Подвійні перемоги фаворитів в Києві та Івано-Франківську і медалі вже над їхніми головами, дебют Юрія Іванишина, нахабний Роман Гураль, у Олександра Сухова вже шість, ось вона була і немає – куди зникла картка Олександру Педяшу: найцікавіше про перші матчі фінальної серії плей-офф та серії за третє місце

0
345

З очевидними фаворитами до свого початку в футзальній Екстра-лізі підійшла заключна стадія плей-офф, в якій визначаються чемпіон України, срібний і бронзовий призери та володар, як іноді в спорті жартують зле, дерев’яних медалей, це про команду, яка займає четверте місце. А як могло бути по-іншому, коли «Ураган» в регулярному чемпіонаті тричі був сильнішим за «SkyUp Futsal» з загальним рахунком 18:1 (!!!), а «ХІТ» нехай і скромніше, але теж з вражаючим сумарним рахунком 14:2 три рази змушував «Енергію» залишити майданчик ні з чим. Втім, цьогорічний плей-офф вже встиг довести, що в ньому фаворит – це поняття умовне, і коли його в підсумку б’ють, то це іноді призводить до непередбачуваних наслідків. Зовсім свіжий приклад з відставкою Максима Павленка – що з того, що «Ураган» в регулярці тричі виграв у «Енергії», і в серії за які медалі він зараз грає. Трохи давній приклад, це «SkyUp Futsal», який в регулярному чемпіонаті не зміг виграти у «Aurora Team» жодного разу з трьох спроб, а в плей-офф завдав двох поразок своїм землякам в двох іграх.

Тому до матчів за золото і бронзу, які проходили минулого тижня, вболівальники підходили з небезпідставними очікуваннями, щоб отим фаворитам довелося багатенько понапружуватися, щоб відповідати своєму статусу, щоб гучні сенсації відбулися і на цій стадії плей-офф. І дуже б не хотілося, щоб після завершення цих матчів плей-офф наші очікування залишилися нашою проблемою.

Події минулого тижня розпочалися в Києві, де «Енергія» доволі швидко повела в рахунку завдяки естетському голу Романа Гураля. «ХІТ» довго не міг розкрити гнучкий захист «енергетиків», і вдалося це в притаманному столичній команді стилі: дальній удар по воротах і гра на добиванні, такий собі зразок канадського хокею давніх часів у футзальному втіленні. І перший тайм за моментами був так собі, в другому ж було ще сумніше – команди їх не створювали, а просто чекали, що момент виникне сам по собі. Повезло «ХІТу», коли м’яч від штанги відскочив на ногу Олександру Педяшу. Це змусило львів’ян невдовзі зайнятися своєю звичною справою – шукати варіанти уникнення поразки за рахунок гри з п’ятим. Спрацювало на передостанній хвилині, гра перейшла в овертайм, який був до гола: хто перший забив, той і виграв. Остаточно стало очевидним, що субота не день «Енергії», коли був вилучений Володимир Буньо, а «ХІТ» реалізував більшість. Заключним акордом всіх негараздів «Енергії» в цій грі став автогол Олега Легендзевича, «ХІТ» виграв 5:2 і повів в серії 1:0.

Дуже близько до овертайму було і в Івано-Франківську, але для «Урагану» минулося – Петро Шотурма на 40-й хвилині приніс франківцям перемогу 4:3. Вона була не зовсім логічною по грі, і «ураганівцям» зійшли з рук всі їхні помилки, які призвели до пропущених м’ячів, але чи добрим це було для них, мала показати неділя.

Недільна гра в Києві стала немов продовженням того, що було днем раніше. Знову «Енергія» повела в рахунку, а чемпіони України тривалий час втягувалися в гру, поки їм не вдалося відігратися – ініціативу в цьому на себе взяв воротар Олександр Сухов. По перерві ситуація дещо змінилася в порівнянні з суботньою грою. Львів’яни вдруге вийшли вперед, і вже «ХІТу» довелося шукати шлях до порятунку. Його знайшов Олександр Педяш, з передачі якого відзначився Даниіл Абакшин. Овертайм на відміну від суботи виявився скупим не те що на голи, навіть на гольові моменти. Серія пенальті було логічною, в ній точнішим був «ХІТ», який після двох домашніх матчів попереду 2:0. А детальніше про цю гру буде в окремій номінації.

Повторенням пройденого і переглядом вже баченого стала недільна гра в Івано-Франківську. Знову 2:0 доволі швидко попереду «Ураган», але перший тайм 2:1. Після голу в більшості «4 на 3» Романа Бакума в грі, як і в суботу, все котилося до овертайму, але для «авіаторів» знову роковою стала 40-ва хвилина. Назар Швед забезпечив Артема Фаренюка такою передачею, з якої не забити було неможливо. 3:2 в грі, 2:0 в серії. «Ураганівці» будуть прагнути завершити сезон в Києві, в той час як «SkyUp Futsal» буде мати на меті повернутися до Івано-Франківська на п’яту гру, але для цього «авіаторам» потрібно зробити майже диво.

Перша фаза медальних серій виявилася наповненою різноманітними подіями, найцікавіші зібрані в нашій добірці фішок, які або були в центрі уваги, або, навпаки, могли пройти повз увагу вболівальників. В цьому дописі їх назбиралося більше традиційної десятки.

Арбітри фіналу

Першою подією, яка стосується будь-яких майбутніх матчів, є призначення арбітрів, і про призначення на фінал та «бронзову» серію офіційні джерела Асоціації футзалу України минулого тижня повідомили ще в середу. Що в них викликало зацікавленість, це персоналії арбітрів фінальної серії між «ХІТом» та «Енергією» – Дениса Куцого та Андрія Швеця. Є підстави стверджувати, що в умовному (і неіснуючому) рейтингу арбітрів АФУ Денис Куций та Андрій Швець займають провідні позиції.

Які саме підстави? По-перше, факт призначення. Перша гра серії – сама по собі дуже важлива для обох команд, і вона багато в чому задає всьому фіналу певний градус та певну планку. Але не це головне, що привернуло увагу до призначення цих двох рефері, які представляють місто Харків. Повертаємося на рік назад, знаходимо призначення арбітрів на першу гру фінальної серії між «Ураганом» та «ХІТом», і це… Денис Куций та Андрій Швець!

Більше того, Денис Куций в Екстралізі фактично «прихватизував» фінальні серії. В сезоні-21/22 чемпіонат України залишився недограним, тому плей-офф не було. Робимо крок ще на рік в минуле, в сезоні-20/21 за звання чемпіона України вели суперництво «Продексім» та «Ураган». Їхня серія відкривалася двома матчами в Херсоні, і в обох них одним з арбітрів був Денис Куций.

Щоб тему Дениса Куцого та Андрія Швеця розкрити до кінця, піднімемо їхню статистку за весь сезон. Обидва мають дуже насичену практику. Так, Денис Куций отримував призначення на 19 матчів, в переважній більшості в якості першого арбітра і лише на одній грі був другим. Андрій Швець відпрацював трохи менше – на 15-ти іграх. В п’ятьох з них він був першим арбітром, у десяти другим, і що цікаво, що всі ці десять ігор були у зв’язці з Денисом Куцим. Обидва арбітри за участю фіналістів плей-офф провели чимало ігор. Денис Куций на іграх «ХІТа» працював 8 разів, на іграх «Енергії» – 9. В свою чергу, Андрій Швець матчі «ХІТа» обслуговував 5 разів, а «Енергії» 8. «ХІТ», «Енергія», Денис Куций та Андрій Швець в регулярному чемпіонаті всі разом перетнулися лише одного разу – це було в 17-му турі в Києві. Після матчів плей-офф минулого вікенду тепер спільних ігор в них стало три.

Дебют тижня. Юрій Іванишин

Після абсолютно неочікуваної самовідставки Максима Павленка кермо правління «Ураганом» очікувано перейшло в повне розпорядження його колишнього асистента Юрія Іванишина. Йому за ті часи, коли він знаходився поруч з Максимом Павленком, вже доводилося його заміщувати. Напевне, будь-який другий тренер десь нишком мріє стати першим, така нагода в складний для «Урагану» час після програшу в півфіналі плей-офф випала Юрій Іванишину, і його перший млинець, точніше навіть два, не стали глевкими.

На 31-норічному тренерові вперше повністю була відповідальність за підготовку до гри, за ті рішення, які йому потрібно було приймати на майданчику. Юрій Іванишин не став копіювати Максима Павленка, і вніс ті зміни, які він вважав за потрібне. По-перше, повернув в якості першого номера на воротарську позицію Юрія Савенка, який обидві гри відіграв від дзвінка до дзвінка. По-друге, змінив склади четвірок. Михайло Грицина повернувся до свого старшого брата в другу четвірку, а в першій разом з трьома аксакалами став грати Андрій Британ. Певний баланс між квартетами був знайдений, і сім голів у ворота «SkyUp Futsal» розподілилися приблизно порівну.

В вагомий плюс Юрію Іванишину можна занести тайм-аут, який він взяв на останній хвилині суботньої гри на стандарті. Те, що правильне рішення було знайдене, показав його розіграш, який став несподіванкою для «авіаторів», і Петро Шотурма забив переможний м’яч. До цього ще можна додати, що «бронза» для Іванишина на порядок потрібніша, ніж була для його попередника. Не можна виключати, що і це стало одним з чинників, які забезпечили «Урагану» дві перемоги.

Гра тижня. Недільна гра «ХІТ» – «Енергія»

Одразу треба зазначити, що ще до початку ігор автор цих рядків для себе визначив, що «грою тижня» буде недільна гра між «ХІТом» та «Енергією». Після першої рахунок був би 1:0 все одно на чию користь, а от гра, в якій визначатиметься що буде за тиждень у Львові – 2:0 чи 1:1, це вже зовсім інший статус гри.

Статус-то її був вищим, а от градус ідентичним тому, за чим ми спостерігали в суботу. І тут знову про воротарів. В тренерському штабі «ХІТа» усвідомили, що Сухов не Кравець, з ним команда відчуває себе впевненіше і тиск на суперника наполегливіший, тому Сухов вийшов зі стартових хвилин, а не після того як Кравець щось пропустить. Щоправда, Сухов не був би Суховим, якби не створив проблеми сам собі і команді, і перша ж його помилка на 5-й хвилині дозволила Андрію Цілику скористатися тим, що в воротах голкіпера «ХІТа» не було.

Попри негативний наслідок на табло, ця помилка позитивно вплинула на підопічних Олега Лук’яненка, який своєчасно взяв тайм-аут вже на 7-й хвилині. Коли таке було, що за такий час гравці «ХІТа» лише одного разу пробили в площину воріт. Не одразу, але кияни заграли агресивніше, і Назарій Войтович отримав можливість проявити свою майстерність після небезпечних ударів Артура Подлюка та Ігоря Чернявського. Те, що гра змінилася, відчув Валерій Легчанов, але і він не міг передбачити, що його гравці в атаці зависнуть на половині суперника, а тим простором, який через це відкриється, сповна скористається Олександр Сухов – його ривок в центральній зоні мав блискуче завершення у вигляді невідпорного пострілу в дев’ятку.

17 хвилин другого тайму можна пропустити: в них був лише удар Даниіла Абакшина в штангу та змарнований момент Олександра Сметаненка. Коли вболівальники думками почали готуватися до овертайму, несподівано на себе ініціативу взяв Андрій Теряєв, якому ніхто не завадив вийти на ударну позицію і пробити без шансів для Олександра Сухова. Грати з п’ятим «ХІТу» довелося в цейтноті, але він не завадив тандему Педяш-Абакшин створити рятівний гол, який довів, що вболівальники недарма готувалися до ще 10-ти хвилини гри. Все, що в них було цікавого, це нереалізований вихід «2 в 1» Абакшина і Педяша, коли останній пробив повз ворота, та змарнований момент Андрія Теряєва у «Енергії».

Таким от чином гра докотилася до другої в цьогорічному плей-офф серії пенальті для «Енергії» та першого такого випробування для «ХІТа». Одразу пригадалася програна «по точках» львів’янами третя гра минулорічного півфіналу плей-офф, але це було рік тому, а в неділю чомусь здавалося, що психологічна перевага на боці «Енергії», яка нещодавно проходила через таке випробування. Можливо б, Валерію Легчанову треба було скопіювати переможну серію проти «Урагану», але чому і через які заслуги на перших двох ударах у воротах «Енергії» був Роман Кітор, так і залишилося незрозумілим. Лише під третій удар «ХІТа» у воротах львів’ян з’явився Володимир Кардаш і на п’ятому шестиметровому підтвердив своє реноме, відбивши удар Андрія Мельника, який міг би поховати «Енергію». Втім, MVP гри досвідчений голкіпер львів’ян так і не став, адже в неділю доля в якості кращого обрала Олександра Сухова, який до свого голу додав ще й два сейви в післяматчевих пенальті.

2:0 в серії на користь «ХІТа», і історія українського футзалу свідчить, що з 0:2 наші команди не спроможні вилізти. На пам’яті хіба що один поодинокий випадок, коли «Ураган» програвав «Єнакієвцю» 0:2, але виграв серію 3:2. Але в ті вже давні часи був дещо інший формат серії плей-офф, і «Ураган» спочатку двічі програв в Єнакієвому, а потім тричі переміг в Івано-Франківську. І головне, що тоді команди грали не в фіналі плей-офф.

Гол тижня. Роман Гураль

Учасники вирішальних серій плей-офф продемонстрували непогану результативність, і в чотирьох іграх арбітри фіксували взяття воріт 23 рази, в середньому 5,75 м’ячів за гру. Цього разу свій вибір зупинимо на м’ячі, який минулими вихідними був забитий першим.

В середині першого тайму суботньої гри між «ХІТом» та «Енергією» Роман Гураль біля правої бровки отримав передачу від Мар’яна Пелеха і в нього було кілька варіантів розвитку атаки. На диво гравець «Енергії» з найменшим досвідом ігор на рівні Екстра-ліги обрав найскладніший варіант. Спочатку він на швидкості пішов в обіграш на Євгена Сірого. Той подібного не очікував, з запізненням намагався атакувати «енергетика», робивши це доволі акуратно, щоб не порушити правила. Втім, Роман Гураль проскочив Сірого, і наступним, хто намагався зупинити Гураля, був Ігор Чернявський, який це робив без ніякого намагання грати в м’яч – це було прагнення просто винести гравця «Енергії» з майданчика. Якби це Чернявському вдалося, то якими б були наслідки для Гураля, враховуючи специфіку київського залу, передбачити важко. Але Гураль виявився красунчиком, зміг втекти і від Чернявського. Далі для Романа попереду були лише ворота, які захищав Олександр Кравець, але гравця «Енергії» вже було не зупинити. Він трохи підробив м’яч і ударом над плечем Кравця, який навіщось сів на коліна, вразив ближній кут воріт (ВІДЕО).

Через неординарність дій, через сміливість, через здорову нахабність, через юнацьку зухвалість – через все це і відзначаємо гравця «Енергії», якому на заваді в досягненні мети не стали два гравці з величезним досвідом на самому високому рівні.

Автогол тижня. Олег Легендзевич

Давнесенько в нас не було нагоди поговорити про голи у свої ворота. Якщо бути точним, то з 26 квітня, коли в грі «Кардиналу-Рівне» та «Урагану» м’яч від голкіпера рівнян Дмитра Дяченка опинився у його воротах. Той м’яч не мав вагомого впливу на результат – «кардиналівці» програли 2:7. Фактично те ж саме можна казати і про той негаразд, який стався з Олегом Легендзевичем в другій додатковій п’ятихвилинці першої фінальної гри.

Мар’ян Пелех обрізався в середині майданчика і програв боротьбу Олександру Педяшу. Той на швидкості пробіг по лівій бровці і зробив поперечну передачу на Артура Подлюка, але м’яч до нього так і не дійшов. Олег Легендзевич в падінні намагався завадити прострільній передачі і, як це дуже часто буває в таких епізодах, спрямував м’яча у власні ворота (ВІДЕО). Все це було вже за рахунку 4:2 на користь «ХІТа», підсумок гри і так вже був очевидним, а автогол Легендзевича лише оформив остаточний рахунок.

«ХІТ» і до цього був далеко попереду від решти команд за кількістю м’ячів, які його суперники забивали у свої, і після автоголу Легендзевича таких голів стало 12. Ситуацію дивною не назвеш. Команда Олега Лук’яненка багато грає в атаці, чимало часу проводить біля чужих воріт, намагається постійно напружувати суперників, от вони і помиляються, і м’яч або після рикошетів, або після таких дій, як у випадку з Легендзевичем, знаходить можливість опинитися за лінією воріт. Щодо «Енергії», то додамо, що її гравці у свої ворота цього сезону забили лише вдруге.

Вилучення тижня. Володимир Буньо, Андрій Британ

До автоголу Легендзевича у «Енергії» стався ще один негаразд, який на відміну від нього можна вважати ключовим. Андрій Мельник, знаходячись на центральній лінії, був в пошуку розвитку атаки «ХІТа», абсолютно нічим не загрожував воротам «Енергії», але Володимир Буньо неочікувано зіграв нестандартно: в підкаті автогеном зрізав Мельника (ВІДЕО). Жовтка картка навіть не 100 відсотків, а 200 відсотків. До цього можна додати, що вона на 100 відсотків сама по собі безглузда через відсутність будь-якої її ігрової потреби. А додаткові 100 відсотків додає те, що в Буньо вже був один гірчичник, який він отримав за 8 секунд до завершення основного часу гри, коли грубо руками відштовхнув Євгенія Жука, який перед цим порушив правила саме на Буньо. Для чого було гравцеві «Енергії» влаштовувати такий собі самосуд, абсолютно незрозуміло. Ця жовта відгукнулась Буньо згодом, коли він збив Мельника. «Енергія» при рахунку 2:3 залишилася в меншості, і «ХІТ» цим скористався, коли Олександр Педяш зробив рахунок 4:2.

За своєю безглуздістю нічим двом карткам Буньо не поступаються і ті дві жовті картки, які в недільній грі «Урагану» та «SkyUp Futsal» перед собою побачив Андрій Британ. Спочатку він за межами майданичка штовхнув на рекламні банери Олександра Ліфера, а згодом в центральному колі не за правилами атакував Миколу Кібиша. «Ураганівець» зробив це настільки грубо, що арбітри зі ще однією жовтою карткою не забарилися (ВІДЕО). Цікавинки цим двом жовтим карткам Андрія Британа додає той факт, що між ними по часу всього 15 секунд!

Як і у випадку з червоною Буньо, вилучення Британа не залишилося без наслідків для його команди – «SkyUp Futsal» реалізував більшість, але в підсумку ця гра для «Урагану» таки мала хепі-енд.

З урахуванням червоних карток Володимиру Буньо та Андрію Британу цього сезону гравці команд Екстраліги вилучалися 19 разів. «Енергія» стала одноосібним лідером за червоними картками – це такий четвертий випадок. Британ же став першим гравцем «Урагану», який через рішення арбітрів гру не дограв.

Подарунок до Дня народження. Олександру Сухову та Сергію Трубачову

Одразу у двох представників «ХІТа» перемога в суботній грі над «Енергією» мала подвійну приємність. Голкіперу «ХІТа» Олександру Сухову 8 червня виповнилося 27 років, а лікару-реабілітологу команди Сергію Трубачову 46. Щоб в один день у двох членів однієї команди день народження – це доволі рідкісний випадок, от, наприклад, в «Соколі» такого співпадіння немає. Але щоб в день народження команда ще й здобула перемогу – це взагалі для іменинників подвійне свято.

До речі, по суботній грі було помітним, що Олександр Сухов дуже прагнув зробити собі особистий подарунок у вигляді голу, але 8 червня з ним не склалося. Втім, за день Олександр Сухов таки вразив ворота «Енергії», і цей гол, який дозволив «ХІТу» в першому таймі зрівняти рахунок, був набагато важливішим, якби голкіпер «ХІТа» забив в першій грі за рахунку, наприклад, 4:2 або 5:2.

Воротар-голеадор тижня. Олександр Сухов

Що й казати, Олександр Сухов більше десятків гравців різних команд Екстра-ліги оформлює свої забиті м’ячі, і їхній кількості багато хто може тільки заздрити. Та ще й як оформлює! В недільній грі «ХІТа» та «Енергії» на 17-й хвилині Роман Гураль в атаці львів’ян, намагаючись залишити м’яч в грі, від кутової позначки пробив в напрямку воріт киян. От що значить відсутність досвіду в таких ситуаціях. Шансів на гол – нуль, адже Гураля в атаці підтримати ніхто не встигав. Натомість, якби Гураль дозволив м’ячу викотитися за межі майданчика, він сам спокійно встиг би повернутися на свою половину, і не було б отієї швидкої контратаки в індивідуальному виконанні Олександра Сухова. На майданчику утворився такий величезний вільний простір, що ним був би гріх не скористатися. Олександр Сухов, спіймавши м’яч, пробіг з ним (звісно ж, що не в руках) рівно 30 метрів і зробив свій вражаючий удар, після якого м’яч залетів в дев’ятку воріт Назарія Войтовича (ВІДЕО). За великим рахунком удар Сухова не був з розряду таких, що не беруться, але можемо припустити, що дії Сухова стали повною несподіванкою для голкіпера «Енергії», і він до удару не був готовим так, як це мало би бути.

Цим голом Олександр Сухов збільшив власний доробок до шести забитих м’ячів. В чемпіонаті залишилося грати всього нічого, тож Олександр точно стане найкращим голеадором серед голкіперів команд Екстра-ліги, а його м’яч став загалом 17-м воротарським. Нагадаємо, що у Юрія Савенка та Андрія Острікова по три голи, у Сергія Шевченка два, у Ярослава Кожуховського, Віталія Явного та Іллі Бакінського – по одному.

Дежавю тижня. Два голи у ворота «Урагану» в суботній грі

Не секрет, що підключення воротарів це завжди ризик. До чого далеко ходити, в недільній грі «Енергія» відкрила рахунок після того, як Олександр Сухов підключився до атаки, гравці «ХІТа» при Сухову на чужій половині втратили м’яч, чим скористався Андрій Цілик.

В попередньому дописі, присвяченому перемозі «Енергії» в п’ятій півфінальній грі над «Ураганом», був детальний розбір голу Володимира Буньо, який став можливим через неузгоджені дії гравців «Урагану», що дозволило гравцеві «Енергії» вразити ворота.

Пройшов тиждень, і такі помилки з боку «Урагану» вже в подвійному екземплярі! На 24-й хвилині, коли Юрій Савенко був глибоко на половині «SkyUp Futsal», Петро Шотурма феєрично обрізався, викотивши м’яч прямо на ногу Ігорю Салтанову. У того було достатньо часу, щоб все прорахувати і вразити порожні ворота (ВІДЕО).

Таким чином рахунок став 2:2, а невдовзі і 2:3. На 29-й хвилині на ауті «Урагану», який був на його половині, Юрій Савенко залишив ворота, намагаючись в перспективі створити ширину для розвитку атаки. Але Назар Швед, якому «засунув» м’яч Андрій Британ, під тиском Миколи Кібиша втратив контроль над м’ячем, той зручно покотився до Владислава Корнєва, який миттєво зорієнтувався і ударом в дотик вразив ворота, які вже не встигав закрити Юрій Савенко (ВІДЕО). Цей гол – практично повне дежавю з голом Володимира Буньо, особливо в плані того, як Юрій Савенко біжить в покинуті ним ворота і вже нічим не встигає допомогти своїй команді.

Ліва жовта картка тижня. Олександру Педяшу

От нібито на вирішальні матчі сезону Асоціація футзалу України намагається призначати найкращих арбітрів, але й вони приймають такі рішення, що просто не вкладається в голові як може бути можливим те, що ми потім бачимо на майданчику.

Шоста хвилина недільної гри «ХІТ» – «Енергія», котре за ліком підключення Олександра Сухова до атаки, в якому він дає незручну передачу в напрямку Руслана Шеремети. М’яч до нього не доходить, і Шереметі не залишається нічого іншого як збивати Романа Гураля, щоб уникнути атаки «Енергії» на порожні ворота.

Вибачте, панове, але ця ситуація десь вже поблизу червоної картки. Шеремета бив по ногах Гураля взагалі без намагання зіграти в м’яч. Це по-перше. Через помилку Сухова у «Енергії» вимальовувався вихід «2 в 1», навіть при тому, що цей один – це воротар, але то вихід «2 в 1» і ворота порожні. Такі моменти чітко прописані в доповненнях до «Правил гри в футзал». Тобто, якби Руслан Шеремета побачив перед собою пряму червону картку за те, що називається ЗОГМ, то це було б слушним рішенням.

Але! Шеремета в цій цікавій ситуації залишився взагалі без ніякої картки! Жовту картку отримав Олександр Педяш, який від місця подій був в 15-ти метрах на протилежному боці майданчика! Слушним було здивування з цього приводу коментатора гри Лева Галушки, який пообіцяв в перерві з’ясувати, за що ж був покараний Педяш (ВІДЕО). Він виявився людиною слова і в другому таймі розповів, що арбітр Денис Куций визнав, що він помилився і показав картку не тому гравцю.

Гаразд, Денис Куций помилився, і випадків, коли арбітри виписують картку не тому гравцю, чимало, особливо коли, наприклад, два гравці порушують правила проти одного гравця суперника і в епізоді важко розгледіти, хто саме вдарив по ногах чи штовхнув в спину. Але ж з порушенням Шеремети все було настільки очевидним, що очевиднішим не буває! Тому тут два питання. Перше – це яка має бути концентрація арбітра, що він не розібрався в очевидному? В якому космосі він в цей момент перебував, а не на майданчику? Але більше хвилює друге питання – а куди дивилися ще два арбітри, Андрій Швець та Артем Духан, які бачили, що їхній колега робить помилку і так і не підказали Денису Куцому, що картка-то не тому? Особливо це питання стосується третього арбітра Артема Духана – він біля місця порушення з боку Руслана Шеремети був в лічених метрах. Чи він та Андрій Швець дотримувалися принципу з відомої пісні про те, що «жираф – великий, і йому видніше»?

Дива з цією карткою на цьому не завершуються. Нижче наводимо скриншот з ФБ-сторінки «ХІТа», на якій наведений протокол другої гри. І де взагалі жовтка картка комусь з гравців «ХІТа» на 6-й хвилині?! Якщо арбітри визнали свою помилку і прибрали жовту Педяшу, то чому не вписали жовту Шереметі на 6-й хвилині? Далі ж ми бачимо, що Руслан Шеремета отримав свою жовту на 43-й хвилині, тобто можемо говорити, що якщо б Шеремета отримав покарання за те, що він наробив на 6-й хвилині, то він другу півфінальну гру не дограв, а «Енергія» в овертаймі за рахунку 2:2 мала би більшість, якою могла б скористатися.

Якщо прийняти на віру інформацію ФБ-сторінки ФК «ХІТ», то в моменті з порушенням Шеремети було таке. На відео очевидний фол Руслана Шеремети, який з явними ознаками картки, навіть червоної. Але арбітр Денис Куций з якихось невідомих і незрозумілих причин показує жовтку картку не Шереметі, а зовсім іншому гравцю. Потім визнає свою помилку, картка «не тому гравцю» з протоколу зникає, але «тому гравцю» не виникає. Виходить – на майданчику нічого і не було!

Спритність рук і ніякого шахрайства – так здається говориться у відомому прислів’ї? І це питання не тільки до вболівальників, але й до спостерігача арбітражу на цій грі пана Олексія Банаська, який і є зараз головою Комітету арбітражу Асоціації футзалу України.

Нескінченний матч тижня. Недільна гра «Ураган» – «SkyUp Futsal»

Без однієї хвилини дві години від стартового свистка до фінальної сирени тривала недільна гра між «Ураганом» та «SkyUp Futsal». Протягом цього часу гра безліч разів переривалася або виходом стафу, щоб протерти майданчик, або супроводжувалася лежанням гравців на паркеті, або їхніми дискусіями з арбітрами. Відверто, коли дуже повільно, як у slow motion, йшов другий тайм, у автора цих рядків було відчуття, що ця гра не завершиться ніколи. По мірі того, як наближалася заключна хвилина другого тайму, а рахунок на табло 2:2, був реальний жах, що за цим футзалом доведеться спостерігати ще десять хвилин додаткового часу, які б в реальному часу розтягнулися б ще десь на пів години. Хтось може сказати, автор, ви – мазохист, не подобалось – можна було б не дивитися. Але дивитися і таке – це робота, бо допис же потрібно писати.

Коли за 35 секунд до завершення другого тайму Артем Фаренюк вивів «Ураган» вперед, щасливішої, ніж автор цих рядків, людини не було, і не тому, що він вболівав за «франківців». В той момент він був готовий затиснути в обіймах будь-якого гравця, який зупинив би це видовище.

Коли ж така бажана фінальна сирена пролунала, тут наче обухом по голові влупив коментатор гри Олег Волосянко, який наступним чином підбив підсумок гри: «Ось це окраса, друзі. Це те найкраще, що є в українському клубному футзалі». Далі, як в «Ревізорі», просто обов’язково має бути німа сцена.

Анатолій ПОДВОЙСЬКИЙ

Фото ФБ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ