Роман Ковальчик: «Все, що могли подивитися в конкретних обставинах, ми подивилися»

0
508

Після завершення передсезонного турніру «Кубок нескорених» головний тренер «Сокола» Роман Ковальчик підбив його головні підсумки

– Роман Миколайович, позаду «Кубок нескорених» – перший і, напевне, єдиний передсезонний турнір для нашої команди. В Вашій тренерській кар’єрі величезний досвід подібних турнірів, могли б Ви розкрити, які особливості в планах були у Вас саме для цього «Кубку нескорених» напередодні поїздки до Львова?
– Особливістю було те, щоб при нагоді можна б було дати пограти нашій юній п’ятірці, щоб вони трошки спробували, відчули і понюхали, що таке гра з досвідченими командами різного рівня. Це потрібно, щоб далі їм можна було щось говорити і вимагати в тренувальному процесі. Це – перше. А друге, було прагнення понагравати один з важливих ігрових елементів. Це було потрібним через те, що і до поїдки до Львова ми мали травмованих гравців, які були не в змозі приймати участь в турнірі.

– Вже протягом першої гри проти «in.IT» дещо пішло не кращим чином після травм Вадима Данилюка та Олексія Боднара. Як Ви відчули, наскільки правильно відреагували гравці на Ваші дії стосовного того, що їм потрібно перелаштовуватися вже протягом гри?
– Важко перелаштовувалися, тому що це було в обох четвірках, замість травмованих виходили молоді гравці, і, звісно, що це важко зробити. Тому і відчувався великий дисбаланс, але нічого, потрохи справлялися.

– В останні хвилини цієї гри «Сокіл» прагнув відігратися за рахунок гри з п’ятим, але гра «5 на 4» відверто не пішла, и ми більше були близькими до того, щоб пропустити третій м’яч, ніж відігратися. Які проблемні моменти Ви побачили в ті хвилини?
– Справа в тому, що ми з п’ятим награвали зовсім інакший склад, а сталося те, що сталося, і ми повинні були грати так, щоб відігратися. Втім, як було, то і на краще, і я на деяких хлопців подивився з іншого ракурсу в цій п’ятірці.

– Друга гра у «Сокола» була проти «Урагану», і очевидним було те, що франківці приїдуть на цю гру самим своїм бойовим складом, в якому ще й майже половина гравців «свіжа», бо не грала в перший день. Чим Ви намагалися знівелювати ті кадрові переваги, які «Ураган» мав до гри апріорі?
– Тактично ми віддали супернику половину майданчика, щоб не розпорошуватися. Бо в нас «лавочки» не було, і п’ять гравців не протрималися б всю гру. Тактично довелося грати не так, як планувалося до турніру.

– Проти «Галицької здоби» «Соколу» довелося грати зовсім вже експериментальним складом і залучати всіх юних гравців, які були в наявності. Якими тут більше мають бути дії тренера стосовно них? Потрібно сказати якісь особливі слова настанов, чи кинути в бій і дивитися, хто як випливе?
– Їх треба підтримувати, і ми це робили. Помітно було, що вони десь трошки переживали, і через це їм було складно. Тут потрібно тільки підтримувати, а як грати, вони все знають.

– Після заключної гри з «Любартом» в грі «Сокола» можна було виокремити дві тенденції. Якщо, наприклад, минулого сезону в нас було проблемою, що ми пропускали один-два м’ячі, а потім починали грати, то у Львові команда завжди забивала першою, в двох іграх навіть мала перевагу в два м’ячі, але після цього якось легко втрачала контроль над ситуацією на майданчику. Які Ви в цьому вбачаєте причини?
– Тут одна причина. У нас не рівними були дві четвірки і дуже різний рівень готовності гравців. Коли на майданчику були більш досвідчені гравці, це був один малюнок гри, коли виходили зовсім молоді – зовсім іншим. Це, по-перше, не дозволяло тримати один малюнок гри, а, по-друге, надавало наснаги супернику, і першій четвірці було важче через те, що їм доводилося докладати зайвих зусиль, щоб переводити гру в потрібне нам русло.

– Якщо не застосовуючи багато слів, яким би Ви визначили підсумок цього турніру для «Сокола». В ньому більше позитива чи негатива?
– Однозначно більше позитива. Все, що могли подивитися в конкретних обставинах, ми подивилися, гравці все побачили, і зараз можна вже вірніше працювати. Молоді гравці ніколи в такий футзал не грали, і мені потрібно було основним гравцям показати, що все ж таки потрібно більше на себе брати гру, тому що друга четвірка ще явно не витягувала потрібний рівень гри.

– Вам у Львові вдалося переглянути кілька матчів інших команд Екстра-ліги. Якими Ви їх побачили?
– Команди більше грали в такому фізичному режимі. Більш такий силовий футбол, видно, що вони тільки після зборів. Більше була робота, а не гра. Менше це відчувалося в таких командах, як «in.IT» чи «Галицька здоба», бо вони більше грають, ніж тренуються.

– Протягом перебування у Львові чи були у Вас контакти з кимось з Асоціації футзалу України? Вже майже кінець серпня, тож є в АФУ якась конкретика, яким має бути новий сезон? Чи керівники АФУ продовжують, як-то кажуть, шифруватися, що можна розцінюватися, що вони ще самі не розуміються що робити?
– Точно ще з форматом АФУ не визначилися. Є два різних варіанти, і їх обидва поєднує, що Асоціація вперто просовує роз’єднання дев’яти чи десяти команд на дві зони. Відмінність лише в тому, в два чи в чотири кола в середині зон грати. Нібито у вівторок будуть остаточно сформовані дві пропозиції, надіслані в клуби, щоб команди могли щось обирати.

– Що до дати початку чемпіонату?
– Казали про третє вересня. Вважаю, що в самій асоціації до цієї дати не все готове, і це трошки зарано.

– Не маючи конкретики щодо початку чемпіонату, Вам, мабуть, проблемніше визначитися і з конкретикою щодо найближчих планів на два-три тижні. Тим не менше, заключне питання нашого інтерв’ю саме про це.
– Ми готуємося в своєму режимі. Плюс до кінця серпня в залі має розпочатися заміна паркету, тому для тренувань доведеться перейти до іншого залу, де розмір майданчика не є стандартним. До речі, саме через це ми готуємо лист до асоціації, щоб всі ігри, які у нас за календарем будуть у вересні, ми грали в гостях. Важливий момент – це відновлення гравців, тому що в нас дуже багато травмованих.

Прес-служба СК «СОКІЛ»

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ