Подвійне скорочення в плей-офф – 3:1 на користь «Заходу», щасливі 3:2 для «Кардиналу-Рівнестандарт», Волянюк 10 метрів б’є без промаху, неочікуване повернення Сагайдаченка, покер Микитюка: найцікавіше про другі та третій матч 1/4 плей-офф

0
512

Від чотирьох до восьми матчів – таким був діапазон ігор, які вболівальники футзалу могли побачити минулого тижня в рамках 1/4 плей-офф. Чотири гри – це якби «ХІТ», «Енергія», «Кардинал-Рівнестандарт» та «Рятувальник» довершили справу, яку вони розпочали в перших іграх і ще по разу обіграли своїх чвертьфінальних опонентів. Вісім – це у випадку, коли б «Сокіл», МСК «Харків», «CLUST» та «Ураган» в суботніх іграх дружно взяли реванши, і тоді ми би стали свідками ще чотирьох поєдинків. Але в підсумку все зупинилося навіть не посередині, а трохи менше: розлючений «Ураган» в другій грі вже втретє за весь чемпіонат розгромив «Рятувальник», а в неділю довів, що він все ж таки більш гідний грати в півфіналі.

Розпочався ігровий вікенд грою у Львові, де зустрічалися «Енергія» та МСК «Харків», це, до речі, була вже шоста їхня очна в сезоні гра, і так багато між собою більше ніхто в Екстра-лізі не грав. Харків’яни протягом сезону брали очки у всіх абсолютно команд, окрім однієї – «Енергії», не змогли вони це зробити і з шостої спроби, програли 0:2, чим поставили крапку в дебютному для себе сезоні.

Сезон добіг кінця і ще для одного новачка Екстра-ліги – «CLUST-у». Ота гучна перемога 9:4 підопічних Валерія Директоренка над «Кардиналом-Рівнестандарт» виявилася пірровою – цей епітет вживається тоді, коли перемога веде до загальної поразки. Тепер і варто призадуматися, а чи треба було «CLUST-у» в заключній грі регулярного чемпіонату громити «кардиналівців», щоб на них же і вийти в плей-офф? Зіграли б вони тоді хоча б внічию, отримали б в суперники «Енергію», з якою у киян в регулярці був суперовий баланс – дві перемоги в двох матчах, і хтозна, яким би зараз був склад півфіналістів. Але, звісно, тоді друга позиція в групі «Центр» виглядала для «CLUST-у» привабливішою, та й, давайте говорити відверто, ніхто на їхньому місці останню гру б і не «зливав». В підсумку вийшла парадоксальна річ: в суботу «CLUST» вдруге в серії плей-офф і загалом втретє в чемпіонаті програв «Кардиналу-Рівнестандарт», і все це з одним і тим же фатальним рахунком 2:3.

«Сокіл» в чемпіонаті так і не зміг зачепити очки у трьох його головних фаворитів – «Енергії», «Урагану» та «ХІТа», хоча в деяких матчах був близьким до цього. Щодо «Енергії», то у підопічних Романа Ковальчика ще буде спроба з нею поквитатися за три поразки в регулярному чемпіонаті: в четвер ці команди грають між собою в чвертьфіналі Кубку України. Стосовно «ХІТа» таких спроб було дві, але в двох чвертьфінальних матчах плей-офф вийшло ідентично, як і в іграх регулярного чемпіонату, хіба що відрізнялися підсумкові цифри на табло: в Хмельницькому поразки з різницею в п’ять м’ячів, в Києві – в чотири, зокрема в суботній грі 0:4.

Любителі сенсацій напередодні виїзду «Рятувальника» до Івано-Франківська могли потирати долоні, але треба було робити це обережно. Ситуація «а раптом», звісно, в теорії могла б відбутися, це коли б «Рятувальник» висадив з плей-офф «Ураган», але обережність була потрібна, враховуючи вищий клас підопічних Максима Павленка, а головне – більший досвід таких ігор, адже для абсолютно всіх підопічних Ігоря Салівона плей-офф рівня Екстра-ліги був вперше в житті. Якщо підходити виважено, то «Рятувальнику» при виїзді до Івано-Франківська потрібно було робити ставку на суботню гру, розраховуючи на те, що франківці можуть перебувати в стані шоку, паніки і невпевненості після свого фіаско в Сумах. Але, але, але… Початок гри для «Рятувальника» виявився вбивчим: швидкий пропущений м’яч, груба помилка того, на кого була головна надія – власного воротаря, і ще один пропущений м’яч, після якого, якщо таке було б можливим, можна було казати «все, на сьогодні розходимося, зустрічаємося завтра». Але в футзалі таке неможливе, і після 7:2 в суботній грі психологічна перевага була вже на боці «Урагану». Що ми і побачили в неділю: попри те, що і «Рятувальник» налаштувався, і Сіріцький був надійним, тієї вдачі, яка була у «рятувальників» в Сумах, у підопічних Ігоря Салівона більше не було. Надалі вони можуть пишатися своєї перемогою над «Ураганом», але після 4:0 в недільній грі в плей-офф крокують франківці.

В одному з наших дописів відштовхуючись від результатів матчів регулярного чемпіонату було вже порівняння сил команд груп «Центр» та «Захід», і в ньому невеличка перевага була у представників «Заходу». Коли чвертьфінальна стадія плей-офф позаду, в півфіналі маємо три команди з «Заходу» проти однієї з «Центру», і відповідь на питання, в якій групі були зібрані сильніші команди, виникає сама по собі.

Дивна річ матчі в нашій футзальній Екстра-лізі, і тиждень на тиждень не приходиться. В попередній вікенд, це коли свої перші матчі проводили «Сокіл» з «ХІТом» та «Кардинал-Рівнестандарт» з «CLUST-ом», ігор було всього дві, але наша традиційна десятка фішок ігрового тижня, які або були в центрі уваги, або, навпаки, могли пройти повз увагу вболівальників, назбиралася легко і невимушено. Минулого ж вікенду ігор було аж п’ять, але для визначення десяти привабливих моментів довелося вдивлятися в ці п’ять матчів крізь потужну лупу. Що ж, хоча і не все котові масниця, але де наша (журналістська) не пропадала, і те, що назбиралося, Вашій увазі.

Гра тижня. «CLUST» – «Кардинал-Рівнестандарт»

Як і в попередньому дописі, лауреат в цій номінації гра між «CLUST-ом» та «Кардиналом-Рівнестандарт», саме вона вийшла найпривабливішою за перебігом подій і драматургією. Те, що нудьгувати не доведеться, показали стартові хвилини, коли Ростислав Семенченко пробив у штангу, а Олександр Басич в лихому підкаті біля бокової лінії «зрізав» Максима Чеберяка. Для автора цих рядків ці епізоди стали показовими: перший про те, що для господарів майданчика сьогодні «луза не приймає» так, як це було в заключній грі регулярного чемпіонату, другий – що вогонь буде палати.

На шостій хвилині, здавалося б, ось воно – доля на боці «CLUST-у», коли Орест Боргун відкрив рахунок. Випадків, коли «CLUST» відкривав рахунок і не вигравав, в чемпіонаті було одиниці, і кияни окрилені понеслися. Максим Бессалов не реалізував вбивчий момент, і тут же спроба Ростислава Семенченка «розмазати» воротаря гостей Іллю Бакінського об стіну, яка в спорткомплексі СК НПУ поруч з лицевою лінією. Але це мало зворотні наслідки: Бакінський після удару об стіну став скелею, а збуджені «кластівці» забули, від кого потрібно чекати неприємностей, паралельно збираючи непотрібні фоли. Все це вилізло боком протягом двох хвилин, коли рахунок змінився з 1:0 на 1:2. А неприємності пішли від того, від кого і мали йти – від Волянюка. Спочатку Михайло з позиції стовпа вивів Максима Малиновського на результативний удар, а невдовзі шостий фол «CLUST-у», за який Волянюк киян покарав.

За хвилину після цього показовий момент про лузу, яка не приймає. Масована атака «CLUST-у», після удару і рикошету м’яч від штанги за спиною у Бакінського покотився майже по лінії, добивання Сергія Чеберяка – і вже інша штанга! На 15-й хвилині сьомий фол у «CLUST-а», і Волянюку було фіолетово, що цього разу у воротах господарів був не Удовиченко, а Гуйван – все рівно гол.

Другий тайм мав трохи інший сценарій. Кияни шалено неслися вперед, а «Кардинал-Рівнестандарт» майстерно закрився. Плюс Бакінський раз за разом мстився Семенченку та його партнерам по команді за спробу приклеїти його до стіни. Щоб вболівальникам було зовсім цікаво, на 38-й хвилині Владислав Моспан своїм голом ще додав масла до полум’я. Але 2:3 стали тим вироком, які підвели межу під прем’єрним сезоном «CLUST-у» в Екстра-лізі.

На цьому можна було б про «гру тижня» і завершити, але з фінальною сиреною в ній інтрига щодо «CLUST-у» не зникла. Його головний тренер Валерій Директоренко в післяматчевому коментарі на питання, які у команди плани на майбутнє, відповів таке: «Це до президента. Я не можу про це сказати». Пане Валерію, ну так же не можна! Як вболівальникам футзалу тепер з цим жити – чекати аж до серпня, коли визначиться склад учасників Екстра-ліги сезону-23/24?

Дабл-пенальтист тижня. Михайло Волянюк

Дуже цікаво було б знайти таку статистику, з якої можна було б дізнатися, яким же є відсоток реалізації дабл-пенальті в футзалі. Ну хоча б приблизний – він більший 50-ти, чи менший? Але очевидно таке, що хоча в футзалі гравці і побоюються 10-тиметрового, але він це далеко не завжди гол. Найсвіжіший приклад – сейв воротаря «Сокола» Сергія Шевченка, який відбив удар Ігоря Чернявського з «ХІТа». Дабл-пенальті – це все ж таки більше змагання в майстерності між польовим гравцем і воротарем, ніж при пробитті шестиметрового.

В кар’єрі Михайла Волянюка чимало нереалізованих 10-тиметрових і пенальті, але те, що він вправний майстер, гравець «Кардиналу-Рівнестандарт» показав в грі проти «CLUST-у». Кияни через свою надмірну зарядженість на гру вперше вже на 12-й хвилині перевершили ліміт дозволених фолів, а потім ще на 15-й хвилині. На першому дабл-пенальті у воротах «CLUST-у» був Володимир Удовиченко, на другий головний тренер киян Валерій Директоренко випустив Миколу Гуйвана, але їх обох поза справами залишив Михайло Волянюк. Ці два реалізованих дабл-пенальті важко переоцінити: вони рахунок 1:1 перетворили на 1:3 на користь «Кардиналу-Рівнестандарт», а після фінальної сирени з’ясувалося, що гол з другого 10-тиметрового став таким, який вважається переможним.

Безумовно, Михайло Волянюк – дабл-пенальтист тижня, і чи є в кого сумніви, хто у рівнян буде виконувати 10-тиметровий в будь-якій наступній грі «Кардиналу-Рівнестандарт».

Герої тижня. Ілля Бакінський та Михайло Волянюк

Пальму першості в цій номінації варто розділити між переможцем номінації попередньої, Михайлом Волянюком, і голкіпером «Кардиналу-Рівнестандарту» Іллею Бакінським. Волянюк, окрім блискавичного виконання 10-тиметрових, показав, що він може бути якісним асистентом: саме після його передачі з позиції стовпа рахунок в грі з «CLUST-ом» зрівняв Максим Малиновський. Ну, а Ілля Бакінський, попри два пропущених м’ячі, також вагомо посприяв виходу своєї команди в півфінал плей-офф в ключові моменти гри в Києві.

Якщо загалом оглянути гру Бакінського, то протягом сезону він не відзначався стабільністю, були і відверті помилки. Але якісну гру Бакінський видав тоді, коли це для його команди було найпотрібнішим, щоб не доводити чвертьфінальну серію з «CLUST-ом» до третьої грі, яка невідомо як би склалася для рівнян.

Перший важливий відрізок гри, коли «кардиналівці» поступалися 0:1. Саме тоді Бакінський відбив небезпечний удар Семенченка, а згодом завадив передачі Семенченка на Моспана, який вже готовий був замкнути штангу. Ще один важливий період – це заключні хвилини гри, коли Бакінський робив сейви не тільки в штрафному майданчику, а навіть і за його межами.

Хтозна, як у воротаря «Кардиналу-Рівнестандарт» справи підуть в подальшому, в півфіналі суперник суттєво сильніший, ніж «CLUST», але минулої суботи Бакінський видав чи не найкращу свою гру поточного сезону.

Повернення тижня (та й всього сезону). Олексій Сагайдаченко

Повернутися в Екстра-лігу через майже дев’ять років після своєї останньої гри в ній – це виглядає неймовірним, але саме це і відбулося з Олексієм Сагайдаченком, тренером воротарів МСК «Харків». В кількох іграх цього сезону 38-мирічний голкіпер вже потрапляв до заявки харківського клубу, це була вимушена міра, коли хтось з двох воротарів МСК «Харків», Дмитро Бутов або Павло Чабанов, були травмовані, але жодного разу Сагайдаченко не з’являвся на майданчику навіть на кілька секунд. Тому, ймовірно, не тільки для автора цього допису, а і для всіх вболівальників футзалу було неймовірним, коли з перших секунд гри проти «Енергії» у воротах харків’ян ми побачили воротаря, який протягом сезону не мав ніякої ігрової практики. І це в грі «життя або смерті» для МСК «Харків»!

Довелося поглинути в історію, з якої можна було дізнатися, що свою тепер вже виходить попередню гру в Екстра-лізі Олексій Сагайдаченко провів 17 травня 2014 року в якості гравця «Єнакієвця». Це було в Черкасах, де тоді проводилася вирішальна стадія плей-офф, і в півфінальній грі проти львівської «Енергії» Олексій Сагайдаченко відіграв весь основний час. Він не виявив сильнішого – нічия 2:2, а на серію пенальті тренер «Єнакієвця» Олег Солодовник випустив хорвата Іво Юкіча, відомого спеца по відбиванню шестиметрових. Цей хід не допоміг «Єнакієвцю», який поступився 3:4, а в грі за третє місце у воротах єнакіївського клубу був вже Андрій Мельник.

Надалі у Олексія Сагайдаченка було продовження кар’єри в Казахстані, в численних аматорських клубах Харкова. Щодо гри у Львові, то Сагайдаченко провів її так, що нібито і не було багаторічної перерви, і він останній в МСК «Харків» кому можна дорікнути за поразку 0:2. Чи означає це, що гра у Львові стане дійсно останньою в кар’єрі Олексія на вищому рівні, про це якось і боязно запитувати: буде новий сезон, там і взнаємо відповідь на це цікаве питання.

Покер тижня (і поки що всього сезону). Микола Микитюк

В матчах минулого тижня відбулася непересічна подія, повз яку просто неможливо пройти: нарешті одному з гравців підкорилася небачена досі цього сезону результативність – чотири голи в одному матчі. Це відбулося в грі, яка за ліком була в Екстра-лізі 116-ою: 110 в регулярному чемпіонаті плюс чотири перші чвертьфінальні гри, плюс п’ятнична гра у Львові. Другий чвертьфінал між «Ураганом» та «Рятувальником» в суботу розпочався за часом раніше трьох інших поєдинків, відповідно і став 116-ю грою сезону.

Якщо переглянути голи Миколи Микитюка, а саме він став автором покеру, то в двох з них у тренерського штабу «Рятувальника» можуть бути питання до Олександра Сіріцького, який був дуже далеким від самого себе зразка першої чвертьфінальної гри, але факт залишається фактом – Микитюк був чи не найпершим в складі «Урагану», хто дуже бажав змити з себе ганьбу поразки в Сумах.

Щодо загальної результативності Микитюка, то після матчів з «Рятувальником» на його рахунку 16 точних ударів, п’ять з яких у ворота команди з Сумщини. Був в активі Микитюка і один хет-трик, в домашній грі проти «Черкасиобленерго» (13:1).

Гол тижня. Назар Швед

Два тижні тому був наведений рейтинг найшвидших голів в Екстра-лігі, до якого увійшли дев’ять м’ячів, забитих на першій хвилині. Його очолює «ураганівець» Назар Швед з голом у ворота «Рятувальника» на сьомій секунді. Знову Івано-Франківськ, знову гра «Ураган» – «Рятувальник», і знову гол Назара Шведа на першій хвилині. Але хоча він і став найшвидшим серед усіх м’ячів минулого тижня (а їх загалом 24), перемоги він удостоївся зовсім в іншій номінації – як «гол тижня». Відзнаки він заслуговує за феноменальний за силою та точністю удар (ВІДЕО). Прийнявши передачу від Ігоря Корсуна, Назар Швед прибрав на замаху Антона Кончакова і пробив в дев’ятку так, що воротар «Рятувальника» Олександр Сіріцький встиг підняти руку, коли м’яч вже затріпотів у сітці.

Те, про що мріяли в «Урагані» і чого боялися в «Рятувальнику», а це швидкий гол, який вплинув на все подальше, в тому числі і на героя першого матчу між «Рятувальником» і «Ураганом», стало дійсністю на 57-й секунді. Цей м’яч, якщо повертатися до теми голів на першій хвилині, найпізніший серед них, і він нашу дев’ятку рейтингу перетворив на десятку.

1. Сьома секунда. Назар Швед, 15 тур, гра «Ураган» – «Рятувальник»
2. 18-та секунда. Владислав Моспан, 11 тур, гра «Сокіл» – «CLUST»
3. 20-та секунда. Максим Чеберяк, 10 тур, гра «CLUST» – МСК «Харків»
4. 28-ма секунда. Сергій Кравчук, 24 тур, гра «Кардинал-Рівнестандарт» – «Черкасиобленерго»
5. 31-ша секунда. Андрій Хамдамов, 10 тур, гра «Кардинал-Рівнестандарт» – «Сокіл»
6. 40-ва секунда. Артем Фаренюк, 24 тур, гра «Ураган» – «Рятувальник»
7. 41-ша секунда. Микола Микитюк, 8 тур, гра «Сокіл» – «Ураган»
8. 43-тя секунда. Михайло Волянюк, 2 тур, гра «Кардинал-Рівнестандарт» – «Енергія»
9. 45-та секунда. Олександр Сухов (автогол), 6 тур, гра МСК «Харків» – «ХІТ»
10. 57-ма секунда. Назар Швед, друга гра 1/4 плей-офф, «Ураган» – «Рятувальник».

Штанги тижня. Чотири у «Рятувальника»

За яких умов «Рятувальник» міг би виграти недільну гру у «Урагану»? Зрозумілим було, що багато моментів у підопічних Ігоря Салівона біля воріт Савенка не буде, і для тих, що будуть, потрібна реалізація близька до 100-відсоткової. З першою частиною цієї тези так і було, з другою – ні. Програючи 0:1, «рятувальники» створили не так багато гольових моментів, але тричі ворота «Урагану» в першій 20-тихвилинці рятував каркас воріт. А якби хоча б один був гол? Цей негаразд зі штангами продовжився і по перерві, коли Савенка ще одного разу підстрахувала «краща подруга воротарів».

Команда з Ромен так і не змогла розірвати це порочне замкнуте коло, тоді, коли це було б дуже важливим для позитивного для себе розвитку гри, нічого не забила, що і дозволило «ураганівцям» її дотиснути. Коли на 26-й хвилині рахунок став 2:0, за такого впертого нефарту «Рятувальнику» складно вже було сподіватися на перемогу. Хоча… Можна говорити про впертий нефарт, а можна розглядати чотири штанги, як недостатню індивідуальну майстерність.

Воротар-голеадор тижня. Олександр Сухов

В грі з «Соколом» воротар «ХІТа» Олександр Сухов ударом через весь майданчик вразив порожні ворота хмельничан, чим встановив остаточний рахунок в грі. Цей гол став для Сухова другим в сезоні (перший був аж 26 жовтня минулого року у ворота «CLUST-у»), і за забитими м’ячами голкіпер киян наздогнав Сергія Шевченка з «Сокола».

Більше серед воротарів зараз лише у Олександра Сіріцького – три результативних удари. Але якщо для Сіріцького та Шевченка чемпіонат вже позаду, то у Сухова буде ще чимало можливостей збільшити свій гольовий доробок – від п’яти до десяти. П’ять – це у випадку, якщо «ХІТ» після трьох матчів програє півфінальну серію плей-офф і після двох матчів виграє або програє «бронзову» серію. Вона, нагадаємо, грається до двох перемог. Десять же спроб – це у випадку, якщо півфінальна та фінальна серії плей-офф за наявності в них «ХІТа» будуть тривати по п’ять ігор.

Перший гол тижня (і сезону). Володимир Буньо

Як було вже трохи вище, в минулі вихідні арбітри в п’яти іграх 24 рази фіксували взяття воріт. 23 голи це були ті випадки, коли гравці відзначалися не вперше. Євгеній Жук, наприклад, забив свій 24-й м’яч, і якось все йде до того, що на призу кращому голеадору чемпіонату можна вже починати вигравіровувати його прізвище. Свій гольовий доробок за минулі вихідні поповнили переслідувачі Жука Артем Фаренюк, Микола Микитюк та Михайло Волянюк. З іншого боку, інші приклади: поряд з Олександром Суховим другий гол в свій актив записав «ураганівець» Мар’ян Масевич.

Але є серед авторів забитих м’ячів один гравець, який свого «маленького дива» чекав довгі майже вісім місяців, протягом яких він приймав участь у 23-ти іграх своєї команди. Це майже всі, за виключенням однієї гри. Мова про гравця «Енергії» Володимира Буня, який відзначився голом на 33-й хвилині гри проти МСК «Харків» після ідеальної передачі Андрія Цілика.

З приводу цього немає чого багато казати, хіба що, якщо вперто йти до свого свята, воно колись до тебе прийде. Часто доводиться чути від гравців, що для них власні забиті м’ячі це не головне, головне, щоб перемагала команда. З цим можна погодитися, але тільки частково, бо який гравець не виходить на майданчик з метою вразити ворота суперника. Серед польових гравців в футзалі точно абсолютно всі. Так що, Володимир Буньо цілком може вважати, що для нього сезон проходить не дарма. Тим більше, що серед тих, хто цього свого свята так і не дочекався, є відомі досвідчені гравці, яким саме про нуль забитих м’ячів прикро буде згадувати завжди. Яскраві приклади таких гравців це Сергій Коваль з «in.IT» та Олександр Карбула з «CLUST-у».

Прогин тижня. Арбітраж другого тайму гри «ХІТ» – «Сокіл»

Ще під час перегляду онлайн-трансляції гри між «ХІТом» та «Соколом» виникли певні сумніви, які потрібно було або підтвердити, або спростувати повторним переглядом. Особливо це стосувалося другого тайму, і от які моменти за хронологією привернули увагу.

Рахунок 2:0
22 хв. Падіння Жука – фол
23 хв. Падіння Школьного – фол
26 хв. «завалили там Абзалова» (цитування коментатора гри) – no foul
27 хв. Падіння Жука – фол
29 хв. Школьний в активному відборі двічі чіпляє ногу Бабака, той з останніх сил тримає рівновагу, але м’яч все ж таки втрачає. Все це під арбітром Максименком, але no foul. Коли ж від торкання ноги Бабака Школьний опинився на паркеті, миттєвий свисток від Максименка, жовта картка Бабаку, і «Соколу» четвертий фол. Після цього Максименко наче до рідної малої дитини дбайливо крокує до Школьного, переймаючись чи все з ним гаразд

Рахунок 3:0
31 хв. На шляху Гуцуляка, який перший на м’ячі, Чернявський виставляє руку і рухом рукою завалює Гуцуляка на підлогу. Гуцуляк, падаючи і вже абсолютно не маючи можливості контролювати свої рухи, спиною торкається ноги Чернявського, який від цього торкання навіть не був близьким до падіння. Але свисток від арбітра Ключника, і «Соколу» п’ятий фол! Від Олександра Сухова та Олега Лук’яненка оплески. Ключник підходить до Чернявського, хоча ситуація цього абсолютного не вимагала, адже ніяких проблем у Чернявського не було. Приємна бесіда триває секунд п’ять-шість, Чернявський чомусь зі сказаного посміхається.
32 хв. Режисер трансляції так захопився повтором третього голу «ХІТа», що глядачі так і не побачили, що ж таке сталося, що Чернявський опинився на підлозі. Чутно лише свисток, а в кадрі Токар, знаходячись в двох метрах від Чернявського, який сидить на підлозі, піднімає м’яч з підлоги, поки Чернявський дивиться на арбітра. Згодом режисер знайшов повтор, з якого видно, що Данилюк після втрати м’яча все ж таки притримав Чернявського руками. Фол без питань, на відміну від першого, другого, а особливо четвертого і п’ятого, де фол очевидніше був від гравців «ХІТа».

Якщо хтось вирішить, що автор цих рядків під мікроскопом вишукував якісь рішення виключно проти однієї команди, то помиляється. Далі було таке рішення, яке можна трактувати вже на користь тієї однієї команди, але, арбітри, схоже, що після призначення шостого фолу вирішили, що їхня місія виконана, і фол «Сокола» не зафіксували, хоча підстави для цього були.

36 хв. Абзалов руками так відштовхнув Жука, що той ледь-ледь втримався на ногах. Але це no foul.

Немає бажання говорити про упереджене суддівство, це все більше підходить під трактування, як професійний майстерний прогин перед однією з команд. В чому він? Рахунок і так вже на користь однієї команди, але він такий ще хиткий. Тому, щоб інша команд не смикалася, ми так уважненько і пильненько фіксуємо у неї все, що хоч якимось чином схоже на фол, не біда, що гравці цієї однієї команди впали на підлогу разів менше, ніж ми насвистіли фолів, таким чином підтягуючи іншу команди на критичну кількість фолів. За рахунку більш переконливого на користь однієї команди ставимо шостий фол, такий, з яким вже не посперечаєшся. В разі реалізації 10-тиметрового це вже був би контрольний постріл. Ви його не реалізували – це вже ваші проблеми, а ми умиваємо руки.

Сказати, що таке суддівство Ключника і Максименка чимось унікальне, не будемо. Абсолютно такий же підхід був в першому таймі першої гри між «Соколом» та «ХІТом» у виконані Ореста Дуцяка і Андрія Кузьміна. «Сокіл» тоді на початку гри неочікувано грав сміливо і по-спортивному нахабно, тому на 12-й хвилині і опинився з чотирма фолами. Це ще за рахунку 0:0, а у «ХІТа» не було жодного порушення. Цікаво, що в другому таймі «ХІТ» догравав гру на п’яти фолах, але рахунок був вже 7:2, так що спокійно можна було свистіти шостий і сьомий фол, ні на що б це на майданчику вже не вплинуло.

Резюме цієї номінації: прогин, який «ХІТу» в другій чвертьфінальній грі виглядав абсолютно непотрібним, арбітрам Ключнику та Максименку за другий тайм зараховано!

Анатолій ПОДВОЙСЬКИЙ

Фото ФБ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ