В середині квітня регулярний чемпіонат в Екстра-лізі знаходиться навіть не на фінішній прямій, а, якщо провести аналогію з біговою дистанцією, вже в фінішних клітинах. На цьому паралелі з легкою атлетикою можна завершити, адже на відміну від королеви спорту деякі з учасників наших футзальних перегонів вже визначилися зі своїми місцями, а от три команди їх займуть після завершенні тих трьох матчів, які в Екстра-лізі ще залишилися. І що найефектніше – переможець цьогорічного регулярного чемпіонату визначиться в його заключній грі, коли «Сокіл» та «Ураган» дограють свою гру з 9-го туру, яка на початку листопада минулого року була перервана повітряною тривогою.
Ця гра відбудеться майже за тиждень, а найближчого понеділка «Сокіл» та «Кардинал-Рівне» зіграють між собою гру з туру за номером 13, і це для кожної з команд буде передостання гра в регулярному чемпіонаті. Маємо його кінцівку, але команди Романа Ковальчика та Євгена Ланка підійшли до неї, не визначившись зі своїми місцями, причому обидві вони знаходяться «на м’ячі», бо їхня доля залежить виключно від них.
«Сокіл» тиждень тому грав з «Ураганом», і хоча здобув для декого неочікувану перемогу, це не була найкраща гра сезону, насамперед через те, що сама гра не вийшла цілісною. Мова, по-перше, про відрізок гри приблизно з 5-ї до 13-ї хвилини, коли наша команда дозволила супернику відчути свою гру: багато володіти м’ячем, комбінувати на половині хмельничан, доводити стандарти до небезпеки воротам Ярослава Кожуховського. Саме цю ситуацію виправив тайм-аут Романа Ковальчика, і решту часу першого тайму «ураганівці» всього цього були позбавлені.
По-друге, це заключні хвилини, коли «Сокіл» пропустив двічі. Більше того, рахунок 5:3 на табло з’явився за 1:05 до фінальної сирени, і в ті 65 секунд Максим Павленко тримав на майданчику свою першу четвірку, грав з пятим польовим гравцем, тобто, «Ураган» грав так, яке має грати команда, яка не полишила надії на порятунок. Роман Ковальчик пояснив два пропущених на 39-й хвилині м’ячі тим, що гравці «просто розслабилися і почали не концентровано захищатися». Якщо це дійсно так, то гравцям потрібно зробити серйозні висновки, але те, що проблема все ж таки комплексна, свідчить ще одна теза головного тренера відносно того, що «нашу команду треба вчити психологічно дотягувати до фінішу виграшну гру з потрібним результатом». Те, що вона в «Соколі» є, свідчить не тільки гра з «Ураганом», а й заключні хвилини деяких інших ігор, зокрема, переможні з «ХІТом», «Aurora Team» та нічийні з «Енергією» чи «SkyUp Futsal». Гравців потрібно вчити, і самим гравцям потрібно вчитися, і робити це потрібно не повільно, а в прискореному режимі на кожному тренуванні, бо плей-офф вже не за горами.
Що й казати, складним виходить цей сезон у «Кардиналу-Рівне». Команда пізніше за інших розпочала чемпіонат, до речі, перебуваючи в стані ейфорії після минулорічних «бронзи» та перемоги в Кубку України. Те, що той склад в сезоні-22/23 вичавив з себе максимум і навіть більше, можливо, в клубі розумілося, але до кінця в це не вірилося, і в Рівному сподівалися, що якось минеться. Коли ж одразу все пішло не так, рівнян перманентно залихоманило, і головний тренер «кардиналівців» Олександр Бондар усвідомив, що його відхід буде на краще і для нього, і для команди.
Зміна тренера посеред сезону – це завжди стрес, ще й після призначення Євгена Ланка «в.о. головного» у команди було чимало ігор, які що називається «не очкові». Згодом Ланку вдалося стабілізувати ситуацію, і статистика ігор в нього така: в чемпіонаті 15 ігор, в яких рівняни набрали 11 очок. Плюс дві гри в Кубку України, в яких вдалося продертися крізь «in.IT» до «Фіналу чотирьох». Одне очко, яке «кардиналівці» вибороли в важкому матчі проти «Енергії», для них було дуже важливим, адже до сьомого місця відстань скоротилася до трьох очок. Для того, щоб їх набрати і гарантувати собі сьоме місце (за рівності очок з МСК «Харків» у рівнян перевага в особистих зустрічах), у підопічних Євгена Ланка було три спроби. Перша з них виявилася майже холостою, коли два дні тому, в п’ятницю, вони на своєму майданчику обмежилися одним очком в грі з «Aurora Team», яка приїхала до Рівного не тільки без двох «збірників» – Ростислава Семенченка та Миколи Гуйвана, а ще й без Ореста Боргуна, Владислава Завертаного і Максима Літвінова. Але й без них склад столичної команди був цілком боєздатним, що він і довів.
У «Кардиналу-Рівне» залишилося дві спроби для того, щоб в турнірній таблиці зробити крок вперед. Жодних сумнівів, що команда буде в кожній з них битися відчайдушно, «Соколу» потрібно це усвідомлювати і бути готовим до жорсткого опору. Навіть попри те, що гра проти «Сокола» буде для рівнян четвертою за дев’ять днів.
І на завершення одна ремарка, адресована рівненським вболівальників футзалу. Напевне у чималої кількості з них може виникнути бажання приїхати і підтримати «Кардинал-Рівне». Але господар цієї конкретної гри – це «Сокіл», який свої матчі проводить без глядачів, в тому числі і з боку команд-суперників. Адже вся відповідальність за поведінку вболівальників покладається на команду-господар, навіть за поведінку тих вболівальників, які підтримують команду-суперника «Сокола».
Чемпіонат України
13 тур. 15 квітня, понеділок. 14.00
«СОКІЛ» (Хмельницький) – «Кардинал-Рівне» (Рівне)
Арбітри: Євген Диннік (Одеса), Дмитро Каркаєв (Київ), Володимир Дзюра (Рівне)
Хронометрист: Тарас Дем’янчук (Рівне)
Спостерігач арбітражу: Віталій Олійник (Київ)
Делегат матчу: Денис Пашкевич (Рівне)
Ексклюзивна онлайн-трансляція на офіційному сайті СК «СОКІЛ» та на You Tube-каналі СК «СОКІЛ».
Прес-служба СК «СОКІЛ»
