Максимальним за протяжністю став футзальний сезон-22/23 завдяки тому, що «Ураган» і «ХІТ» визначення, хто з них більш гідний бути чемпіоном України, розтягнули до п’яти матчів, і тому заключним його днем став останній день травня. Загалом, команди Максима Павленка та Олега Лук’яненка від душі награлися між собою за рік, щоб тепер не скоро виникне бажання побачити один одного. Дві гри були в регулярному чемпіонаті, дві в Кубку України, ну і плюс п’ять в фінальній серії плей-офф. До заключної в ній кияни мали баланс з чотирьох перемог, двох поразок і двох нічиїх, це якщо не рахувати серію пенальті в другій грі фінальної серії. Навіть і з нею загальний баланс все ж таки на боці «ХІТа». Розпочалися ж їхні матчі 3-го грудня минулого року з перемоги «ХІТа» в Івано-Франківську 3:2, і хто тоді міг уявити, що перемогою киян з цим же рахунком чемпіонат і завершиться. Але так сталося, і навіть зі статистики витікає, що підопічні Олега Лук’яненка протягом року бути все ж таки кращими. Звісно, в середу, 31 травня, франківці однією грою могли б завдати удару по всій статистиці, але припустилися більше помилок, ніж суперник і ніж це можна було собі дозволити в чемпіонській грі.
Була в чемпіонській ході «ХІТа» в плей-офф якась містика. Ще в півфіналі кияни виграли у «Енергії» першу, третю та п’яту гру, і те ж саме вони зробили і в протистоянні з «Ураганом». З однією лише різницею, що п’ята гра в фіналі, на відміну від півфіналу, була в них на виїзді. Пам’ятаєте, коли Асоціація футзалу України ще до фіналу провела жеребкування, де ж він має розпочинатися, якщо в ньому будуть грати перші команди груп «Центр» та «Захід», то багатьом тоді здавалося, що «Урагану» підфартило, адже виходило, що йому випала перевага власного майданчика. Але 31-го травня виявилося, що це далеко не так, і свій майданчик та наявність свого вболівальника, скоріше, тиснули на «ураганівців», ніж їм допомагали.
Тож, об’єктом розгляду для визначення цього разу навіть не десятки, а одинадцятки фішок, які або були в центрі уваги, або, навпаки, могли пройти повз увагу вболівальників, була лише одна гра. Але і з цим завданням вдалося впоратися, сподіваємося, що в цьому дописі дещо буде дійсно неочікуваним для читачів. Тому час розпочинати і зробимо це не з фінальної серії, а з події, яку не можна оминути.
Заява тижня. Володимир Матвіїшин
Початок минулого тижня став відлунням завершення бронзової серії, в якій «Енергія» програла «Кардиналу-Рівнестандарт», і величезного галасу наробив президент ФК «Енергія» Володимир Матвіїшин, який на сайті «Енергії» видав резонансне інтерв’ю під назвою «Провальний сезон «Енергії». Чи потрібна така команда Львову, вболівальникам, енергетикам?». Чимало читачів цього інтерв’ю сприйняли його, як натяк на те, що футзальна «Енергія» припиняє своє існування, і дарма. Минулий сезон для львівського клубу точно не був успішним, але, як писав Микола Гоголь, «навіщо ж стільці ламати».
Такими емоційними заявами, яку зробив Володимир Матвіїшин, клуби не закривають, інакше текст був би значно лаконічнішим, як некролог. Що згодом і з’ясувалося: «Енергія» нікуди не зникає і буде грати як і грала. Краще чи гірше, це вже інше питання, але щоб ні в кого не було сумнівів, сайт «Енергії» вже за кілька днів, 2 червня, оприлюднив графік підготовки команди до нового сезону. Так оперативно львів’яни ще ніколи не інформували спільноту про плани на новий сезон, тож галас зійшов, а футзальний караван і надалі рухатиметься з «Енергією» у складі.
А капела фіналу. Валентина Яремчук
Як і у всіх матчах фінальної серії, початку вирішального матчу передувало виконання Гімну України. Цього разу НФК «Ураган» запросив Заслужену артистку естрадного мистецтва України Валентину Яремчук (ВІДЕО). Для автора цих рядків було відкриттям, що є і такі заслужені артисти, але то таке. Тут варто сказати кілька слів про виконавицю. Виявляється, в неї є юридична освіта, яка була отримана в Івано-Франківському юридичному інституті НУ «ОЮА». Звання заслуженої Валентина отримала ще в 2018-му році, і вона є лауреатом та переможцем багатьох міжнародних конкурсів. Ну, і як чимало інших співаючих виконавців, вона і сама є автором кількох пісень.
Лукавство фіналу. «Невеличка аудиторія вболівальників».
Після того, як на київських матчах «ХІТа» та «Урагану» глядачів було стільки, скільки не збиралося і в довоєнні часи – і це при офіційній забороні проведення спортивних заходів з вболівальниками, було цікавим, відповість Івано-Франківськ тією ж монетою, чи все ж таки клуб «Ураган» є законослухняним і навіть дуже важливий статус гри не змусить івано-франківський клуб нехтувати небезпекою вболівальників.
Коли за день до гри довелося поглянути сторінку «Урагану» в фейсбуці, то там було таке. В анонсі вирішальної гри клуб «Ураган» чітко зазначив: «Матч у зв’язку з обмеженнями військового стану пройде БЕЗ ГЛЯДАЧІВ!». Без глядачів великими літерами і знак оклику – це так було в оригіналі. Коли ж деякі вболівальники обурилися і закликали «Ураган» дати «ХІТу» гідну відсіч за київські аншлаги, клуб «Ураган» відповів таке: «Насамперед, це рішення зумовлене тим, що ми піклуємось про безпеку глядачів на трибунах. у випадку будь-якої форс-мажорної ситуації, ми не зможемо забезпечити головного – безпеки наших шанувальників. до того ж, як ви бачите ворог зараз збільшив інтенсивність обстрілів, тому збереження життя і безпека в цілому зараз виходить на перше місці. дякуємо за розуміння».
Враження від написаного – оце так гідна позиція, яка заслуговує на повагу. Але пройшов день, і все оте «піклування про безпеку глядачів на трибунах» виявилося мильною бульбашкою – і в Івано-Франківську був аншлаг! Биток був і на тій трибуні, яка постійно була в трансляції камери і на якій зазвичай збираються «ураганівські» віпи. Люди майже сиділи один на одному і внизу, де були розміщені трансляційні камери, що видно було ще на передматчевій студії.
От і вся турбота про безпеку вболівальників, а як же було красиво і чемно написано на фейсбук-сторінці клубу.
Старт фіналу. Гол Сергія Журби, який міг би бути і відміненим
Для клубів Екстра-ліги прагнення забити першим – це «наше все», адже потім можна диктувати супернику власну гру, як правило, від захисту і на контратаках. Відкрити рахунок вдалося «ХІТу», коли на другій хвилині після передачі Олександра Педяша з ауту дальнім ударом Сергій Журба спрямував м’яча до сітки.
Все нібито чудово, але при ретельному перегляді повтору моменту, очевидно, що Педяш зробив свою передачу не по нерухомому м’ячу (ВІДЕО), і це є порушенням правил. В них є таке: Правило 15 «Удар з бокової лінії», пункт 1 «Процедура», «м’яч повинен нерухомо стояти на боковій лінії, де він залишив межі майданчика або найближчій точці, де він торкнувся стелі».
На відео помітно, що арбітр Євген Гордієнко в той самий момент, коли Педяш робив удар по м’ячу, на м’яч не дивився, тому нічого і не помітив. Втім, якби і помітив, чи варто було б гол Журби скасовувати, і з цим є сумніви. М’яч хоча і котився, але ледь-ледь, він залишався на боковій лінії, і питання, чи можна було б це помітити, навіть якщо дивитися на м’яч.
За яких умов цей гол міг би бути відміненим? По-перше, за наявності VAR-у, і по-друге, за величезної прискіпливості і педантичності. В великому футболі ми бачили чимало випадків, коли команда забиває гол, але потім арбітри відмотують ситуацію назад аж до протилежної штрафної, де з’ясовується, що ще в момент зародження атаки, яка призвела до голу, хтось чи підіграв собі рукою, чи якесь інше порушення було, яке пройшло повз увагу арбітра. Тож відміна голу Журби була б із тієї серії, і за присутності на VAR-і умовного футзального Арановського, який би поставів собі за мету щось розшукати.
Гол фіналу, який би мав бути обов’язково. Євгеній Жук
Тиждень тому в нашому дописі була інформація про те, що перед п’ятою фінальною грою в активі Євгенія Жука було 32 забитих м’ячі в 32-х іграх, які він провів цього сезону. Одразу про те, що «ХІТ» загалом зіграв до середи 33 гри, але Жук в одній з них був дискваліфікованим. Звідси і наявність цієї номінації.
На заключній хвилині першого тайму «ХІТ» заробив право на кутовий, після передачі Євгена Сірого Євгеній Жук подвоїв перевагу столичної команди (ВІДЕО), і цей гол для кращого голеадора Екстра-ліги став 33-м за ліком. Сезон загалом для «ХІТа» завершився красиво, красивий підсумок в ньому є і для Євгенія Жука, адже вразити ворота суперників 33 рази в 33-х іграх – це дійсно красиво. І само по собі число 33 красиве, і мати середню результативність суворо один гол за гру – це суперово. Хоча для об’єктивності зазначимо, що Жук забивав в 20-ти з 33-х ігор, в яких приймав участь.
Гол-розпач фіналу. Той же самий гол Євгенія Жука
Нехай не дивує читачів той факт, що одна і та ж подія потрапила до різних номінацій, які ще й доволі протилежні. Трохи вище був погляд на гол Жука з київської точки зору, а тепер пропозиція поглянути на нього з івано-франківського боку, і це буде суцільний розпач.
В чому ж він? Стандартна ситуація – кутовий, простріл Сірого – і гол. Питання до гравців «Урагану»: «Що це було?». Як так сталося, що Жук забивав без перешкод? Хто мав з ним грати? Чому Савенко нікому не підказав, що найнебезпечніший гравець суперника залишається вільним? Більше того, на одному з повторів видно, що Ігор Чернявський показує пальцем, щоб Сірий робив прострільну передачу на Жука, за що Чернявського цілком можна записати в асистенти.
Коли бачиш такий гол в дитячих змаганнях чи в турнірі аматорів, то це ще можна зрозуміти. Але скажемо жорстоку річ: команда, яка претендує називатися чемпіоном, такі голи пропускати не має права. Отака вона різниця між першим місцем і другим: «ХІТ» жодної подібної помилки не дозволив собі припуститися, а «Ураган» дозволив.
Відродження інтриги фіналу. Артем Фаренюк
Вирішальний матч чемпіонату був би нецікавим, якби в ньому не було інтриги. Добре, що франківці вболівальникам її повернули, і допоміг їм в цьому стандарт. Він у «Урагану» вийшов, як-то кажуть, довгим, і творцями голу стали Петро Шотурма і Артем Фаренюк (ВІДЕО). Перший вдало зробив передачу в штрафний майданчик, а другий просто-таки переборов Володимира Поночовного і зробив результативний удар. Чи міг тут чимось допомогти «ХІТу» Сухов, навряд чи, адже йому рятувати власні ворота заважав саме Поночовний.
Пенальті фіналу. Микола Микитюк
Шестиметровий, який на 32-й хвилині гри реалізував Микола Микитюк, став в Екстра-лізі сезону-22/23 одинадцятим загалом. До речі, Микитюк вперше в чемпіонаті виконував пенальті в основний час, більше того, це взагалі перший і єдиний пенальті, який був призначений у ворота суперників «Урагану».
Частіше ж за інших виконували шестиметрові гравці «Енергії» та «ХІТа», і якщо львів’янами вони були всі реалізовані, двічі Мар’яном Пелехом і одного разу Андрієм Теряєвим, то у киян Євгеній Жук використав обидві свої спроби, а Євген Сірий не зміг переграти воротаря «Енергії» Назарія Войтовича.
По два рази пенальті призначалися на користь МСК «Харків» та «Кардиналу-Рівнестандарт». У харків’ян Олександр Іванов та Тарас Рибак з «точки» не схибили, а у рівнян відсоток реалізації склав 50: забив Євген Ланко, а Михайло Волянюк свою дуель голкіперу «Сокола» Сергію Шевченку програв.
Про пенальті Микитюка є привід поговорити додатково, бо ситуація з його призначенням була цікавою. Щодо безпосередньо фолу Максима Літвінова на Петру Шотурмі, тут питань немає. За кілька миттєвостей до цього Літвінов помилився з виносом м’яча, але чому ж він не зміг його вибити? Для цього потрібно переглянути ВІДЕО повтору, і на ньому чітко видно, як Артем Фаренюк міцно тримає Літвінова за ліву руку обома руками. Навіть, коли Літвінов трохи відпустив м’яч від себе, Фаренюк продовжує тримати гравця «ХІТа» руками, і тільки в момент удару Літвінова по м’ячу відпускає його. Тобто, до моменту, який призвів до призначення пенальті, було очевидне порушення з боку гравця «Урагану». Знову ж таки, якби в нашому футзалі працювала яка-небудь відеосистема допомоги арбітрам, то по цьому пенальті були б всі підстави його не призначати, а зафіксувати порушення, яке було до нього.
Ляп фіналу. Два дотики воротаря Олександра Сухова
Двічі в наших попередніх номінаціях вже фігурували арбітри, але епізод, який пройшов повз їхню увагу на 33-й хвилині, гідний окремої номінації, адже їхнє рішення позбавило «Ураган» перспективного вільного удару з дуги, який мав би бути призначеним за два дотики воротаря «ХІТа» Олександра Сухова.
Дивимося ВІДЕО. Євген Сірий біля власного штрафного майданчика не має перспективи розвитку атаки і бачить перед собою загрозу пресингу з боку Артема Фаренюка. Олександр Сухов помічає, що Сірий в скрутному становищі, відкривається під праву бровку і отримує передачу. Однак Сухов не надто технічно прийняв м’яч, який відскочив від нього, у відбір миттєво кинувся Назар Швед, але воротар «ХІТа» встиг повернути м’яч Сірому. Тим часом, Фаренюк не виключився з моменту, зробив спробу відібрати м’яч у Сірого, який в цю мить повернув м’яч… Сухову. Якщо це не класичні два дотики воротаря, то що?
Цей момент розгледіли всі присутні в спорткомплексі, окрім арбітрів. Спробуємо знайти їх на відео. Денис Куций був поруч, але його позиція така, що за Сірим та Фаренюком він міг не помітити, від кого саме з цих двох гравців м’яч потрапив до Сухова. Що ж до Євгена Гордієнка, то його місце знаходження в цьому моменті залишається загадкою, хоча якби він був хоча б на половині «ХІТа», то напевне все би побачив. Неподалік від цього моменту був третій арбітр Орест Дуцяк, але він… просто був.
Чемпіонський гол фіналу. Ігор Чернявський
Не за хронологією розвитку події в грі час в нашому дописі перейти до голу, який став для «ХІТа» чемпіонським. Або «золотим», як кому подобається. От до нього вже ані зауважень, ані питань. Гравці «Урагану» намагалися, як могли, запобігти розвитку атаки «ХІТа», але вона таки стала гольовою (ВІДЕО). Участь в ній прийняла вся четвірка польових гравців столичної команди.
Олександр Педяш зі штрафного, який був призначений за фол проти Олександра Сухова, зробив коротеньку передачу на Сергія Журбу, той, в свою чергу, до дузі запустив м’яч на протилежну половину на Літвінова. Максим головою скинув м’яч в штрафний майданчик «Урагану» на Ігоря Чернявського. Той виграв позицію у Миколи Микитюка, поклав на паркет Юрія Савенка і вразив вже відкриті ворота. Особливо тут і немає чого коментувати, помилки з боку захисту вочевидь були, але четвірка «ХІТа» в цьому моменті відпрацювали блискуче. Грати ще залишалася прірва часу – майже 13 хвилин, але франківців, як ми тепер знаємо, вистачило лише на гол Микитюка з пенальті.
Автори голів фіналу. Хто, якщо не кращі в своїх командах
Заключна номінація виникла спонтанно, адже протягом року вона просто була неможливою. Ще раз акцентуємо Вашу увагу на тому, хто забивав голи в п’ятому вирішальному матчі. Це Артем Фаренюк, Микола Микитюк, Сергій Журба, Євгеній Жук та Ігор Чернявський. Ніяких ідей немає, чому вони в одній зв’язці? А все просто – саме ці п’ять гравців є кращими голеадорами своїх команд! Відповідно дует в складі Фаренюка та Микитюка попереду всіх в «Урагані», а тріо в складі Жука, Чернявського та Журби – є найрезультативнішими гравцями «ХІТа».
Бонус з поглядом у майбутнє
Що ж, таким він був головний фінал сезону в деталях, але чи стане він такою історією, яка увійде в історію футзалу? Ну, для «ХІТа» це точно, для всіх інших – покаже час. З червня всі команди Екстра-ліги в відпустці, а Асоціація футзалу України обіцяє найближчим часом проведення наради, щоб обговорити формат наступного сезону. Отакі от наради – це проблема українського футзалу, вона була за часи Геннадія Лисенчука, нікуди вона не зникла і з Сергієм Владиком.
Стабільність складу учасників Екстра-ліги – це не про український футзал. Щороку в червні ніхто не знає, що буде в серпні. Вже з кінця травня подейкують, що від Києва в Екстра-лізі залишиться дві команди, але їхні назви не будуть співпадати з тими, що були цього сезону. Та й взагалі, хто-небудь зараз скаже, скільки команд буде в Екстра-лізі взагалі?
Початком подій нового сезону можна вважати початок липня, коли зазвичай відбувається жеребкування попереднього та основного раундів Ліги чемпіонів. Для «ХІТа» вона буде вперше, що означає не надто високий клубний рейтинг, тому ще невідомо, з якого з раундів свою участь в єврокубку розпочне «ХІТ» (швидше, все ж таки з основного). До речі, ще й питання чи «ХІТ». Ні-ні, звісно, це буде діючий чемпіон України, але під якою назвою він буде грати? УЄФА не вітає участь в Лізі чемпіонів команд, назва яких є комерційною рекламою, пам’ятаєте, як кілька сезонів від України грав не «Продексім», а МФК «Херсон». Історія з «ХІТом» може бути такою ж самою, це вже як вирішить УЄФА.
Анатолій ПОДВОЙСЬКИЙ
Фото ФБ
