Так склався календар у «Сокола» в цьому дуже нетривіальному для всіх сезоні, що свою завершальну гру в регулярному чемпіонаті наша команда проводила, маючи в найближчому майбутньому ще дві гри поза Хмельницьким. Вдома, як відомо, і стіни допомагають, а по відношенню до команди Романа Ковальчика цей футбольний постулат суттєво актуальний, бо 11 зі своїх 12-ти очок вона здобула саме в стінах спорткомплексу ГУНП. Проте, рідні стіни – це не панацея, а не більше, ніж супутній фактор, який приносить дивіденди лише за правильної тактичної підготовки, командної згуртованості та позамежної самовіддачі кожного з гравців протягом усіх 40-ка хвилин. Саме ці аргументи і мав викласти «Сокіл» на майданчику, щоб в грі 17-го туру проти «Кардиналу-Рівне» розраховувати на позитивний результат.
Стартовий удар в грі випав для гостей, але м’ячем вони володіли недовго, і на 25-й секунді Костянтин Абзалов, вийшовши сам на сам з Бакинським, спокійно переграв воротаря рівнян. Так хмельничани повели в рахунку, а Шевченко вперше показав себе в грі за дві хвилини, коли відбив ногою небезпечний удар Кожем’яки. Ще більш чудово наш воротар проявив себе на 4-й хвилині, коли нейтралізував вихід Лисенка сам на сам.
Це можна було в іграх «Сокола» бачити не раз, але і цього разу надалі гра йшла фактично без моментів. Тому те, що гості примудрилися зрівняти рахунок, було повною несподіванкою: на 9-й хвилині після ауту Максим Мануйленко пробив здалеку, невеличкий рикошет, і м’яч залетів у дев’ятку.
«Сокіл» не помітив цю неприємність, і за дві хвилин знову був попереду. Атаку чудовим дриблінгом розпочав Данилюк, а завершив ударом з дуги Олексій Боднар, який був першим біля м’яча, відбитого Бакинським. Програючи, «кардиналівці» трохи оживилися, і щоб внести до гри своєї команди корективи, Роман Ковальчик на 13-й хвилині взяв тайм-аут.
Після цього «Сокіл» розвернув гру в потрібне для себе русло, багато атакував, а гол стався на 18-й хвилині, коли Абзалов першим був на добиванні біля м’яча, який Бакинський відбив після удару Пєрвєєва. Отут вже тайм-аут у суддів запросив Ігор Москвичов.
Швидко пропускати після забитих м’ячів було проблемою «Сокола» в багатьох матчах, не оминула вона нас і в цій грі: варто було залишити Олександра Бондара одного на дузі, як досвідчений гравець цим скористався. Це і було останньою цікавою подією в першому таймі, який завершився на користь «Сокола» 3:2.
Другий тайм суперники почали обережно, не бажаючи помилятися. Втім, футзал не та гра, в якій можна не помилятися, і на 27-й хвилині хмельничани дозволили Басичу пробити по воротам з-меж штрафної – Шевченку допомогла поперечина. Ближче до середини тайму м’ячем більше володіли гості, хоча це і не завадило Олексію Боднару на 31-й хвилині опинитися на ударній позиції – «кардиналівців» врятував Бакинський.
За обережної гри «Сокіл» дочекався свого шансу на 37-й хвилині, коли Андрій Хамдамов першим був на добиванні і зробив рахунок 4:2. Тайм-аут від Ігоря Москвичова був природнім, як і подальша гра рівнян з п’ятим польовим гравцем. «Сокіл» в захисті грав дуже уважно і до цього ще й зміг напружити у суперника ситуацію з фолами, яких в нього на 39-й хвилині стало п’ять. За 25 секунд до сирени неузгодженістю нашого захисту скористався В’ячеслав Кожем’яка, але цей гол був для гостей слабкою втіхою.
4:3 – «Сокіл» здобув дуже важливу для себе перемогу, але боротьба з конкурентами за місце в плей-офф триває.
Прес-служба СК «Сокіл»
