Новорічне диво у Івано-Франківську, вендета у Львові з особистою помстою Савенка, черкаська тікі-така, хто підставив Зварича: найцікавіше про матчі трьох турів Екстра-ліги

0
437

На стику двох років, минулого та нового, обставини в футзальній Екстра-лізі склалися так, що в ній виник такий собі «Boxing Day». Йому, звичайно, дуже далеко до класичного в АПЛ, але такого в нашому футзалі не було давненько, щоб одна з календарних ігор проводилася 30 грудня. Востаннє в передостанній день року грали п’ять років тому, коли в 2017-му році одеський «Епіцентр К Авангард» несподівано «прибив» на своєму майданчику херсонський «Продексім» 2:1. От і 30 грудня вже 2022 року після фінальної сирени гри в Івано-Франківську між «Ураганом» та «Енергією» на табло світилися ті ж цифри «2» та «1», і підсумковий результат теж був несподіваним. Давайте говорити відверто: навіть найбільш віддані прихильники «Енергії» навряд чи вірили в переможний результат для своєї команди, але підопічні Валерія Легчанова показали, що іноді, «під ялинку», дива бувають. Неочікувано і гравці «Черкасиобленерго» в дограванні виїзної гри проти «CLUST-у», яке було 28 грудня, були близькими до дива. Програючи 1:3, підопічні Сергія Гупаленка один м’яч з п’ятим відіграли, після чого влаштували господарям пекло, яке цілком могло завершитися ще одним взяттям воріт. А 5 січня «Енергія» з «Ураганом» продовжили з’ясовування своїх стосунків вже у Львові, і на «Боско Арені» були зафіксовані 0:6, на які точно ніхто не очікував.

Саме в ці три новорічні гри довелося зануритися, щоб представити вашій увазі нашу традиційну десятку фішок, які або були в центрі уваги, або, навпаки, могли пройти повз увагу вболівальників.

Гра турів. «Ураган» – «Енергія»

Виходячи з афіші тих матчів, які мали увійти до цього огляду, було зрозумілим, що переможця в цій номінації доведеться обирати серед двох поєдинків «Урагану» та «Енергії». Вболівальники напевне бачили обидва, могли оцінити перебіг подій, такі складові, які напруга, інтрига, і за ними стає очевидним, що івано-франківська гра «Урагану» і «Енергії» цілком заслуговує на переможця. В ній одразу все пішло всупереч. Ми вже звикли до потужного початку ігор на своєму майданчику підопічними Максима Павленка, але саме цього і не було. Господарям доводилося нервово відбиватися від настирливих атак «Енергії», і її перевага за підсумком першого тайму всього в один м’яч це не те, що б мало бути. Показовим елементом впевненості команди Валерія Легчанова у власних силах було те, що вона не сіла в захист боронити дорогоцінні забиті м’ячі, а активно грала і після голу Пелеха, і після голу Радевича. «Енергетики» не соромилися застосовувати пресинг, і цим настільки вивели лідерів «Урагану» з їхнього комфортного стану, що про присутність декого з них в грі можна було і забути.

Ідеальною для «Енергії» гра була б такою, якби вона змогла забити третій м’яч і не робити собі нерви в кінцівці, коли «Ураган» почав грати з п’ятим. Але без нервів не обійшлося, втім, «свої» по цій грі три очки львів’яни не віддали.

Диво «під ялинку» турів. Перемога «Енергії» в Івано-Франківську

Різні стосунки більше ніж за 20 років були між командами, які представляють енергетичну галузь промисловості. Було таке, що тривалий час львівська «Енергія» домінувала у особистих зустрічах на футзальних майданчиках, були і яскраві перемоги івано-франківського «Урагану» над «енергетиками». Пригадати хоча б легендарний п’ятиматчевий фінал плей-офф 2011 року, коли два бразильці, один старий, а другий товстий, витягнули франківців на найвищу сходинку п’єдесталу. 30 грудня в футзальних стосунках «Енергії» та «Урагану» сталося дещо особливе, і чи не було це особливе лише випадком та збігом обставин, покаже лише час.

Що ж сталося? «Енергія» виграла у «Урагану» на його майданчику вперше більше ніж за п’ять років! 14 жовтня 2017 року львів’яни доволі впевнено в гостях розібралися зі своїм суперником 5:2, і учасниками того матчу було кілька гравців, які виходили на майданчик і в передостанній день 2022 року. У «Енергії» це Віталій Радевич, Олег Легендзевич, Михайло Зварич, Андрій Цілик та Мар’ян Пелех, однак останні троє тоді грали за «Ураган». Із теперішнього складу франківців в тій грі приймали участь Микола Микитюк та Ігор Корсун. До цих гравців можна додати Андрія Пітулю, який у обох іграх був на лаві запасних. Не можна обійти увагою і Тараса Кузя, який в 2017-му році забив двічі, а в 2022-му через травму спостерігав за грою лише знаходячись поруч з лавою запасних.

В Екстра-лізі немає більше таких двох команд, які так багато, так би мовити, «обмінювалися» гравцями, і саме це додає протистоянням «Енергії» та «Урагану» особливої принциповості, бо хтось комусь постійно щось намагається довести. В Івано-Франківську це краще за всіх вдалося Віталію Радевичу, який минулого сезону був «ураганівцем», а тепер забив у ворота своєї колишньої команди переможний м’яч.

Та перемога 2017-го року була не останньою для «Енергії» над «Ураганом». Невдовзі в грудні того ж року львів’яни ще більш переконливо обіграли франківців – 5:1, і саме та гра стала «останньою переможною», бо після неї максимумом у «Енергії» були лише кілька нічиїх. Тому до гри, яка пройшла у Львові 5 січня, був підвищений інтерес: чи по силах «Енергії» завдати поразки «Урагану» і зараз вдруге поспіль?

Вендета турів. Розгром «Ураганом» «Енергії» у Львові

Відповідь на поставлене питання можна було спокійно озвучувати приблизно хвилині на 23-й, коли у «Урагану» відзначився Михайло Грицина, і це був гол у ворота «Енергії» за номером три. Як і у Івано-Франківську, рахунок 0:1 на користь гостей за підсумком першого тайму повністю не відповідав перебігу подій на майданчику в перші 20 хвилин. І тут мова саме про те, що мало бути більше, ніж один м’яч, але по перерві «Ураган» надолужив прогаяне дуже швидко: вистачило трьох хвилин, щоб довести свою перевагу до трьох м’ячів.

Чому після цього «Енергія» відверто попливла, нехай з ним розбирається Валерій Легчанов. А тут і зараз перелічимо тільки кілька фактів цього плавання: це і нереалізовані стовідсоткові моменти Сергієм Малишком і Тарасом Кузем (двічі), це і жовті картки за брудну гру Ігоря Марциняка і Олега Легендзевича, це і два «привози» у виконанні Володимира Буня та Назарія Войтовича.

На відміну від «Енергії» «Ураган» зміг видати ідеальну гру, таку, щоб у суперника не було і подумки, хто справжній господар на майданчику. Більше того, франківці дуже міцно пам’ятали про передноворічні 1:2, і навіть і за переконливого рахунку продовжували грати так, щоб влаштувати супернику показову порку з прицілом на майбутнє. За півтора місяці у «Урагану» та «Енергії» має бути ще одна гра, і після новорічного двобою в неї вже маємо чимало підводних каменів.

Герой турів. Микола Микитюк

Окрім того, що у Львові чудово зіграв весь «Ураган», була в його складі і людина, яка в загальну перемогу внесла настільки вагомий внесок, що його достатньо для того, щоб стати героєм всієї гри. Мова про капітана франківців Миколу Микитюка, який записав до свого активу дві результативні передачі та один забитий м’яч. При чому, асисти були такими, що вони перевершують навіть ті голи, яким вони передували, та й забитий м’яч самого Микитюка.

В епізоді, який передував першому голу Миколи Грицини, Микитюк класною паузою на замаху посадив на п’яту точку одразу і Пелеха, і Кузя, чим залишив їх поза грою (ВІДЕО). В другому таймі за рахунку 0:2 на кутовому (ВІДЕО) м’яч до Микитюка відскочив від Пелеха в принципі зручно, щоб капітан «Урагану» і сам пробив по воротах, але він встиг справа від себе помітити вільного Михайла Грицину, і той ворота Войтовича розстрілював вже без перешкод. Майстерно одним дотиком Микитюк забив і свій гол в грі, коли відгукнувся на діагональну передачу Михайла Грицини (ВІДЕО). 50-тивідсотковий внесок в переможний результат – це достатньо, щоб вважати гравця «героєм гри».

Гол турів. Швидкий гол «Урагану»

В трьох іграх, які підпали під цей огляд, гравці чотирьох команд спромоглися на 14 забитих м’ячів, а на те, щоб бути обраним як кращий, заслужив другий гол «Урагану» у львівській грі. Якби цей м’яч «ураганівці» створили не в другому таймі, а в першому, то він би однозначно увійшов до колекції одного з найшвидших в історії українського футзалу: на комбінацію Фаренюк – Шотурма – Швед – Фаренюк у гравців пішло шість (!) секунд (ВІДЕО). Цей термін часу ми відраховуємо від того моменту, як пролунав свисток арбітра до початку другого тайму, а реально все вклалося в чотири секунди, бо Фаренюк, який робив перший удар по м’ячу, перед цим зробив двосекундну паузу. Щодо синхронності в діях гравців, то є відчуття того, що це була не імпровізація, і така комбінація награвалася на тренуваннях.

Окрім того, що цей м’яч вартий уваги через його швидкоплинність, він був надважливим і за грою. Після першого тайму, в якому «Енергія» програла 0:1, напевне Валерій Легчанов в перерві в роздягальні щось розказував своїм підопічним, що треба змінити та покращити, щоб відігратися, а тут тільки вийшли на майданчик – і отримали 0:2. Такі голи можуть «прибити» футболістів, і схоже на те, що так воно і сталося. Це вже якщо згадати, що незабаром «енергетики» отримали і третій м’яч, після якого, якби це був бокс, можна було б викидати білий рушник.

Тікі-така турів. 26 передгольових передач «Черкасиобленерго»

Те, про що піде мова в цій номінації, можливо, та, мабуть, і напевне не рекордний показник для м’ячів, забитих з п’ятим польовим гравцем, але стосовно цього огляду це точно рекорд. Ще під час трансляції не можна було не помітити, як тривало та якісно гравці «Черкасиобленерго» тримають м’яч заради того, щоб вивести когось на вирішальний удар.

В грі «CLUST-у» та «Черкасиобленерго» цей епізод за рахунку 3:1 розпочався з того, що воротар господарів Максим Дядюнець спробував вразити протилежні ворота, які, як він вважав, були порожніми (ВІДЕО). Втім, Дядюнець не помітив, що їх вже страхує Едуард Волков, з якого і розпочалася комбінація, яка через 56 секунд призвела до голу у ворота «CLUST-у». За цей час п’ятірка черкащан в складі Едуард Волков – Віталій Поплєвічев – В’ячеслав Ткаченко – Богдан Вініченко – Дмитро Кошелюк зробила 26 передач, і після останньої з них капітан «Черкасиобленерго» ударом з меж штрафного майданчика вразив ворота Дядюнця.

Кікс турів. Андрій Мельник

Незадовго до другого голу черкащан у ворота «CLUST-у» господарі майданчика мали можливість остаточно закривати гру. Вже коли у гостей було п’ять фолів, В’ячеслав Ткаченко, не встигаючи за прудким Сергієм Чеберяком, завалив того руками, і господарі отримали право на 10-тиметровий. Бити його взявся головний бомбардир київської команди Андрій Мельник (ВІДЕО), але вже при його розбігу було помітно, що він робить щось не те. І дійсно, Андрій завернув таку дугу, після якої м’яч згідно з усіма законами фізики не міг полетіти в ствір воріт, а полетів туди, куди і мав полетіти – метра на три в бік від воріт.

Добре для команди Валерія Директоренка, що цей кікс не мав наслідків, і для перемоги їй вистачило трьох забитих м’ячів. А от чи буде Мельник і надалі випробувати долю при пробитті 10-тиметрових, побачимо в наступних іграх «CLUST-у».

Особистий реванш турів. Юрій Савенко

Серед тих, хто Новий рік зустрічав не в кращому гуморі, напевне був і воротар «Урагану» Юрій Савенко. Чому? Ну, по-перше, 30 грудня його команда програла принциповий матч та ще й на власному майданчику. По-друге, давайте говорити відверто, що обидва м’ячі, забиті «Енергією», не були з розряду тих, що не беруться. Мар’ян Пелех забив Савенку прямим ударом метрів з 14-ти, і удари з такої відстані, навіть взагалі без стінки, класний воротар має відбивати десять з десяти. І в другому голі львів’ян, коли відзначився Віталій Радевич, Савенко діяв, м’яко кажучи, не кращим чином: м’яч залетів до сітки в ближній кут, за який завжди відповідає воротар, та й сісти на одне коліно, щоб відкрити для м’яча верхній кут, теж не краще рішення голкіпера «Урагану».

Втім, попри це, у львівській грі Максим Павленко знову довірив місце у воротах Юрію Савенку і не прогадав: нуль в графі «пропущені м’ячі» говорить сам за себе. І тут не скажеш, що у воротаря не було роботи. Ще в першому таймі Юрій Савенко зробив кілька сейвів, а по перерві взагалі прибивав «енергетиків» своїми «порятунками». Навіть коли вже в грі все було зрозумілим, львів’яни завзято атакували ворота «Урагану», прагнучи хоча б «розмочити» рахунок. Але й для Савенка, схоже, було принциповим саме цю гру, саме проти «Енергії», відіграти на нуль, що йому і вдалося. Що ж, за свою івано-франківську гру Савенко реваншувався перед «Енергією» так, що її гравці свої змарновані шанси будуть пам’ятати ще дуже довго.

Колізія турів. Відкладена дискваліфікація Ростислава Семенченка

23 грудня гравець «CLUST-у» Ростислав Семенченко в грі з «Енергією» отримав жовту картку, яка в нього стала четвертою в сезоні, і згідно статті 45 регламенту чемпіонату Екстра-ліги, пункт 6, «за кожні чотири жовті картки, отримані у матчах чотирьох етапів, футболіст підлягає відстороненню на один матч» він має пропускати наступну гру своєї команди. За календарем вона у «CLUST-у» 14 січня проти «Кардиналу-Рівнестандарт», але потім з’ясувалося, що це не зовсім саме ця гра, а 28 грудня «CLUST» буде догравати гру з «Черкасиобленерго», яка розпочалася ще 12 листопада і на восьмій хвилині була перервана тривалою повітряною тривогою.

В дограванні Семенченко приймав участь, і виявляється, що в цьому ніякого порушення немає. У регламента чемпіонату України є Додаток №3 «Додаткові заходи безпеки для організації та проведення футзальних матчів в Україні серед команд «Vbet Екстра-Ліги» в умовах воєнного стану», і в розділі IV «Перенос матчу та процедура догравання перенесеного матчу», в пункті 2 прописане таке: «Перенесений матч дограється у відповідності до Рапорту арбітра (склади команд, голи, фоли, дисциплінарні покарання), починаючи з часу та ситуації, яка була на майданчику на момент зупинки гри».

Цікава випадковим чином склалася колізія. З одного боку – дискваліфікація на наступну гру, з іншого – цілком логічно, що якщо вже Семенченко в листопаді починав грати проти «Черкасиобленерго», то, якщо він живий та здоровий, то має всі підстави і дограти цю гру. Тим більше, що дискваліфікація через четверту жовту картку це не такий вже суворий кримінал, який потребує додаткового зовнішнього втручання. Інша справа, якщо гравець, наприклад, отримує червону картку за «нецензурну лайку на адресу арбітра» (а в чемпіонаті вже був такий прецедент), то тут можна було б і посперечатися, чи все з регламентом гаразд. Чи це нормально, коли гравець виходить, як нічого і не було, і грає після серйозного дисциплінарного порушення навіть в грі, в якій він починав грати нехай і майже два місяці тому.

«Новачок» турів. М’яч SELECT Futsal Super TB

В цій номінації в якості лауреату буде не гравець якоїсь команди, а новий офіційний м’яч Екстра-ліги – SELECT Futsal Super TB. Як пишеться в галасливій презентації цього м’яча на ресурсах АФУ, «точність, швидкість, довговічність, контроль, передбачуваність польоту і все це у поєднанні зі спеціальною м’якою підкладковою піною – характеристики перевірені часом та практикою». З чимось із цього можна посперечатися. По-перше, м’яч новий і що в ньому «перевірено часом»? Те ж саме про «довговічність», хтозна, якою вона буде. Щодо «точності, контролю та передбачуваності польоту», то це, мабуть, більше залежить від гравців.

Вперше в Екстра-лізі гра новим м’ячем була проведена вже в 2023-му році, 5-го січня у Львові. Після неї в «Урагані» точно всі були в захваті від нового м’яча, в «Енергії» – навряд чи. Про які «точність, контроль та передбачуваність» можна казати, коли на табло нуль голів, а м’яч всю гру вперто не бажав залітати у ворота «Урагану». Тим не менше, білий SELECT Futsal Super TB це однозначно «новачок», і в подальшому в Екстра-лізі будуть грати тільки цим м’ячем.

Бонус. Визнання Михайла Зварича кращим гравцем грудня

Дещо з запізненням цього сезону АФУ (скоріш за все, через спонсорські зобов’язання) почала кожного місяця визначати кращого гравця Екстра-ліги. «А судді хто?» – це головні тренери та капітани команд. За попередні місяці «кращими» встигли побувати Микола Микитюк (вересень), Ігор Чернявський (жовтень) та Євгеній Жук (листопад). В грудні ж головні тренери та капітани команд кращим обрали гравця «Енергії» Михайла Зварича.

Відверто кажучи, раніше автор цих рядків проходив повз визначення кращого – кого обрали, того і обрали, тим більше що пригадувалося, що обраний чимось в якихось іграх виблиснув. А от з лауреатом грудня цього якось не сталося – внутрішній голос підказував, що щось не так, тому і виникло бажання переглянути статистику Зварича в п’яти іграх «Енергії» в грудні, і з’ясувалося таке:

«Рятувальник» (3:2) – 0 голів
МСК «Харків» (3:0) – 0 голів
«Черкасиобленерго» (4:1) – 2 голи
«CLUST» (1:2) – 0 голів
«Ураган» (2:1) – 0 голів.

Шановні головні тренери та капітани команд, два голи за місяць Черкасам – і ти вже кращий? Ви серйозно? Нікого іншого точно не було? А що, наприклад, до Юрія Сагайдачного з МСК «Харків»? Хет-трик в переможному матчі з «Кардиналом-Рівнестандарт» (4:2), гольова передача в переможному матчі з «in.IT» (4:1), дубль в програній грі «Урагану» (3:8), гольова передача в переможній грі з «Соколом» (4:2). Разом статистика 5+2 – і це проти двох м’ячів Зварича.

Якась маячня вийшла в грудні з процедурою обрання кращого гравця місяця, в якій, до речі, «Сокіл», на щастя, не брав участі. А в Михайла Зварича, з яким особисто знайомий вже давно, впевнений, вистачить розуму та досвіду, щоб критично сприйняти своє обрання кращим. Як і погодитися з тим, що в нього цей сезон в «Енергії» поки що відверто не йде, а ті два голи у ворота «Черкасиобленерго» і є його весь гольовий доробок. В «Енергії» у Михайла немає тих партнерів, які з ним були поруч в «Продексімі», мабуть, потрібний ще більший, ніж чотири місяці, час, щоб адаптуватися до нової команди. А гра з «Ураганом», перед якою Михайлові вручили приз за «кращого гравця», була як глузування над цією процедурою: і для самого гравця, і для всієї «Енергії» гра проти «Урагану» стала провальною і найгіршою цього сезону.

Анатолій ПОДВОЙСЬКИЙ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ