Найрезультативніший тур під Новий рік, два рази по п’ять – плюс шість для МСК «Харків», переможне повернення «Сокола», Олександр Бондар перемагає і бажає піти, розсип голів-красенів, жахлива травма Віталія Багряка, Юрій Савенко кращий за Олександра Сухова, а «Ураган» за «ХІТ»: найцікавіше про п’ятнадцятий тур та гру восьмого туру Екстра-ліги

0
510

Передноворічний 15-й тур в футзальній Екстра-лізі, матчі якого проводилися з суботи позаминулого тижня до четверга та п’ятниці минулого тижня, був лише шостим, який в регулярному чемпіонаті зіграний в повному обсязі згідно календаря. П’ятим же таким туром став тур за номером вісім: 20 грудня в Сумах МСК «Харків» та «SkyUp Futsal» зіграли ту гру, яка свого часу не відбулася 28 жовтня через повітряну тривогу. З неї і розпочнемо наше прев’ю, в якому коротенько пригадаємо перебіг подій шести матчів, яким присвячений цей допис.

Підопічні Станіслава Гончаренка та Тараса Шпички провели два різних тайми, в кожному з них одна команда переважала свого опонента, але якщо перевага «авіаторів» в першому таймі втілилася в три голи, то харків’яни за другий тайм засмутили столичних гравців п’ять разів, тому і перемогли 5:3.

У Львові протистояння «in.IT» та «Кардиналу-Рівне» звелося до того, що ми неодноразово бачили в іграх за участю «айтішників»: як довго Володимир Кардаш готовий боронити свої ворота. На біду львів’ян Максим Малиновський дуже швидко пробив Кардаша, що дозволило рівнянам перейти на улюблену гру – це очікування «свого» шансу. Гравці «in.IT» надали його ближче до завершення гри, коли помилилися на зміні польового гравця і воротаря при грі з п’ятим. Цим майстерно скористався Олександр Бондар, який запустив м’яч по високій дузі настільки ідеально, що як не гнався за ним Кардаш, так і не наздогнав – перемога «Кардиналу-Рівне» 2:0.

Матчі минулого тижня розпочалися в четвер, і першим стартовий свисток пролунав в грі в Сумах, де грали дві команди, для яких майданчик спорткомплекса СумДУ зараз є домашнім. «Рятувальник» з кожним туром від зони плей-офф стає все далі, тому перемога конче потрібна. Попри не кращий початок, коли МСК «Харків» застукав зненацька підопічних Ігоря Салівона грою з підключеннями воротаря до атак з перших хвилин і повів в рахунку, «Рятувальник» до середини першого тайму з цією проблемою розібрався, забив двічі і просто зобов’язаний був йти на перерву з перевагою в рахунку. Але вже не вперше в сезоні «Рятувальник» підводять воротарі, от і цього разу Нікіта Сітнер заробив фол через непотрібну гру руками за межами штрафного майданчика. Стандарт реалізував Ігор Малюк, і цей пропущений м’яч в роздягальню збив роменчан з ритму. По перерві вони пропустили двічі, відіграли ці голи, але Станіслав Гончаренко ризикнув зіграти з п’ятим, не прогадав, і той же Малюк забив переможний м’яч – 5:4.

Абсолютно такий же рахунок 5:4 був зафіксований і в затишному спорткомплексу в Здолбунові, що на Рівненщині. Арен, яким пощастило приймати матчі Екстра-ліги, збільшилося, і від умов проведення гри залишилися задоволені і «Сокіл», і «Aurora Team». А от результатом залишилася задоволена тільки команда Романа Ковальчика, хоча і не без застережень. Підопічні Євгена Задорожного в перші 20 хвилин виявилися неготовими до тієї агресивної гри, яку їм нав’язав «Сокіл». Як підсумок, три пропущені м’ячі, які були різними за своєю суттю: контратака, стандарт, позиційна атака. В другом таймі «Aurora Team» додала в атаці, скоротила рахунок, але «Соколу» вистачало запасу міцності і майстерності, щоб тримати суперника на дистанції. Даніїл Чижик та Владислав Первєєв продемонстрували, що вони майстерно можуть пробити з дальньої відстані. Окрім того, «Сокіл» в заключні хвилини дуже організовано відіграв вчотирьох проти пяти польових гравців «Aurora Team» і довів гру до перемоги.

Паралельно з грою в Здолбунові проводилася гра в Києві між «ХІТом» та «Ураганом». Вона була цікавою протистоянням нещодавніх партнерів по національній збірній, і про цю гру розгорнуто буде нижче. А коротко – перемога 3:2 саме по цій грі наочно продемонструвала, чому Юрій Савенко перший номер збірної України, а Олександр Сухов – другий.

Підсумок 15-му туру і загалом футзальному 2023 року підбила ще одна гра в столиці України, де «SkyUp Futsal» приймав «Енергію». Команда Тараса Шпички не виблискує стабільністю і перемоги, які пам’ятаються, чергує з поразками, які теж складно забути. На біду «Енергії» в день гри «авіатори» були на піку і на піднесенні, що в першому таймі втілилося в перевагу в два м’ячі. По перерві картина на майданчику суттєво не змінилася, і «SkyUp Futsal» здобув для когось сенсаційну, але за грою абсолютно переконливу перемогу 7:3. До речі, коли ще на заключній хвилині грі рахунок був 6:3, автор цих рядків вболівав за ще один забитий м’яч, а в які ворота – це без різниці. Чому так, про це буде в першій номінації цього допису, в який увійшли шість матчів. Вони були насиченими на події, тому з тим, щоб назбирати комплект традиційних фішок, які або були в центрі уваги, або, навпаки, могли пройти повз увагу вболівальників, не було жодних проблем. Їх в підсумку виявилося більше десяти, але цей той самий випадок, коли приділити їм увагу було приємно, бо вони були того варті.

Результативність туру. 35 загалом, 7 м’ячів за гру!

Одразу ж про те, чому так кортіло, щоб в грі «SkyUp Futsal» та «Енергії» стався десятий гол. За підсумком ігор четверга, які були рясними на голи, в 15-му турі взяття воріт фіксувалося 25 разів. І тут нагадаємо, що до нього найрезультативнішим був четвертий тур, в якому було забито 34 голи. Якщо відверто, то гра «авіаторів» та «енергетиків», відштовхуючись від того, що в першому колі в їхній очній грі були забиті всього два м’ячі, результативною не очікувалася. Але вже перші 20 хвилин і рахунок 4:2 це спростували. Команди з помилками грали в захисті, та й воротарі були далекими від ідеалу, тому про побиття показника четвертого туру можна було помріяти.

Рахунок 6:3 був досягнутий, коли грати залишалося шість хвилин. 15-й та 4-й тур зрівнялися – по 34 голи, і ось воно, рекорд здавалося б поруч. Але «Енергія» ніяк не могла забити з п’ятим, в свою чергу гравці «SkyUp Futsal» кілька разів пробивали по порожнім воротам, а виходило, що просто в їхньому напрямку. Коли ж до фінальної сирени залишалися лічені секунди, воротар «Енергії» Назарій Войтович подарував м’яч Тарасу Рибаку, той переадресував його на Миколу Кібиша, який результативним ударом влаштував свято, як мінімум, двом чоловікам. Власне автору голу, адже для Кібиша це був перший гол цього сезону, ну і автору цих рядків, який може сповістити читачів про те, що Екстра-ліга перед Новим роком вийшла на новий показник результативності – 35 м’ячів загалом за тур і 7 м’ячів в середньому за гру. Це для українського футзалу щось. Якщо ще «in.IT» з «Кардиналом-Рівне» підтягнуться до загального рівня, то можна помріяти і про 40 м’ячів в турі, що дасть захмарні 8 м’ячів за гру.

Гра туру. «ХІТ» – «Ураган»

Підвищений інтерес до гри між «ХІТом» і «Ураганом» був обумовлений не тільки історичним аспектом протистояння в минулорічному плей-офф (це вже дійсно історія), а й тим, що поки кияни пропускали матчі в чемпіонаті України через участь в Лізі чемпіонів, франківці справно набирали очки і навіть здобули відрив в чотири очки. Тому більший психологічний тиск був на «ХІТ», якому потрібно перемагати, в той час як «Ураган» цілком міг би бути задоволеним і нічиєю.

Обидві команди полюбляють активно розпочинати гру, і ця гра не стала виключенням. При всій різниці між «ХІТом» і «Ураганом» їх поєднує активне використання підключень воротарів, дальніх ударів, швидкий перехід з захисту до атаки та наявність різноманітних стандартів. У киян є ще в наявності гра на стовпа, але до дій «на Жука» в Екстра-лізі багато команд адаптувалися і навчилися його нейтралізовувати. Плюсом до розвитку гри став гол на восьмій хвилині, який при сприянні Даниіла Абакшина у власні ворота організував Петро Шотурма. Далі був обмін голами, стосовно яких цікавим було те, що в них Абакшин і Шотурма виступили в якості асистентів. А ще варто звернути увагу, що можна говорити про помилку Олександра Сухова, який при ударі Миколи Грицини притиснувся до ближньої штанги так, що залишив відкритим дальній кут.

Кінцівка тайму не стільки по грі, скільки за результатом, була за «Ураганом», який забив двічі, і знову ж таки, за наявності помилок з боку Сухова. Спочатку він не зміг зафіксувати м’яч, який від його рук залетів до сітки. Ну а згодом, при виході Шотурми сам на сам опустився на коліна, чим Петро ефектно скористався, перекинувши м’яч через воротаря.

Після гри тренер киян Владислав Лисенко зазначив, що в «ХІТі» залишилися задоволеними другим таймом, адже «ХІТ» переважав суперника, і тільки гра Юрія Савенка не дозволила цю перевагу втілити в гол. Автор цих рядків переглядав гру в запису, тому озброївся олівцем, щоб фіксувати, в чому ж насправді «ХІТ» переважав «Ураган».

Так, можна казати про ігрову ініціативу і перевагу у володінні м’ячем. Але це не стільки заслуга «ХІТа», скільки задум Максима Павленка, який перевів свою команду на футзальне катеначчо. Франківці низько «сіли» біля своїх воріт і намагалися не дозволяти «ХІТу» створювати небезпеку з безпосередньої близькості. Що залишалося киянам, так це обстрілювати ворота дальніми ударами, і їх чимало було на початку другої 20-тихвилинки. Відзначаємо удари Сірого, Чернявського, Сухова і Журби – Савенко справно робив свою роботу і всі їх відбив. Це все до 24-ї хвилини, а далі франківці стали грати вище, і до середини другого тайму всі здобутки «ХІТа» – це дальній удар Поночовного та Шеремети зліва з дуги. Якось і не так багато, але головне – це і все з боку «ХІТа». Натомість маємо нереалізований вихід Корсуна сам на сам на 30-й хвилині, на 32-й Моспан примудрився з семи метрів не влучити в абсолютно відкриті ворота. А ще за дві хвилини Педяш встиг підстрахувати Сухова і зупинити м’яч майже на лінії воріт. Це всього три моменти, але за гостротою вони переважають те, що напрацював «ХІТ».

Гру з п’ятим у киян зламало вилучення Сірого, і трохи знущально виглядало, як Шотурма та Швед цілу хвилину катали поміж собою м’яч, за яким безуспішно намагався бігати туди-сюди Педяш. І це тоді, коли у «ХІТа» і так залишалося обмаль часу, щоб відігратися. Лише з поновленням рівності в кількості польових гравців «ХІТ» отримав можливість знову грати з п’ятим, але поразки не уникнув. Шанс на порятунок підопічні Олега Лук’яненка створили, але що і як, про те наступна номінація.

Поперечина туру. Ігор Чернявський

Останні секунди гри. Шотурма вибиває м’яч в нікуди, залишаючи «ХІТу» 12 секунд для того, щоб врятуватися. Пам’ятаємо, що цього сезону киянам і менше часу вистачало, щоб «відскочити», але в футболі так безкінечно бути не може. Спочатку Мельник поквапився з ударом, але м’яч вилетів на кутовий. 4,3 секунди до сирени. Журба імітує удар, стягує на себе двох захисників, а сам віддає м’яч на вільного Чернявського. З тієї позиції Ігор забивав чимало, але не в цей день. Доля від душі познущалася над «ХІТом». Не було б удару Чернявського – не було б так прикро. Пробив би він повз ворота – теж не було б так прикро. Але Ігор своїм гарматним ударом струсонув поперечину! (ВІДЕО)

А далі – Савенко переможно жестикулює руками. М’яч ще в грі, але часу для ще одного удару по його воротам вже немає. Лунає сирена, і на майданчику безмежна трагедія з одного боку, і безмежна радість з іншого. Чернявський у розпачі сідає і закриває обличчя. Коли встає, все написано на його обличчі. Одночасно з лави «Урагану» на майданчик летять манишки – є перемога, і плюс сім очок відриву від «ХІТа».

Щодо загального підсумку. Перемогу в таких іграх обумовлюють якісь деталі, вдалі або не вдалі дії окремих гравців, які і складають різницю на табло. Про неї в цьому дописі вже було трохи вище. Чи означає це, що переможець регулярного чемпіонату вже визначений? Де-юре, звісно, що в ніякому разі. На жаль, наш чемпіонат не проходить щороку в одному форматі, щоб можна було б оглянути статистку за 3-4 останніх сезони, чи вдавалося команді, яка була в турнірній таблиці першою перед новим роком, залишитися першою до завершення регулярного чемпіонату. Але заперечувати, що «Ураган» зробив дуже вагому заявку на перемогу в регулярному чемпіонаті, безглуздо.

Вилучення туру. Євген Сірий

Вшосте цього сезону арбітрам довелося витягувати з кишені червону картку. Тобто вже маємо певну статистику. Картка-то шоста, а от гравців, яким достроково довелося залишити майданчик, маємо четверо, і з вилученням Євгена Сірого кількість не змінилася. Двічі арбітри раніше вилучали Тараса Кузя, по разу Олега Гуцуляка («Сокіл»), Олексія Нагорного («Рятувальник») і… Євгена Сірого. Більше того, саме Євген і був останнім, кого вилучали. Всі ми пам’ятаємо його пряму червону картку в дев’ятому турі в грі проти «Aurora Team», після якої він отримав дві гри дискваліфікації. Після гри з «Ураганом» дискваліфікація буде на одну гру, адже червона картка була після двох жовтих.

Всім відомо, що Євген на майданчику людина емоційна, і на 36-й хвилині він отримав жовту карту, про яку можна казати, що «дорозмовлявся». Ця непотрібна картка відгукнулася Євгену на 38-й хвилині. Після удару по воротам «Урагану» Савенко відбив м’яч на Шведа, той вже був близьким до того, щоб втекти від Сірого, але гравець «ХІТа» руками завалив «ураганівця» на паркет (ВІДЕО).

«Залізна» друга жовта, і хоча «Ураган» не зміг скористатися чисельною перевагою, хтозна, чи зміг би «ХІТ» відігратися, якби мав в своєму розпорядженні ті дві хвилини, які він втратив через вилучення Євгена Сірого.

«Бий по своїх, щоб чужі боялися» туру. Петро Шотурма

Заключною окремою по грі між лідерами турнірної таблиці стане номінація, присвячена двом голам Петра Шотурми, і це не дубль. На восьмій хвилині Петро так намагався завадити тому, щоб м’яч після передачі справа долетів до Абакшина, що мимоволі ногою спрямував м’яча у ворота «Урагану» (ВІДЕО). Реабілітація за це нещастя відбулася на 18-й хвилині. Прийнявши передачу від Фаренюка, Шотурма справа вийшов на Сухова і технічно переграв того, перекинувши м’яч через воротаря (ВІДЕО).

Що особливого в тому, що відбулося з цими двома голами? Петро став другим гравцем, який цього сезону в одній грі відзначився голами і в свої, і в чужі ворота. Піонером же в цій справі ще в другому турі був Артур Подлюк, коли в грі з «Рятувальником» один забив в свої, але в чужі цілих три.

Автогол турів. Тарас Рибак

Тему голів у власні ворота обов’язково треба продовжити окремою номінацією завдяки тому, що нетривіальний автогол був зафіксований в грі в Сумах між МСК «Харків» та «SkyUp Futsal». Найчастіше футзальні автоголи це рикошети від ніг або іншої частини тіла після прострілів чи сильних ударів в напрямку воріт, або гравці спрямовують м’яч у власні ворота, намагаючись в падінні перервати прострільну передачу. В цій же грі взяття воріт, яке в протоколі зафіксоване як автогол, стало результатом спільних зусиль воротаря МСК «Харків» Андрія Острікова та Тараса Рибака, нині гравця «SkyUp Futsal», який ще минулого сезону грав за харківську команду.

На заключній хвилині гри Андрій Остріков сильно вкинув м’яч в напрямку воріт суперника, і треба ж так було його рукою запустити, що м’яч влучив у штангу. На біду Тараса Рибака він не встиг на це влучання відреагувати, і м’яч від його спини опинився у воротах. Доволі курйозний автогол, всі деталі якого важко було угледіти в трансляції гри – грати до фінальної сирени залишалися секунди, і режисер трансляції просто не встиг дати повтори цього епізоду. Втім, вже після завершення гри увазі глядачів були надані повтори всіх забитих м’ячів, саме тоді всі деталі автоголу Тараса Рибака можна було побачити, так би мовити, у всій красі (ВІДЕО).

Щодо статистики по голах у власні ворота. Гра між МСК «Харків» та «SkyUp Futsal» була з восьмого туру, раніше в цьому ж турі автоголом відзначився Андрій Мельник з «ХІТа». Таким чином, восьмий тур став першим, в якому автоголи фіксувалися більше одного разу. Загалом же, автогол Тараса Рибака став ювілейним, десятим цього сезону, відповідно, Петра Шотурми – одинадцятим.  Тричі вражали власні ворота гравці ХІТа», по два рази «Сокола», «SkyUp Futsal» та «in.IT», по разу «Урагану» та МСК «Харків». Найбільше голами у свої ворота допомагали суперники «Урагану», це було тричі.

Голи турів. Сергій Топчій, Микола Грицина, Даніїл Чижик, Тарас Кузь

Достатньо вже про автоголи, час переходити так би мовити до голів нормальних. Як вже було вище, в 15-му турі було забито 35 м’ячів, і кілька з них були такими, що для автора не залишили іншого вибору, як номінацію «гол туру» збільшити одразу до чотирьох. Вони того варті, і щоб не було натяку на перевагу якогось одного, пройдемося по цих голах в хронологічному порядку.

Перший – це гол з восьмого туру, з гри МСК «Харків» – «SkyUp Futsal», який забив капітан МСК «Харків» Сергій Топчій. Він в цій номінації через дві складові.

На 37-й хвилині гри за рахунку 2:3 харків’яни грали з п’ятим польовим гравцем, яким і був Сергій Топчій. Після кількох передач м’яч опинився у Сергія, який з лівої ноги, майже з дуги, пробив над воротарем Володимиром Удовиченком. М’яч влучив у поперечину, від неї вдарився об паркет і вилетів в зворотньому напрямку в майданчик (ВІДЕО). І тут про другу складову, чому відзначається цей гол – це блискуча робота львівського арбітра Ярослава Сторожука, який в момент удару Топчія займав ідеальну позицію. Повністю рефері не потрапив до жодного з повторів, але на одному все ж таки помітно, що він знаходиться на лінії воріт, і просто не міг не побачити, що м’яч вдарився об підлогу вже за лінією воріт.

По цьому епізоду цікава реакція представників київського клубу. Природньо, що при такому голі були спроби і від гравців, і від представників тренерського штабу заперечити факт взяття воріт, але, по-перше, по реакції воротаря «SkyUp Futsal» та ще кількох гравців, які були поруч з воротами, можна зробити однозначний висновок, що вони бачили м’яч за лінією воріт. По-друге, це респект режисеру трансляції, який знайшов повтор голу з такого ракурсу, з якого ні в кого не може бути жодних сумнівів щодо правильності фіксації взяття воріт.

Наступний гол вже з 15-го туру, і це гол Миколи Грицини у ворота Олександра Сухова. Багато тут розказувати нема чого, просто відзначаємо синхронну роботу Петра Шотурми та Миколи Грицини. Передача Петра була ідеальною, щоб з неї можна було пробити, що і зробив Микола (ВІДЕО).

Далі – шедевральний удар Даніїла Чижика, після якого рахунок в грі «Сокіл» – «Aurora Team» став 4:1. Тут взагалі без слів, такими ударами можна тільки насолоджуватися та захоплюватися (ВІДЕО). Голи після дальніх ударів завжди виглядають ефектно, але деякі можна вважати феноменальними. Гол Даніїла з числа таких, і особиста думка автора цих рядків – цей гол один з найкращих, які ми бачили цього сезону.

Заключний в цьому хіт-параді перший з двох м’ячів, які у ворота «SkyUp Futsal» забив Тарас Кузь. Так пробити з гострого кута, приблизно в 15 градусів, це треба вміти. Видовищності цьому голу додає те, що помітно, наскільки цей удар став несподіваним для воротаря «авіаторів» Володимира Удовиченка: м’яч вже тріпотів у сітці, а він так і не встиг підняти руки (ВІДЕО).

Хет-трик туру. Роман Бакум

При трьох з половиною десятках забитих м’ячів не дивно, що не обійшлося без чергового в Екстра-лізі хет-трику. Його до свого активу поклав гравець «SkyUp Futsal» Роман Бакум, чим одразу збільшив свою кількість голів в сезоні до семи. Постраждала сторона – львівська «Енергія», яка, до речі, вперше дозволила будь-якому гравцеві своїх суперників тричі розписатися в «енергетичних» воротах.

Роман Бакум став восьмим гравцем, якому підкорилося досягнення в три м’ячі за гру, хоча загалом хет-триків цього сезону фіксувалося дев’ять. Євгеній Жук залишається єдиним гравцем, який по три голи забивав у двох матчах.

Камбечище турів. Перемога МСК «Харків» після 0:3

Подія, яка для українського футзалу, є такою, що можна характеризувати багатьма епітетами – надзвичайна, незвичайна, виняткова, просто неможлива (але ж таки можлива!) – відбулася в грі між МСК «Харків» та «SkyUp Futsal». Мова, звичайно ж, про той камбек, який здійснили підопічні Станіслава Гончаренка, і його можна назвати не просто камбеком, а камбечищем. І все через те, що харків’яни зуміли здобути перемогу, поступаючись по ходу гри в три м’ячі.

В нашому футзалі по пальцях рук можна перерахувати перемоги, коли команда поступалася по ходу гри в один м’яч. Якщо хтось здобув перемогу, програючи два м’ячі, це вже щось. Ну, а вилізти з 0:3, це взагалі з розряду фантастики. Ота фантастика і відбулася в грі в Сумах.

Звісно, всі пам’ятають те дивовижне врятування, яке минулого сезону відбулося в Рівному, коли «Кардинал-Рівне», програючи «ХІТу» 0:5, зміг звести гру до нічиєї 5:5. Це, беззаперечно, супер, але все ж таки лише нічия, а от характеру підопічним Станіслава Гончаренка вистачило для повноцінного камбеку, нагородою за який стали три очки, які були вирвані у на той момент у сусіда по турнірній таблиці і прямого конкурента.

Травма туру. Віталій Багряк

Поразка 0:2 від «Кардинала-Рівне», окрім втрати трьох очок, була для львівського «in.IT» затьмарена ще й травмою капітана команди Віталія Багряка, якої він зазнав на 30-й хвилині гри. До прикрості цієї травми додається те, що Віталій Багряк постраждав після зіткнення з Сергієм Ковалем, своїм же партнером по команді (ВІДЕО).

Після падіння Віталій одразу ж схопився за праву руку, але тільки на повторі були якісно помітно, як на лежачого Багряка і на його відведену праву руку всією своєю вагою впав Сергій Коваль. Невдовзі коментатор гри зазначив, що, скоріш за все, Багряка на майданчику більше в цій грі не буде. Втім, після того, як капітан «in.IT» змушений був поїхати з «Боско-Арени» на машині швидкої допомоги, при його травмі ймовірність повернення в гру прагне до нуля в найближчих двох-трьох іграх. Добре, щоб там взагалі обійшлося без оперативного втручання.

Заява туру. Олександр Бондар

Одним з підсумків гри у Львові між «in.IT» та «Кардиналом-Рівне» ледь не стала сенсація. Ні-ні, мова не про результат гри, а про ту заяву, яку після гри зробив головний тренер рівнян Олександр Бондар, і головним в ній є таке: «Для себе ще перед грою прийняв таке рішення, що як би матч не закінчився, можливо сьогоднішня гра для мене буде останньою в якості тренера. Буду просити керівництво задовільнити мою відставку». Це вже тягнуло на бомбу, але чи розірветься вона, стосовно цього є сумніви, якими хотілося б поділитися.

Чим же аргументував Олександр Бондар своє бажання просити керівництво про відставку? «Знаходитися в постійному стресі, в якому я зараз знаходжусь, і те, що відбувається в команді, не дуже приємно. Хочеться отримувати задоволення від гри, на жаль, останні ігри задоволення не приносять», – це цитата головного тренера рівнян.

Тема того, що ж такого «не дуже приємного» відбувається в команді, Олександром Олександровичем залишилася нерозкритою, а що до стресу… Так у будь-якого тренера це є невід’ємною складовою його роботи – знаходитися в постійному стресі. В футзальній Екстра-лізі є хоч один тренер, який не в стані постійного стресу? Чи може такі є в УПЛ, АПЛ, Ла Лізі, Бундеслізі, інших лігах аж до чемпіонату якогось Гібралтару чи Ліхтенштейну? Тут все просто: якщо ти вже став на тренерський шлях, то будь готовий до постійного перебування в стані стресу.

Далі – про відсутність задоволення від гри команди. Так це і є копітка і щоденна робота тренера, щоб футболісти грали так, щоб задоволення отримував не тільки тренер чи, скажемо, президент клубу, а і вимогливі та вибагливі вболівальники. Якщо ти не готовий чи не можеш так працювати, то тоді дійсно треба йти.

Два моменти в заяві Олександра Бондаря наводять на думку, що ніякої його відставки не буде. Перший – це в першому реченні «можливо», а другий – це теза другого речення «буду просити керівництво про відставку». Щодо другого, от навряд чи в тренерському контракті Олександра Бондаря (якщо такий взагалі існує!) є якась клаусула, що при відході з клубу за власним бажанням Олександр повинен сплатити «Кардиналу-Рівне» якусь суму, навіть якусь символічну гривню. Але найголовніше в першому моменті: якби Олександр Бондар вирішив завершити свою працю в «Кардиналі-Рівне», він би не вставляв в свою заяву «можливо», а просто взяв би і пішов. Тим більше, що і момент для цього зручний – якою б не була перемога над «in.IT», але це – перемога, після якої можна йти з високо піднятою головою. А так, заява в такому форматі змахує на те, що мова йде про якийсь торг.

Стосовно ж «Кардиналу-Рівне», чи пам’ятають вболівальники, що й з вуст президента клубу Володимира Валявки можна було чути про його наміри скласти з себе повноваження. При чому, чути неодноразово, але всі ці заяви згодом виявлялися лише словами.

Режисер туру. Режисер трансляції гри «SkyUp Futsal» – «Енергія»

Неочікувана номінація, якої ще не було жодного разу в наших дописах, під новий рік. Змусили її зробити два моменти в трансляції гри з Києва між «SkyUp Futsal» та «Енергією». Ті, хто транслюють ігри Екстра-ліги, мають розуміти, що футзал вболівальники бачать і оцінюють виключно по тій картинці, яку їм надають. Які ж ці моменти?

Перший – це зіткнення Віталія Радевича з «Енергії» та воротаря «авіаторів» Володимира Удовиченка за межами штрафного майданчика. Коли воно відбулося, ми побачили падіння «енергетика» після того, як він, схоже, встиг пробити по воротах, воротар м’яч відбив, але ногою, схоже, таки зачепив Радевича (ВІДЕО). Оці всі «схоже» через те, що за кілька секунд нам надали такий повтор, що з нього нічого не зрозуміло. Від слова взагалі. Бачимо, що Радевич біжить на ворота. Потім його в кадрі немає, натомість з’являється гравець «SkyUp Futsal», який до моменту ніяким боком. Що ж по зіткненню Радевича та Удовиченка, для глядачів залишилося незрозумілим.

На 13-й хвилині ще «якісніша» режисерська робота. Стандарт у «Енергії» і після удару Легендзевича м’яч перетинається з рукою Євгена Смоловика, який знаходився у штрафному майданчику. Те, що рука, це 100 відсотків, те, що Смоловик в штрафному майданчику, 146 відсотків. Але – це не пенальті (ВІДЕО). Яке бажання у глядачів за такого епізоду, звісно, що передивитися його на власні очі зі зручного ракурсу. Наявність кількох камер, з яких ведеться трансляція домашніх матчів «SkyUp Futsal», дозволяла надати повтор моменту з тієї камери, яка знаходиться напроти штрафного майданчика київської команди. Але повтору ми так і не дочекалися не тільки з неї, а взагалі з ніякої.

Автор цих рядків розуміє, що спеціально на трансляторів футзалу ніде не вчать. Але на тому, які моменти є найпривабливішими в цій грі для глядачів, хоча б трохи, але треба розумітися.

(Не)пенальті туру. Володимир Удовиченко проти Тараса Кузя

На щастя, того епізоду, про який піде мова в цій номінації, все вище написане не стосується. І знову з гри «SkyUp Futsal» – «Енергія». 19-та хвилина. Легендзевич перехоплює м’яч, робить передачу Кузю, який знаходиться в штрафному майданчику киян, і в момент спроби удару по воротах Тарас опиняється на паркеті після зіткнення з воротарем Володимиром Удовиченком (ВІДЕО). Рішення арбітрів – порушення немає. Це викликає незадоволення представника львівської «Енергії», на тому все і закінчилося.

Повторів цього моменту було достатньо, щоб кожний з читачів вирішив для себе був там пенальті чи ні. В цьому дописі ніяких висновків від автора не буде, окрім того, що такі моменти дійсно викликають підвищену увагу для глядачів, тому він і є в дописі, і добре, що ми змогли його побачити з кількох ракурсів.

Анатолій ПОДВОЙСЬКИЙ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ