Коли рука не фол, дебют Ростківського, повернення Гупаленка, каркас воріт за «Сокіл» та інше: найцікавіше про перший тур Екстра-ліги

0
1075

Минулими вихідними розпочався новий чемпіонат України з футзалу, в якому в Екстра-лізі дебютують одразу п’ять команд, одну з яких навіть можна назвати новою. Муніципальний спортивний клуб «Харків» – це команда, яка виникла лише влітку, і її не можна вважати правонаступником інших різних харківських клубів, які в різні роки грали в Екстра-лізі або Вищій лізі чемпіонатів України. Ще чотири дебютанти Екстра-ліги, «Черкасиобленерго», «CLUST», «in.IT» та «Рятувальник, минулого року грали в Першій лізі.

Заключна гра першого туру відбудеться у вівторок у Львові, де «in.IT» буде приймати «Ураган», тим не менше і три зіграних поєдинки дали можливість для того, щоб започаткувати нову рубрику, яка буде цього сезону на офіційному сайті «Сокола». Це акцентовані епізоди з подій зіграного туру, які або були в центрі уваги, або, навпаки, пройшли повз увагу вболівальників. Загалом матеріал такого формату не є чимось ексклюзивним, і таке практикується в футболі на різних спортивних ресурсах. Цікавих подій, які бувають в футзальному турі, за великого бажання можна підібрати необмежено, втім, ми вирішили обмежитися десятьма найбільш, на наш погляд привабливими. Тож, поїхали!

Матч туру. «Енергія» – «Сокіл»

Лише в одному з чотирьох матчів туру зустрічалися дві команди, які і минулого сезону грали в Екстра-лізі. Тому для представників інших клубів немає підстав ображатися. Заради справедливості, відмітимо, що команди Валерія Легчанова та Романа Ковальчика не продемонстрували якийсь неймовірний футзал, але на те були різні причини. Це і внутрішні кадрові проблеми, це і загалом сам факт першого туру, коли команди апріорі не можуть бути на найвищому рівні своєї готовності.

Юнак туру. Ростислав Ростківський

За 34 секунд до завершення гри «Енергія» – «Сокіл» головний тренер хмельничан Роман Ковальчик повністю змінив четвірку гравців в своїй команді, і таким чином відбувся офіційний дебют на рівні Екстра-ліги одразу трьох гравців: Максима Бернади, Ростислава Ростківського та Артура Хібовського. Всі вони 2006 року народження, але якщо Хібовському вже виповнилося 16 років, то Бернаді та Ростківському ще ні. Максим святкуватиме свій День народження вже незабаром – 9 вересня, а от Ростислав аж в грудні. Тому йому і віддається перевага в цій номінації: на момент дебюту в Екстра-лізі Ростківському виповнилося 15 років 8 місяців та 11 днів.

Ветеран туру. Поки Дмитро Бондар, конкурент – Андрій Федюк

Якщо вже ми відмічається наймолодшого гравця, то було б несправедливим не відмітити і найстаршого. Серед тих гравців, які вже виходили на майданчик в першому турі, це харків’янин Дмитро Бондар, якому 39 років виповниться за місяць в жовтні. Проте в нього є дуже небезпечний конкурент в цій номінації. Якщо 6 вересня граючий головний тренер львівського «in.IT» Андрій Федюк сам себе випустить на майданчик в грі проти «Урагану», то він і стане «ветераном туру»: станом на вівторок Андрію Михайловичу буде 41 рік 2 місяці та 3 дні.

Повернення туру. Сергій Гупаленко

Безперечний фаворит в цій номінації – головний тренер «Черкасиобленерго» Сергій Гупаленко. Після чотирьох років перебування на посаді головного тренера «Урагану» і здобуття чотирьох комплектів медалей Сергій Станіславович в 2014 році був відправлений у відставку, приводом для якої стали бронзові медалі. Їх «ураганівці» під орудою Сергія Гупаленка вибороли 30 травня 2014 року, коли виграли у «Єнакієвця» і другий матч плей-офф бронзової серії. Далі у Гупаленка були роки роботи в Білорусі та праця в Черкасах з аматорами. Тож повернення 52-хрічного тренера в Екстра-лігу відбулося через 8 років 3 місяці та 4 дні.

Фраза туру. «Наступний тур буде перенесений»

Після гри проти МСК «Харків» тренер «ХІТа» Влад Лисенко дослівно сказав наступне: «Ми плануємо набирати оберти, хоча наступний тур буде перенесений – тут всі питання до керівництва Асоціації». Правда, зі слів знаного у минулому голкіпера не зрозуміло, він мав на увазі весь другий тур чи тільки гру «ХІТа».

Асоціація, ау, ми всі щось пропустили?!!! Якщо це буде в рамках того, що ми маємо в групі «Захід», де при базовому дні 3 вересня «in.IT» з «Ураганом» зіграють 6 вересня, то це ще якось можна зрозуміти. А якщо чи всі ігри другого туру, чи хоча б окремий поєдинок того ж «ХІТа», на який в другому турі очікує дербі проти «CLUST-у», за хітовою причиною, яка вже набила оскому, «в інтересах збірної», чи за будь-якою іншою буде задвинутий куди-небудь подалі, то це все зовсім інша справа, а саме, не встиг чемпіонат ще розпочатися, а вже понеслися переноси. Почекаємо розвиток цієї теми, тим більше, що чекати залишилося всього нічого.

Прем’єра туру. Віталій Радевич

Футзал, як і футбол, для вболівальників цікавий не тільки самою грою, а насамперед забитими м’ячами. Щоб взнати, хто ж стане автором першого голу сезону-22/23, в грі «Енергії» з «Соколом» довелось чекати більше 26-ти хвилин. За цей час обидві команди не раз і не два мали можливості «розміняти» нулі на табло, втім м’яч не йшов і не летів до сітки. І лише після удару Віталія Радевича «гол – це маленьке диво» (цю фразу приписують відомому в минулому тренеру київського «Динамо» Віктору Маслову) відбулося. Тому лаври в цій номінації і віддаються гравцеві львівського клубу. До речі, Радевич і минулого сезону забивав в першому турі, коли в складі «Урагану» грав проти харківського клубу «Viva Cup».

Штанги та поперечини туру. Гра «Енергія» – «Сокіл»: чотири в першому таймі!

Всім відомий футбольний афоризм про те, що штанга – це кращий друг воротаря. Тут можна посперечатися чи друг, чи подруга, але як би там не було, влучання м’яча в каркас воріт це дійсно приємність для воротаря і великий розпач для атакуючої команди, адже «маленьке диво» було таким близьким. В стартовій грі нового чемпіонату лише тільки в першому таймі м’яч влучав в каркас воріт чотири рази, і всі чотири це були ворота «Сокола»! Втім, штанга штанзі – різниця. Іноді так буває, що штанга або поперечина – це не тільки невезіння гравця, що б’є по воротах, але і робота гравців, що захищаються. Саме це і про гру у Львові: якщо при штангах Тараса Кузя, Андрія Теряєва та Мар’яна Пелеха самі гравці можуть дорікати долі, то при влучанні у поперечину після ще одного удару Пелеха не обійшлося без заслуги гравця «Сокола» Костянтина Абзалова, який хоч на трохи, але встиг підставитися під м’яч.

Мужність туру. Хамдамов, Абзалов та Бабак відіграли всю гру майже без замін

Гра «Енергія» – «Сокіл» надала вже кілька приводів для потрапляння у нашу десятку, втім ніяк не можна обійти ще один, який в цій грі був дуже впливовим на її перебіг, але чомусь залишився поза увагою трьох інтернет-ресурсів, які дали про неї звіт. І якщо офіційний сайт «Енергії» ще можна зрозуміти – прес-служба, як правило, зосереджується на грі своєї команди, то два інші звіти таке враження, що писалися не після повного перегляду гри, а всього лише після огляду кількахвилинного хайлайту. Цікаво, що один з них в кожній своїй статті ліпить посилання, щоб йому за для якісного освітлення футзалу через «Патреон» підкинули грошенят, але при такому підході до роботи якось не виникає бажання підтримати інтернет-видання не тільки двома-трьома гривнями, а навіть і двома-трьома копійками. А мова ж про те, що в футзалу буває дуже рідко!

Перед грою з «Енергією» «Сокіл» зіткнувся з серйозними кадровими проблемами. В команді і так було кілька травмованих гравців, так ще й за день до гри захворіли два гравці, на яких у Львові розраховував Роман Ковальчик. Тому головний тренер «Сокола» і змушений був обирати ризиковану тактику, щоб левову частку гри на майданчику знаходилися досвідчені гравці. Перша п’ятірка хмельничан мала такий склад: Олексій Боднар, Андрій Хамдамов, Кирило-Ілля Бабак, Костянтин Абзалов. З них, до речі, Боднару 18 років, а він вже серед «досвідчених». Лише після п’ятої хвилини Боднар почав мінятися з Олександром Органом – ще один «досвідчений» 18-тирічний гравець. В другій половині першого тайму Хамдамов, Абзалов та Бабак таки на кілька секунд залишали майданчик, щоб невдовзі знову на нього повернутися.

В такому режимі «Сокіл» грав до того часу, коли табло відрахувало 39 хвилин 26 секунд. Після цього Роман Ковальчик випустив другого воротаря Богдана Бабенка, а разом з Органом завершували гру один 16-тирічний і два 15-тирічних вихованці ДЮСШ «Сокіл». Ще раз наголосимо, що така тактика була обрана Романом Ковальчиком не від хорошого життя, але Андрій Хамдамов, Костянтин Абзалов та Кирило-Ілля Бабак впоралися і з тими навантаженнями, які їм випали, і загалом з тими завданнями, які перед ними були в грі. За що їм і відзнака в номінації «мужність туру».

Щодо унікальності ситуації. Автору цих рядків за більш ніж 20 років роботи в футзалі довелося бачити безліч матчів. Але аналогії з грою у Львові на пам’яті спливли тільки дві. Якось в нульові роки «Єнакієвець» приїхав на заключну гру сезону, яка для нього вже нічого не вирішувала, проти «Інтеркасу», для якого на кону стояв комплект срібних медалей, маючи в заявці шість польових гравців та одного воротаря Костянтина Власенка. Оця сімка так вперлася проти команди Станіслава Гончаренка, щоб здобула нічию 3:3, причому кияни ледь відігралися. Ну, а другий випадок був з гравцем того ж «Єнакієвця» Олександром Хурсовим, який в грі Першої ліги вирішив допомогти другій команді єнакіївського клубу і відіграв за нього рівно 40 хвилин від дзвінка до дзвінка.

Фінал-апофеоз туру. Гол МСК «Харків» за дві секунди до фінальної сирени

Голи на останніх секундах гри, коли вони стають або рятівними, або переможними, приречені на те, щоб надовго залишатися в пам’яті вболівальників. Мабуть, і гол Дениса Овсяннікова, який він забив за дві секунди до фінальної сирени гри «ХІТ» – МСК «Харків», теж очікує така доля. Розв’язка цієї гри в групі «Центр» стала феєричною, для когось несподіваною, для гравців «ХІТа» взагалі шоком, але ніхто не скаже, що її підсумок є нелогічним – харків’яни на один заліковий бал награли чесно. Цей гол – той випадок, коли не варто говорити зайві слова, він яскравий приклад «Never give up».

Відкриття туру. Призначення вільного удару за гру рукою

Впевнений, чимало шанувальників футзалу, і автор цих рядків був серед них, здивувало рішення, яке прийняли арбітри Святослав Ключник та Олександр Білащенко на 19-й хвилині гри «ХІТ» – МСК «Харків», коли вони не зарахували взяття воріт киян. І головний подив був не через факт скасування голу з причини, що харків’янин Віктор Федосюк підіграв собі рукою, а те, що за гру рукою був призначений вільний удар. Гра рукою, вільний удар, а не фол – це не помилка арбітрів? Виявляється, що ні! Правила футзалу змінюються так швидко і часто, що не всі і не завжди встигають за цим слідкувати. Так само і з епізодом, про який йде мова.

Цього літа в правила футзалу були внесені зміни, як трактувати подібні епізоди. Уявіть собі, що атакуюча команда має п’ять фолів, і відбувається те, що було в київській грі. Раніше за відміною голу йшло б ще і призначення 10-тиметрового, і такі випадки дійсно бували. Але погодьтеся, що це було б не тільки подвійним покаранням (відміна голу і призначення фолу), а ще й алогічним. У випадку з Федосюком ніякого наміру навмисно зіграти рукою не було, було лише влучання у руку, яка збільшувала об’єм тіла (хоча це і не суттєво, достатньо було б лише влучання), і рука допомогла гравцеві вразити ворота. І алогічність тут – за що ще був би 10-тиметровий, якби у харків’ян було б п’ять фолів. Тому при трактуванні подібних епізодів було прийняте соломонове рішення, що гол скасовується, але призначається вільний удар. Саме таке, яке і прийняли арбітри гри «ХІТ» – МСК «Харків».

Така вона десятка цікавих фішок першого туру, нехай і без ще однієї його гри, яка відбудеться шостого вересня. Базова дата туру під номером два 10 вересня, і він обов’язково дасть нам нові цікавинки для наступної статті цієї серії.

Анатолій Подвойський

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ