Шалені львів’яни, те, що має бути позаду, спереду, б’ю по своїм, поки мене там немає та інше: найцікавіше про третій тур Екстра-ліги

0
411

В футзальній Екстра-лізі позаду третій тур, тому час пошукати ті самі фішки, які або були в центрі уваги, або, навпаки, пройшли повз увагу вболівальників. До речі, дуже приємно, що попередні два матеріали, про перший та другий тури, не пройшли повз увагу не тільки постійних читачів, а й тих, хто відвідує офіційний сайт «Сокола» час від часу, про що свідчить підвищена кількість переглядів цих статей в порівнянні навіть з дописами про перемоги національної збірної України в міжнародних матчах. Це надихає на продовження серії таких статей, хоча вони несуть додаткові навантаження на автора цих рядків.

Що мається на увазі? Якщо відверто, то в попередні сезони в кожному турі до перегляду були обов’язковими, окрім, зрозуміло, матчів «Сокола», одна, від сили дві гри, які приваблювали своєю афішою. Та навіть і не через афішу випадали з перегляду в повному обсязі окремі матчі: або вони проходили в один час з грою «Сокола», або наша команда була на виїзді і разом з нею треба було бути в дорозі. А потім сидіти дивитися ігри Екстра-ліги в запису, коли вже знаєш їхній результат, це вже різновид мазохізму, і було достатньо одного хайлайту.

Тепер же, коли започаткувалася нова рубрика, перегляд всіх без виключення матчів стає конче обов’язковим! При чому, не так, щоб подивитися, як глядач, а кожну ігрову подію, кожну комбінацію, кожний забитий м’яч, та навіть і те, що навколо гри, розглядати прискіпливо крізь призму, чи гідні вони потрапляння до топової десятки, і чи будуть вони цікавими саме вболівальникам. Що ж, як кажуть, «засунув шию в ярмо, то й вези», тому поїхали! Тим більше, що за підсумками третього туру буде не тільки 10 номінацій, а й один бонус, про який кожний читач дізнається, якщо прочитає цей допис до кінця.

Гра туру. «in.IT» – «Кардинал-Рівнестандарт»

Той, хто бачив всі чотири гри туру хоча б фрагментарно, підтримає такий вибір двома руками. При чому, ця гра стоїть окремо не тільки в порівнянні з рештою матчів туру, а навіть і з усіма, які були взагалі зіграні в поточному чемпіонаті. І, насамперед, завдяки гравцям львівської команди: налаштованість в них була позамежною! Підопічних Андрія Федюка після двох поразок дістало і те, що в них немає очок, і те, що вони не змогли забити жодного м’яча. Друге в підсумку вдалося виправити, а от з першим все залишилося, як було, і очок не додалося, хоча, як мінімум, на нічию гравці «in.IT» награли, однак футзал іноді буває таким несправедливим. Про налаштованість свідчать і шість (!) жовтих карток, які львів’яни отримали в другому таймі, втім, гра ні в якому разі не була ані жорстокою, ані брудною. З одного боку футболістів захлеснули емоції, з іншого – іноді ситуації на майданчику виникали такі, що треба було йти на «тактичні» фоли, як це, було, для прикладу, з шостим фолом за лічені секунди до фінальної сирени.

Що ще можна додати? Настрій господарів згодом завів і гравців «Кардиналу-Рівнестандарт», які на старті гри діяли так, нібито передивилися багато разів на тактиці перші дві гри «in.IT», і для себе зробили висновки, що вояж до Львова буде легкою прогулянкою за «своїми» трьома очками. Коли ж пішло не так, як планувалося, довелося включатися на повну. В підсумку, завдяки цим складовим і вийшло те, що іноді називають «бойок». Таких би ігор в Екстра-лізі побільше, а щодо гравців «in.IT», то якщо вони і надалі будуть кожну гру грати з таким налаштуванням, то їхнім суперникам буде непереливки, а очки обов’язково прийдуть. Не можна виключати, що навіть вже в найближчій грі проти «Енергії». Її можна розцінювати як першу з трьох ігор за неофіційний титул чемпіона Львова з футзалу, і без особливого ставлення до гри його не вибороти.

Неформат туру. Форма «CLUST-у»

Звернення до тих вболівальників, які дивилися гру двох новачків Екстра-ліги, «Черкасиобленерго» та «CLUST-у». Вас нічого не вразило ще в момент представлення команд? Не будемо довго інтригувати, і мова йде про форму гравців київської команди. Що з нею не так? Для початку процитуємо Статтю 22, пункти 13, 22 та 24 Регламенту Екстра-ліги, в яких є таке:

13. На футболці спереду повинна бути емблема клубу, а позаду номер, за яким прізвище футболіста внесене до листа рапорту арбітра…. Під ігровим номером, не нижче трьох сантиметрів від номера, повинен бути логотип титульного спонсора, макет якого надає АФУ.
22. Кожна команда повинна під час матчів чемпіонату на задньому боці ігрової футболки під номером (за окремим погодженням – над прізвищем) розмістити логотип титульного спонсора чемпіонату «VBet Екстра-ліга» – компанії VBet.
24. Футболісти, екіпірування яких не відповідає Правилами гри і вимогам даної статті, до участі у матчі не допускаються арбітром, а до клубу застосовуються дисциплінарні санкції.

Ключові слова тут виділені жирним шрифтом. А тепер до форми гравців «CLUST-у»: в них спереду, так, щоб було видно дуже добре, був логотип титульного спонсора чемпіонату «VBet Екстра-ліга» – компанії Vbet, а позаду під ігровим номером назва команди, яка, скоріш за все, співпадає з назвою фірми, яка фінансує клуб. Ми не можемо того знати, можливо, у «CLUST-а» якісь свої особливі стосунки з титульним спонсором Екстра-ліги. Навіть до такої міри, що в клубі вирішили винести його назву на найпомітніше місце. А, можливо, просто адміністратор клубу щось переплутав. Головне, що форма клубу не відповідає Регламенту, а про це вже в пункті 24.

Широкий загал вболівальників в курсі, що і в футбольній Українській Прем’єр-лізі той самий титульний спонсор, і як би тоді все виглядало, якби адміністратори всіх 16-ти клубів разом «переплутали» і зробили те, що і «CLUST»? У «Шахтаря», наприклад, спереду на видноті був титульний спонсор, а позаду, ближче до шортів літери «SCM».

Як би там не було, мабуть, ті відповідальні персони, які ретельно вглядаються, чи всі там клуби виконують Статтю 22, пункт 22 Регламенту Екстра-ліги, задоволено ляскають у долоні, а «CLUST-у» можна (з певною долею гумору) порадити в наступній грі одягнути футболки задом наперед. Тоді вони точно будуть ближчими до норм Регламенту.

Гол туру. Денис Овсянніков

Третій тур виявився на рівні – в чотирьох іграх були забиті 22 м’ячі, це більше ніж п’ять м’ячів за гру, і є з чого вибирати. Доведеться включати суб’єктивний фактор, і вибір зупинимо на м’ячі, який був самим першим в турі – це гол Дениса Овсяннікова на 4-й хвилині гри «Рятувальник» – МСК «Харків». Граючий тренер харків’ян все виконав блискуче: на швидкості обробив м’яч після пасу Рибака, проскочив і перескочив повз гравця суперника, і після цього підсічкою спрямував м’яча над воротарем в дальню дев’ятку. Все було виконано на «раз-два-три», і навіть в 37 років все в Дениса в порядку і зі швидкістю, і з майстерністю.

Прискіпливі вболівальники можуть апелювати тим, що і в грі «Сокола» з «Ураганом» Миколою Микитюком був забитий схожий м’яч, також підсічкою над воротарем. Але все ж таки перевагу віддамо Овсяннікову, який гол-красень створив динамічно і на високій швидкості.

Самостріл туру. Автогол Ярослава Іщенка

На черкаському майданчику був забитий і ще один гол, який увійшов до іншої номінації. На 34-й хвилині гри «Черкасиобленерго» – «CLUST» воротар господарів Ярослав Іщенко після свого невдалого підключення до атаки так прагнув завадити суперникам швидкому розіграшу ауту, що майже з центральної лінії спрямував м’яча у власні порожні ворота.

Унікальний гол, бо найчастіше автоголи воротарів фіксуються або після прострілів уздовж воріт, або коли м’яч відлетить від спини воротаря. Постріл же воротаря з середини майданчика по своїм воротам – це дійсно неординарна подія, і вона варта уваги. До речі, цей автогол став першим в сезоні у всій Екстра-лізі.

Юнак туру. Владислав Коваленко

П’ять нових команд з’явилися цього сезону в Екстра-лізі, але не дуже багато в них молодих гравців, для яких Екстра-ліга – це щось неймовірне. В третьому турі свої перші кроки по майданчику зробив воротар «Черкасиобленерго» Владислав Коваленко, якому 25 вересня виповнилося 16 років 10 місяців і 13 днів. Головний тренер черкащан Сергій Гупаленко випустив Коваленка саме після автоголу Іщенка, коли вже доля матчу була вирішена, молодий голкіпер провів на майданчику небагато часу, але все ж таки заслужив на такі відгуки тренера: «Я його ще не хочу кидати під танки, щоб не зламати – 16 років. Мені подобається, він непоганий хлопець. Трохи змужніє і буде стояти. Мені все рівно, скільки йому років – 16, 20 або 40. Хто буде кращим, той і буде стояти».

Стабільність туру. Тарас Рибак

Стабільно можна потужно грати, стабільно можна забивати м’ячі, а можна демонструвати таку стабільність, як у випадку з гравцем МСК «Харків» Тарасом Рибаком: в трьох іграх відіграв капітан харків’ян, і в кожній з них отримав по жовтій картці!

Цей факт є дивним по відношенню до Рибака, якщо додати, що за весь минулий, правда, неповний сезон Тарас тільки один раз бачив перед собою жовте світло. Тепер гравцеві необхідно в наступних іграх бути дуже обережним, ще одна картка – і дискваліфікація на одну гру. А це для харків’ян, у яких в команді небагато досвідчених гравців, вже точно буде суттєвою втратою на радість супернику.

Комбінація туру. Другий гол «in.IT»

Ідея цієї номінації виникла після побаченого в грі «in.IT» – «Кардинал-Рівнестандарт», в якій господарі видали феєричний момент. На 24-й хвилин у «айтішників» пройшла результативна комбінація, в якій прийняли участь всі чотири польових гравці. Розпочав її Сергій Коваль, який поперечною передачею на протилежній бровці знайшов Віталія Танського. Той другим дотиком видав діагональ на Тараса Абрамчука, який передачею в один дотик викотив м’яча на дальню штангу Віталію Багряку. Йому не забити вже було неможливим. «Все розіграли немов по нотах», – не стримував своєї радості коментатор гри, і дійсно було від чого.

Додамо, що якби не вище згадані голи Овсяннікова та Микитюка, гол Багряка був би переможцем в номінації «гол туру», втім, і за цей колективний шедевр теж подяка.

«Нарешті!» туру. Гол Віталія Танського

І перший гол «in.IT» в грі з «Кардиналом-Рівнестандарт» також серед лауреатів нашої десятки в доволі неочікуваній номінації. Якось так склалося, що всі нові екстралігові команди свої перші голи забили в своїх перших же матчах, а от у підопічних Андрія Федюка з цим виходила незадача. Дві гри вони провели, ще і в якості господарів, проти «Урагану» та «Сокола», а на виході – нуль забитих м’ячів.

І от нарешті в грі з рівнянами це диво сталося: Сергій Коваль вивів Віталія Танського сам на сам з Бакінським, воротаря гравець «in.IT» дотепно, перекатом, залишив поза справою, після чого вразив порожні ворота. Цієї події в команді чекали майже 84 хвилини ігрового часу, це з урахуванням перших двох ігор.

Близнюки туру. Голи Ростислава Семенченка та Станіслава Моспана

Є таке в медицині поняття, як різностатеві близнюки, це коли одночасно в родині народжуються хлопчик і дівчинка – дітки протилежної статі. І ключовим тут буде слово «протилежної». В іграх «Черкасиобленерго» – «CLUST» та «Ураган» – «Сокіл» після стандартів були забиті два дуже схожих голи. В першій з них на 9-й хвилині відзначився Ростислав Семенченко, а другій – на 23-й хвилині Станіслав Моспан.

Якщо їх передивитися, то не можна не помітити, що в обидва стандарти закладена одна ідея: передача з кутової позначки на гравця, який п’ятою продовжує напрямок руху м’яча на третього гравця, а той вже з вільної зони без перешкод наносить удар. Ідея цього стандарту далеко не нова, але ж працює, як це було в іграх в Черкасах та Івано-Франківську. Що ще поєднує голи Семенченка та Моспана, що вони були забиті не першим ударом, а після добивання. В першому випадку гравець «CLUST-у» спочатку влучив у штангу, від якої м’яч зручно відскочив під добивання. В другому ж – воротар «Сокола» Сергій Шевченко відбив прямий удар, а от нанести повторний, результативний ніхто із його партнерів завадити не встиг.

До чого був акцент про протилежність? «CLUST» свій кутовий розігрував з лівого флангу атаки, а «Ураган» з правого. Тому саме через це голи Семенченка та Моспана справедливіше буде вважати близнюками, але «різностатевими».

Дежавю туру. Гра в Івано-Франківську

Про що піде мова, не згадають навіть найпалкіші вболівальники «Урагану» та «Сокола», але автору цих рядків потрібно такі речі пам’ятати, як-то кажуть, «за посадою». По мірі того, як події в другому таймі набирали оберти, тим стійкіше з’являлося відчуття, що ти це вже бачив. Де саме, напружуватися було не треба – саме на цьому майданчику. Майже два роки тому, а саме 21 листопада 2020 року, «Сокіл» грав в Івано-Франківську, і господарі, забиваючи гол за голом, довели свою перевагу до рахунку 6:0. Його на останній хвилині, за кілька секунд до сирени, «розмочив» Сергій Шевченко, тож підсумок на табло 6:1.

От і в недільній грі, вже після 4:0 пригадалася гра дворічної давнини, а після п’ятого та шостого голу франківців промайнула думка «невже?». Так воно і сталося: Олег Гуцуляк не дав своїй команді піти з майданчика з «нулем». Дежавю відбулося – ті ж самі 6:1.

І під завісу цього допису – обіцяний бонус.

На майбутнє обіцяємо не повертатися до вже розжованих тем, але тут це зробимо. Після другого туру ми звертали увагу, що в грі «in.IT» та «Сокола» п’ятий польовий гравець у львів’ян вибігав на майданчик у воротарській футболці під номером 17, а в заявці гравця під таким номером взагалі не було. Регламент Екстра-ліги дозволяє п’ятому грати у футболці без номера, але аж ніяк з якимось іншим «лівим» номером.

Гра «in.IT» – «Кардинал-Рівнестандарт», і знову та ж сама футболка з легендарним номером 17! Якщо проти «Сокола» в ній бігав Віталій Танський (номер в протоколі 3), то проти рівнян п’ятим був Володимир Гриник (ігровий номер 9). Якщо пригадати ще і першу гру «in.IT» проти «Урагану», то і в ній львів’яни чимало часу пограли з п’ятим, а загалом в трьох іграх гри в штучній більшості набігло десь хвилин 20. Тобто, з шести зіграних таймів один підопічні Андрія Федюка грали в форматі «5 на 4». Скільки в ньому «in.IT» забив м’ячів? Нуль. Мабуть, треба щось міняти, і чому б, наприклад, не розпочати з футболки? Номер на ній поки що відверто нефартовий.

Анатолій ПОДВОЙСЬКИЙ

Фото ФБ «in.IT»

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ