Не від хорошого життя офіційний сайт СК «Сокіл» тиждень тому був змушений започаткувати рубрику «Післямова до гри…», бо рівень абсурду суддівських рішень, який має місце в матчах нашої команди, починає перевищувати всі допустимі рамки. Від деяких особливо завзятих злостивців в соціальних мережах можна прочитати, що, мовляв, у «Сокола» у всіх негараздах завжди судді винуваті, але це не більше, ніж невміння (або вперте небажання) відокремити зерна від плевел, або внутрішня установка в чужому оці соломинку бачити, а в своєму – колоди не помічати. Тиждень тому «Сокіл» закономірно переміг АФФК «Суми», але в нашій команді виникло стільки обґрунтованих питань до людей в чорному, скільки не виникало після матчів програних.
Після публікації тижневої давнини було багато очікувань та сподівань, що до «Післямов» не доведеться повертатися, але життя, на жаль, дає підстави вважати, що процес тільки починається. Щодо нашої останньої гри, підґрунтя базується на тому, що «люди в чорному» піднімають рівень питань, які можуть їм бути поставлені, і вийшли на такий, що дозволяє, будемо називати речі своїми іменами, красти чесно забиті «Соколом» голи. Поки що один, але, які там наші роки – є ще час на цьому не зупинятися.
Ближче до гри. На 6-й хвилині при кутовому нашої команди після закидання від Владислава Пєрвєєва Кирило-Ілля Бабак ударом злету увігнав м’яча до сітки. Але арбітри, зокрема, той рефері, який був ближчим до події, а це Дмитро Дудка з Обухова, взяття воріт не зафіксували, мотивувавши це тим, що Костянтин Абзалов порушив правила в атаці при блокуванні, а саме таку назву має елемент футзалу, застосований нашим гравцем.
Нижче повне відео цього епізоду з трансляції, а потім вже буде обґрунтований правилами футзалу його розбір.
Блокування, як тактичний прийом, прийшов до футзалу з баскетболу, де його застосовують дуже багато, тож не дивно, що правила коректного застосування блокування за свою суттю запозичені з баскетболу, а потім вже адаптовані до футзалу. Як же правилами футзалу трактується правильно застосоване блокування? Яким вимогам воно має відповідати? Цитуємо їх:
1. Дотримання ігрової відстані;
2. Наявність боротьби за м’яч;
3. Зоровий контроль блокуючого за м’ячом (він не може знаходитися, наприклад, обличчям до суперника, залишаючи м’яч за своєю спиною).
Перш за все, окремий привіт перекладачеві з англійської (чи російської?), завдяки якому маємо справу не з «блокуванням», а з «блокіровкою». До речі, в самому баскетболі цей елемент має назву «заслін», що набагато ближче до його сутті. Тож, після ретельного розбору відео, виникає резонне питання: «А який з цих пунктів порушив Костянтин Абзалов?».
Що ми маємо на цьому відео:
– обидві ноги Абзалова повністю стоять на підлозі, і вони знаходяться в незмінному стані через миттєвості, ледь м’яч від ноги Пєрвєєва відривається від паркету и починає летіти в напрямку Бабака;
– в подальшому Абзалов знаходиться в статичному стані до того самого моменту, як на нього втикається гравець «Моноліту-Viva Cup» Дмитро Бондар;
– сам Бондар в момент закидання від Пєрвєєва від Абзалова знаходиться на відстані метра і в нього достатньо часу і простору, що уникнути зіткнення з Абзаловим;
– далі сам Бондар налітає на Абзалова, після чого опиняється на паркеті. Тобто, в цьому епізоді скоріше сам Бондар порушував правила, але його ваги та габаритів було замало, що збити на паркет такого кремезного гравця, як Абзалов.
В цьому ж відео виразно чути, як свисток арбітра Дудки лунає вже після того, як Бабак пробив по воротах. На цьому ж відео видно, що арбітр Дудка тривалий час висловлює якісь претензії до Абзалова. Прес-служба СК «Сокіл» поцікавилася у Костянтина, про що конкретно йому дорікав рефері. Зі слів нашого гравця, його провина була в тому, що він рухався назустріч гравцеві «Моноліту-Viva Cup» (і це відео повністю заперечує – ноги Абзалова з моменту відриву м’яча в статичному стані!). А ще «провина» Абзалова була в тому, що він заважав Бондарю бігти до м’яча – але це вже взагалі нонсенс, бо саме в цьому і є сенс застосування такого елементу, як «блокування», мета – завадити супернику перешкодити удару по воротах.
В сучасному футзалі таких тактичних моментів на стандартах і не тільки – десятками в кожній грі. Блокування футзалісти застосовують і на своїй половині, щоб вийти з пресингу і дозволити партнеру вийти на вільний простір, і на чужій – що дозволяє вийти на дуже зручну ударну позицію. Тому не може не виникнути доречне питання: а як Роману Ковальчику вчити своїх гравців стандартам, коли педантичне виконання всіх вимог до блокування з боку гравця в наявності. Але арбітр, який має знати правила, як Отче наш, і правильно цитувати їх навіть тоді, коли його підняти посеред ночі, трактує ці самі правила як йому заманеться в певній конкретній грі.
До речі, ще в тему «певної конкретної гри». Точніше, навколо неї. СК «Сокіл» з достовірних джерел стало відомим, що арбітр Дмитро Дудка, штатний працівник Мінмолодь спорту, давнього та міцного партнера Асоціації футзалу України, 2-го грудня відсвяткував свій День народження. Гра ж в Харкові була 3-го грудня.
Для початку просимо читачів уявити собі ситуацію: у людини сьогодні День народження, але його зривають з місця, відривають від сім’ї, від дітей, від можливості такий важливий в житті день провести вдома, і відправляють за 500 км, куди треба їхати в ніч або автобусом, або поїздом, бо по-іншому ніяк не встигнути. Мабуть, можливість відсудити якусь пересічну гру футзального чемпіонату, це не така вбивча подія, яку не можна пропустити. В решті решт, 5 грудня є гра в Сумах, і туди можна спокійно поїхати, а те, що арбітр Дудка офіційно з передмістя столиці України, то навряд чи це б напружувало АФФК «Суми». Чи все ж ми в цьому випадку маємо на вибір два варіанти: перший – таке собі фанатичне відношення до суддівської справи, що заради неї готові кинути саме святе, другий – дуже потрібні гроші, бо за кожну гру футзальний рефері отримує близько 2000 гривень.
Варто навести статистку обох арбітрів в цьому сезоні. Для Дмитра Дудки призначення 10-го туру було четвертим цього сезону, але вперше він був в якості першого рефері. Для Ігоря Дудінова (Дніпро) призначення було третім в сезоні, і на двох попередніх він був виключно другим суддею.
Це те, що навколо «певної конкретної гри» – номер один. «Номер два» теж цікавий, навіть ще більше першого, бо він має глобальний характер. Після нашої гри з АФФК «Суми» один з офіційних представників цієї команди передбачив «Соколу», що «його в Харкові судді не відпустять». Тоді питання: він щось знав або, скоріше, мав свій власний досвід?!!!! Ну, це тоді дуже цікаво. Що ж тоді коїться в нашому футзалі, коли команди заздалегідь знають, де і кого «не відпустять», і при чому, як бачимо, не помиляються?!!
І останнє. Ті ж самі «завзяті злостивці з соціальних мереж» можуть дорікнути, на кшталт, що ви тут жалієтесь, коли 1:6 програли – це рішення арбітра не вплинуло на результат. Тоді давайте пригадаємо коментар головного тренера харків’ян Романа Перадзе, де він відверто каже: «Ми не хотіли першими пропускати, тому що ми на виїзді першими пропустили, потім нам стало важко». Так таки не вплинуло?
Прес-служба СК «Сокіл»
