Переконливий реванш в Івано-Франківську, подвійне переможне свято у Львові, одного курйозу в Рівному господарям для перемоги замало, ювілей Легендзевича і привітання з запізненням, загадкова рука Марциняка: найцікавіше про дванадцятий тур та гру восьмого туру Екстра-ліги

0
960

П’ять матчів в футзальній Екстра-лізі були зіграні минулого тижня, але, це вже стало звичним, це був не повний тур, а до чотирьох ігор туру за номером дванадцять доєдналася гра, яка свого часу не була зіграна в 8-му турі, бо тоді «ХІТ» в ті ж дати готувався до дебюту в Лізі чемпіонів, а конкретно – до ігор основного раунду. Саме через це було заздалегідь відомо, що в 12-му турі вчасно не відбудеться гра «ХІТа» та «Сокола», про що нашу команду представники київського клубу повідомили майже місяць тому, через кілька днів після свого виходу в елітний раунд єврокубку. Так само через Лігу чемпіонів в наступному турі не відбудеться столичне дербі між «SkyUp Futsal» та «ХІТом», тож кількість перенесених ігор вже перевалила за десяток.

Посередині минулого тижня «Енергія» та «ХІТ» дограли свою очну гру з восьмого туру, і вона, пригадуючи минулорічний півфінал плей-офф, очікувалася з особливим інтересом. Але, як це часто буває в житті, очікування не виправдалися – можна хіба що припуститися, що команда Валерія Легчанова не відновилася від запеклого протистояння з «Aurora Team», адже «енергетики» виглядали відверто, як-то кажуть, «порожніми»: ані емоцій, ані натхнення. А тут ще гра одразу пішла не так, як цього б хотілося – швидкий пропущений м’яч, потім другий після невпевнених дій воротаря, а завершився перший тайм класичним голом в роздягальню. Вже за підсумком 20-ти хвилин гри можна було прогнозувати, кому дістануться три очки, і «ХІТ» спокійно їх додав до свого активу – 6:2.

По трьом іграм, які були в турі в рамках другого кола, можна було вести мову, відштовхуючись від результатів першого кола, про спроможність тих команд, які в ньому зазнали поразок, реваншуватися. Першим це в суботній ігровий день зробив «Ураган», перемігши «Aurora Team» 3:1. Детальніше про цю гру буде далі, зараз же зазначимо, що реванш для франківців був надважливим, адже в разі поразки це був би відчутний удар по їхнім амбіціям та самолюбству. Загалом, перемога команди Максима Павленка вийшла закономірною, і, що важливо, оскільки в нашому чемпіонаті за рівності очок першим критерієм йдуть особисті зустрічі, то «ураганівці» вже мають перевагу над «Aurora Team», яка буде не зайвою – хтозна як підуть справи навесні, і які показники будуть визначати хто має бути вище, а хто позаду.

«Рятувальник» в Рівному реваншуватися за минулорічну домашню поразку 1:2 від «Кардиналу-Рівне» не спромігся, хоча і без очок додому не поїхав. Дещо парадоксальною вийшла ця гра. В першому таймі цікавіше виглядала команда з Сумщини, але програла його. Перша половина другого тайму – повне домінування рівнян, яким всупереч відомій приказці не допомагали рідні стіни, а заважали штанги воріт. Все різко помінялося в другій половині тайму. «Рятувальнику» вже нікуди було подітися, і хоча реалізація знову була не на рівні, єдиний пропущений м’яч підопічні Ігоря Салівона відіграли. Цікаво, що рятувальником «Рятувальника», як і в нічийній грі проти «in.IT», став Денис Зеленкевич. В Рівному нічия 1:1.

Завдяки цьому результату команда з Сумщини залишила останній рядок в турнірній таблиці, але вдосталь насолодитися цією приємною подією їй не вдалося. Хоча сподівання на це були, враховуючи, як почали розвиватися події конкурента «Рятувальника», львівського «in.IT», в грі зі «SkyUp Futsal» – після восьми хвилин 0:2. Такий вже в нас чемпіонат, що якщо у команди є «мінус два», то це майже вирок – цього сезону ще не було жодної перемоги за такого розвитку подій. Тепер буде, адже «айтішники» до перерви відіграли один м’яч, по перерві другий, а згодом забили третій. У «авіаторів» було чимало нагод, щоб уникнути поразки, хоча б той же 10-тиметровий, але вони його не забили, через що програли 2:3, а «in.IT» здобув першу перемогу в чемпіонаті, яка стала реваншем за поразку в першому колі.

Якщо «Ураган» та «in.IT» поквиталися зі своїми суперниками на своєму майданчику, то МСК «Харків» після поразки в першому колі 2:3 потрібно було думати про адекватну відповідь «Енергії» на львівському майданчику. Всі цікаві події в цій грі відбулися в першому таймі – це гол Тараса Кузя, гол у відповідь Ігоря Малюка, і невдало підставлена нога Сергія Топчія під удар Михайла Зварича, що призвело до автоголу. Другий тайм відчутно поступався першому за усіма показниками – «Енергія» нічого не створила, щоб забити третій м’яч, а МСК «Харків» нічого не створив, щоб забити другий. Навіть при грі «5 на 4», тому реваншем по грі і не пахло – перемога «Енергії», яка для неї була дуже в тему після невиразної гри проти «ХІТа».

Отже, в нашому розпорядженні для визначення традиційних фішок, які або були в центрі уваги, або, навпаки, могли пройти повз увагу вболівальників, було п’ять матчів. Не всі вони були захоплюючими, але щоб виконати мінімальну норму в десяток фішок, їх загалом вистачило.

Блекаут туру. Зникнення освітлення в грі «Енергія» – МСК «Харків»

Чимало вже ігор в чемпіонаті підпадало в наших дописах під форс-мажорні обставини, пов’язані з повітряними тривогами. Але вперше є підстави говорити про блекаут, і що парадоксально – про зникнення освітлення йдеться стосовно команди «Енергія». Той, хто дивився її гру з МСК «Харків», не міг не бути роздратований тим, що в заключні хвилини трансляція зі Львова переривалася. Перша реакція у кожного глядача – щось не так з власним інтернетом. Мабуть, більшість глядачів і починала перевіряти, як там вилітають інші сайти. З ними було все гаразд, тому всі питання були до тих, хто транслює.

Чудово, що через певний час трансляції відновлювалися, але чому вони переривалися, правдивої відповіді від коментатора не було – натомість стандартне формулювання «через технічні проблеми». Те, що цими технічними проблемами було вимкнення освітлення, про це вдалося дізнатися тільки з інших джерел, чому ж про це відверто не сказав коментатор, то це, як іноді кажуть двома літерами, «х» та «з».

Мінус три нулі туру. Перші перемога, нічия та поразка

В регулярному чемпіонаті набирає оберти вже друге коло, а до матчів 12-го туру в турнірній таблиці було ще чимало нулів, якщо бути точним, то шість, тобто, шість команд не мали повний комплект з усіх можливих підсумків гри – це перемога, нічия та поразка. За підсумками минулого вікенду маємо можливість констатувати зменшення нулів в турнірній таблиці навпіл – до трьох, і це все відбулося в трьох суботніх матчах.

За хронологією майже одночасно нулі в турнірці зникли у «Aurora Team», яка поступилася в Івано-Франківську «Урагану», та у «Кардинала-Рівне», який не втримав переможний рахунок з грі з «Рятувальником». Згодом же, на величезну свою радість нуля в графі перемог позбувся «in.IT», якому не завадив це зробити «SkyUp Futsal».

Щодо «айтішників», то варто зазначити, що востаннє вони святкували перемогу 4 лютого цього року, коли на своєму майданчику перемогли «Кардинал-Рівне» 1:0. Більше того, після перемоги над «авіаторами» команда Андрія Федюка має в своєму активі таку собі невеличку серію з двох матчів без поразок.

А що там ще з нулями в турнірці? Їх маємо знову ж таки повний комплект: «ХІТ» ще жодного разу не програвав, «Рятувальник» не вигравав, а МСК «Харків» залишається найбезкомпроміснішою командою, яка або тільки виграє, або програє. Втім, грати в Екстра-лізі ще вдосталь, щоб в турнірній таблиці зникли і ці три нулі.

Гра туру. «Ураган» – «Aurora Team»

В двох попередніх матчах, проти «ХІТа» та «Енергії», «Aurora Team» показала певний рівень гри, порівняння з яким буде неминучим при аналізі її подальших поєдинків. «Ураган» був відповідним суперником, і цікаво було побачити, як Євген Задорожний буде вибудовувати гру, коли навколо незвична атмосфера для його гравців у вигляді чужого майданчика, вкрай мотивованого суперника (це після поразки в першому колі), який до того ж ще і на ходу.

Що спонукало керманича «Aurora Team» відійти від звичної гри – кадрові проблеми чи щось інше, це його внутрішня кухня, але факт залишається фактом – активної, потужної і швидкісної гри у виконанні його команди не було. Натомість, щільно вибудовані редути, і вони насправді заважали створювати ту безліч гольових моментів, яка притаманна більшості ігор «Урагану». Все, що було цікавого до перерви, підраховується за допомогою пальців однієї руки: момент Мар’яна Масевича на 3-й хвилині, підключення Юрія Савенка (без гостроти), удар Петра Шотурми на 10-й хвилині, тайм-аут Євгена Задорожного (у його підопічних в атаці взагалі нічого), перший удар в площину у гостей аж на 16-й хвилині від Ореста Боргуна. Показовим є те, що не маючи що розповідати про безпосередні події на майданчику, коментатор гри заглибився у переказ подій з попередніх матчів обох команд для того, щоб не сидіти мовчки. Як ковток повітря був гол Станіслава Моспана, який дав підстави сподіватися, що в другому таймі буде веселіше.

Так воно і сталося, але не одразу, а тільки після другого голу «Урагану», коли гостям стало очевидним, що далі грати другим номером немає сенсу. В середині другого тайму Євген Задорожний вгадав з часом виходу на майданчик Максима Чеберяка, який скоротив розрив до мінімуму. От тут вже забігали всі, гра запалала, і остаточно пристрасті в ній загасив гол головою Миколи Грицини, який не міг не нагадати, як він же забив головою в недограному матчі в Хмельницькому проти «Сокола».

Такою вона була «гра туру» в Івано-Франківську, а те, що саме вона нею і буде, було очевидним, відштовхуючись і від рівня гри команд, і від тих місць, які вони посідають в турнірній таблиці.

Гол туру. Олександр Басич

Якщо брати виключно 12-й тур, то його проміжним підсумком за кількістю забитих м’ячів став показник в 14 голів. Якщо ж додати ще й вісім голів в грі з восьмого туру, то вийде вже загалом пристойно – більше чотирьох за гру. Але багато не завжди якісно, от і у випадку з зіграними матчами якихось феєричних ударів чи гольових комбінацій ми не побачили. Тому є можливість відзначити «голом туру» гол дещо іншого плану, аналогів якому не було в наших майже з пів сотні оглядів, які описували події в Екстра-лізі цього і минулого сезону.

Гол Олександра Басича, який був зафіксований на 15-й хвилині гри «Кардиналу-Рівне» та «Рятувальника», цілком можна віднести до розряду курйозних (ВІДЕО). Про це говорять не тільки власні враження, а й думка рівненського коментатора гри. Він був настільки вражений, що одразу поставив по ньому два риторичних питання: як можна було пропустити після такого удару і чи насправді Олександр Басич пробивав по воротах, можливо, все ж таки в нього було бажання зробити передачу на партнера, який був ближчим до дальньої штанги. До цих своїх двох питань коментатор до завершення гри повертався ще неодноразово, ймовірно, так і не знаходячи відповіді. По першому гарантовану відповідь не надасть навіть і воротар «Рятувальника» Олексій Нагорний. По другому – після свого голу Олександр Басич побіг до трибуни комусь подякувати, можливо, то і був той самий Старий Хоттабич, без якого удар Олександра ніколи не став би голом.

Дабл-пенальті туру. Владислав Сизик та Юрій Щериця

В нашому дописі про події десятого туру відмічався факт невеличкої кількості дабл-пенальті, які в поточному сезоні призначаються арбітрами. До минулого тижня їх було всього три, з яких реалізований був всього один. В грі у Львові гравці «in.IT» та «SkyUp Futsal» вже з перших хвилин так почали необдумано та необґрунтовано порушувати правили (на третій хвилині вже по три фоли!), що відсутність в першому таймі шостого фолу у будь-якої з команд викликала б подив. В першому таймі кількість в п’ять фолів перевершили «авіатори», і це коштувало їм пропущеного голу – дабл-пенальті реалізував Владислав Сизик (ВІДЕО).

По перерві вже господарі майданчика вели перед за порушеннями, що довело їх до шостого фолу. Його пробиття було віддане в руки Юрія Щериці, який щосили пробив прямо у Володимира Кардаша (ВІДЕО). З гри обидві команди забили по два м’ячі, а реалізований і нереалізований дабл-пенальті і склали різницю в підсумковому результаті на табло.

Щодо статистики 10-тиметрових, що наразі після зіграних матчів маємо їх п’ять, два з яких були реалізовані.

Швидкострільність туру. Олександр Педяш 32 секунда

Вже перша гра минулого тижня розпочалася так, що дала підстави для нашої постійної номінації щодо м’ячів, які забиваються на першій хвилині – на 32-й секунді гри у Львові між «Енергією» та «ХІТом» гості відсвяткували швидке взяття воріт Назарія Войтовича. Напевне, всі тренери попереджають своїх підопічних про те, щоб уважно розпочинати гру, тим не менше, помилок вони не уникають. І це стосується навіть таких досвідчених гравців, як Тарас Кузь.

Проста ситуація: аут господарів на своїй половині, через дві передачі м’яч долітає до Кузя, який під тиском Олександра Педяша не зміг вибити м’яч на свого партнера, а влучив в ногу Даниіла Абакшина (ВІДЕО). Той миттєво переадресував м’яч на Педяша, який ударом з дуги спрямував м’яча до сітки. Як-то кажуть, отримайте та розпишіться – 0:1. Ми ж, зі свого боку, отримали можливість зафіксувати другий за своєю оперативністю гол в поточному сезоні, загалом п’ятий забитий на першій хвилині, а їхній рейтинг набув такого вигляду:

1. 22 секунда. Володимир Поночовний, 4 тур, гра «ХІТ» – «SkyUp Futsal»
2. 32 секунда. Олександр Педяш, 8 тур, гра «Енергія» – «ХІТ»
3. 33 секунда. Олександр Школьний, 8 тур, гра «Aurora Team» – «in.IT»
4. 34 секунда. Ігор Чернявський, 2 тур, гра «ХІТ» – «Рятувальник»
5. 36 секунда. Станіслав Моспан, 9 тур, гра «Сокіл» – «Ураган».

Всі звернули увагу, що  з п’яти м’ячів три на рахунку гравців «ХІТа»? Це те, на що особливо треба звернути увагу наступним суперникам команди Олега Лук’яненка, щоб на самому початку ігор не потрапляти в халепу, з якої потім не вилізти.

Ювілей туру. Олег Легендзевич – 200 гра в «Енергії»

Як і дні народження, про що відомо з однієї пісеньки, так і ювілеї бувають з сумним присмаком. Це напряму стосується гравця «Енергії» Олега Легендзевича, про якого завдяки коментатору гри всі могли дізнатися, що гра в середу проти «ХІТа» стала для нього 200-ю за свою команду.

Чи в курсі Олег був про свій ювілей – можливо до гри йому про це і повідомили, але це не надихнуло його на якусь натхненну гру. Втім, як і всіх партнерів Легендзевича по команді, що призвело до поразки. Грою в неділю проти МСК «Харків» 27-мирічний гравець відкрив для себе третю сотню ігор за львівський клуб, і в ній хоча і з запізненням «енергетики» все ж таки привітали свого партнера по команді.

Воротар-голеадор туру. Олександр Сухов

З кожним туром все активніше корегують свої приціли ті, кому за штатним розкладом не прописано розписуватися в протилежних воротах, але ж який гравець від цього відмовиться – мова про воротарів. Минулого сезону забитими м’ячами відзначилися шість голкіперів шести команд Екстра-ліги, які загальними зусиллями забили 11 м’ячів. Цього ж чемпіонату, який ледь перетнув третину регулярної своєї частини, воротарів-голеадорів маємо вже п’ять.

П’ятим став воротар «ХІТа» Олександр Сухов, якому сумбурним розіграшем «п’ятого» дозволили відзначитися гравці львівської «Енергією». Це був класичний для таких ситуацій гол – ударом зі свого штрафного майданчика по протилежним порожнім воротам (ВІДЕО).

Минулого чемпіонату Олександр Сухов двічі вражав ворота суперників, тож одним ударом вже виконав половину своєї норми сезону-22/23. Він і ще чотири воротарі – Андрій Остріков, Юрій Савенко, Сергій Шевченко та Ярослав Кожуховський – йдуть з суттєвим випередженням торішнього графіка, ця чудова п’ятірка записала до свого активу вже шість м’ячів. Є в ній свій одноосібний лідер – це Андрій Остріков, який забивав двічі.

Автоголи туру. Андрій Мельник та Сергій Топчій

Одночасно з кількістю воротарів, про яких була мова в попередній номінації, потихеньку зростає і кількість гравців, які вражають власні ворота. Частіше це буває з гравцями тих команд, які програють, так сталося і з капітаном МСК «Харків», який мимоволі став винуватцем поразки своєї команди у Львові. Саме після його зрізки у намаганні перервати простріл Михайла Зварича відбулася зміна траєкторії польоту м’яча в напрямку воріт харків’ян, цей гол в підсумку і вирішив долю гри (ВІДЕО).

У випадку з Андрієм Мельником, на якого записаний один з двох м’ячів, які опинилися у воротах «ХІТа» в грі з «Енергією», для гравця столичної команди цей епізод з його кар’єри не буде причиною сумних спогадів – він просто опинився не в тому місці не в той час. Атака «Енергії» розвивалася лівим флангом, але спробу удару Андрія Теряєва заблокували кияни. Мельник вирішив відіграти м’яч назад Сухову, але той напевне такого не очікував, і в спробі просто вибити м’яч за межи майданчика влучив Мельнику в коліно, від якого м’яч відскочив до сітки (ВІДЕО).

Доволі курйозний автогол, який на нетривалий час подарував надію «енергетикам». Але день гри з «ХІТом» відверто був не їхнім днем, і приблизно за дві хвилини, після третього голу «ХІТа», доля гри багатьом стала зрозумілою.

Щодо статистики автоголів, то ці два автоголи довели кількість голів у власні ворота до восьми. Для гравців «ХІТа» автогол Мельника вже загалом третій, у гравців МСК «Харків» подібний негаразд стався вперше.

Вилучення туру. Микола Гуйван

Шосте в сезоні вилучення з майданчика гравця стало другим для воротаря. Після Олексія Нагорного, який побачив перед собою червону картку в грі шостого туру «Рятувальника» проти МСК «Харків», другим голкіпером став Микола Гуйван. На 25-й хвилині воротар «Aurora Team» метрах мабуть в 12-ти від воріт руками зупинив м’яч в ногах у Назара Шведа, чим не залишив арбітрам іншого вибору, як оцінити цей фол червоною карткою (ВІДЕО).

При таких фолах не може не виникнути питання доречності порушення. Якби не далекий вихід з воріт, Назар Швед виходив би сам на сам, але в футзалі це далеко ще не гарантія голу, при таких моментах шанси навіть не 50 на 50, і статистика більше на користь воротарів.

Оцінку діям Миколи Гуйвана давати тренерам команди «Aurora Team», в тому числі і тренеру по воротарям, а такий є в цій команді. По факту ж, порушення і червона картка Миколи Гуйвана виявилася непотрібними. «Ураганівці» результативно розіграли цей стандарт, і в меншості «Aurora Team» грала лічені секунди. Наслідки ж вилучення ще й подвійного характеру, адже в наступній грі «Aurora Team» Гуйван не зіграє, і вся відповідальність за збереження недоторканності воріт буде покладена на Дмитра Бутова.

До речі, наступна гра «Aurora Team» буде з МСК «Харків», в якому мозок харківської команди Дмитро Бондар не зіграє через перебір карток. Яка з цих двох втрат суттєвіше вплине на перебіг подій, розсудить лише сама гра.

Бонус. Про суддівську солідарність і взаємовиручку на конкретних прикладах

В бонусі цього допису хотілося б поділитися деякими думками з приводу епізоду, який стався на 37-й хвилині гри у Львові між «Енергією» та МСК «Харків». Але до початку розмови пропозиція уважно переглянути два відео. Одне з гри 12-го туру у Львові між «Енергією» та МСК «Харків» (ВІДЕО), а друге з гри восьмого туру між «Рятувальником» та «Соколом» (ВІДЕО), щоб потім розумітися навколо чого буде йти мова.

Що ці два відео поєднує, це те, що вони стосуються гри гравця рукою. Що ж роз’єднує, так це те, що в грі «Рятувальника» та «Сокола» арбітрам дуже і дуже не пощастило з тим, що епізод з грою рукою настільки очевидно потрапив до об’єктиву відеокамери, що заперечувати факт гри рукою або підвести під цей момент якусь локшину (м’яч знайшов руку, природній стан тощо) це розписатися у власній некомпетентності. В епізоді ж з львівської гри арбітрам гри відверто підфартило, адже глядачі і компетентні суддівські органи, користуючись лише цим відео, завдяки режисерській роботі не зможуть пред’явити арбітрам беззаперечність гри гравця «Енергії» рукою. А як відомо з криміналістики, «немає тіла – немає і справи».

Вхідні дані ситуації в грі у Львові такі, що у «Енергії» вже було в пасиві п’ять фолів, а у Ігоря Марциняка, саме стосовно нього можна казати, що «є всі ознаки гри рукою», на той момент вже була жовта картка. Навіть по трансляції з дуже дальньої камери можна казати, що є всі ознаки того, що м’яч влучив у руку, але мова буде не про руку, точніше, не тільки про руку.

Перш за все, про те, як ми дивимося футзал, а дивимося ми його через те, що і як нам показують. Це величезна проблема українського футзалу ті спорткомплекси, в яких проводяться матчі чемпіонату, і вони є гальмом розвитку футзалу. От нещодавно Максим Павленко після гри його команди в Києві проти «SkyUp Futsal» своє інтерв’ю розпочав з того, що побільше б було в Україні таких спорткомплексів, як GYMMAXX. Ви це серйозно, Максим Михайлович?! Про спорткомплекс ще можна погодитися, а щодо безпосередньо самого майданчика? Один з арбітрів бігає всередині майданчика, адже поза ним немає де бігати. Стіни з двох боків розташовані в кількох сантиметрах від обмежувальних ліній, через що гравці обмежені в своїх можливостях розігрувати кутові і аути. Це ще не говорячи про їхню небезпеку.

Це є і одним з гальм того, чому онлайн-трансляції внутрішніх змагань дивляться лише сотні, а в кращому випадку одна-півтори тисячі поведених на футзалі вболівальників, вагома частка з яких є безпосередніми учасниками процесу (гравці, тренери, судді тощо). В регламенті Екстра-ліги написане, що клуби зобов’язані транслювати ігри трьома камерами. Можна написати і сімома, але якщо їх немає де ставити, так їх ніде і не поставиш.

Тему руки робимо вигляд, що закриваємо, знову ж таки, «немає тіла – немає і справи», і хотілося б зачепити тему дій третього арбітра. Його права та обов’язки регламентовані «Правилами гри в футзал» (Правило 6, стаття 2). З того, що може стосуватися відео з гри у Львові, там є такі підпункти:

Асистент арбітра:

– повідомляє арбітрів про будь-яке порушення, неналежну поведінку або неспортивну поведінку будь-якого учасника матчу, яке арбітри можуть брати або не брати до уваги;
– сигналізує арбітрам, коли була допущена очевидна помилка при винесенні попередження або вилучення гравця або, якщо агресивна дія була скоєна поза полем їх зору. У будь-якому випадку, арбітри приймають рішення з усіх фактів, пов’язаних з грою;
– контролює поведінку осіб, розташованих в технічній площі та на лавах запасних та інформує арбітрів про будь-яку неналежну поведінку.

Це і все, і відсутнє те, що ми бачимо у виконанні третього арбітра гри «Енергія» – МСК «Харків», а це Андрій Кузьмін зі Львова. Натомість ми бачимо жести третього арбітра в напрямку лави запасних МСК «Харків», далі цілеспрямовані рухи в напрямку головного тренера МСК «Харків», а також дотик рукою до офіційного представника МСК «Харків». Питання – де в «Правилах гри в футзал» приписані саме такі дії третього арбітра? Тут хтось може сказати, що він намагався запобігти підсиленню рівня ескалації і непорозуміння між тренерським штабом МСК «Харків» та першим арбітром. Але, з іншого боку, такі рухи третього арбітра ніщо не заважає розцінювати як намагання підставитися і, навпаки, підвести представників тренерського штабу МСК «Харків» до якихось дій, які призведуть до максимального покарання. Адже в підвищеному емоційному стані природньою є реакція будь-якої людини усунути перешкоду, яка заважає йому рухатися в бажаному напрямку. Так, в правилах є про «контролює поведінку осіб, розташованих в технічній площі», але «контролювати» не означає «перешкоджати», що і робить в даному випадку третій арбітр.

Головне незрозуміле в діях Андрія Кузьміна інше. Він з арбітрів був найближчим до моменту перетинання м’яча з Ігорем Марциняком  і не міг не бачити реальну ситуацію. То чому ж тоді замість обговорення з головним арбітром, чи була в моменті гра рукою, одразу весь напрямок своїх дій Андрій Кузьмін спрямував до лави запасних МСК «Харків»? Чи з відстані чотирьох метрів ЛЬВІВСЬКИЙ арбітр Андрій Кузьмін нічого не побачив протиправного в діях гравця ЛЬВІВСЬКОЇ команди? Запитаємо жорсткіше, не побачив чи не захотів побачив?

До речі, в правилах жодного слова про те, що третій арбітр може втрутитися в конкретний епізод, щоб підказати першому або другому арбітру, що вони прийняли помилкове рішення. Є хіба що легкий натяк, що «У будь-якому випадку, арбітри приймають рішення з усіх фактів, пов’язаних з грою». З одного боку, позиція «моя хата скраю» виглядає доволі непоганою, але в ній можна і угледіти просто банальне намагання підставити свого колегу. Вважаєте, що це неможливо? Тоді пропозиція повернутися до гри «Рятувальника» та «Сокола» – в ній другий арбітр Олексій Фесенко та третій арбітр Сергій Ващук не завадили першому арбітру Андрію Швецю прийняти хибне рішення. В результаті Андрій Швець після восьмого туру не отримав жодного призначення на матчі Екстра-ліги, а Андрій Фесенко благополучно відпрацював на грі 10-го туру «in.IT» – «Рятувальник». Отака вона суддівська солідарність і взаємовиручка – кожний помирає наодинці.

Бажаєте ще найсмішніше про суддівську солідарність? Коли минулого сезону арбітру в Рівному Олександру Максименку «прилетіло» від невстановленої особи (ВІДЕО), ми так і не побачили ані негайного флешмобу від АФУ щодо безпеки арбітрів, виявлення «невстановленої особи» та покарання рівненського клубу, ані одностайних обурених заяв від представників суддівського корпусу, що вони побоюються за свою безпеку, вимагають заборонити проведення матчів в Рівному і більше ніколи до цього міста не поїдуть. Чому ж не побачили, а все просто: брат братом, сват сватом – а гроші не рідня.

Анатолій ПОДВОЙСЬКИЙ

Фото ФБ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ