Проміжок часу між першими та другими чвертьфінальними матчами плей-офф в українському футзалі був наповнений трьома поєдинками «Фіналу чотирьох» Кубку України, який став, на жаль, найскандальнішим за всю історію його проведенням. З великим сумом доводиться констатувати, що як тільки на майданчику виникає неймовірна напруга, коли команди не бажають ані на крок поступатися супернику, підсумок матчів висить на волосинці, наші арбітри схильні до рішень, які виявляють не тільки їхній невідповідний рівень компетентності, а й віддають брудним запахом заангажованості. Чи будуть зроблені по кубковим подіям якісь висновки, якими жодним чином не можна вважати покарання окремих осіб, які наробили див в півфінальній та в фінальній іграх, досвід роботи Комітету арбітражу АФУ в останні роки підказує, що ні. Ті кілька «окремих осіб», причетних до скандальних рішень, в кращому випадку пересидять в тиші максимум до завершення поточного сезону, а з нового – знову до верстата, знову до праці, бо треба заробляти.
Цей відхід від теми п’ятничної другої гри між «Соколом» та «Енергією» зроблений заради того і з величезною надією, що ті скандальні півфінал та фінал це вже та межа, біля якої український футзальний арбітраж зрозуміє, що ще один крок в тому ж напрямку, це падіння в прірву. Беззаперечно, арбітри, як і гравці, можуть, на жаль, помилятися, адже футзал через свою динаміку сповнений екстремальними ситуаціями. Але якщо помилки є систематичними і численними на користь певних команд навіть в дрібницях – фіксаціях аутів, визначення місць, де голкіперам дозволяється грати руками (в межах чи за межами штрафного майданчика), трактуванні покарань за порушення (наприклад, коли гравець однієї команди штовхає в спину суперника, це жовта карта, а коли гравець інших деяких команд робить те ж саме, той же капітан національної збріної України, то це усна схожа на умовляння бесіда), то такий підхід до арбітражу попахує трохи іншим, ніж рівень кваліфікації.
І все ж таки до подій, які очікують вболівальників футзалу у найближчі п’ятницю та суботу, а може так статися, що і в неділю. Про яку кількість ігор на вікенд йде мова – це від чотирьох до восьми, але ймовірність крайньої кількості розцінимо все ж таки меншою ніж ті три числа, які між ними. Стартує вирішальна фаза чвертьфіналів плей-офф двома матчами в п’ятницю, в першому з яких (за часом) зіграють команди Романа Ковальчика та Валерія Легчанова.
Головний тренер «Сокола» вже зможе бути присутнім на лаві запасних, а перша гра два тижні тому у Львові показала, що гравці майже повністю глибоко усвідомили, яким є рецепт позитивного результату, а Віталію Розпаченюку, який був за головного на лаві запасних в тій грі, вдалося контролювати стан тих, хто виходив на майданчик, щоб вони дотримувалися обраного плану на гру. Чому в попередньому реченні використано «майже», та тому що три пропущених м’ячі були обумовлені тими індивідуальними та командними помилками, про неприпустимість яких акцент неодноразово робився в передматчевому циклі, але все ж таки вони відбулися. Це ж стосується, до речі, і жовтих карток, отриманих в першій грі двома нашими гравцями. Одна картка нібито сама по собі це і не така прикра річ, але якщо команда налаштована на проходження всієї дистанції плей-офф, а вона максимум може скласти аж з 13-ти ігор (це майже половина від того, що команди грають в регулярному чемпіонаті, та ще в термін трохи більше півтора місяці), то кожна жовта картка має бути зваженою і отримуватися виключно тоді, коли іншого варіанту вже не існує. Коли жовта картка може бути виправданою, гравці – люди професійні, і вони мають розумітися про що йде мова.
На роботі над цими помилками і був спрямований тренувальний процес в «Соколі» протягом підготовки до другої гри, а також над іншими варіантами ведення гри, які сприятимуть вирішенню головного завдання – виходу до півфіналу. Є чітке розуміння того, що в якості опонента наша команда має досвідченого і потужного суперника, який теж вміє аналізувати події на майданчику і робити власні висновки. В матчах плей-офф з одним суперником, як правило, те, за рахунок чого ти здобув одну перемогу, двічі вже не працює. Хоча б через те, що друга гра хоча і є грою сама по собі, але кожна з команд пам’ятає, за якого рахунку в серії плей-офф ця друга гра розпочалася. Тим більше, що чвертьфінальна стадія плей-офф є короткотривалою – лише до двох перемог.
Повертаючись до інших пар та й загалом до підсумку перших чвертьфінальних матчів, то вони відверто потішили вболівальників футзалу і підтвердили, що плей-офф це дещо інше, ніж регулярний чемпіонат. В кожній парі, десь протягом всієї гри, десь – не всієї, інтрига була присутньою, а 34 забиті м’ячі в чотирьох іграх – це окрема пісня: гравці команд Екстра-ліги, попри неймовірну напругу, відповідальність і статусність матчів, показали, що спроможні грати їх яскраво і головне – результативно, не тримаючись тремтячими руками за один чи два забитих м’ячі, а вбачаючи досягнення своєї мети в протилежних воротах.
«СОКІЛ» (Хмельницький) – «Енергія» (Львів)
Чемпіонат України. Плей-офф. 1/4 фіналу. Другий матч
Здолбунів. 10 травня, п’ятниця. 14.00
Перший матч 6:3. Рахунок в серії 1:0
Арбітри: Євген Гордієнко (Одеса), Дмитро Дудка (Обухів), Роман Гейло (Біла Церква)
Хронометрист: Володимир Дзюра (Рівне)
Спостерігач арбітражу: Юрій Веремчук (Рівне)
Делегат матчу: Віктор Таран (Житомир)
Ексклюзивна трансляція на офіційному сайті СК «СОКІЛ» та на You Tube-каналі СК «СОКІЛ».
В інших парах 1/4 фіналу плей-офф в других матчах зустрічаються:
11.05 «Aurora Team» (Київ) – «SkyUp Futsal» (Київ)
11.05 «ХІТ» (Київ) – МСК «Харків» (Харків)
10.05 «Ураган» (Івано-Франківськ) – «Кардинал-Рівнестандарт» (Рівне)
Прес-служба СК «СОКІЛ»
