Надаємо Вашій увазі цікавий матеріал від прес-служби АФЛУ, присвячений аналізу та підсумкам виступів “Спортлідера-3” у Всеукраїнському фіналі АФЛУ
Цілих чотири дні ми були свідками неймовірного спортивного видовища – всеукраїнського футзального фіналу серед аматорських команд. І творцем цього видовища став кожен колектив, який приїхав до Житомира. Про ці команди ми б і хотіли поговорити, нехай і в декількох словах, але висловити свої враження.
“Спортлідер-3” (Хмельницький)
Як і в минулому сезоні, чемпіони Хмельницького зупинилися в кроці від фінального матчу Вищої ліги. Це зайвий раз доводить, що в грі наших героїв є одна риса, яку хочеться виділити – стабільність.
Взагалі, дуже цікаво аналізувати те, як в Хмельницькому працюють з молоддю. Всім давно відомо, що структура футзалу Хмельницького є предметом для наслідування для кожного регіону. І навіть в основній команді «Спортлідера +» основну ставку роблять на власних вихованців. Чемпіон міських змагань – не виняток, основна частина складу вихідці саме з місцевої футзальної школи. Плюс, до них додалися гравці з досвідом виступів в Першій лізі України, Малишевський і Філь.
Як ми вже встигли натякнути, «Спортлідер-3» дуже стабільно пройшов груповий етап, граючи з явним запасом і забиваючи рівно стільки, скільки потрібно для перемоги. Так були пройдені досить нелегкі суперники у вигляді «Автолокомотива» (3:1) і криворізького «Конкорда» (4:1). А тому головний матч наших героїв очікував попереду, і це виявилася вже епічна зустріч зі старим добрим знайомим, командою «Надія» (Хорів).
Саме стабільність, на наш погляд, допомогла команді Артема Гласа здолати принципового суперника. Грамотно розподіляючи свої сили, хлопці успішно відбивали атаки досвідчених гравців «Надії». А коли приходив час, в хід йшла «фішка» представників Хмельницького – гра з п’ятим польовим. До використання цієї тактики хлопці вдавалися і коли вигравали, і коли потрібно було відіграватися (це я вже забігаючи наперед…), виходило досить цікаво …. Таким ось чином вдалося довести гру до серії пенальті, де всіма фарбами майстерності блиснув Сергій Алексейчук. Воротар «Спортлідера» відбив два поспіль постріли і своїми сейвами подарував команді путівку в півфінал.
Сказати, що чемпіон Хмельницького програв чемпіону Вінниці по грі, язик не повертається. «Спортлідер-3» практично всю гру «висів» на воротах “Енергетика”, тільки ось контратаки у виконанні майбутнього чемпіона АФЛУ були куди небезпечнішими. Поразка з рахунком 1:4 стало єдиною в пасиві хмельницької команди на фіналі. Але, погодьтеся, увійти в четвірку кращих аматорських команд України теж дорогого коштує.
P.S. Згадуючи керівництво «Спортлідера-3», неможливо не згадати тієї величезної роботи, яку роблять хмельничани не тільки в системі клубу, а в регіоні в принципі – діти, школярі, юнаки, аматори, перша ліга, Екстра-ліга. За все це, а також за суттєву допомогу проекту АФЛУ протягом трьох сезонів величезне спасибі президенту клубу та обласної футзальної асоціації Івану Ярославовичу Гончару. Окрема подяка за плідну співпрацю та підтримку Артему Гласу і прес-атташе ФК «Спортлідер+», Олександру Тарану.
