Несиметричний реванш в Сумах, три різні гри в Києві – розгром, драма та безСумнівна перемога, Олег Легендзевич змушує поглянути на себе по-іншому, трішечки стриптизу та брудний приліт Анатолію Дем’яненку від фейсбуку АФУ: найцікавіше про одинадцятий тур Екстра-ліги

0
1520

Через рішення АФУ минулими вихідними в регулярному чемпіонаті до шести раніше не в повному обсязі зіграних турів додався ще один – в Хмельницькому не зіграли «Сокіл» та «in.IT». Загалом таких турів стало вже сім, і це ще далеко не межа. Якщо поглянути в найближче майбутнє, то вже в середу «Енергія» та «ХІТ» проведуть гру з восьмого туру, але в ньому є ще одна пропущена гра. А далі «ХІТ» через Лігу чемпіонів не гратиме в 12-му та 13-му турах, тож турів, які незіграні в повному обсязі, стане дев’ять. Коли ж догравати, стосовно цього нарешті пролунала думка головного тренера «Кардиналу-Рівне», клубу-флагмана по пропущеним матчам, Олександра Бондаря, який сказав, що рівняни планують якось домовлятися з тими командами, з якими вони не зіграли, про проведення спарених матчів в третьому колі регулярного чемпіонату.

Тим часом, саме рівняни відкрили програму 11-го туру, коли опівдні в п’ятницю в Сумах розпочали виїзну гру проти МСК «Харків». «Кардиналівці» дуже добре засвоїли урок, отриманий від харків’ян в першому колі у вигляді 0:6. Зі стартового свистка рівняни рвонули вперед, чим приголомшили команду Станіслава Гончаренка, і головне в цьому, що приголомшили її забитим голом. Надалі можна було перемикнутися на улюблену гру від захисту, а тут ще харків’яни допомогли помилкою свого воротаря, після чого рахунок виріс до 0:2. Гравці МСК «Харків» перебували в стані гроггі, і це просто диво, що різниця в рахунку до перерви не виросла до чотирьох-п’яти м’ячів. Залишившись в грі, по перерві МСК «Харків», більше переборюючи себе, зміг додати, і до середини другого тайму поновив рівновагу. За такого перебігу подій психологічна перевага наче має бути у того, хто зрівняв рахунок, але в Сумах це правило не спрацювало. Після власного тайм-ауту «Кардинал-Рівне» забив третій м’яч, він і виявився переможним. 3:2 – є реванш команди Олександра Бондаря.

Практично одночасно з цієї грою почалася гра в Києві між «SkyUp Futsal» та «Ураганом». «Авіатори» в першому колі, як і рівняни, теж зазнали неприємної поразки 0:5, але вже в середині гри 11-го туру стало очевидним, що мови про реванш не може бути. Більше того, після першого тайму для господарів було вже гірше, ніж в Івано-Франківську – 0:6. Бувають такі матчі, коли команда, яка розгромно виграє перший тайм, в другому відпускає віжки, через що підсумковий рахунок може виглядати доволі пристойно. Але це не про цю гру – «Ураган» мінімально виграв і другий тайм, а підопічні Тараса Шпички спромоглися лише на один втішний гол – 1:8.

Далі трохи порушимо хронологію проведення матчів, і перескочимо у суботу, де в Києві «Рятувальник» «приймав» «ХІТ». Чому «приймав» в лапках, про те буде нижче, а щодо гри, то в ній був ключовий момент, який на перший погляд таким не мав би виглядати. Але іноді гра буває тонкою матерією, і в цій грі такою тонкістю виявився епізод на 19-й хвилині, коли Владислав Курило необачно зробив передачу назад, чим привіз собі непотрібний кутовий. З нього «ХІТ» забив другий м’яч, як-то кажуть, в роздягальну, і якщо до перерви «рятувальники» якось грали з вірою в позитив, то цей гол їх цієї віри позбавив. Про це свідчить перебіг подій в першій половині другого тайму, протягом якої кияни забили двічі. Решта часу гри була за форматом «одні не можуть, а іншим не потрібно», то фінальна сирена пролунала за рахунку 4:1.

Якщо в цих трьох іграх перемогу здобули гості (де реальні, де номінальні), то повністю гостьовим ігровому вікенду завадила третя гра в Києві в рамках 11-го туру, що, до речі, стало таким собі досягненням сезону – три гри з одного туру в одному місті (можливо, наступного сезону до Екстра-ліги приєднається ще якась команда зі столиці України, тоді – тремти, рекорд!). В протистоянні «Aurora Team» та «Енергії» для перемоги гостей не було передумов – це виключно про перебіг подій. Підсумком гри для господарів стало дежавю у вигляді 2:2, втраченої перемоги через гол перед сиреною, такий результат став повторенням результату гри команд Євгена Задорожного та Валерія Легчанова з першого кола. Сама ж гра заслуговує окремої номінації, вона про неї буде нижче, і самий час переходити до наших традиційних фішок, які або були в центрі уваги, або, навпаки, могли пройти повз увагу вболівальників.

Передислокація туру. З Сум до Києва

Нічого, крім подиву, не могла викликати інформація, яка в середу з’явилася на фейсбук-сторінці «ХІТа», яка сповістила, що гра між чемпіонами України та «Рятувальником» 18 листопада відбудеться в столиці України, а не в Сумах, як мало бути за календарем. Що з Сумами цього разу не так, не повідомлялося, але в той же час місце проведення гри цього ж туру між МСК «Харків» та «Кардиналом-Рівне» було призначене саме в Сумах.

Ввечері п’ятниці стало відомим, що у вихідні арена спорткомплекса була зайнятою гандбольними змаганнями. Чому ж тоді «Рятувальник» також не грав в п’ятницю, тут виникає тільки одне осудне пояснення: гравці команди з Ромен ще й працюють, тому і не зможуть зібратися для гри в робочий день.

Як би там не було, але маємо наступне. Минулого сезону з трьох ігор, які були між «ХІТом» та «Рятувальником» в групі «Центр», дві мали гратися в Сумах, але всі три були проведені в Києві. Зараз же вже обидві гри відбулися в Києві, тобто, у «ХІТа» не було виїзду до Суми жодного разу, хоча мало бути три. Ні у кого не виникає питання, що це якось не є правильним?

Залишається лише почекати 20-го туру – в ньому за календарем господарем майданчику гри з «Рятувальником є «ХІТ», і якщо команда Олега Лук’яненка нарешті таки відвідає Суми, тоді все гаразд, такі обміни місцями проведення ігор трапляються. Але в тому повідомленні, яке було оприлюднено на ФБ «ХІТа», про можливу зміну в майбутньому Києва на Суми нічого не повідомлялося.

Антигра туру. «Рятувальник» – «ХІТ»

Як це не сумно робити, але однією з перших стає вимушена номінація, подібної до якої в наших дописах майже за півтора роки ще не було. Одразу перепрошуємо у учасників гри між «Рятувальником» та «ХІТом», але вона заслужила тільки на те, щоб про неї розмовляти хіба що в контексті зміни міста її проведення.

Передивляючись кожну гру чемпіонату чи то в онлайн-режимі, чи то в запису, вже йде процес пошуку того, яку б цікавинку знайти, щоб донести її до читачів. Так було і з грою команд Ігоря Салівона та Олега Лук’яненка, але час тягуче спливав, а такого, щоб щось зачепило, так і не було. Більше того, автор цих рядків так нічого не дочекався за всі 40 хвилин. Ближче до завершення гри подумки були тільки про те, щоб «рятувальники» не забили другий гол, а гравці «ХІТа» таки забили п’ятий. Тема про стабільні перемоги киян з рахунком 5:1 була тиждень тому в попередньому дописі, і за підсумкового рахунку 5:1 можна було б її розвинути. Остаточно надію на 5:1 поховав Денис Завгородній, який перехопив м’яч після удару Олександра Сметаненка в порожні ворота, тож 4:1, і за 40 хвилин так нічого, на жаль, не сталося, щоб зачепило.

Що ж, «Рятувальник» та «ХІТ», щире перед вами соррі, і дуже хотілося, щоб в нас було більше ігор, після яких руки самі рвалися до клавіатури комп’ютера.

Гра туру. Вона і заруба. «Aurora Team» – «Енергія»

В п’ятницю доволі бойову і видовищну гру видали в Сумах МСК «Харків» та «Кардинал-Рівне», але коли через годину після її завершення пролунав фінальний свисток в грі між «Aurora Team» та «Енергією», стало очевидним, яка саме гра «гра туру».

Це був класичний український футзал поточного часу з усіма його атрибутами: швидкість, непоступливість, боротьбі і ще раз боротьба. Команди одразу ж заграли на найвищих швидкостях, але вони і були проблемою того, що виконавча майстерність гравців в екстремальні моменти не дозволяла їм реалізовувати можливості гольові. Які чудові шанси відзначитися в першому таймі були у Максима Бессалова, Віталія Кузьмака, Володимира Буня. Голи ж ми побачили після невпевнених дій воротаря «Енергії» Андрія Пітулі, якими врешті решт скористався Максим Літвінов, а ще після удару Тараса Кузя з такого нульового кута, що навіть після перегляду кількох повторів так і не зникає питання, де ж там була та шпарина між штангою та воротарем Дмитром Бутовим, в яку прошмигнув м’яч.

Другий тайм – продовження першого. Знову нереалізація таких моментів, які гравці мають забивати. Гол же Юрія Сагайдачного – це результат позиційної помилки захисту львів’ян, плюс вдале використання зручної передачі. Про що мова, коли говориться про нереалізацію, це, наприклад, про промах Владислава Завертаного після передачі Арсенія Гурєєва, а ще про те, як Андрій Цілик наприкінці гри не зрозуміло як не замкнув штангу.

Окраса ж гри – її розв’язка. Ще не встигла стертися з пам’яті шалена кінцівка гри «ХІТ» – «Aurora Team», і хто про неї тільки не згадав, коли для команди Євгена Задорожного снаряд вдруге влучив у ту ж лійку. Що це, як не дежавю, коли «Aurora Team» знову пропустила перед самою сиреною? Втім, про таку тезу, що в футболі найсправедливіше це рахунок на табло, в курсі всі, тож, якщо «Aurora Team» не виграла, то це згідно тій тезі є справедливим. До нічиєї ж призвів гол, який цього разу буде визначений в окремій номінації.

Гол туру. Олег Легендзевич

Важко сказати, чи награються такі комбінації, які на прапорці, коли грати залишаються лічені секунди, дозволяють гравцям створити так би мовити момент останньої надії. Так, як в грі «ХІТа» та «Aurora Team» зіграли Олександр Сухов та Даниіл Абакшин, і так, як в заключні миттєвості зіграли гравці «Енергії». А можливо, все це приходить звідкись зверху.

Все розпочалося з майстерного введення м’яча Назарієм Войтовичем на того гравця, який зачепиться за м’яч в дев’яти випадках з десяти – на Тараса Кузя. Розвертатися в боротьбі з суперником для того, щоб наблизитися до воріт, часу не було, тому цілком логічною було передача трохи назад на Ярослава Кваснія. У того був тільки один варіант продовження – верхом на Михайла Зварича. На щастя для «Енергії», його відверто загубив Орест Боргун, інакше Зваричу не вдалося головою скинути м’яч в центральну зону, куди за ідеєю мав вриватися Кузь. Тарас в боротьбі з суперником не встиг, і це було те нещастя, яке допомогло щастю – м’яч дуже зручно покотився на ногу Олегу Легендзевичу, який в свій удар вклав все, що в нього накопичилося на 40 хвилин гри (ВІДЕО). А було що – це могло б бути окремою темою, скільки він натерпівся від окремих гравців «Aurora Team». Але не буде, а Олег всім, хто йому докучав, відповів гідно – забитим голом.

В тому числі і за це, разом з ідеальною роботою одразу чотирьох гравців «Енергії», цей гол став «голом туру», він для тих хто розуміється на грі під назвою футзал.

Герой туру. Олег Легендзевич

Олег в цьому турі не забив кілька голів і не зробив чимало гольових передач, але варто подивитися за його діями в кожній зміні, щоб знайти обґрунтування, чому вибір в цій номінації зроблений на ньому. Те, як проти нього діяли гравці «Aurora Team», часом було схоже на полювання, тут є гіперболізація, але це Олег Легендзевич змушував суперників так діяти проти нього. Тому і ще раз наголосимо, що цей гол перед сиреною – він його заслужив і вистраждав.

Легендзевич – це той гравець, який вже багато років в Екстра-лізі, і можна було б сказати, що всі його давно знають. Але гра Олега в грі 11-го туру змушує автора цих рядків визнати, що після цієї гри довелося подивився на нього іншими очами.

Бліц-криг туру. 6:0 «Ураган»

Вдруге в сезоні «Ураган» влаштував своєму супернику бліц-криг. І якщо в п’ятому турі під роздачу команді Максима Павленка потрапив МСК «Харків», то минулого тижня така доля спіткала «SkyUp Futsal». Після невеличкого розгойдування м’ячі рясно посипалися у ворота спочатку Володимира Негеля, а потім і Володимира Удовиченка.

Загалом, за перший тайм вийшло шість голів, і це повторення франківцями власного ж досягнення з гри з МСК «Харків» по кількості м’ячів, забитих в першому тайму. По голах в другому таймі рекорд також належить «Урагану», який в грі сьомого туру з «Рятувальником» дев’ять разів святкував взяття воріт суперника.

Розгром туру. 8:1 в Києві

Логічним наслідком результативного першого тайму став розгромний результат, до яких в футзалі записуються перемоги з різницею в п’ять м’ячів і більше. Цей розгром став восьмим зафіксованим цього сезону, і п’ять з них – це здобуток «Урагану». По одній розгромній перемозі в активі МСК «Харків», «Aurora Team» і «SkyUp Futsal».

Хто ж є лідером серед «постраждалих» від розгромів команд? В «лідерах» три команди – МСК «Харків», «Рятувальник» та «SkyUp Futsal», які розгромно програвали по два рази, при чому «авіатори» свої дві поразки з великим рахунком обидва рази зазнали від «Урагану». По разу з великим рахунком програвали «Кардинал-Рівне» та «in.IT».

Повернення туру. Назарій Войтович

Після матчів одинадцятого туру є привід повернутися до номінації, пов’язаною з поверненням до гри футзальних персон, які з різних причин були або поза грою, або поза Екстра-лігою. А підстави для цього дав вихід на 7-й хвилині гри «Aurora Team» – «Енергія» воротаря Назарія Войтовича. Розпочинав її Андрій Пітуля, але чи після помилки, яка призвела до голу у ворота львів’ян, чи після загалом трохи знервованих дій, Валерій Легчанов прийняв рішення замінити Пітулю на Войтовича. Назарій, а якщо бути точним, то Назарій-Зеновій, дуже вдало увійшов у гру, і той єдиний м’яч, який він пропустив, не можна вважати його помилкою – відбити потужний удар Юрія Сагайдачного з близької відстані було б проблемно будь-якому воротарю. В той же час, саме Войтович розпочав ту блискучу комбінацію, яка дозволила «Енергії» уникнути поразки.

Додамо, що востаннє Назарій Войтович повноцінно провів гру 27 травня – це була друга гра серії плей-офф за третє місце проти «Кардиналу-Рівне». Назарій був в заявці і в третій грі, але на майданчику в ігровий час так і не з’явився.

Автогол туру. Євген Смоловик

Кількість гравців, яким не пощастило спрямувати м’яча у власні ворота, за підсумками минулого тижня збільшилася до шести. Нога Євгена Смоловика недоречно опинилася на траєкторії польоту м’яча після удару Миколи Грицини (ВІДЕО).

Щодо кількості гравців. По два автоголи в пасиві гравців «Сокола» та «ХІТа», по одному – «in.IT» та «SkyUp Futsal». І по «ХІТу» треба зробити уточнення. В грі шостого туру «Ураган» – «ХІТ» на 7-й хвилині після удару Петра Шотурми м’яч відверто летів повз ворота, але влучив в ногу Ігоря Чернявського і залетів до сітки. От по цьому голу є різночитання. На сайті АФУ цей гол записаний, як автогол Чернявського. В той же час, в тій статистиці, яку час від час АФУ розсилає по клубах, цей гол чомусь записаний на Петра Шотурму.

В футзалі не існує регламентного документу, який би розписував, який з забитих м’ячів вважати саме автоголом, але орієнтовна практика така, що якщо напрямок польоту м’яча був повз ворота, а після контакту з гравцем  опинився у сітці, то це автогол. Але остаточно визначення таких голів все ж віддається на розсуд арбітрів.

«Трішечки стриптизу» туру. У вимушеному виконанні Олега Легендзевича та Миколи Грицини

Для заключної номінації допису про одинадцятий тур повертаємося до Києва гра на «гру туру». Назву цій номінації дав один з коментаторів гри, який доволі дотепно прокоментував епізод, який стався на 18-й хвилині. Олег Легендзевич на лівій бровці намагався втекти від Ростислава Семенченка, той програв позицію, і це намагався компенсувати затримкою львів’янина руками за футболку. Робив це гравець «Aurora Team» настільки наполегливо, що ледь не залишив Легендзевича в одних шортах (ВІДЕО). На думку арбітрів, один з яких був поруч, все Семенченком було зроблено в межах правил, або, як іноді кажуть, «у чесний спосіб». Зробити такий висновок доводиться з того, що свистка і фіксації фолу не було, і за словами коментатора, «трішечки стриптизу ми навіть побачили».

Цікаво, що «трішечки стриптизу» було не тільки в цій грі. Вже на матчі «SkyUp Futsal» та «Урагану», на 34-й хвилині, Денис Сніцаренко так міцно вчепився руками в футболку Миколи Грицини, що і той міг залишитися без неї, або змушений був би догравати в розірваній футболці (ВІДЕО). У арбітрів цієї гри виявилося інше ставлення до «стриптизу», і вони дії Сніцаренка оцінили не тільки фолом, але й жовтою карткою. І таке різне трактування схожих епізодів такого плану можна вважати нормальним, бо критерії визначення різниці чи спільного, наприклад, між еротикою, стриптизом чи взагалі порно у кожного виключно особисті.

Бонус. Смітник тижня. Фейсбук-сторінка АФУ про Анатолія Дем’яненка

Далеко не вперше при проведенні жеребкування Кубку України Асоціація футзалу України запрошує когось з почесних гостей, от і на жеребкування другого та третього попереднього раундів кубкового турніру був запрошений Заслужений майстер спорту Анатолій Дем’яненко, який зараз, як відомо, в УАФ обіймає посаду Першого віце-президента. Щоправда, по факту вийшло, що жеребкування більше проводив представник АФУ, а Дем’яненко був на другому плані, але то таке і мова не про те.

Після жеребкування фейсбук АФУ представив невеличке відеоінтерв’ю Анатолія Дем’яненка, яке в коментарях відвідувачів фейсбук-сторінки викликало їхній справжній шквал. Спрямованість цих коментарів може викликати тільки шок, бо вони перетворили фейсбук-сторінку АФУ на справжній смітник. Так, у пана Дем’яненка є проблеми з українською, але чи хіба це привід та підстави, щоб влаштувати ганебні танці з бубном. Щоб читачі зрозуміли про що мова, пропонуємо фотогалерею скріншотів з фейсбук-сторінки АФУ, а далі буде коментар.

Тиждень тому вже було, що під час онлайн-трансляцій матчів Екстра-ліги, які йдуть на ютуб-каналі АФУ, по вухах глядачів наполегливо їздять, щоб вони читали і підписувалися на соцмережі АФУ, бо тільки там можна дізнатися про все, що відбувається в українському футзалі. І дійсно, повз треш навколо коментарів щодо бліц-інтерв’ю Анатолія Дем’яненка не можна пройти.

Якщо почати переліковувати футбольні заслуги цього видатного в минулому гравця, то це займе ще купу часу. У автора цих рядків кілька років тому була можливість особисто поспілкуватися з Анатолієм Дем’яненком, і після спілкування залишилося враження, що це щира та відкрита людина. Відомо, що коли перед людиною вмикається камера чи диктофон, чимало хто відчуває синдром «кролика» з відомої інтермедії. До того ж, знову ж таки, є проблеми зі спілкуванням українською, але ще раз питання – це привід, щоб влаштувати ганебні танці з бубном, ображаючи людину не обираючи виразів?

Тут тільки такі думки виникають, що оті численні заклики «заходити та підписуватися» спрацювали, і АФУ знайшла свою аудиторію і свій контингент. Не будемо казати, що він весь такий, це точно не відповідає дійсності, але інформацію про певний зріз аудиторії відвідувачів фейсбук-сторінки АФУ можна отримати конкретну.

Питання виникає ще й таке. Отой весь бруд і непотріб висить на фейсбук-сторінці ще з середи минулого тижня, а з боку АФУ немає жодної реакції. Якщо хтось скаже, так це, мовляв, і є прояв демократичності АФУ – дивіться, в нас тут висловлюються хто як хоче. Але смію вас запевнити, що це аж ніяк не так – справа, щоб банити відвідувачів, працює і на цій фейсбук-сторінці. Це, втім, особиста справа АФУ, але мова про таке. Якщо на офіційному ресурсі АФУ немає жодної реакції щодо бруду на адресу Першого віце-президента УАФ, то чи означає це, що в АФУ повністю поділяють думку своїх дописувачів? Позитивна відповідь на це риторичне питання виглядає абсолютно логічною.

Анатолій ПОДВОЙСЬКИЙ

Фото ФБ МСК Харків

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ