Головний тренер хмельницького «Сокола» Роман Ковальчик відповів на питання за підсумком матчу його команди проти «Viva Cup» (5:5) в грі-відповіді 1/8 фіналу Кубку України
– Роман Миколайович, одразу про те, як Ви налаштовували хлопців перед грою, щоб в них не закралася думка про те, щоб грати на утримання переваги, яку команда здобула в Хмельницькому?
– Як завжди, завдання було зіграти на перемогу і забити якомога більше м’ячів. Для цього весь тижневий цикл ми відпрацьовували ті вправи, які допомогли б нам грати в атакувальний футзал. Це було обумовлено тим, щоб самим забити таку кількість голів, яка б загнала суперника у необхідність забивати стільки, скільки б йому було не під силу.
– На шостій хвилині Ви берете тайм-аут – що на Вашу думку пішло не так?
– Тому що хлопці таки вийшли якраз з тим, про що Ви питали – утримувати рахунок, а не самим атакувати. Скільки ми не говорили, як ми не готували, вони таки вийшли з цією підступною думкою. Тому треба було їх перебудувати, щоб вони грали в те, що ми готували цілий тижневий цикл.
– Навіть і після тайм-ауту в діях гравців були і чимало браку, і невпевненість у власних силах.
– Так, справа в тому, що деякі гравці почали набиратися того, про що ми домовлялися, а не так, що тільки повернулися на майданчик, і все пішло, як потрібно. Треба відчути темп, ритм гри, і в деяких вона змінилися в кращу сторону. А дехто ще продовжував сумніватися і все рівно грав на утримання рахунку. Тому цей дисбаланс в четвірках треба було анулювати, стерти, і зробити одну монолітну четвірку, щоб вона робила те, що і мала робити.
– По перерві, як Ви вважаєте, чи вдалося знайти потрібні слова, щоб гра пішла в потрібному «Соколу» руслі?
– Думаю, що так. В перерві ми ще дорозібрали гру, подивилися, що можна змінити, і не стільки в ігровому плані, а більше в психологічному плані. Тому що гравці ще не настільки впевнені в своїх діях, щоб грати так, як від них вимагають і тренери, і потребує ситуація.
– Наш суперник за 12 хвилин до фінальної сирени почав грати з п’ятим, і за пару хвилин йому вдалося вийти вперед. Яка обстановка в той момент була на лаві запасних?
– До речі, дуже спокійна. Попри пропущений м’яч, ми достатньо впевнено контролювали гру, були ще невеличкі негативні моменти, але і в нас були можливості грати в свою гру, и ми не збиралися нічого міняти.
– Практично вперше «Соколу» довелося грати «чотири проти п’ятьох» такий тривалий час. Як загалом команда впоралася з цієї незвичною для себе ситуацією?
– Дуже добре. Ми пропустили один гол, але самі мали можливостей забити кілька м’ячів. Нам треба вчитися і проти такої тактики грати, тому що в тренувальному процесі такого навантаження не отримати. Була гра на результат, де важливий кожний крок, де важлива кожна правильна дія. Чим раніше ми це опануємо, тим вище і краще буде рівень гравців.
– Те, що до «Фіналу восьми» більше, ніж півтори місяці, можна вважати в кубковому турнірі позитивним моментом для нашої команди?
– Так, звісно, тому що в нас, я так сподіваюсь, буде час відновити гравців, які протягом сезону отримували травми, через що пропустили багато і ігор, і тренувального процесу. Нам дуже важливо і бажано це зробити.
– Які у Вас думки з приводу можливого майбутнього суперника в чвертьфіналі? Їхнє коло загалом вже можна визначити.
– Справа жеребу сформувати пари, а переможе завжди сильніший, той, хто буде краще готовим у всіх аспектах. Ну, а щоб виграти Кубок України, кожному з учасників потрібно буде готовим так, щоб виграти три гри.
Прес-служба СК «СОКІЛ»
