Третій акт протистояння команд «Заходу» та «Центру», який минулими вихідними в футзальній Екстра-лізі відбувся в рамках третього туру другого етапу, а загалом 13-го туру, вніс зміни в статистику їхніх стосунків в попередніх двох турах, і якщо в них краще відіграли команди, які грали на виїзді, то 16-17 грудня «західники», вигравши три домашніх гри з чотирьох, вже забезпечили собі сумарну перевагу. Так, «Енергія» виважено і на класі перемогла «Черкасиобленерго» 4:1, «Ураган», відверто кажучи, несподівано розгромив МСК «Харків» 8:3, «in.IT» в битві двох команд з англійськими літерами в назвах, поклав на лопатки «CLUST» 3:2. І лише в Рівному «Рятувальник» постояв за честь «центрових», коли після гри поїхав додому з перемогою 2:1. В турі залишилася незіграною ще одна гра, між «Соколом» та «ХІТом», але її результат вже не вплине на сумарну перевагу команд з групи «Захід». Ось саме ця незіграна гра і потрапила до першої з десяти фішок нашої традиційної десятки цікавинок, які або були в центрі уваги, або, навпаки, могли пройти повз увагу вболівальників.
Форс-мажор туру. Гра в Хмельницькому
Ще після затяжної, більш ніж п’ятигодинної повітряної тривоги, яка була в Хмельницькому в п’ятницю, через яку в «Соколі» змушені були скасувати п’ятничне передігрове тренування, були певні побоювання, як би чогось не трапилося і в суботу. В день гри «Сокола» проти «ХІТа» зранку все було спокійно, але зараз такий час, що зміни можуть відбутися в будь-який момент. Коли вже обидві команди активно на розминці готувалися до гри, на мапі над усіма областями України почервоніло, і так тривало, на жаль, і після того часу, коли офіційними особами вже було прийняте рішення, що гра не може розпочатися.
Повітряна тривога таки була відмінена через невеличкий час після прийняття того рішення, але ситуація вже була незворотною, і тренери команд в бесіді вже розмірковували, коли б було можливим зіграти незіграний матч. Варіантів встигли обговорити три, і який з них стане остаточним, про це дізнаємося згодом. Таким прикрим чином у «Сокола» «зависла» ще одна гра, і наша команда залишається в Екстра-лізі такою, яка провела найменшу кількість ігор – всього шість, хоча, наприклад, у МСК «Харків» та «in.IT» за плечами вже по дванадцять зіграних матчів.
«Енергетичне» протистояння туру. А чи це дербі?
«Новий вид «енергетичного» дербі» – таку характеристику до гри у Львові між «Енергією» та «Черкасиобленерго» приклав її коментатор Роман Горгуль. Чого приховувати, бува таке у журналістів, коли виникає бажання якось підігріти інтерес до спортивної події. Нічого поганого в цьому немає, але під час роботи над цим дописом виникло бажання більш ретельно розібратися з термінологією. І ось що виявилося цікавим.
Якщо звернутися до першоджерела, тобто до Вікіпедії, то дербі в ній класифікується як «спортивний поєдинок між командами з одного міста чи одного регіону, зазвичай вирізняється особливою запеклістю й принциповістю». Стосовно українського футболу навіть наведений список 11-ти варіантів, коли мова може йти про дербі. В ньому жодного (!), коли акцент зроблений на приналежності двох команд до однієї промислової галузі, наприклад, «Металург» – «Сталь». Навіть «Динамо» – «Шахтар» це не дербі.
Якщо для початку прийняти за основу належність «до одного міста чи регіону» і повернутися до нашого рідненького футзалу, то що ж ми тоді маємо? О-о-о, тут «дербі» тільки встигай рахувати. По-перше, ігри «Енергії» та «in.IT», а також «ХІТа» та «CLUST-у», це не обговорюється. Це було про міста, а що там з регіонами? Тільки встигай рахувати! Хмельницька та Рівненська області межують між собою, тож «Сокіл» – «Кардинал-Рівнестандарт» це раз. Рівненська та Львівська області сусіди, тому «Кардинал-Рівнестандарт» – «Енергія» та «Кардинал-Рівнестандарт» – «in.IT» це два та три. Йдемо далі по колу, Львівська та Івано-Франківська області, і «Енергія» – «Ураган» з «in.IT» – «Ураган», це чотири і п’ять. В групі «Центр» за цим же критерієм додаємо шість та сім: «Черкасиобленерго» проти «ХІТа» та «CLUST-у». Не забуваємо про пару МСК «Харків» – «Рятувальник», і це вісім! Загалом по двом критеріям десять!!! Та в нас не Екстра-ліга, а ціла «Дербі Екстра-ліга».
В тій же Вікіпедії «велике протистояння двох футбольних систем, двох полярних поглядів на гру — Бєскова і Лобановського. Техніка проти атлетизму, імпровізація проти залізної дисципліни» (це про футбол радянських часів) також притягується до класифікації як дербі. Добре, нехай так і буде, то про яку пару з перелічених це в українському футзалі? Тут вже більше про протилежності, і так можна навіть гру двох команд, одна з яких в білій формі, а друга в чорній, зарахувати в дербі. Тому не будемо вже тему заганяти до абсурду, була всього лише спроба в ній трохи розібратися.
А щодо «нового виду «енергетичного» дербі» цього туру у Львові, то в ньому не пахло «особливою запеклістю», а «принциповості» ще ні звідки взятися.
Гра туру. «in.IT» – «CLUST»
На переможця в цій номінації розглядалися дві гри: в Рівному та у Львові, та, що була між «in.IT» та «CLUST-ом». Кожна з них приваблювала розвитком подій, своєю драматургією та розв’язкою. Втім, перевагу віддамо другій грі, все ж таки в ній фарби були соковитішими.
Відштовхуючись від турнірного становища в групах, команда «in.IT» розглядалася як андердог, але перша половина другого тайму змусила забути про це. І це не стільки через два голи Володимира Гриника, скільки через ті натхнення та завзятість, які були в діях команди Андрія Федюка на майданчику. Нібито в ній більш вікові гравці, але вони в швидкості руху та думки переважали «енерджайзерів» з київської команди.
До речі, тут одразу про Гриника. Тиждень тому в нашому дописі було про те, що цей гравець в «in.IT» потребує особливої уваги, але в «CLUST-і» схоже його або не читали, або вирішили, що там про дурниці пишеться. Коли ж Володимир дублем збільшив свій гольовий реєстр до дев’яти м’ячів, довелося робити висновки, і в другому таймі підопічним Валерія Директоренка вдалося відігратися. За такого перебігу подій часто густо команда, яка втратила перевагу, ламається, але у гравців «in.IT», попри втому, вистачило досвіду, щоб створити свій момент і забити третій гол, який згодом і став переможним. І тут вже зламався «CLUST», бо львів’яни цей гол забили дуже вчасно для себе і невчасно для суперника. Грати залишалося більше двох хвилин, нібито часу достатньо, щоб відігратися, але коли гра з п’ятим більше заточена під те, що батьківщину потужним ударом буде рятувати відомо хто, то це полегшує справу для захисників.
Синхронність туру. Перемоги «in.IT» та «Рятувальника»
Коли з туру в тур перемагали дві команди, які лідирують в групах «Захід» та «Центр», це відмічати, як щось особливе, якось було недоречним, а от коли синхронно на переможній ноті відпрацювали дві останні команди груп – то це подія, і повз неї пройти – це неправильно. В матчах, які оглядаються, саме така непересічна подія і відбулася: спочатку в суботу «Рятувальник» відсвяткував перемогу в Рівному (як це було, то вже інша справа), а за кілька годин вже «in.IT», подолавши «CLUST», показав, що команда не бажає втрачати смак перемоги.
Для вболівальників, та й для самого чемпіонату, ці дві звитяги на краще: вони суттєво загострили турнірне становище в обох групах. Львів’яни по набраним очкам зрівнялися з «Соколом» і поступаються хмельничанам за результатами особистих зустрічей. «Рятувальник» же скоротив своє відставання від «Черкасиобленерго» всього до одного очка. Так що в плані боротьби за плей-офф все цікаве в обох групах попереду. А щоб не відходити далеко від перемоги представника Сумщини, одразу наступна номінація.
«Вистраждали» туру. Кінець затяжної серії «Рятувальника»
Різні думки були стосовно того, як коротко і назвою номінації визначити успіх команди з Сумщини в Рівному, і її підказав головний тренер «Рятувальника» Ігор Салівон, який прокоментував його так:
– Три очки? Ризикував «Кардинал», пішли з п’ятим, хотіли виграти, нам вдалося перехопити цей м’яч, і забив Денис (Завгородній, – прим. А.П.), молодець. Десь з холодною головою попав. Все – три очки в скарбничці, дуже добре. Така перемога… Дуже важливі три очки… Вистраждали, я скажу так, цю перевагу.
Важливість цього «вистраждали» важко переоцінити. Варто лише згадати, що новачок Екстра-ліги успішно стартував, коли в першій же грі на новому для себе рівні третього вересня в Черкасах переміг «Черкасиобленерго». Надалі за три з половиною місяці у підопічних Ігоря Салівона були лише поразки і на різні смаки. Від не дуже-то й по ділу, як від «Енергії» 2:3, прикрих, як від того ж «Черкасиобленерго» 2:3, гідних, як від «ХІТа» 0:1, до такої, коли «рятувальників» просто-таки МСК «Харків» «розмазав» по паркету 10:3. Але в Рівному, мабуть, за всі ці страждання повернулося у вигляді голу Дениса Завгороднього.
В попередньому турі «in.IT» переміг після десяти поразок поспіль. «Рятувальник» не пішов на побиття цього «досягнення», зупинився на позначці в дев’ять поразок поспіль. «in.IT» після першої перемоги одразу додав до неї другу. У «Рятувальника» наступна гра вдома проти «Урагану», і повторити те, що зробили львів’яни, виглядає як важкувато. Але чому б не спробувати?
«Неймовірне» туру. «in.IT» вперше забив з п’ятим
Тиждень тому «in.IT» вже перемагав в схожій номінації, але вона так і проситься на папір знову. В тих десяти матчах, які команда Андрія Федюка програла від початку чемпіонату, вона дуже і дуже багато грала з п’ятим польовим гравцем, і якщо весь цей час просумувати, то гри на три точно назбирається. В них ситуація на майданчику постійно була такою, що «айтішникам» треба було рятувати ігри, і що ж було на виході? Жодного успішного завершення комбінацій «5 на 4»!!! І не скажеш же, що «in.IT» якось недолуго їх розігрував – м’яч іноді дивом не знаходив шлях до сітки. Тому те, що сталося в грі з «CLUST-ом», інакше, як «очевидне – неймовірне», не назвеш.
Варто було Володимиру Гринику на 37-й хвилині вперше в грі вибігти на майданчик у воротарській футболці (ВІДЕО), і у п’ятірки польових гравців «in.IT» на результативну комбінацію пішло менше 10 секунд! Порівняйте години безрезультатних зусиль раніше і ці лічені секунди зараз. Парадоксальність теперішньої ситуації ще і в тому, що «in.IT» ефективно зіграв в форматі «5 на 4» не тоді, коли вона була для команди негативною, а коли вона нібито і не вимагала ризику – рахунок на табло був 2:2.
– Ми вже набрали фолів, чотири чи п’ять фолів було вже в нас – це раз (насправді – п’ять, – прим. А.П.). І, по-друге, команда суперника нас вже почала трішки просаджувати, було дуже багато небезпечних моментів. Знову ж таки, в нас сьогодні вісім чоловік, і треба було хоча б якимось чином вбити час, і десь хвилину часу так зекономили собі сили, – так всю цю ситуацію пояснив головний тренер «in.IT» Андрій Федюк.
Нічого собі «зекономили»! Що точно не зекономили, так це гроші спонсора клубу, якому доведеться розщедритися на преміальні. Але тому, є впевненість, це тільки в радість.
Не пенальті (чи все ж таки пенальті?) туру. Рука Гриника одразу після третього голу
Мабуть, читачі встигли помітити, що сьогодні чимало вже було про гру «in.IT» та «CLUST-у». Але що поробиш, коли в ній було стільки цікавого, що те, про що було, ще далеко не все, і наступні три номінації знову з цієї львівської гри. Вони всі в одну тему – в тему суддівства, тому що дійсно, як ніколи, є про що.
Перша номінація – це вже Вам давати відповідь на те, про що в ній запитується. Виник суперечливий момент (ВІДЕО) майже одразу, як господарі майданчика повели в рахунку 3:2. «CLUST» розіграв з центра, м’яч опинився у Андрія Мельника, який пробив по воротах метрів з 14-ти. Далі по відео видно, що м’яч прилітає в руку Володимиру Гринику, який знаходиться в штрафному майданчику. Рука очевидна, після контакту з м’ячем вона відлітає нібито Гриник змахнув крилом.
Маємо деякі ознаки пенальті: гравець в штрафному майданчику, неприроднє положення руки, відстань така, що гравець мав час, щоб контакт м’яча з рукою не відбувся, до того ж, удар Мельника був точно в ствір воріт. Разом з цим додаємо цікавий стоп-кадр з трансляції. Всі четверо гравців «CLUST-у» сигналізують, що вони бачили руку. В цьому нічого неординарного немає, напевне, і решта представників делегації київської команди, які знаходяться на лаві запасних і не потрапили в кадр, в той момент сигналізують про те влучання в руку. Але гляньте в нижній лівий кут – там за голову схопився тренер «in.IT» Олег Галамага, який бачить, що сталося щось жахливе.
Але свистка від арбітрів Олексія Фесенка та Дениса Чумака немає. Чому? Нехай кожний для себе визначається сам. Тут і зараз немає прагнення виносити обвинувальний чи виправдувальний вирок. Для цього не вистачає ґрунтовного відео. Транслювався б у нас футзал кількістю камер хоча б навпіл від того, що є в УПЛ, тоді про щось можна було б говорити. А по тому, що маємо, можна казати кому що забажається, залежить від того, в якій ти футболці – в червоно-синій, як у «in.IT», в бірюзовій, як у «CLUST-у», чи в малиновій, як у Фесенка з Чумаком. І це, як Ви зрозуміли, не в прямому сенсі, а в тому, що у Вас в душі. Але це тільки про цю конкретну номінацію, в наступних по відео все очевидно.
Картка туру. Абрамчуку?!!!!
Момент під цю номінацію призвів до другого голу у ворота «in.IT», і він на ВІДЕО. Ми бачимо розвиток затяжної позиційної атаки «CLUST-у», яка в завершальній фазі призводить до того, що Максим Бессалов, відгукнувшись на передачу Тараса Королишина, по центру виривається на ударну позицію, і його рукою валить Віталій Багряк. Момент «два на два чотири»: фол – жовта картка Багряку. Арбітр Чумак підбігає до місця події, дістає із кишені жовту картку, чомусь зосереджує свій погляд на Андрію Федюку, не зрозуміло чому поплескує головного тренера «in.IT» по плечу, і… показує жовту картку (пауза, барабанний дріб) Тарасу Абрамчуку!!! Гравцеві, який в момент порушення Багряка був, мінімум, в двох метрах від місця порушення. І що? Ви думаєте, що Абрамчук якось обурився від цієї несправедливості, з якого переляку картка йому? Я Вас прошу, Тарас жестом навіть вибачився перед Чумаком, показуючи, що він порушувати правила більше ніколи не буде.
Для кого і чого це дурне кіно? У нього два боки. По першому боку питання до арбітрів, і спочатку до Чумака: «Пане Денис, для чого Ви так тепло і ніжно поплескували Федюка по плечу, і де Ви побачили порушником Абрамчука?». Друге до Фесенка: «Пане Олексій, Ви бачите, що Ваш колега приймає абсурдне рішення і ніяк йому (а Ви в цій грі в статусі першого арбітра) не підказуєте через фурнітуру, яка у Вас в обох закріплена в вухах, що він виносить помилкове рішення. Де в саме цей момент Ви перебуваєте?».
Ну, а другий бік цього кіна пояснюється просто, для цього достатньо тільки глянути на сайті АФУ туди, де ведеться облік жовтих карток, і в ньому у Багряка три жовті, а в Абрамчука картка, яку він отримав від Чумака, п’ята, бо він тільки-но відбув дискваліфікацію за чотири картки. Тому і не було обурення від нього, а от Багряк в разі отримання тієї картки, на яку він нафолив, мав би пропустити наступну гру, яка у «in.IT» з «ХІТом».
З цим «кіном» нічого дивного, і за свої чверть сторіччя в футзалі автор цих рядків таких акторів «великих та малих академічних театрів» вже бачив. Зараз мова піде про інше – як з цього «кіна» вилазити? Чи буде хтось реагувати? Та й хто може відреагувати? Чи проковтнем і підемо далі?
По-перше, нібито мають відреагувати зацікавлені сторони. «CLUST»? А для чого це йому – кияни програли, і всі думки в них про наступну гру. Тому цей варіант викреслюємо. Ситуацію оскаржить «in.IT»? Мовляв, відмініть жовту Абрамчуку і перепишіть її на Багряка? Шановні читачі, я Вас прошу, і цей варіант ми викреслюємо. Наступний суперник «in.IT» «ХІТ»? Цікавий варіант, але щось підказує, що він нереальний, бо на словах ніхто цього не скаже, а подумки в «ХІТі» впевнені, що в грі з «in.IT» буде перемога чи з Багряком в складі львів’ян, чи без нього. От раптом «ХІТ» в найближчу суботу програє «in.IT» і Багряк ще й парочку заб’є, тоді не хвиля піде, а цунамі, але буде вже пізно. Тому і «ХІТ» викреслюємо. Виходить, що ніхто, крім Асоціації футзалу України, і не може сколихнути ситуацію з помилкою арбітрів.
Але чи ініціює АФУ цей процес, останній вердикт по якому має винести КДК УАФ? Хтозна, тому всім пропозиція запастися поп-корном і почекати найближчої суботи, щоб побачити, чи буде Багряк в заявці «in.IT» в суботній грі з «ХІТом».
Аут туру. Від Олексія Фесенка
В попередній номінації головною дійовою особою був Денис Куций, а асистував йому Олексій Фесенко. Але в цій номінації про аут всі лаври виключно Олексію Фесенку. Одразу скажемо, що мова не про те, що можна бачити ледь не в кожній грі, коли два гравця завзято боролися за м’яч, від кого він вилетів в аут, вони самі не скажуть, а арбітру треба приймати якесь рішення, і воно не завжди буває 100-відсотково правильним.
Момент для номінації виник на 26-й хвилині гри (ВІДЕО). Атака «CLUST-у», Андрій Британ отримав м’яч метрах в трьох від бокової лінії, але Андрій Федюк вибив в нього м’яч, який вилетів не за межи майданчика, а влучив в Олексія Фесенка, який в цей момент на пів метра стояв в межах майданчика. Федюк на досвіді не розгубився, підхопив м’яч і стрімко побіг в напрямку воріт суперника. Але його ривок зупинив свисток арбітра Фесенка. Загалом ситуація, яка не так часто, але в футзалі буває. Як же її трактують «Правила гри в футзал» зразка 2021/2022 року. В них є Правило 9, пункт 1 «М’яч не у грі», де прописано таке:
– М’яч не у грі, коли:
• він повністю перетнув лінію воріт або бокову лінію по поверхні або по повітрю;
• гра була зупинена арбітрами;
• він торкнеться стелі.
Ця частина очевидна як «Отче наш», тому читаємо далі:
– М’яч також не у грі, коли він торкнеться офіційної особи матчу, залишається на майданчику та:
• команда розпочне перспективну атаку; або
• м’яч потрапляє у ворота; або
• володіння м’ячем переходить до іншої команди.
У цих трьох випадках, включаючи потрапляння м’яча в офіційну особу матчу, гра поновлюється спірним м’ячем.
Це вже точно про те, що було в нашій грі, і яке ж рішення прийняв Олексій Фесенко після того, як зупинив гру? Ще раз пауза і барабанний дріб: арбітр призначає аут!!!
Так і кортить знову задати питання, як і в попередній номінації, на якій галактиці і чому не на майданчику в цей момент перебував арбітр, але не будемо цього робити. Тут чомусь більше пригадується відомий фільм «Собаче серце», в якому професор Преображенський задається питанням не про Шарікова, а про того Швондера, який Шарікова призначив до «Продочистки». Виходить, що на ситуації, яку на раз має клацати арбітр-початківець, не розуміється арбітр, який кілька років судить Екстра-лігу. І в цій Екстра-лізі, вибачте, вже не раз насудив, що ми могли б і інших володарів Кубку України мати, як би не його рішення, та й такого було, що сайту «Сокола» доводилося його персоні присвячувати розгорнуті дописи.
Гол туру. Михайло Волянюк
Три номінації про арбітраж – це ненормально, але що поробиш, коли тур видався таким, що про його найкращий гол доводиться писати аж в останній номінації. Загалом в чотирьох іграх 13-го туру було забито 24 голи, і це дуже непогано навіть при тому, що 11 з них були в одній грі – в Івано-Франківську. Серед них був і чудовий гол Артема Фаренюка з розвороту в ближню дев’ятку, і класний постріл Петра Шотурми з носка під поперечину над вухами воротаря. Але перевагу віддамо голу Михайла Волянюка у ворота «Рятувальника».
На 31-й хвилині (ВІДЕО) після далеко не кращого закидання з ауту Волянюк прийняв м’яч на груди, далі стовпом розвернув Олексія Прокопчука, потім на замаху прибрав Олега Виставного, що дозволило вийти на ударну позицію. З них Волянюк не промахується, от і воротар «Рятувальника» Олександр Сіріцький виявися безсилим врятувати свою команду. Коментатор гри не приховував свого захоплення, і з цими його емоціями важко не погодитися.
Бонус. Рекорд Степана Струка
Приблизно на 37-й хвилині гри «Енергія» – «Черкасиобленерго» (точніше сказати важко, бо хронометраж гри, який бачили на своїх моніторах глядачі, практично всю гру жив своїм окремим життям, відмінним від годинника на табло «Боско-Арени») на майданчику, під оплески тих небагатьох, хто мав дозвіл знаходитися на грі, з’явився Степан Струк. Для 38-мирічного гравця це була 351 гра в складі «Енергії», за яку він виступає з 2008-го року. Це, виявляється, рекордний показник серед усіх гравців, які будь-коли захищали кольори львівської команди.
Степан Струк напевне свій рекорд встановив би і раніше, але сезон-15/16 він провів в Білорусі. Варто і зазначити, що для вихованця львівського УФК «Енергія» в футзалі була не першою командою, і з 2002-го року по 2008-й він з двома перервами (одна була навіть цілий сезон) грав за львівський «Кардинал».
Скільки всього ігор Степан Струк зіграв в футзалі, цього ми ніколи не знатимемо, бо, по-перше, в українському футзалі немає такої людини, такого ретельного архіваріуса, який є в великому футболі – це відомий львівський журналіст Юрій Назаркевич. По-друге, в футзалі так досі і тривають суперечки стосовно того, що значить «гравець прийняв участь в грі». ФІФА та УЄФА до цього ставляться просто: є гравець в заявці – він приймав участь в грі. Але нещодавно на одному футзальному ресурсі була жвава суперечка, що доречним вважати, що «гравець прийняв участь в грі», виключно тоді, коли він виходив на майданчик. Суперечка – тому що і такий підхід є суперечливим, але це зовсім інша історія.
Анатолій ПОДВОЙСЬКИЙ
