В протоколі гри, де обов’язково потрібно вказувати стартову четвірку, Роман Ковальчик відійшов від звичного розкладу, гру у «Сокола» розпочала четвірка Первєєва, і сам Владислав протягом першої хвилини двічі потурбував Войтовича дальніми ударами. Хмельничани набагато активнішими були в порівнянні з грою, яка була напередодні. До того ж, робота над помилками не пройшла дарма. У «Енергії» майже повністю був відрізаний від м’яча Тарас Кузь, на якого спрямовувалася левова частка передач. Плюс підключення воротаря «енергетиків» не були загрозливими і не змушували захист нашої команди нервувати.
Валерій Легчанов сконцентрував свою команду на тому, щоб його підопічні якомога далі тримали від воріт тих гравців, які у «Сокола» спроможні потужно бити, і ця установка доволі ефективно працювала. Первєєв, Чижик мали можливість бити лише з дистанції більше десяти метрів, коли ж м’ячі долітали до Войтовича, то він діяв бездоганно.
На 12-й хвилині у «Енергії» спрацював стандарт, який дозволив їй повести в рахунку. Після кутового м’яч був відкинутий до Михайла Зварича, який був далеченько від воріт, та ще й біля правої бровки. Тим не менше, м’яч після його удару в ближній кут опинився у воротах. Шевченко був закритий гравцями, і на удар зреагував з запізненням.
Ця помилка десь була органічною з тим, що Сергій дещо нервово вів гру. Двічі в простих ситуаціях при підключеннях він втрачав м’яч, і його партнерам по команді довелося докладати зусиль, що такі помилки не стали голом. Згодом на 17-й хвилині «Енергія» отримала право на аут, Цілик швидко пробив в напрямку Ярослава Кваснія, який ударом в дотик подвоїв перевагу «Енергії».
Після перерви Роман Ковальчик поміняв Шевченка на Кожуховського. Заміна виглядала логічною, тим більше що завданням Ярослава було ще й баражування між воротами та лавою запасних, коли «Сокіл» вже з 26-ї хвилини почав грати з п’ятим польовим гравцем, яким діяв Хамдамов. Невдовзі хмельничанам вдалося один м’яч відіграти, і він став результатом наполегливих дій Вадима Данилюка, який в боротьбі за м’яч був спритнішим за Войтовича та Кваснія.
Вдруге за дві гри «Сокіл» опинився від «Енергії» на відстані одного м’яча. Напередодні її відіграти не вдалося, не вдалося це зробити і в суботній грі. Більше того, львів’яни забили втретє, і зробили це практично з нічого. При спробі ввести м’яч в гру він вивалися з рук Кожуховського прямо на ного Тарасу Кузю, який таким подарунком скористався на всі 100.
«Сокіл» максимально пришвидшив свою гру «5 на 4», затиснув «Енергію» на десяти метрах, але забити не вдалося навіть один м’яч. Останнім це міг зробити Сергій Шевченко, але за лічені секунди до фінальної сирени він з метра на замиканні штанги поцілив у Войтовича, який беззаперечно став головним ковалем путівки до півфіналу для львівської «Енергії».
Чемпіонат для «Сокола» добіг свого завершення зарано, але його команда може занести собі в актив. З 30-ти матчів в чемпіонаті команда виграла 15, здобувши перемоги над усіма командами Екстра-ліги. Але плей-офф, як лакмусовий папірець, виявив проблемні місця плюс гравці набулися певного досвіду екстремальних ігор.
Так, чемпіонат завершений, але сезон ще ні. Гравці отримали тиждень короткотривалого відпочинку, після чого протягом трьох тижнів будуть проводитися тренування. Щодо періоду відпустки, то він буде визначений в залежності від того, на яку дату Асоціація футзалу України запланує початок наступного сезону.
Прес-служба СК «СОКІЛ»
