Тур зі зливою голів. Логіка за грою, але не за рахунком у Львові, гра до голу в Івано-Франківську, ще раз п’ять за тайм від «Харкова», нічиї 4:4 в битві в Києві, п’ятірка воротарю – три очки «SkyUp Futsal», сумні хет-трики, дні народження без привітання: найцікавіше про вісімнадцятий тур

0
449

За календарем 18 тур в футзальній Екстра-лізі складався з матчів, в яких пари суперників були з команд, які або є сусідами по турнірній таблиці, або розташовувалися неподалік один від одного. Тому чекати розгромних рахунків не доводилося, їх в підсумку і не було, а особливістю туру було те, що в двох парах суперники, попри друге коло, провели між собою тільки перші повноцінні поєдинки.

В попередніх дописах коротенький огляд перебігу подій матчів туру проходив в хронологічному порядку, але цього разу зробити це просто неможливо, адже всі чотири суботні гри мали розпочатися о 13.00. Втім, через повітряну тривогу саме в цей час матчі не розпочалися, але стартові свистки в них пролунали приблизно в один час, десь о 13.15 плюс мінус якісь хвилини. Тому прев’ю до основної частини допису розпочнем з тих двох ігор, в яких суперники зіграли між собою вперше.

В повному обсязі це стосується гри у Львові між «Енергією» та «Кардиналом-Рівне». До суттєвих кадрових втрат рівнян додалася ще і дискваліфікація Михайла Волянюка, але і з ним фаворит гри був би очевидним. «Енергетики» свій статус почали доводити з першої хвилини, коли відкрили рахунок. І хоча надалі подвоїли свою перевагу, якогось тотального домінування команди Валерія Легчанова не спостерігалося. Підсумок гри був абсолютно закономірним, хоча рахунок 3:1 переконливим на користь «Енергії» не назвеш.

«Ураган» і «Сокіл» вийшли один проти одного вдруге, але фінальна сирена в їхній грі пролунала вперше. І по грі логічним буде говорити про картинку, зворотну з грою у Львові: рахунок 5:2 на користь «Урагану» нібито і переконливий, але за логікою гри «плюс три» у франківців – це забагато. Хмельничани вкотре цього сезону продемонстрували свою стійкість і спроможність долати ті проблеми, які в них виникають. От і в Івано-Франківську своє відставання в два м’ячі підопічні Романа Ковальчика відіграли холоднокровно. В другому таймі гра була, про яку кажуть «до голу», його забили «ураганівці», які створили для нього більше можливостей. «Сокіл» думками перемикнувся на те, щоб відігруватися, це і дозволило «Урагану» збільшити перевагу.

Те, що МСК «Харків» вміє грати «веселі» матчі, від яких весело вболівальникам, але Станіслава Гончаренка протягом них постійно кидає, як казав один відомий сатирик, в жар від холоду, ми бачили вже неодноразово. Гра в Сумах проти «in.IT» не стала не те що виключенням, вона стала неперевершеним доказом тези про «веселість». Щоб самим собі не було сумно, харків’яни загнали себе на «мінус два» і тільки після цього почали братися за справу. Але повільно, інакше не чекали б до 32-ї хвилини, коли рахунок став 1:3. Всі вболівальники в курсі, що МСК «Харків» багато застосовує гру з п’ятим польовим. Були за неї і фатальні помилки, але в грі з «in.IT» вона себе виправдала в повному обсязі. З 1:3 харків’яни перетворили рахунок на 5:3 доволі оперативно, і хоча до фінальної сирени в грі було чимало нервів, МСК «Харків» переміг 6:5. «Айтішники» «на прапорці» забили шостий м’яч, арбітри, втім, вирішили, що прапорець вже впав, а чи так, в цьому спробуємо розібратися далі в окремій номінації.

Протистояння в Києві «Aurora Team» та «ХІТа» в першому колі всім запам’яталося своєю кінцівкою. Гра з 18-го туру буде пам’ятною не тільки тим, що підопічні Євгена Задорожного знову не втримали свою перевагу, а цього разу в два м’ячі, а й тим, що на грі вже легітимно могли бути присутніми вболівальники. Нудьгувати їм не довелося, як і жалкувати про ті дві години власного часу, який вони витратили на перегляд футзалу. Підсумок – знову нічия, тепер вже 4:4, і знову є впевненість, що обидві команди пішли з майданчика незадоволеними рівновагою на табло. Результат з усіх боків не в масть: «Aurora Team» не втримала «плюс два», «ХІТ» при 4:4 в кінцівці міг виграти і дуже прагнув цього, а поділ очок дуже потішив «Ураган», який має вже шість очок гандикапу від найближчого переслідувача.

Заключною в турі була ще одна гра в Сумах, де «Рятувальник» приймав «SkyUp Futsal». Час її початку був призначений на 13.00 і саме в цей час пролунала повітряна тривога, яка, на щастя, тривала лічені хвилини. «Рятувальники», як і тиждень тому в Здолбунові проти «Сокола», розпочали «за здравіє», але «авіатори» миттєво відповіли двома голами, і повністю контролювали гру. По перерві столична команда подібно пружині притискалася до власних воріт, нібито відчуваючи, що в цей день її воротар Володимир Удовиченко на куражі. В підсумку «SkyUp Futsal» дочекався свого моменту, забив третій м’яч, і далі втримати перемогу було справою техніки. Хоча і ще два м’ячі у ворота «Рятувальника» не були зайвими, чим, до речі, дуже потішили автора цих рядків. А чому, буде трохи нижче.

Чимало цікавого і примітного було в п’яти іграх 18-го туру, тому кількість наших традиційних фішок, які або були в центрі уваги, або, навпаки, могли пройти повз увагу вболівальників, збільшилася до дванадцяти. Є ще і бонус, який не про тур, а про людяність – деяким людям з футзальної спільноти, схоже, не до неї. Або вона не про них.

А капела туру. Виконання Гімну України гравцями МСК «Харків» та «in.IT»

Минулого сезону в Екстра-лізі було кілька ігор, в яких Гімн України перед початком матчів виконували запрошені виконавці. В Сумах на грі МСК «Харків» – «in.IT» виконання Гімну України відбулося а калела, але без майстрів співу. Через якісь технічні проблеми музика Гімну не почала лунати, але гравці обох команд не розгубилися і разом проспівали Гімн України без музичного супроводу (ВІДЕО).

Результативність туру. 36 голів!

Тридцять разів арбітри фіксували взяття воріт в чотирьох суботніх іграх, і це говорило про те, що в повітрі повіяло новим рекордом результативності в одному турі. Нагадаємо, що в передноворічному, 15-му турі команди настріляли 35 м’ячів, тож для того, щоб перебити цей показник, в грі між «Рятувальником» і «SkyUp Futsal» потрібні були ще шість голів. До перерви команди Ігоря Салівона і Тараса Шпички впоралися з половиною цієї норми, а от в другому таймі за багатьох моментів м’яч вперто не залітав у ворота, особливо, «завдяки» зусиллям воротаря киян. Необхідні для рекорду три голи все ж таки відбулися, всі три у виконанні «SkyUp Futsal». Останній після удару Євгена Смоловика по порожнім воротам і став рекордним 36-м взяттям воріт у 18-му турі.

Середній показник голів за гру перевищив сім, і тепер він складає 7,2 м’ячі за гру. Апетит, як відомо, приходить під час їжі, але як, 36 голів за тур це вже стеля для Екстра-ліги?

Результативність-рекорд туру. Одинадцять голів в Сумах

Три тижні тому в дописі, в якому було про 35 голів в 15-му турі, було висловлене побажання, щоб свою результативність підтягнули гравці «Кардиналу-Рівне» і «in.IT», тоді нові досягнення в результативності цілком можливі. Як бачимо, до цього першими дослухалися «айтішники», які цього сезону лише в одній грі, в переможній зі «SkyUp Futsal», забили тричі. В Сумах проти МСК «Харків» підопічні Андрія Федюка перевершили себе, піднявши планку власної результативності до п’яти голів, але цього не вистачило навіть для нічиєї. Втім, для цієї номінації є важливим, що їхній суперник, МСК «Харків», забив на гол більше. Тому за підсумком цієї гри маємо 11 голів, що є новим досягненням Екстра-ліги в поточному чемпіонаті.

Раніше таким рекордом були 10 голів за гру, і він фіксувався в чотирьох іграх, в яких двічі рахунок був по 10:0 (це в іграх «Рятувальник» – «Ураган» та «ХІТ» – «in.IT»), один раз 9:1 («Ураган» – «in.IT») і одного разу 7:3 («SkyUp Futsal» – «Енергія»).

Хет-трики туру. Віталій Рябоконь, Юрій Сагайдачний

Від результативності загальнокомандної переходимо до результативності індивідуальної, а конкретно, до тих гравців, без яких не було б про рекорди в попередніх двох номінаціях. В Сумах, є впевненість, що абсолютно ніхто не очікував, що новачок «in.IT» Віталій Рябоконь вибухне аж трьома голами, і це при тому, що в Екстра-лізі він ще не забивав взагалі. Всі його три голи були одноплановими, після дальніх ударів, але якщо гравець вміє пробити з дальньої відстані потужно і влучно, то чому цим не користатися.

Гравець «Aurora Team» Юрій Сагайдачний забивав «ХІТу» не тільки здалеку, але і з меж штрафного майданчику, але, як це не парадоксально, і його хет-трик не дозволив його команді святкувати перемогу. От вони, примхи футзалу на прикладі Рябоконя і Сагайдачного. Хет-трики – це неабияка подія для будь-якого гравця, але що святкувати, коли твоя команда не перемогла. Отака оказія, до речі, з гравцями, які забивали в грі тричі, сталася вперше цього сезону. Раніше у абсолютно всіх випадках, коли фіксувалися хет-трики, їхні автори святкували перемоги зі своїми командами.

Загальна кількість хет-триків в Екстра-лізі пішла на другий десяток – їх тепер дванадцять. Але вони на рахунку одинадцяти гравців – Євгеній Жук залишається єдиним гравцем, хто хет-трики робив двічі. Якщо в «in.IT» хет-трик Рябоконя перший в сезоні, то в «Aurora Team» другий, раніше тричі забивав Максим Літвінов у восьмому турі у ворота «in.IT».

Гра туру. «Aurora Team» – «ХІТ»

Однією з передумов видовищності протистояння двох столичних команд, які поділяють один домашній майданчик, став швидкий гол Юрія Сагайдачного. Це примушує не тільки ту команду, яка поступається в рахунку, але і яка веде перед, вмикати план «B» на гру, а такий має бути обов’язково. «ХІТу» вистачило 20-ти секунд, щоб змусити головного тренера «Aurora Team» Євгена Задорожного замислитися над планом «C». Але ще за 20 секунд рахунок став 2:2, і плани команд повернулися до початкових.

На біду «ХІТа» і на радість «Aurora Team» в день гри, точніше, в першому таймі, воротар чемпіонів України Олександр Сухов був далеким від самого себе кращого зразка, та й у воротарів бувають такі дні, що, як кажуть в більярді, луза все приймає. От ворота Сухова до перерви і прийняли ще пару м’ячів. Про перший з них тренер «ХІТа» Владислав Лисенко скаже пізніше, що це був рикошет, а про другий і загалом четвертий, що було щось незрозуміле зовсім. Тим не менше, на перерву команди пішли за рахунку 4:2 на користь «Aurora Team».

Час між таймами показав, як докорінно може змінитися гра, її напрямок і філософія. Номінальні господарі майданчика змушені були підкоритися бажанню «ХІТа» відігратися, і гра звелася до того, що моментів стало набагато більше біля воріт Миколи Гуйвана, в той час як його візаві, Олександр Сухов, якому трохи дали оговтатися в кінці першого тайму після чотирьох пропущених м’ячів, своїми підключеннями раз за разом напружував захист «Aurora Team». «ХІТ» – така команда, проти якої 20 хвилин грати в захисті, це постійний ризик. Звісно, що «аврорівці» мріяли про п’ятий свій гол, але наразилися на контратаку «3 в 1», яку розігнав Даниіл Абакшин, а завершив Артур Подлюк. Четвертий гол «ХІТа» ніхто не назве алогічним, адже команда Олега Лук’яненка на нього награла і заслужила. Він вочевидь налаштований був не обмежуватися цим, в останні дві хвилини саме «ХІТ» більше прагнув голу, а от у «Aurora Team» внутрішнього ресурсу вже не було.

Вдруге в сезоні «Aurora Team» і «ХІТ» потішили вболівальників видовищним футзалом. Він і дійсно таким був, щоправда, від коментаторів гри можна було чути, що такий футзал – це фантастика. Так то особисте сприйняття, що таке видовищність і що таке фантастика. У когось вони співпадають, у когось – і поруч не стоять.

Швидкострільність туру. Тарас Кузь

Лише у 18-му турі львівська «Енергія» потішила себе і своїх вболівальників голом, який був забитий на першій хвилині, що дає підстави називати його швидким. «Енергетики» в грі проти «Кардиналу-Рівне» дуже дотепно розіграли аут: Віталій Радевич зробив передачу у вільну зону на Володимира Буня, той прострілив уздовж воріт на вільного Тараса Кузя, якому забити було нескладно (ВІДЕО).

На жаль, коментатор гри був зосереджений на самому факту голу і не озвучив точний час, коли ж було зафіксоване це взяття воріт. Той же час, який нам показує трансляція, у Львові, це ми могли побачити неодноразово, живе своїм життям. Він може йти, коли м’яч поза майданчиком, і може навпаки – стояти, коли м’яч в грі. Тому залишається орієнтуватися все ж таки на час, який ми можемо бачити на онлайн-трансляції, і це 47-ма секунда гри.

Швидкий гол Тараса Кузя стає загалом дев’ятим в загальному рейтингу і займає в ньому передостанню, восьму позицію.

1. 22 секунда. Володимир Поночовний, 4 тур, гра «ХІТ» – «SkyUp Futsal»
2. 27 секунда. Олександр Басич (автогол), 7 тур, гра «ХІТ» – «Кардинал-Рівне»
3. 32 секунда. Олександр Педяш, 8 тур, гра «Енергія» – «ХІТ»
4. 33 секунда. Олександр Школьний, 8 тур, гра «Aurora Team» – «in.IT»
5. 34 секунда. Ігор Чернявський, 2 тур, гра «ХІТ» – «Рятувальник»
6. 36 секунда. Станіслав Моспан, 9 тур, гра «Сокіл» – «Ураган»
7. 45 секунда. Роман Бакум, 17 тур, гра «SkyUp Futsal» – МСК «Харків»
8. 47 секунда. Тарас Кузь, 18 тур, гра «Енергія» – «Кардинал-Рівне»
9. 52 секунда. Юрій Щериця, 14 тур, гра «Кардинал-Рівне» – «SkyUp Futsal».

Гол туру. Юрій Щериця

Як було вище, в 18-му турі було забито 36 м’ячів, простір для обрання «голу туру», здавалося б, має бути безмежним, але, як це не дивно, яскравих голів було і не так вже багато. Наприклад, в іграх в Івано-Франківську і в Києві, але при своїй яскравості вони однотипні за своєю природою – це дальні удари. Так, такі постріли виглядають ефектно, але якщо з туру в тур обирати кращими саме такі голи, то притупляється ефект сприйняття – красиво, але не нове.

Тому свідомо відходимо від всіх голів-красенів після дальніх ударів, і в нашому дописі переможець в цій номінації буде тільки один – це гол Юрія Щериці у ворота «Рятувальника». Тим більше, що цей гол гравець «SkyUp Futsal» створив самотужки. На 14-й хвилині гри Юрій жорстко вступив в боротьбу з Олегом Виставним, а потім на швидкості уникнув контакту з Денисом Зеленкевичем. Це дозволило вийти сам на сам з Олексієм Нагорним, якого Щериця переграв просто естетськи – м’якою підсічкою парашутом перекинув м’яч над воротарем (ВІДЕО). Цей гол комусь ще нагадав Рікардіньо, хіба що той таке витворяв лівою ногою?

Воротар-голеадор туру. Андрій Остріков

Після голу голкіпера «Сокола» Сергія Шевченка, який в 16-му турі вразив порожні ворота, в яких не було воротаря МСК «Харків» Андрія Острікова, за два тижні є привід повернутися до номінації з голами воротарів. І тепер у ролі героя вже… Андрій Остріков, який в грі проти «in.IT» ударом прямим наведенням вразив порожні ворота, в яких не було воротаря «айтішників» Віталія Явного (ВІДЕО). Під «прямим наведенням» мається на увазі удар, коли м’яч після удару воротаря опускається безпосередньо у ворота за лінією воріт, а не б’ється раз або кілька разів об паркет. Так, погодьтеся, гол виглядає набагато привабливішим. Хоча будь-який гол вже є привабливим.

Андрій Остріков виривається в лідери серед воротарів-голеадорів, адже це вже його третій м’яч, і, до речі, в Екстра-лізі та й в МСК «Харків» чимало гравців, які забили менше. Гол Андрія Острікова став дев’ятим для воротарів Екстра-ліги, але таких забивних голкіперів залишається п’ять. По два точних влучання в активі Сергія Шевченка і Юрія Савенка. По одному разу забивали Олександр Сухов та Ярослав Кожуховський.

10-тиметровий туру. Петро Шотурма

Після забитих голів є можливість поговорити про не забиті. Її надав «ураганівець» Петро Шотурма, який на 39-й хвилині гри «Ураган» – «Сокіл» пробивав 10-тиметровий. До цього в його активі в грі були два м’ячі, тому не можна виключати, що в «Урагані» дали можливість Петру замахнутися на хет-трик. Як виявилося, дарма: Шотурма намагався з лівої обвести воротаря «Сокола» Ярослава Кожуховського, але обвів і його, і ворота (ВІДЕО).

Втім, також не можна виключати, що Шотурма пробивав десятку через те, що для «Урагану» це був вже другий 10-тиметровий, але в грі восьмого туру Назад Швед не зміг переграти воротаря «Кардиналу-Рівне» Іллю Бакінського. А по 10-тиметровому у виконанні Петра Шотурми є дуже цікавий факт.

Загалом, в Екстра-лізі дев’ять разів призначалися 10-тиметрові, і з нереалізованим Шотурмою відсоток реалізації впав ще нижче – лише три з дев’яти! Отут і є «але» по Шотурмі. Якщо п’ять попередніх нереалізованих дабл-пенальті були заслугою воротарів, які відбивали м’ячі, то гравець «Урагану» став першим, хто з 10-тиметрової позначки взагалі не влучив у ворота.

Щодо тих, хто десятку забивав, то це Владислав Первєєв, Владислав Сизик і Михайло Волянюк.

Тайм-аут туру. Від Станіслава Гончаренка

Доволі поширеним є тренерський хід, коли команда пропускає один-два м’ячі, або взагалі гра йде не за тренерським планом, то він бере тайм-аут. Саме так було в грі між МСК «Харків» та «in.IT», коли на 14-й хвилині харків’яни пропустили другий м’яч, рахунок став 0:2, і Станіслав Гончаренко взяв хвилинний тайм-аут.

А от далі було те, що змусило привернути на цей тайм-аут увагу читачів, і чому варто подивитися цю хвилину в трансляції (ВІДЕО). Зазвичай тренери в цей час можуть і на підвищених тонах намагатися щось донести гравцям, можуть щось активно на планшеті показувати. Станіслав же Гончаренко за хвилину не обмовився ані словом, просто стояв поруч з гравцями, лише іноді на них поглядаючи. Цікавий тренерський хід, більше психологічний, і він невдовзі спрацював, коли Дмитро Крюков розмочив рахунок.

Новачок туру. Кирило Хахілєв

МСК «Харків» в грі проти «in.IT» презентував свого чергового новачка, який, що цікаво, не з інших двох команд клубу МСК «Харків-2» та МСК «Харків-3». Це Кирило Хахілєв, якому в грудні минулого року виповнилося 22 роки. До МСК «Харків» він прийшов з аматорської команди «INSOFT», в якій грав першу половину цього сезону. Ще до цього у Кирила, вихованця ДЮСШ Люботин, була футбольна кар’єра, яка вся по дітям і юнакам пройшла в команді ХТЗ (Харків).

Цікаво, що в грі проти «айтішників», яка для МСК «Харків» складалася дуже складно, Кирило Хахілєв провів чимало часу, і виходив на майданчик навіть тоді, коли харків’яни грали «5 на 4», і грали доволі непогано, забивши кілька м’ячів.

«Гол чи ні» туру. Не гол Віталія Багряка

В заключній номінації цього допису, як і обіцяли на початку, час перейти до м’яча, який влетів у ворота МСК «Харків», на думку арбітрів Олександра Білащенка та Марії Мисловської, вже після завершення гри. Точніше, за кілька миттєвостей після того, як час гри вийшов.

Це виключно тонкий момент, 100-вітсоткової відповіді по якому не надає навіть ВІДЕО. Навпаки, по ньому ми очевидно бачимо, що м’яч від Віталія Багряка влітає до сітки, а потім чуємо сирену. Так що, гол? Але не все так однозначно. Уявляємо, що суддя-хронометрист бачить, що на табло вже «0.00» (це так є в Сумах), в цю мить натискає на сигнал про завершення гри, і лише потім ми чуємо сирену. Тоді можна вважати, що це і був той час, якого «in.IT» не вистачило, щоб взяття воріт було зараховане.

Все на розсуд арбітрів, це – логічно, але все ж таки дуже кортіло для себе розібратися з цим (не)голом, і для цього використати інші технічні можливості. Це відома програма Movie Studio Platinum, яка дозволяє розкласти відео до часток секунди.

Відлік початку епізоду був взятий в той момент, коли Сергій Коваль робить удар по м’ячу. Це було зручним і з того плану, що в цей момент видно табло спорткомплексу, яке показує 11:50 (це 11,833 секунди). В програмі Movie Studio Platinum цей момент відображається за часом 2:17:13:26, тобто дві години 17 хвилин, 13 і 26/60 (або 13,433) секунди. Далі по відео знаходимо мить, коли м’яч перетинає лінію воріт, саме його, а не коли м’яч торкнувся сітки. Програма видає час 2:17:25:20, або дві години 17 хвилин 13 і 20/60 секунди (13,333). Тобто, від введення м’яча Ковалем до моменту, коли м’яч перетинає лінію воріт, пройшло 11 і 900 тисячних секунди, що більше, ніж той час, який був на весь момент.

Висновок – голу, скоріше, не було, ніж він був. Але дуже тонка вся ця арифметика, яка ще і йде від візуального сприйняття картинки. Арбітрам же потрібно приймати рішення миттєво, вони його і прийняли так, як сприймали ситуацію.

Бонус. Про неповагу

З масовою появою соціальних мереж наше життя поступово перемітилося в таке, що те, що люди раніше робили або листами, або телефоном, зараз відбувається через соціальні мережі. Мова про привітання з днем народження: раніше це було через листи, листівки, близьким можна було подзвонити. Зараз же увага до людини і повага – через сайти, фейсбук, інстаграм. Це може подобатися чи не подобатися, але як є, і технології змінюють життя.

До чого ця прелюдія, та вона про те, що нещодавно у двох відомих в українському футзалі персон був день народження, а жодні численні соціальні мережі Асоціації футзалу України на це ніяк не відреагували. Хто ж ці персони?

Перша – багаторічний очільник українського футзалу Геннадій Лисенчук, якому 18 грудня минулого року виповнилося 76 років. Можна як завгодно до нього ставитися, але те, що він зробив вагомий внесок в розвиток українського футзалу, це беззаперечний факт, але ані на офіційному сайті АФУ, ані на її сторінках в ФБ та інстаграмі жодної згадки про Геннадія Лисенчука не було.

Окей (хоча і не дуже), можливо, нинішні очільники АФУ не вважають за потрібне привітати свого попередника, але минулого тижня, 18 січня, 54 роки виповнилося головному тренеру національної збірної України Олександру Петровичу Косенку, і на всьому, що в соцмережах пов’язане з АФУ, знову ні гу-гу. Невже тренер, який привів збірну України до видатного досягнення, через яке в двадцятих числах грудня в футзальних колах була неймовірна ейфорія, не заслуговував, щоб 18 січня на його адресу з’явилося гідне привітання? Скільки б людей змогло висловити власні привітання в ФБ чи інстаграмі? Відверта неповага, чим би вона не була обумовлена. А, до речі, футзальна варшавська «Легія» на день народження свого головного тренера, а це і є Олександр Косенко, привітанням в ФБ відреагувала, яке зібрало більше 100 вподобайок. Якось виглядає так, що в Польщі Олександра Косенка шанують більше, ніж в Україні, хоча для тієї ж «Легїї» він ще нічого видатного не зробив. Хіба що минулого сезону врятував від вильоту з Екстракласи.

До речі, вже зовсім скоро, на початку лютого, днюхи будуть ще у кількох відомих персон українського футзалу.

P.S. Скільки ще ми у соцмережах АФУ будемо бачити некоректну турнірну таблицю чемпіонату Екстра-ліги, яку дублюють деякі клуби Екстра-ліги, інші ЗМІ, як далекі від футзалу так і не дуже далекі?!!!

Анатолій ПОДВОЙСЬКИЙ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ