише можна поспівчувати тій частині футзального Львова, яка вболіває не за «Енергію», а за «in.IT», що вона не побачила першу, історичну перемогу «айтішників» в Екстра-лізі.
Вояж турів. МСК «Харків»
Минулого тижня МСК «Харків» створив прецедент, як можна одним заїздом вирішити питання проведення матчів з командами групи «Захід». Якщо пригадати, що у команди Дениса Овсяннікова ще й була гра в Рівному, і додати до неї дві гри у Львові, то виходить, що харків’яни з суботи, 3 грудня, по середу, 7 грудня, провели три серйозні гри. Напевне, у Дениса Овсяннікова були якісь завдання-мінімум і завдання-максимум на цей вояж, які саме, це вже краще спитати у самого Дениса, але й ті 6 очок, з якими МСК «Харків» повернувся додому, скоріш за все, для цієї команди прийнятний результат.
У МСК «Харків» вже був досвід спареного виїзду, коли харків’яни за дві доби зіграли з «CLUST-ом» та «ХІТом», і тоді гравців вочевидь не вистачило на другу гру, яку вони лідеру «Центру» програли вчисту. Зараз же про поразку «Енергії» цього не скажеш, але не можна виключати, що саме недовідновлення не дозволило реалізувати ті численні моменти, які виникали біля воріт «енергетиків».
Гра турів. «CLUST» – «Ураган»
Після поразки «Урагану» в попередньому турі від «ХІТа» ця гра за участю франківців не могла не привернути на себе увагу, тому що тоді були думки, що навіть за тиждень після своєї заключної гри в Лізі чемпіонів підопічні Максима Павленка ще повністю не оговталися від єврокубкових поєдинків. Якщо ж це так, то коли минув ще тиждень, в грі з «CLUST-ом» гравці «Урагану» знову були далекими від того рівня гри, який ми бачили, наприклад, в протистоянні з віце-чемпіоном Італії. Ситуація для команди Максима Павленка була погіршена ще й відсутністю Миколи Микитюка, і без нього, а також і без травмованого Петра Шотурми, франківці нічим не виглядали кращими від свого суперника.
Тим не менше, серед чотирьох ігор, які підпали під цей допис, гра в Києві все ж таки стояла на ступінь вище від інших за своєю видовищністю. Це в великій мірі обумовив швидкий гол Абакшина, після якого гра миттєво розкрилася і йшла вже на зустрічних курсах. Попри те, що в грі були забиті всього два м’ячі, в ній не бракувало численних гольових моментів, вдалих дій обох воротарів і інтриги. Все ж таки обидві команди до останніх секунд демонстрували те, що нічийний результат для них неприйнятний. Втім, він закономірний. «Урагану» не вистачало ресурсу і потужності, щоб вирвати перевагу, а «CLUST-у» просто виконавчої майстерності. А ще, напевне, одного дискваліфікованого гравця, який дивився за грою з трибуни. Але того його проблема, чому так.
Дискваліфікація турів. «Покарання» Андрія Мельника
Минулий тиждень розпочався з того, що АФУ через свій офіційний сайт чи не вперше повідомила підсумки розгляду КДК УАФ справи гравця «CLUCT-у» Андрія Мельника, який вже після завершення гри 10-го туру киян з МСК «Харків» примудрився наговорити суддям таке, за що спочатку отримав жовту карту, але не вгамувався і за якусь хвилину отримав вже пряму червону.
Такий вид покарання (пряма червона) гравців – це вже справа серйозна. Зазвичай, якщо її причиною є небезпечна атака суперника, то наслідком прямої червоної є дві гри дискваліфікації. У випадку ж Мельником мали місце образливі вислови на адресу арбітрів, на які футбольні караючі органи реагують більш жорстко. Перш за все, турбуючись про захист честі та гідності представників футбольної Феміди. Автор цих рядків мав приватні розмови з фахівцями футзалу з приводу того, яким же може бути покарання Мельнику, і основні думки були такі, що, як мінімум, Мельник отримає дві гри дискваліфікації, але були і такі припущення, що йому можуть вліпити і гри три, враховуючи, що за неофіційними джерелами, Мельника доводилося вгамовувати офіційним особам гри навіть і після того, як команди вже залишили майданчик.
Втім, щоб уникнути емоцій, цікаво було розібратися з першоджерелами, тобто, з регламентними документами, як вони трактують можливі покарання, коли мова йде про неспортивну поведінку. Основним документом тут є «Дисциплінарні правила УАФ», в яких є Додаток 5, пункт 3.2, де прописано таке, що «за непристойні, образливі та/або нецензурні вислови та/або демонстрацію жестів» настає покарання «відсторонення на 3 (три) матчі або на визначений строк». Те, що до Мельника має бути застосований саме цей пункт, не маячня автора, а конкретна інформація на сайті УАФ, де в профайлі гравця зазначена причина дискваліфікації «нецензурна лайка».
Це все на папері, а яке ж реально у нас покарання можна отримати за «нецензурну лайку» на адресу арбітра? Ну, якщо ти «головна надія національної збірної України», то рішення КДК УАФ може бути дивним та не таким вже і регламентним і суворим: гравець «CLUST-у» отримав дискваліфікацію на одну гру плюс ще на одну гру умовно. Тобто, якщо Мельник протягом поточного сезону повторить свою витівку, то тоді до його нової дискваліфікації буде додана ще одна гра.
Чому КДК УАФ в своєму рішенні пішла супротив власним же регламентним документам, розбиратися нецікаво і немає бажання. З загального досвіду всім відомо, що поблажливість породжує безкарність, а безкарність веде до вседозволеності. Чи зробить якісь висновки з поблажливості до нього гравець національної збірної України, поживемо – побачимо. Але поки що очевидно інше: таке рішення – це соковитий плювок в бік представників футзальної Феміди загалом, і в арбітра Олександра Білащенка, на адресу якого і була «нецензурна лайка», зокрема.
Гол турів. Тарас Кузь
В чотирьох матчах, які підпали під цей огляд, було забито загалом 15 м’ячів, і майже половина з них – сім – в грі в Сумах між «Рятувальником» та «in.IT». Але не серед них цього разу буде обраний кращий гол туру, і першість в цій номінації віддамо голу Тараса Кузя, який був забитий на 26-й хвилині гри МСК «Харків» – «Енергія». І тут захоплення викликає не якийсь неймовірний удар, а злагоджені дії Тараса Кузя та Михайла Зварича.
Кузь із центрального кола зробив передачу вліво майже до самої бокової лінії на Зварича, і одразу після цього рвонув у вільну зону по центру воріт. Зварич ідеально прорахував швидкісні можливості свого партнера по команді, і його передача в район шестиметрової позначки була максимально зручною для Кузя, щоб Тарас в падінні в дотик спрямував м’яча під поперечину над головою воротаря МСК «Харків» Бутова. Ця комбінація залишила статистами одразу трьох гравців харків’ян, ставши для них повною несподіванкою.
Хет-трик турів. Володимир Гриник
В цій номінації без конкуренції – гравець «in.IT» Володимир Гриник став єдиним серед тих, хто приймав участь в чотирьох матчах цього огляду, кому вдалося тричі вразити протилежні ворота. Більше того, всі свої три м’ячі Володимир забив в одному таймі. В першій половині другого тайму гри в Сумах Гриник вибухнув дуплетом і перевагу своєї команди з одного м’яча збільшив до трьох. Ще одного разу він відзначився на останній хвилині, коли за рахунку 2:4 поставив фінальну крапку в переможній грі своєї команди.
До речі, Володимир Гриник стає беззаперечним лідером «in.IT» в атаці – на його рахунку вже сім забитих м’ячів, і це рівно половина від усього доробку «айтішників». Це дає підстави, щоб наступні суперники львів’ян привернули особливу увагу діям Гриника на майданчику, який може і в позиційній атаці зіграти, і на позицій стовпа діяти потужно, та й безпосередньо в штрафному майданчику за ним потрібно стежити дуже пильно.
Загалом же, це п’ятий випадок в сезоні, коли один гравець відзначився в грі трьома забитими м’ячами – до Гриника це робили Євгеній Жук з «ХІТа», а також харків’яни Олександр Іванов, Едуард Нагорний та Юрій Сагайдачний.
«Нарешті!» турів. Перша перемога «in.IT» в Екстра-лізі
За підсумком тих матчів, які увійшли в огляд, обірвалися одразу дві серії, кожна з яких тривала по 10 матчів. Взагалі, в спорті будь-яким серіям завжди приходить кінець, як позитивним, так і негативним. Довгі три місяці і 10 виснажливих матчів львівський «in.IT» не те що не міг виграти, але і не взяв жодного очка. Ці 10 матчів були різними. Були такі, коли «айтішників» перегравали вчисту, але й було таке, коли вони хоча б на очко, але заслуговували. Це тільки треба бути в середині самої команди, щоб усвідомити той тиск, під яким знаходились, наприклад, Сергій Коваль, Володимир Кардаш чи Андрій Федюк, які більшість своєї кар’єри провели в командах, які більше вигравали, ніж програвали. А тут опинилися в ситуації, як в відомій пісні, коли «что они не делали, не идут дела».
І от нарешті! Суми тепер назавжди увійдуть до історії «in.IT» як місто, в якому команда здобула свою першу перемогу в Екстра-лізі. Вона не була якоюсь феєричною, та і не мала бути такою. Її вісімці польових гравців з Кардашем у воротах довелося вигризати, вистраждати, адже в другій половині другого тайму рахунок 3:2 був на табло тривалий час, і протягом нього «Рятувальник» мав не одну можливість, щоб відігратися. Але винагорода за всі попередні страждання колись мала до «in.IT» прийти, і з двома голами в порожні ворота на останній хвилині вона таки прийшла.
Печаль турів. Кінець забивної серії МСК «Харків»
До завершення позитивної серії відноситься те, що було у МСК «Харків» від початку цього сезону, коли підопічні Дениса Овсяннікова забивали у всіх зіграних матчах хоча б один гол. Така вдача біля чужих воріт – 40 м’ячів в десяти іграх – дозволила харків’янам вважатися самою результативною командою ліги. Печаль для МСК «Харків» прийшла в грі 12-го туру, в якій його суперником була «Енергія», і це був той випадок, коли Денису Овсяннікова в принципі і немає чим дорікнути своїм гравцям, бо «свою» норму створення гольових моментів вони витримали. Але на їхню біду в середу, 7 грудня, у воротах «Енергії» була людина, яка через свої воротарські подвиги заслужила на пальму першості в нашій наступній номінації.
Герой турів. Ярослав Морикишка
Не варто стверджувати напевне, але є підстави говорити про те, що поява Ярослава на останньому рубежі «енергетиків» в грі з МСК «Харків» була необов’язковою, а певною мірою вимушеною. Справа в тому, що стабільний перший номер «Енергії» Назарій-Зеновій Войтович за два дні до цієї гри приймав участь в півфінальній грі чемпіонату України серед ЗВО в складі «Львівської політехніки», і в одному з епізодів, приймаючи м’яч, невдало приземлився і потилицею вдарився об штангу, після чого був замінений. Варто пригадати, що і ще один воротар «Енергії» Андрій Пітуля не в повній мірі відновився після травми. Тому у Валерія Легчанова і не було особливого вибору окрім того, щоб Ярослава Морикишку поставити в «рамку» з перших хвилин, а Пітулю залишити в резерві.
Це й був той випадок, коли кажуть, що «не було б щастя, та нещастя допомогло». Свій перший подвиг Морикишка здійснив на шостій хвилині, коли нейтралізував чистий вихід досвідченого Дмитра Бондаря сам на сам. За пів хвилини Юрій Сагайдачний бив з вбивчої позиції, і знову Морикишка був на висоті. Важливість цих двох сейвів складно переоцінити, адже використай свої моменти Бондар та Сагайдачний, гра була б зовсім іншою. Ще більш помітною фігурою в складі своєї команди воротар «Енергії» був по перерві, особливо, коли львів’яни повели в рахунку 2:0. В активі Морикишки були сейви після ударів Бондаря, Сагайдачного, інших гравців.
Особливе навантаження припадає на воротаря, коли суперник грає в форматі «5 на 4». Харків’яни почали застосовувати п’ятого майже за сім хвилин до завершення гри, і у Морикишки були нагоди, щоб проявити себе у всій красі: сейв після удару Іванова був доречним, а на 38-й хвилині після ударів Овсяннікова та Рибака обидва «спасіння» були просто блискучими. В заключні хвилини після вилучення Легендзевича «Енергії» довелося грати в меншості, але і в такій складній ситуації Морикишка зберіг свої ворота недоторканими. Що казати – герой.
Крик душі турів. Андрій Федюк
Нічим іншим, як назвою цієї номінації, не можна назвати те, що пролунало від головного тренера «in.IT» Андрія Федюка після програного 1:4 домашнього матчу МСК «Харків»:
– На жаль, я бачу, що це була дуже велика помилка для нас прийняти рішення. Ми не готові, в нас немає ні міці, ні бажання елементарного, ні потужності, і характеру також бракує.
Мова, як Ви здогадалися, про рішення зайти в Екстра-лігу. Поразка від харків’ян загалом стала десятою поспіль для «айтішників», і все те, про що говорив їхній коуч, дуже кидалося в очі.
Важко сказати, як гравці «in.IT» пережили ті кілька днів, які в них були перед грою з «Рятувальником». Ще важче уявити, якими б могли бути наслідки, якби вони і в Сумах програли. Добре, що нам уявляти нічого не знадобиться, і крига для «in.IT» скресла. А щодо міці, бажання, потужності і характеру, то попереду у львів’ян ігри з «CLUST-ом» та «ХІТом», і без цих чотирьох складових в протистоянні з такими суперниками не варто розраховувати навіть на одне очко.
Бонус. Ремарка до третього голу Володимира Гриника
Перш за все, щоб зрозуміти про що піде мова, прохання переглянути читачам відео за посиланням (https://www.youtube.com/watch?v=Xmedzd-VSMg), таймінг 1:20:20.
Десь років 19-20 тому, на одному з передсезонних турнірів у Харкові «Кубок Визволення», такий відомий гравець, як Михайло Романов, гравцеві, який зробив те, що зробив Гриник, ледь не відірвав ногу, щоб він більше не робив ту знущальну паузу перед тим, як закотити м’яч за лінію воріт. Не варто це надалі робити і Володимиру Гринику, бо от вселиться в когось з нинішніх гравців Екстра-ліги злий дух Михайла Романова і тоді наслідки для здоров’я гравця «in.IT» можуть бути непередбачуваними.
Анатолій ПОДВОЙСЬКИЙ
