Липа з переносами, що маємо, в тому і граємо, та «не підійду до Сокола, бо я ображений»: найцікавіше про другий тур Екстра-ліги

0
408

В п’ятницю та суботу минулого тижня відбулися матчі другого туру чемпіонату України з футзалу серед команд Екстра-ліги, і було їх аж два. А кастрованим навпіл цей тур виявився завдяки дивному рішенню Асоціації футзалу України про перенос двох матчів туру на невизначений термін. Причина співзвучна тій, про яку було в нашому дописі тижневої давнини, а саме «Матчі «Кардинал-Рівнестандарт» – «Енергія» та «CLUST» – «ХІТ» перенесено через участь гравців команд-господарів у фінальній частині юнацького Євро-2022». От з легітимності цієї кастрації і розпочнемо десятку цікавих фішок другого туру, які або були в центрі уваги, або, навпаки, пройшли повз увагу вболівальників.

Лукавство туру. Переноси двох матчів

Буквально в день першого з матчів другого туру, в якому грали «in.IT» та «Сокіл», клуби отримали Регламент чемпіонату України, тож цікаво було в ньому пошукати, чим же він регламентує переноси матчів. Про це в Регламенті є навіть ціла стаття під номером вісім, яка називається «Календар, зміни в календарі (перенесення матчів)». Перші п’ять пунктів в ній це стандартне бла-бла-бла, а про переноси таке:

6. У разі виникнення форс-мажорних обставин (військового стану, карантинних вимог), рішення щодо дати проведення матчу приймає Комітет. Календарем передбачені резервні дні по середах та/або під час пауз в календарі чемпіонату.
7. Право переносу матчу у випадках, не передбачених Регламентом, належить виключно Комітету, після проведення консультації з клубами, матч яких переноситься.
8. Не допускається перенос дати проведення матчу (за винятком випадків, передбачених п. п. 6-7 даної Статті).

Це – все, і більше в Регламенті про переноси матчів ані слова. І тепер проецируємо ці пункти Регламенту на озвучені причини переноси матчів другого туру. Де в ньому про зайнятість гравців в збірних України?!!! Якщо спробувати натягнути сову на глобус, то сюди ліпиться пункт 7, але зі слів тренера «ХІТа» Влада Лисенка, який в своєму коментарі після гри «ХІТ» – МСК «Харків» припускав, що гра з «CLUST-ом» може бути перенесена, зрозуміло, що ніхто дозволу у «ХІТа» не питав – клуб просто поставили перед фактом.

З давніх часів футзальних чемпіонатів можна пригадати, що колись дійсно було таке в Регламентах, що якщо в команді є не менше двох гравців, викликаних до збірних, вона могла просити про перенос. Гаразд, давайте приймемо це і подивимося, скільки ж гравців з команди Віталія Одегова є гравцями «Кардиналу Рівне» та «CLUST-у». Відштовхуватися будемо від сайту Української Асоціації футболу, на якому офіційно зафіксовано, в якому клубі знаходиться той або інший гравець. Так от, «кардиналівцями» є двоє – це Дмитро Дяченко та Дмитро Скибчик. Можливо, в когось виникне питання по Максиму Малиновському, але він в базі УАФ фігурує, як гравець, який отримав трансфер в Польщу.

По «CLUST-у» така ситуація: в тій же базі УАФ гравцем цього клубу з юнацької збірної є тільки один футболіст – це Ростислав Семенченко. І коли таке було, щоб через відсутність одного гравця переносилася гра? На київському «Кубку нескорених» «CLUST» виставляв по 12 гравців, так чому ж через лише одного Семенченка такий сир-бор з переносами, чи може справа взагалі не тільки в ньому?

З цього приводу є така особиста думка. П’ять новачків Екстра-ліги знаходяться зараз трохи у привілейованому стані. Влітку ніхто з них особливо не прагнув до Екстра-ліги, всіх їх наполегливо запрошували, той же «in.IT» ще перед «Кубком нескорених» бажання грати в Екстра-лізі не висловлював. Тому зараз і можна трохи пошантажувати АФУ своїми забаганками. А чому б ні, бо якщо не підете нам назустріч, ми можемо з Екстра-ліги і піти.

Якщо ж серйозно, то за неофіційною інформацією, по-перше, «CLUST» прагне відтермінувати свій дебют в Екстра-лігі через те, що планує на правах оренди залучити до своїх лав одного чи кількох гравців юнацької збірної з «Урагану», які зараз не проходять до «основи» команди Максима Павленка. По-друге, плітки йдуть про такого гравця, як Владислав Моспан. Зараз він в базі УАФ фігурує як такий, що отримав трансфер в Польщу, втім, всі в курсі про заборону виїзду чоловіків призивного віку, тож можливий варіант приєднання Моспана-молодшого до складу «CLUST-у», і київському клубу потрібен час, щоб трансфер гравця повернувся з Польщі до України. У зв’язку з переносом такий час тепер є, бо наступна гра у «CLUST-а» 24 вересня.

Ветеран(и) туру. Андрій Федюк/Олег Галамага

Просто зобов’язані розвинути тему найстаршого гравця Екстра-ліги. В другому турі в заявку «in.IT» на гру з «Соколом» були внесені 41-річний Андрій Федюк та 42-хрічний Олег Галамага. І тут виникає дилема: хто ж більше заслуговує на першість в цій номінації? З одного боку, це Олег Галамага, який старший на рік свого головного тренера, з іншого боку, Галамага на майданчик за 40 хвилин так і не вийшов, хоча на лаві запасних і перебував в ігровій формі. До того ж, є таке правило в футзалі, що якщо гравець вписаний в протокол гри, то він вважається таким, що приймав в ній участь.

Тож, в цьому випадку приймемо соломонове рішення: номінантами залишимо обох вікових гравців, а вони же нехай між собою вирішать, хто більше заслуговує на першість.

«А що, так можна?» туру. №17, але не легенда

Щоб розібратися з цією номінацією, доведеться також поринути у Регламент Екстра-ліги. В грі «in.IT» – «Сокіл» за 9.12 до фінальної сирени вперше вийшов п’ятий польовий гравець, і це був Віталій Танський. А справа в тому, що в протоколі Танський значився під номером 3, а футболка п’ятого гравця мала зі спини номер 17. Тому і питання, «а що, так можна?».

Що про форму п’ятого польового гравця в нашому Регламенті? Ситуація регламентується Статтею 22 «Вимоги до ігрового екіпірування футболістів», в якій в пункті 8 зазначено:
Форма гравця, який міняє воротаря повинна співпадати по кольору та дизайну з футболкою воротаря. Не допускається порушення цілісності футболки гравця, який міняє воротаря, тобто, виключаються різноманітні вирізи для забезпечення наявності прізвища та номера даного гравця. Допускається відсутність на футболці гравця, який міняє воротаря, номера та прізвища, якщо він має номер на ігрових шортах, під яким його прізвище занесене до рапорту арбітра.

До відсутності номера на футболці п’ятого польового гравця ми вже звикли з минулого сезону, але щоб номер гравця в заявці відрізнявся від номера, під яким він реально грає – це вже ноу-хау, яке чомусь залишилося поза увагою арбітрів, до речі, в грі «in.IT» не тільки з «Соколом», але і в першому турі з «Ураганом».

В цій же номінації лайфхак від автора цих рядків. В Регламенті Екстра-ліги немає жодного слова про те, що номер гравця на футболці має співпадати з номером, який в нього є на шортах. Тож, адміністратори команд, маєте можливість використовувати всі залишки екіпірування, яке у вас є в засіках. А якщо в суддів чи делегата матчу будуть заперечення з приводу різних номерів у ваших гравців на футболках і шортах, маєте законодавче право відправити їх за адресою «руського корабля», бо що не заборонено, то є дозволеним.

Сейв туру. Андрій Хамдамов

Зазвичай воротарі є учасниками подібної номінації, але відійдемо цього разу від традиційного, і перемогу віддамо гравцеві «Сокола» Андрію Хамдамову. Саме він за 1.07 до фінальної сирени мужньо кинувся під потужний удар з лівої Сергія Коваля (а як він вміє бити зі своєї улюбленої ноги, всім відомо) метрів з семи, і врятував хмельничан від неминучого голу, бо навряд чи воротар Сергій Шевченко встиг би зреагувати на цей удар. Капітану «Сокола», який пластався на майданчику, м’яч влучив у голову, йому кілька хвилин надавали допомогу і лікар «Сокола», і черговий лікар, присутність якого обов’язкова на грі від приймаючої сторони.

Важливість цього сейва ще була і такою, що після нього, за 67 секунд до завершення гри, гравці команди «in.IT» фактично змирилися з долею, і більше ніж за хвилину так більше нічого і не створили біля воріт хмельницької команди.

Гол туру. Павло Чабанов

Як же без воротарів у фішках туру? Та без них ніяк, і перемогу в номінації «гол туру» віддамо воротареві МСК «Харків» Павлу Чабанову. Загалом в двох іграх другого туру були забиті вісім м’ячів, і один з них, у виконанні гравця «Сокола» Костянтина Абзалова, був дуже ефектним – злету після закидання з кутової позначки. Втім, такі голи вже перестали бути рідкістю в футзалі, а те, що зробив Чабанов в грі проти «Черкасиобленерго», це реально буває навіть не кожного року.

На 17-й хвилині першого тайму Павло підключився до атаки своєї команди, і коли вона вже, здавалося, захлинулася, воротар в штрафному майданчику «енергетиків» в боротьбі з трьома захисниками повернув собі м’яч, потім встиг розвернутися, а далі ногою закинув м’яч над воротарем «Черкасиобленерго» до сітки. Цей гол з огляду течії поєдинку важко переоцінити: до нього харків’яни багато володіли м’ячем, мали ігрову перевагу, яку ніяк не могли втілити в забитий м’яч. І тут таке доречне і ефективне підключення Павла Чабанова, яке дозволило команді Дениса Овсяннікова контролювати ситуацію на майданчику та грати по рахунку.

«Сухар» туру. Сергій Шевченко

Тільки одна команда в двох матчах з чотирьох залишила свої ворота в недоторканості – це «Сокіл», і «сухар» туру дістається Сергію Шевченку. Наш воротар протягом гри загалом не мав багато роботи, але коли ж вона виникала, діяв бездоганно. Особливо це стосується передостанньої хвилини гри, коли Сергій неймовірним чином спочатку зреагував на удар головою впритул від Юрія Когута, а потім і на добивання Володимира Гриника.

Волейбол туру. Гра рукою Олександра Раковського

Дуже ефектним був на 37-й хвилині гри «Черкасиобленерго» – МСК «Харків» сейв гравця «енергетиків» Олександра Раковського, який рукою з-під поперечини відбив м’яч після удару Дениса Овсяннікова. Але проблема в тому, що Раковський польовий гравець, а не воротар, тому в арбітрів не було іншого вибору, як виносити подвійне покарання – це пряма червона карта Олександру і призначення пенальті.

Дубль туру. Тарас Рибак

Лише один гравець в зіграних матчах другого туру відзначився двома забитими м’ячами – це капітан МСК «Харків» Тарас Рибак. Спочатку він реалізував той самий пенальті, який був призначений за гру рукою Олександра Раковського. А ще за хвилину Рибак холоднокровно вразив порожні ворота «Черкасиобленерго» ударом майже з середини майданчика.

Обидва м’ячі Тараса були для його команди надважливими. Після забитого пенальті фактично зникла напруга в грі, і харків’яни могли почувати себе більш комфортно. Ну, а гол в порожні є третім і по факту переможним, оскільки черкащани вже за рахунку 0:4 встигли двічі вразити воротар харківської команди.

Образа туру. Тарас Абрамчук

Ідея цієї номінації виникла одразу після завершення гри «in.IT» – «Сокіл». Гравці обох команд вишикувалися на традиційне рукостискання, і гравець «in.IT» Тарас Абрамчук пристроївся одразу за капітаном своєї команди Віталієм Багряком. Однак, коли ж до Абрамчука підходили гравці «Сокола», він демонстративно прибирав руку від рукостискання.

Питання перше до Абрамчука. Хлопчику, якщо ти вирішив виказати свою особисту неповагу до гравців «Сокола», то для чого взагалі вліз в командний загал? Якщо ця витівка була продумана заздалегідь, можна було б, поки гравці «Сокола» пройшли повз твоїх одноклубників, постояти десь в стороні, а потім вже підходити, щоб потиснути руку арбітрам.

Питання друге. Чим особисто тебе образили гравці «Сокола»? Нібито ніхто тебе протягом гри не бив нишком, не показував образливих жестів. Що ж спонукало тоді на демонстративну витівку? Можливо те, що в тебе були якісь плани на преміальні, які ти планував отримати за перемогу над «Соколом» і вже спланував щось придбати, а після фінальної сирени ці плани накрилися мідним тазом? Тоді, Тарасе, вибачай, ну це, по-перше, не останній раз, а, по-друге, ображатися тут можна хіба що на себе, що ти десь недобіг і недопрацював.

Тарасе, цю твою витівку в «Соколі» помітили і запам’ятали. Тому прохання, наступного разу після матчів проти «Сокола» йди одразу до роздягальні, не напружуй ситуацію, і не підставляй своїх партнерів по команді, які мають гідність належним чином відреагувати на невтішний підсумок гри.

Фраза туру. Сергій Гупаленко: «Закрадаються в мене невиразні сумніви – потрібно нам підсилюватися»

Зрозумілим був розпач головного тренера «Черкасиобленерго» Сергія Гупаленка після поразки його команди в грі проти МСК «Харків». Підсумковий рахунок нібито гідний 2:4, але нехай він не вводить в оману, бо свої два м’ячі черкащани забили під завісу гри за рахунку 0:4, коли харків’яни були вже подумками в роздягальні.

Після гри керманич «енергетиків» з сумом визнав, що його команда грала гірше, ніж проти «Рятувальника» в першому турі, і додав якраз цю фразу «Закрадаються в мене невиразні сумніви – потрібно нам підсилюватися». Коли ж Сергія Станіславовича попросили уточнити про підсилення, він відповів, що гравці на прикметі «давно вже є і були, але поки ми не можемо з ними вирішити по фінансових питаннях».

От вам і інтрига, кого ж мав на увазі головний тренер дебютанта Екстра-ліги? З чим не можна не погодитися, що досвідчений тренер має рацію. В його розпорядженні зараз майже весь склад гравців, які ніколи не грали в Екстра-лізі, і перші дві гри показали, що підсилення конче потрібне. Зазначимо, що часу ще достатньо, адже згідно Регламенту Екстра-ліги трансферне вікно зараз відкрите, і зачиниться воно 7-го листопада.

Такі вони фішки в зіграних матчах другого туру. Базова ж дата третього туру 24 вересня, і в ньому ми також обов’язково знайдемо свої цікавинки.

А на десерт шедевральне фото, яке не має відношення до теми, але повз яке пройти – себе не поважати, і яке б можна було назвати «Опа! Юнацька збірна в півфіналі Євро!». Ним сайт Української Асоціації футболу супроводив новину про вихід юнацької збірної України до півфіналу чемпіонату Європи. Як колись сказав Мірча Луческу, ще коли був головним тренером «Шахтаря»: «Браво, федерація!».

Анатолій ПОДВОЙСЬКИЙ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ