«Сокіл» в Хмельницькому переміг «Viva Cup», але в кубкових двобоях це тільки половина справи

0
380

Іноді кажуть, що відсутність поганих новин – це вже добра новина. Саме це і стосується кадрової ситуації в «Соколі» напередодні першої гри 1/8 фіналу Кубку України проти харківського «Viva Cup». Було б краще, якби до гри повернувся хтось з травмованих футболістів, але про це говорити зарано, і Роман Ковальчик мав можливість задіяти тих же самих гравців, які тиждень тому були в його розпорядженні в Рівному. А от у нашого суперника в порівнянні з його попередньою грою була одна відчутна втрата – Дмитро Литвиненко цього тижня підписав контракт з київським «ХІТом». І яка вартість якісного воротаря, можна було побачити на початку гри.

Почалася вона одразу з обміну атаками, які не доводилися до ударів, а на третій хвилині Вадим Данилюк вдало зіграв на перехоплені, зліва наблизився до воріт, після чого пробив точно в дальній кут воріт. Щоб це був «мертвий» м’яч, який було б не відбити, говорити є недоречним. Суперники і надалі підтримували непогані швидкості, хоча і дотримувалися різної тактики. «Сокіл» то пресингував, то грав в позиційній атаці, гості зробили ставку на довгі закидання вперед, після яких можна було б або створити загрозу, або заробити перспективний стандарт. Їх, до речі, біля воріт Бабенка було чимало, але результату харків’янам вони не давали. Ну, а нашій команді, щоб збільшити свою перевагу, довелося створити маленьке диво, і його автором став Олег Гуцуляк. На 8-й хвилині він, знаходячись спиною до воріт, на дузі прийняв передачу від Первєєва, а далі одним кроком розвернувся на 180 градусів і, не даючи м’ячу опуститися, з лівої вгатив його в ближню дев’ятку. Цей гол з розрядку таких, що краще один раз побачити, ніж кілька разів прочитати, як він відбувся.

Втім, краса його була вже швидко забутою, бо «Viva Cup» суттєво додав. Активізувалися його лідери – Овсянніков, Ланко та Бондар, але результативним ударом відзначилися не вони, а Ярослав Зміївський. На 12-й хвилині він взяв ініціативу на себе, вийшов на лівому фланзі на вільний простір, і вже звідтіля потужно пробив – Бабенко зреагував на удар з запізненням, і м’яч влетів під дальню штангу.

Для нашої команди це був неприємний момент, і добре, що відреагувати на нього вдалося дуже швидко – всього через 10 секунд. За фол проти Гуцуляка був призначений штрафний, Данилюк з нього пробив, відбитий Мирошниченком м’яч опинився у Владислава Первєєва, який і довів цей стандарт до логічного завершення. Головний тренер гостей Роман Перадзе вирішив, що три пропущених м’ячі для молодого голкіпера достатньо, і замість Мирошниченка в «рамку» вийшов Положій.

Другий воротар харків’ян діяв напрочуд вдало, хоча роботи в нього і не було багато. А от Бабенку довелося попрацювати, особливо коли ситуація біля його воріт була напруженою через численні стандарти, однак рахунок 3:1 став в першому таймі підсумковим.

З роздягальні більш зарядженим на гол вийшли гості. Роман Перадзе частими змінами давав відпочинок своїм лідерам, коли ж вони були на майданчику, біля воріт Бабенка ставало гаряче. Постійно шукав свою можливість для удару Овсянніков, Ланко пристрілювався ударами з середньої та дальньої відстані. В «Сокола» ж позиційних атак поменшало, тож треба було сподіватися на контратаки. Ледь розпочалася 30-та хвилина, як Хамдамов перехопив м’яч в середині майданчика, покотив вліво на хід Донцю, який трохи наблизився до воріт і гарматним ударом вразив ближній кут воріт. І це був перший гол Єгора в офіційних іграх за «Сокіл»!

Тим часом, гості почали підвищувати оберти. По воротах Бабенка було чимало ударів, і наш воротар кілька разів відверто виручив, особливо в тих моментах, коли були підступні рикошети. Про небезпеку стандартів «Viva Cup» вже було, а на гол вона перетворилася на 37-й хвилині: Овсянніков прострілив з кутового, а Владислав Васильєв, виставивши свою довгу ногу, повз Сохорука та  Бабенка переправив м’яч до сітки.

Цей гол ще більше надихнув харків’ян, ще б один забитий м’яч був би для них дуже доречним, та й забити його було можна, коли Бондар продерся справа по побачення з Бабенком, але м’яч після удару досвідченого гравця пролетів поруч зі штангою. До речі, Бондар дуже прагнув змін у рахунку, і в підсумку з цим перестарався: за одне картинне падіння на лінії штрафного майданчика він отримав усне зауваження, а за друге – заслужену жовту картку.

4:2 – підсумок першої кубкової гри. Два м’ячі переваги – це не так багато перед грою-відповіддю, але і це перевага, від якої можна відштовхуватися. Втім, доцільніше підходити до гри з тим, щоб в Харкові 5 лютого нам зіграти не менш потужно, як це було в першому таймі, і тоді загальна перемога нікуди не подінеться.

Після двох днів відпочинку «Сокіл» з вівторка почне готуватися до дуже відповідальної гри – 22 січня в Хмельницькому нашим суперником буде АФФК «Суми».

СТАТИСТИКА МАТЧУ

Прес-служба СК «СОКІЛ»