У четвер, 24-ого березня, були зіграні три стартові поєдинки турніру
У четвер, 24-ого березня, в спорткомплексі ФОК (м.Житомир) стартував третій в історії Всеукраїнський фінал АФЛУ. Глядачі (які максимально заповнили трибуни новенького спорткомплексу) в цей день стали свідками трьох матчів.
Приємно, що церемонія відкриття не залишилася без уваги перших осіб міста Житомира. Вони побажали командам перемог і пообіцяли, що в місті буде робитися максимум, щоб такі змагання стали доброю традицією. Під гімн України капітани команд підняли прапор нашої країни над майданчиком – турнір офіційно відкритий!
ФК Атлет (Житомир) 4-1.1-0) Автомир (Миколаїв)
Арбітри: Максим Чубинський (Київ), Максим Куцак (Хмельницький)
Голи: Коваль (13), Мельник (13), Литвиновський (17, 28) – О. Волков (20)
Попередження: Литвиновський (23) – Шіманец (11), Скляров (8), Куянов (25), О. Волков (28)
Вилучення: немає
Протистояння господарів майданчика з миколаївським чемпіоном відкривало ігрову програму третього Всеукраїнського фіналу АФЛУ. Приємно, що трибуни були заповнені вщерть, а тим, кому не вистачило місця, довелося задовольнятися вільним простором за воротами і в кутах ФОКа. Забігаючи наперед, команди не розчарували вболівальників…
Активніше почали гості з Миколаєва, Автомир кілька разів потривожив Сорокіна небезпечними ударами (особливо старався Кирило Маркетан), але неточність у завершальній фазі не дозволяла відкрити рахунок. Атлет в обороні не відсиджувався – Коваль небезпечно пробивав з гострого кута, але не переграв Бойчука. В цілому, команди показали себе в рівній мірі грамотно, перші хвилини не виявили явного фаворита, що дозволяє зробити висновок – розвідки боєм не вийшло. На третій хвилині першого тайму господарі зусиллями Мухіна заробили небезпечний штрафний, після розіграшу якого Коваль перевірив на міцність сітку за воротами, Цей момент став переломним – Атлет поступово заволодів ініціативою, перейшовши на гру першим номером. У такій ситуації легко прогавити контратаку, і на 4 хвилині лише майстерність Сорокіна допомогла зберегти нулі на табло. З іншого боку вже Мельник технічно підправляв простріл партнера, але як раз техніка і підвела Юрія. За 5 хвилин до кінця команди обмінялися убивчими моментами – спочатку Бойчук продемонстрував чудеса реакції, а потім після виходу з воріт Сорокіна Литвиновський виніс м’яч практично з порожніх воріт! Глядачі на трибуні по достоїнству оцінили старання гравців, нагородивши їх оплесками. Кінцівка першого періоду вийшла насиченою на події – штанга після удару Литвиновського, нереалізований вихід 3 в 1 у гостей, фантастичний за красою удар Гусака, ну і гол Атлета – перший, історичний точний удар на рахунку Юрія Коваля! З мінімальною перевагою команди пішли відпочивати …
На старті тайму другого по разу знову блиснули своєю майстерністю воротарі. Але на 18 хвилині Бойчук був безсилий проти щільного удару Литвиновського – 2:0, попереду господарі. А через хвилину Мельник ефектним ударом довів рахунок до розгромного. Не дуже приємний початок тайму для чемпіонів Миколаєва, від яких особисто я після тайм-ауту чекав активних дій в атаці. Але Сорокін продовжував феєрію, відображаючи по кілька ударів одночасно. На 20 хвилині Олег Волков після тривалої атаки таки забиває перший м’яч Автомира в Житомирі, чим змусив замовчати активних уболівальників Атлета, 3: 1. Цей гол став наслідком захисної тактики Атлета, тому команда знову зайняла позицію в центрі поля і більше не підпускала суперника так близько до воріт. Подарували гравці уболівальникам і свого роду курйоз – Сорокін, вкидаючи від воріт, влучив у голову Мухіна, що знаходився всього в двох метрах від голкіпера … Сили почали залишати гравців, все частіше осмислені атаки закінчувалися далекими і неточними ударами. Рахунок вимагав від номінальних гостей як мінімум грати з п’ятим польовим, але навіть після тайм-ауту господарів гості не змінили свою тактику.
Можливо, саме зайвого польового не вистачило хлопцям з Миколаєва для більш кращого результату. А Литвиновський на останній хвилині тільки зміцнив перемогу Атлета, 4:1.
Агринол (Бердянськ) 2-4 (1-2) Обленерго (Херсон)
Арбітри: Дмитро Каркаєв (Київ), Петро Липецький (Івано-Франківськ)
Голи: Левін (4), Пашкин (21) – Осипов (2, 19), Муковозов (5, 27)
Попередження: Азаренко (7), Винник (20) – Муковозов (21), Покидько (24)
Вилучення: немає
Говорити про силу команд на нашому турнірі перед матчем – даремно витрачати час і букви. Всеукраїнський турнір – зовсім інші змагання, де кожен колектив може сміливо називатися «темною конячкою» для суперника. Саме такі дві «загадки» вийшли на паркет у другому матчі першого ігрового дня.
Розпочалася зустріч для представників Бердянська не дуже вдало – кілька напівмоментів біля їх воріт закінчилися голом Дмитра Осипова. Але не довго радів херсонські уболівальники – тезка автора першого м’яча, Левін, зрівняв рахунок вже за кілька хвилин після першого взяття. Гарний початок, але глядачі явно хотіли більшого!
Після голу від Олександра Муковозова і, як наслідок, виходу Обленерго вперед, номінальні господарі продовжували грати в своїй, як виявилося, улюбленій манері – захисний футзал з швидкими переходами до контратак. Однак, ці самі переходи не ставали одкровенням для захисників в небесно-білих футболках, хлопці швидко перекривали вільні зони, повертали собі м’яч і продовжували позиційну облогу воріт Сергія Гаріна. В таких умовах красивий і сильний удар Антона Винника на 9 хвилині став лише другим в першому таймі для номінальних господарів. Але крім власне статистичних даних, цей удар зробив ще дещо, а саме – додав команді впевненості, тепер уже жовті диктували супернику свою гру на майданчику. До кінця тайму «енергетики» так і не змогли вийти з щільного пресингу, Агринол не збирався просто так віддавати цей матч …. Але всі думки гравців про голи в кінці тайму були вже про відпочинок.
Обмін фолами – ось чим відзначилися команди на перших хвилинах періоду. Але, хоч у Агрінола позиція була куди краще, розіграш вийшов не найвдаліший. На початку тайму нарешті стало зрозуміло, чому вдалося додати в грі жовтим – футболісти Обленерго банально витратили на перші хвилини занадто багато сил, і тепер були зосереджені виключно на збереженні своїх воріт. У такій обстановці гол Осипова виглядав, як грім серед ясного неба, небесні за одну атаку зробили більше, ніж Агринол за 5 хвилин тайму, 1:3. Але все ж настирливість Агрінола принесла свої плоди – Дмитро Пашкін виявився спритним в чужій штрафній і підступним ударом увігнав м’яч у сітку. 2:3, інтрига повернулася! Забитий м’яч вирівняв гру, адже і бердянські футзалісти не роботи, теж втомлюються. За 2 хвилини до закінчення часу Гарін спробував підключитися до атаки п’ятим польовим, але херсонська команда застосувала активний пресинг і змогла подвоїти свою перевагу – герой епізоду Муковозов, 2:4.
Спроби відігратися у виконанні Агрінола не виглядали переконливими, а тому маємо повне право привітати Обленерго з першою перемогою на всеукраїнському рівні!
Віза-Вторма (Івано-Франківськ) 2-0 (1-0) Інтерпайп Ніко Тьюб (Нікополь)
Арбітри: Юрій Бабушкін (Київська обл.), Максим Слободянюк (Вінниця)
Голи: Подолюк (12, 26)
Попередження: немає
Вилучення: немає
На правах більш досвідченої команди, Віза-Вторма з перших хвилин взяла ініціативу в свої руки. Все-таки, учасник 1/8 Кубка України не міг дозволити багато дебютантам всеукраїнських змагань з Нікополя. Останні здивували нас своїм умінням захищатися, незважаючи на всі спроби Візи забити швидкий м’яч, Інтертайп Ніко Тьюб (команда точно буде номінована на приз за найважчу назву) не давала приводів для занепокоєння своїм уболівальникам, залишаючи супернику лише можливість пристрілюватись з далеких дистанцій. У такому футзалі головне навантаження на воротаря, і Тарас Чорнованенко успішно справлявся зі своїми обов’язками. Футболісти нікопольської команди теж мали шанси забити, зокрема, практично вся дев’ята хвилина тайму була записана в актив саме Інтертайп Ніко Тьюб. Так ось «мучилися» івано-франківці до 12 хвилини, поки Ігор Подолюк не розпечатав ворота суперника і не повернув пані Фортуну в технічну зону Візи.
Не дарма кажуть, що на такому рівні будь-яка команда здатна піднести сюрпризи, ось і Віза-Вторма явно не очікувала такого опору. Більш того, чемпіони Нікополя на початку другого тайму мали кілька непоганих моментів, щоб зрівняти цифри на табло, проте в діях номінальних гостей проглядалася нерішучість, хлопці, опиняючись в хорошій позиції, просто побоювалися брати на себе гру. А тим часом футболісти Вторми продовжували «тринькати» моменти, часто ігноруючи партнерів по команді в простих ситуаціях. На 18 хвилині лише майстерність Орищука позбавила змоги стати рахунку рівним – а комбінація у Інтертайп вийшла на диво! Та й взагалі гра вирівнялася, з плином часу у Візи-Вторма завершувався запаси сил, у суперника ж навпаки – з’являлася впевненість. Але до голів справа довго не доходила, поки герой першого тайму Ігор Подолюк не взявся за справу. 26 хвилина – другий м’яч Ігоря і всі питання про переможця зустрічі практично зняті.
