Липень місяць був одним з найспекотніших в Україні за останні роки, те ж саме можна казати і про ті трансферні події, які вже в Екстра-лізі стали фактом. Протягом другого місяця літа в нашому футзалі відбулася численна міграція гравців між футзальними клубами, яка віщує суттєвий перерозподіл сил на нашому футзальному Олімпі. А він, нагадаємо, ще й підігрівається тим, що через сезон Україна в футзальній Лізі чемпіонів буде представлена не тільки чемпіоном країни, а й срібним призером. Тому жодних сумнівів, що бажаючих потрапити до заповітної двійки буде з пів Екстра-ліги, яка наступного сезону складатиметься не менше, ніж з 12-ти клубів. Принаймні на сьогодні така ситуація вимальовується.
Що ж такого гарячого та спекотного було в трансферний липень, в інформаційних джерелах клубів Екстраліги про це про мірі офіційного оформлення переходів повідомлялося. Але це не заважає нам всю ту інформацію просумувати, систематизувати та зробити її аналіз. Розпочнемо з того, що найближче хмельницьким вболівальникам – зі змін в «Соколі».
«Сокіл»
Оцінка трансферної роботи – зі знаком плюс
Влітку наша команда не оголошувала про якісь ротації в складі, і на це були причини. По-перше, ще в травні офіційний сайт «Сокола» повідомив, що наша команда відпустила у вільне плавання Олександра Органа та Андрія Богославського. Причини цього озвучив в своєму інтерв’ю Роман Ковальчик, який зазначив, що обидва «хороші гравці, але в силу різних причин вони не змогли себе в «Соколі» реалізувати. В них просто не склалося – в футболі таке буває». Відхід двох гравців компенсувало підписання довгострокових контрактів з Назаром Першиним та Нікітою Чорним.
16-тирічний Назар Першин – безумовно один з найталановитіших футзалістів свого віку, але талановита дитина далеко не завжди стає сильним гравцем серед дорослих. Для розкриття і розвитку таланту потрібно створити умови, а оскільки футзал це командний вид спорту, то потрібно й середовище, щоб юнак розкривався і прогресував. В минулому сезоні Назар провів чимало ігор за «Сокіл-2» в Преміумлізі Хмельницького, де треба було нарощувати свої скіли в протистоянні зі зрілими та віковими чоловіками. Все йшло потрібним чином, тому і не дивно, що в Юнацькій Екстралізі Назар був на видноті і серед кращих. Важливим випробуванням для Назара стали його періодичні залучення до тренувань з першою командою, в яких він показав, що такий крок стосовно нього зроблений недарма. До того ж, пригадаємо, що Назар дуже гідно відіграв одну гру в Екстра-лізі, це було проти «in.IT». Те, що саме проти цієї команди відбувся його дебют, склалося випадково, але львівські «айтішники» були відповідним суперником, щоб Назара перевірити в повному обсязі. Безумовно, що Першину до гравця, спроможного вирішувати завдання, ще далеко і працювати та працювати, але, цитуючи Романа Ковальчика, «потенціал в нього набагато більший», ніж в тих гравців, які пішли з команди.
Характеристика про «потенціал» стосується і Нікіти Чорного, який на аматорському рівні грав за команду «Helpix», в складі якої ставав переможцем Відкритого чемпіонату Хмельницького, Кубку Преміумліги та бронзовим призером чемпіонату України серед команд Другої ліги. Протягом року тренерський штаб «Сокола» вів Нікіту, уважно спостерігаючи за його грою, поки не був зроблений висновок про те, що він готовий, щоб зробити кроки в подальшому своєму удосконаленні.
Попри те, що «Сокіл» влітку так і не оголосив про інші свої нові придбання, говорити, що в нашій команді не робилися кроки по залученню гравців ще, не доводиться. Стрижнем трансферної політики «Сокола» є те, щоб гравець міг вписатися в філософію гри клубу, мав бажання рухатися вперед з командою в довгостроковій перспективі. Тобто, умовні Петро Шотурма чи Артем Фаренюк навіть не розглядалися, попри всі їхні очевидні гідності. Гравці потрібного плану на прицілі у Романа Ковальчика були, але до конкретики так і не дійшло – хтось не бажав зриватися вже з насидженого місця, когось налякала вимога «Сокола» підписання довготривалого контракту. В цьому немає нічого неприроднього – кожна людина по-своєму вибудовує своє життя. А трансфер гравця – це завжди складна річ, до якої треба підходити виважено, адже ризик промахнутися з ним набагато вищий, ніж з тим, щоб влучити.
Рухаємося далі по Екстра-лізі, і є пропозиція йти по ній від тиші до гучного, тобто від тих клубів, що були в трансферний липень пасивними, до тих, які, відверто скажемо, розірвали інформаційний простір.
«ХІТ»
Оцінка трансферної роботи – без оцінки
Цього сезону команда Олега Лук’яненка вдруге поспіль гратиме в Лізі чемпіонів, і напевне бажаючих долучитися до складу чемпіонів України є чимало. Втім, виявилося, що сам клуб когось залучати до своїх дав особливого бажання і немає. Натомість керівництво клубу з легкістю, при наявності діючого контракту, відпустило з команди Олександра Ліфера, який непогано показав себе минулого сезону, коли перебував в оренді в «SkyUp Futsal».
Минулорічна Ліга чемпіонів показала невеличке проблемне місце «ХІТа». Воно ніяк не позначилося на виступі команди, але це не означає, що можна буде проскочити в новому сезоні. Проблема – це відсутність третього воротаря. З воротарем в грі, як і з польовим гравцем, може статися все що завгодно. Та навіть як і з будь-якою людиною, яка може просто захворіти. В спорті це ще й буває в незручний момент. Минулого сезону «ХІТ» підстрахувався внесенням до заявки на Лігу чемпіонів воротаря з аматорського чемпіонату Києва. Цього ж літа його трансферною мішенню став голкіпер МСК «Харків» Андрій Остріков. Він десь вписується в гру «ХІТа», якій притаманні постійні підключення воротарів, а Остріков встиг показати, що він полюбляє підключатися до атак. Інша справа, що харківська команда від цього неодноразово наплакалася, але то витрати зростання. Щодо трансферу Острікова, то тут на перешкоді може стати наявність у Андрія діючого контракту з МСК «Харків». Тобто, за нього потрібно заплатити гроші, а в нашому футзалі таке робити не люблять. Це можна було б робити за гравця, який буде залізно грати, але за такого, що буде залізно сидіти на лаві, ніхто робити не буде.
МСК «Харків»
Оцінка трансферної роботи – без оцінки
Структура МСК «Харків» це не тільки футзальна команда Екстраліги. Минулого сезону в Першій та Другій лігах грав МСК «Харків-2», є в клубі ще й команда, яка орієнтована на футбол. Завданням Станіслава Гончаренка було відібрати з величезної кількості гравців півтора десятка, які б могли гідно представляти Місто Нескорених в чемпіонаті України. Той варіант МСК «Харків», який був минулого сезону, в окремих іграх показав свою боєздатність, але тільки в окремих. Загалом же було очевидним, що це ще сира команда, як і окремі гравці, які тільки за два-три роки зможуть показати себе претендентами на високі місця.
Втім, влітку вилізла проблема, що велика кількість гравців з можливою перспективою особливо і не прагне чогось чекати, а готова повестися на першу ліпшу пропозицію з інших боків. Харківський футзал відмий своєю міцною школою, от і понеслися гравцям МСК «Харків» пропозиції на розрив. Едуарда Нагорного, Давида Калашника та Миколу Хомяка (в нього була орендна угода) зазивають до дніпровського «Athletic Futsal». Вадима Корженка, Дмитра Топчія та Владислава Поволоцького не проти бачити в «Сухій Балці» колишній головний тренер МСК «Харків» Денис Овсянніков. Окрім того, киянин Ігор Малюк не бачить себе гравцем команди з нерідного йому Харкова – вдома в київському аматорському футзалі все ж таки краще. А Вадима Журавля вже можна побачити на хмельницьких майданчиках, де він грає за «URBAN». Це все вже зі згадуваними пропозиціями Андрію Острікову від «ХІТа» та від ще одного клубу, про який буде далі.
Але є одне але. У всіх гравців діячі контракти, тому або за тебе мусять заплатити відступні, або ти сам мусиш викупити свій контракт.
«Кардинал-Рівне»
Оцінка трансферної роботи – зі знаком мінус
Скупі трансферні новини поки що з міста Рівне. Президент клубу Володимир Валявка та тепер вже повноцінний головний тренер команди Євген Ланко виступили з цікавими інтерв’ю, з яких можна дізнатися, що «Кардинал» «шукає гравців, які дійсно змогли б його підсилити», навіть існує «шортлист із гравців, яких хочуть бачити в команді. У цьому списку п’ять-шість гравців. Цікавлять, зокрема, лівоногі універсали». Більше ніякої конкретики, а фактом, що відбувся, в «Кардиналі» став відхід Максима Малиновського, який подався до «Aurora Team».
З розвитку рівненського клубу відомо, що основну ставку він завжди робив на вихованців місцевого футзалу, тому надалі трансферні новини варто очікувати саме з того боку.
«in.IT»
Оцінка трансферної роботи – зі знаком мінус
Якщо «ХІТ» та «Кардинал» залишили по одному гравцю, то стосовно львівського «айтішного» клубу можна зараз казати про відхід одразу чотирьох гравців, і про трьох ми дізналися ще до завершення минулого чемпіонату. Висновок про те, що клуб взяв курс на омолодження, можна було б зробити з того, що в «in.IT» більше не гратимуть Сергій Коваль, Віталій Багряк та Павло Стегніцький. Але зовсім нещодавно стало відомим, що з «in.IT» пішов ще й Ростислав Гуль, то тепер виникають взагалі сумніви щодо того, яким курсом йде цей клуб.
Пригадаємо, що за рік з «in.IT» до «Енергії» перемістилися воротарі Роман Кітор та Володимир Кардаш, і от тепер в тому ж напрямку перейшов Ростислав Гуль. Президент «in.IT» Андрій Задорожний в своєму інтерв’ю зазначив, що його команда в новому сезоні «планує продовжити боротьбу за плей-офф Екстраліги». Це в принципі команда робила і попередні два роки, але чи можна очікувати на результат, коли «in.IT» стає ледь не перевалочною базою львівських гравців до «Енергії»? Питання риторичне, і якщо за «айтішників» і надалі гравці будуть грати з думкою, щоб ледь засвітитися і перебратися до «Енергії», то таким чином боротися за плей-офф можна до безкінечності.
«Енергія»
Оцінка трансферної роботи – зі знаком мінус
Якими б логічними мали бути трансферні рухи клубу, який зупинився в кроці від найвищої сходинки п’єдесталу? Ну напевне максимальне збереження складу плюс точкове підсилення гравцями, які одразу ж допоможуть давати результат. Як показав липень, це не про срібного призера минулорічного чемпіонату – «Енергія» не змогла домовитися про продовження співпраці одразу з чотирма гравцями! Три з них це універсали – Мар’ян Пелех, Олег Легендзевич та Ігор Марциняк. На двох останніх, як виявилося, вже давнесенько поклала око «Aurora Team», і як тільки сезон добіг завершення, Олег та Ігор вирушили зі Львова до Києва. З Мар’яном же «енергетикам» не вдалося домовитися про продовження співпраці, і він отримав від клубу вільну.
От хто став неочікуваною втратою «Енергії», так це воротар Назарій Войтович, який зробив вагомий внесок в срібло хоча б тим, що блискуче відіграв чвертьфінальну серію проти «Сокола». В команді Валерія Легчанова було три воротарі. Один віковий – Володимир Кардаш, про його сильні сторони говорити зайве. Один молодий – це Роман Кітор, і про його сильні сторони говорити ще зарано. Був голкіпер середнього віку – Назарій Войтович, який фактично і був першим номером, бо відіграв переважну більшість ігор протягом сезону. І от несподіванка – Назарій Войтович став гравцем «Сухої Балки». Команда з Жовтих Вод планує спробувати себе в Екстралізі, і Назарій Войтович має забезпечити «Сухій Балці» спокій за позицію на останньому рубежі.
Відхід чотирьох гравців у львівському клубі компенсували приходом п’ятьох. Брати Грицини, які в своїй кар’єрі з одного клубу в інший переходили принципово тільки разом, залишилися вірними собі. Хоча і кажуть, що в одну воду неможливо увійти двічі, але полишивши після чотирьох років перебування «Енергію» у 2017-му році, Микола та Михайло у 2024-му році знову гратимуть за львівський клуб.
Якщо в «Енергії» вважають, що 35-тирічний Микола та майже 33-хрічний Михайло допоможуть команді зробити крок вперед, то й на здоров’я, але «енергетиками» стали і ще три гравці. Всі вони 2005 року народження, тобто це гравці на перспективу, в тому числі, і найвідоміший з них Ростислав Гуль, який минулого сезону, граючи за «in.IT», забив три м’ячі. За чимало проведених ігор Ростислав вже встиг скласти про себе певне враження, а от що з себе представляють ще два новачки «Енергії», універсал Владислав-Степан Козак та голкіпер Святослав Дубик, про це в курсі поки що тільки люди, які глибоко розбираються у львівському аматорському футзалі. Можливо, цих гравців ми побачимо вже на передсезонних турнірах, тоді можна буде говорити конкретніше.
Як бачимо, на цей час «Енергія» має теж трьох воротарів – вікового Володимира Кардаша та двох необстріляних молодих – Романа Кітора та Святослава Дубика. Вочевидь, це проблемна позиція, яку у Львові намагаються закрити запрошенням… Андрія Острікова. Але знову ж та проблема – в нього контракт, за гравця треба платити, або якось конкретно домовлятися з МСК «Харків» в інший спосіб.
В нашому дописі прийшов час перейти до команд, які не гаяли трансферний час, шукали підсилення та підписували нових гравців, а також до однієї відомої команди, в якій відбувся відчутний кадровий струс.
«SkyUp Futsal»
Оцінка трансферної роботи – зі знаком плюс
Команда Тараса Шпички, як той літак, не стала затримуватися на злітній смузі, а майже одразу після програшу «бронзової» серії плей-офф стала працювати на наступний сезон. Першим новачком команди став Валерій Гайван, колишній «рятувальник», особистість в футбольно-футзальних колах відома через своє перебування в Академії ФК «Шахтар». Але особистістю безпосередньо в футзалі Валерій так і не став. Був в нього нетривалий час перебування в «ХІТі», і в цьому клубі не пішло. На провідних ролях Гайван був в «Рятувальнику», але тягнути поодинці команду йому було не по силах. Перехід до «SkyUp Futsal» – це ще одна спроба гравця довести, що він може бути класним футзалістом, а час покаже чи це так.
За кілька днів «SkyUp Futsal» оприлюднив інформацію, що в команді не буде Володимира Удовиченка та Андрія Ардашнікова, що означало, що буде пошук і нового воротаря, і нових гравців. По кваліфікованому воротарю вакансія так і залишається відкритою, а новачками «авіаторів» стали Максим Літвінов та Олександр Ліфер. Останній грав в команді Тараса Шпички пів минулого сезону, але перебував в оренді, тепер його контракт повністю належить «SkyUp Futsal».
Останні трансферні новини з клубу – це відхід Микити Тищенка та Бруно Сантоса. Микита не був в команді серед провідних, бразилець же, якщо б відкинути його неврівноваженість в поведінці на майданчику, то зміг запам’ятатися. Але бразильський гравець, і мова не про Бруно Сантоса, на якого можна розраховувати в довгій перспективі, це в футзалі рідкість. Бразильці як перекати поле, для них пограти рік тут, а далі в новому місці – це норма. Тому ніяких здивувань.
«SkyUp Futsal» ще минулого року довів, що може здивувати своїми трансферами, тому варто очікувати прихід ще когось. Загалом трансферна кампанія проведена на підсилення, але дивимося на статистику минулого сезону, три кращих голеадора команди це Роман Бакум, Микита Тменов та Юрій Щериця, і молодшими в новому сезоні вони не стануть.
«Aurora Team»
Оцінка трансферної роботи – зі знаком плюс
Де тільки можна було чути минулого сезону про амбітні цілі «Aurora Team», але вони викликали лише легку посмішку. Адже новачок Екстраліги не був готовим до підкорення вершин ані ментально, ані кадрово. Яку ти посереднім гравцям велику зарплатню не дай, вони від цього вправнішими не стануть. Це про універсалів, а щодо воротарів, то вони у «Aurora Team» стільки напривозили, що розраховувати на чемпіонство було й поготів. Плей-офф це наочно і показав.
Схоже, що в київській команді зрозуміли свої прорахунки і влітку потужно запрацювали на трансферному ринку. Максим Малиновський, Ігор Марциняк, Олег Легендзевич, Станіслав Моспан – всім цим гравцям були зроблені пропозиції, від яких вони і не думали відмовлятися. Щоправда, по цих гравцям не зовсім зрозуміла системність, з якою їх запрошували, але це вже тренерські справи. А от про кого можна казати, що в «Aurora Team» влучили в десятку, так це з запрошенням голкіпера Юрія Савенка. Попри те, що у нього з «Ураганом» був діючий контракт, в «Aurora Team» знайшли відповідні інструменти в необхідній кількості, які дозволили подолати таку перешкоду.
Так, щоб команда тільки запрошувала гравців, бути не може, от і в «Aurora Team» знайшлися такі виконавці, яким було вказано на двері, або з якими по якихось питаннях не знайшли консенсусу. Саме таке сталося з Максимом Літвіновим, а щодо воротаря Дмитра Бутова та універсала Олександра Дичука, то обидва просто програли конкуренцію своїм колегам на майданчику.
По «Aurora Team» така ж ситуація, як і зі «SkyUp Futsal» – очікувати, що в команді Євгена Задорожного з’являться нові гравці, цілком ймовірно, адже не всі якісні гравці, які зараз вільні, знайшли собі нові команди.
«Ураган»
Оцінка трансферної роботи – зі знаком глибокий мінус
Трансферні справи в «Урагані» ми навмисно залишили на десерт стосовно старожилів Екстраліги, бо по івано-франківській команді дійсно багато про що є поговорити. Масовий відтік гравців по-іншому як дерибаном не назвеш, бо від «Урагану» зразка сезону-23/24 залишилися хіба що сльози та спогади. Вище в нашому дописі було поодиноко про втрати франківців, зараз же їх можна узагальнити. Тож починаємо.
Юрій Савенко та Станіслав Моспан вже в «Aurora Team», брати Грицини в «Енергії», Назар Швед та Артем Фаренюк будуть разом грати в Польщі в «Eurobus». Ці шість гравців при клубах, на відміну від Ігоря Корсуна, який ще в пошуках нового клубу, бажано з більш авторитетної футзальної країни. Одразу сім провідних гравців втрата – це суттєво.
Кого ж «Урагану» вдалося зберегти, так це Тараса Левандівського, Петра Шотурму, Мар’яна Масевича, Андрія Британа, Андрія Ткачука та Іллю Терентьєва. Плюс додому з оренди повернувся Олександр Дичук. Вочевидь,що в новому чемпіонаті ми побачимо зовсім інший «Ураган», як і те, на що він буде спроможний. Зробимо одне зауваження, що від всіх цих змін в плюсі Петро Шотурма. Чому? Перейшов би він до іншого клубу, і на нього навалилася б відповідальність – давай, Петро, роби нас чемпіонами. В такому ж «Урагані» такий гравець, як Шотурма, може грати просто в своє задоволення.
До тих клубів, куди поперереходили колишні «ураганівці», жодних претензій – дербанять того, хто дозволяє себе дербанити. А чому ж такий дерибан стан можливим? Відповідь на це питання можна знайти в соціальних мережах франківського клубу. Футзальній команді дуже сильно урізали фінансування, основний потік якого переспрямований на футбольний клуб «Ревера 1908», який найближчим часом дебютує в Другій лізі і президентом якого є Олександр Бубен. Це вже як в відомому фільмі «Ділові люди» з його крилатою фразою «Болівар двох не витримає». От і доведеться футболістам їхати на Боліварі, а футзалістам плестися за ним пішки. До речі, чого вартий ФК «Ревера 1908» хмельницькі вболівальники зможуть побачити наприкінці цього тижня, коли франківська команда на першому попередньому етапі Кубку України прийматиме «Поділля».
На самому початку вже зазначалося, що в новому сезоні в Екстралізі команд буде не менше дванадцяти. Хоча в футзальних кулуарах були плітки, що бажаючих спробувати себе на вищому рівні при трьох вільних місцях четверо. Тому не можна не пройтися і по потенційних новачках Екстраліги, тим більше, що про їхніх новачків-гравців вже згадувалося.
«Суха Балка»
Про серйозність свого бажання грати в Екстралізі заявив срібний призер минулорічної Першої ліги, коли команда з Жовтих Вод повідомила про трансфер Назарія Войтовича, Дмитра Бутова, Дениса Зеленкевича та Мар’яна Пелеха. Головному тренеру команди Денису Овсяннікову вдалося закрити воротарську позицію. На майданчику в нього були гравці, на яких можна покластися, з двома ж оббитими гравцями грати буде легше.
«Athletic Futsal»
Минулорічний переможець Першої ліги поки що не виходив з трансферами в інформацій простір офіційно, але в розповіді про МСК «Харків» відзначався інтерес клубу до Едуарда Нагорного, Давида Калашника та Миколи Хомяка. Щодо головного тренера дніпрян, то не можна виключати, що ним стане Олександр Косенко, якому, як повідомляли польські футзальні видання, Українською Асоціацією футболу були поставлені умови стосовно його роботи в національній збірній паралельно з роботою в Польщі в клубі «Легія». Тому довелося робити вибір.
«Фурнітура-Експрес 24»
Буквально кілька днів тому фейсбук АФУ підтвердив, що команда з Коломиї буде грати в Екстра-лізі. Про це повідомляли і в самому клубі, коли оголосили про затвердження на посаді головного тренера Максима Павленка.
Нагадаємо, що «Фурнітура-Експрес 24» минулого сезону в своїй групі Першої ліги посіла четверте місце, а в чвертьфіналі плей-офф після домашньої нічиєї 1:1 з «Athletic Futsal» в Дніпрі програла 2:3. Цікавим було переглянути склад, яким «Фурнітура-Експрес 24» грала в Першій лізі, і треба визнати – жодного знайомого прізвища. Що ж, будемо знайомитися в новому сезоні.
«Любарт»
Зі слів знаних експертів, в Коломиї гідний для матчів Екстраліги спортивний комплекс, чимось схожий на той, в якому в Здолбунові грав «Сокіл». Чого не скажеш про ту арену, в якій минулого сезону своїх суперників приймав «Любарт». Команда з Луцьку давно вже пересиділа в Першій лізі та переросла її рівень, але відсутність спортивного майданчика, який відповідає «Правилам гри в футзал» – це серйозна проблема. Грати матчі Екстраліги на майданчику, в якому зона заміни гравців за воротами – це вже не футзал, а пародія на нього.
Керівництво «Любарту» ще в попередні роки заявляло, що грати домашні матчі Екстраліги не в Луцьку для нього неприйнятно. Якщо ж в клубі зараз дещо змінили свою точку зору на це, і головне – якщо Асоціація футзалу України готова погодитися на появу тринадцятої команди в Екстралізі, бо через непарну кількість команд доведеться переробляти вже розписаний план-календар сезону, то «Любарт» побачити на найвищому рівні було б дуже цікавим. Наразі є інформація про зацікавленість «Любарту» в деяких хмельницьких футзалістах з досвідом гри в Екстралізі, але далі розмов та пропозицій ніякою конкретикою вона не підкріплена.
**********************************************************************
Перші матчі в рамках «Кубку Нескорених» заплановані на 21 серпня. До цієї дати ще варто очікувати трансферних новин, втім, липневої спеки не очікується. Всі команди вже повертаються з відпустки, і час працювати з тими гравцями, які є в обоймі. Часу до старту нового чемпіонату нібито і багато, але він, коли ти працюєш, завжди спливає дуже стрімко і непомітно.
Анатолій ПОДВОЙСЬКИЙ
