Коли рідні стіни не допомагають, лише пів феєрії в Сумах на моніторах, свої ворота ближче, ніж чужі, очевидне в Рівному і неочевидне в Києві: найцікавіше про матчі 17 туру Екстра-ліги

0
490

За результатами чергового туру футзальної Екстра-ліги, матчі якого пройшли в п’ятницю та суботу, а це були ігри «другого туру третього етапу», або загалом 17-го туру, є можливість підбити підсумки триразового протистояння ще в двох парах команд в кожній з груп. Нагадаємо, чому це варто зробити. Через те, що існує лише один варіант ймовірності того, що команди з однієї групи ще зіграють між собою – це фінал плей-офф. Тож, що ми маємо в чотирьох іграх, із яких і доведеться отримувати нашу традиційну десятку фішок ігрового тижня, які або були в центрі уваги, або, навпаки, могли пройти повз увагу вболівальників.

Лише «ХІТ» після перемоги 4:3 над «CLUST-ом» зібрав 100-відсотковий доробок в трьох іграх зі своїм суперником. Крок до цього ж потрібно було зробити «Соколу», але команда Романа Ковальчика поступилися супернику, який був нижче в турнірній таблиці – поразка від «in.IT» 0:1. В протистояннях МСК «Харків» і «Черкасиобленерго» та «Кардинала-Рівнестандарт» і «Енергії» після нічиїх в сьомому турі апріорі не могло бути абсолютної переваги однієї команди, і в підсумки ми отримали реванши.

«Енергія» перемогла рівнян 3:0, це той самий рахунок, з яким «кардиналівці» виграли ще в другому турі, тож, в цьому протистоянні паритет: по перемозі і нічия, ще й різниця м’ячів 4:4. В разі рівності очок за підсумком регулярного чемпіонату у цих двох команд доведеться дивитися на різницю забитих та пропущених, але відверто, на сьогодні та «рівність» виглядає примарною. Рівність очок за підсумками «регулярки» між командами з Харкова та Черкас це взагалі із фантастики, але якби таке сталося, то «Черкасиобленерго» після перемоги 7:5 мали б перевагу над МСК «Харків». В грі другого туру зафіксовано 4:2 на користь Харкова, і у черкащан було б більше м’ячів, забитих на чужому майданчику.

«Гостинність» туру. Чотири поразки

Повз унікальність 17-го туру неможливо пройти, і тому вперше в сезоні така номінація. Хоча й кажуть, що вдома стіни допомагають, але якщо глянути на всі результати матчів, то «рідні стіни» нікому нічим абсолютно не допомогли: всі чотири команди, які були господарями майданчиків, «дружно» програли.

До абсолютного фіаско господарі майданчиків були близькими ще в дев’ятому турі, але тоді загальну картину «зіпсував» «Ураган», який не програв вдома «Кардиналу-Рівнестандарт» і задовольнився нічиєю. Ще в трьох турах баланс був таким: три перемоги гостей і одна їхня поразка. Таким же був і максимальний доробок команд-господарів в двох турах, в третьому та восьмому, і тільки в 14-му турі було краще – три перемоги та нічия, але той тур був з п’яти матчів, і в «зайвій» грі господарі зазнали поразки.

Хто там каже про допомогу рідних стін? Схоже на те, шо в нашому футзалу це правило не існує. Чи, може, це все через відсутність вболівальників?

Гра туру. МСК «Харків» – «Черкасиобленерго»

З обиранням переможця в цій номінації не було жодних вагань. От скажіть відверто, хто після перемоги тиждень тому МСК «Харків» над «ХІТом» в гостях і домашньої поразки «Черкасиобленерго» від «Рятувальника» в конторі поставив би на перемогу команди Сергія Гупаленка хоча б гривень десять? А вона її здобула, та ще й за яких обставин.

В складі харків’ян через дискваліфікацію не було Дмитра Бондара, але в попередніх всіх матчах не виглядала команда неймовірно від нього залежною. Але, з’ясувалося, що так і є, хоча на початку гри нічого не віщувало. Черкаси одразу швиденько оформили собі автогол, і за хвилину полірнули його другим пропущеним м’ячем. Ну хто тоді не подумав: все, зливай воду, чергова поразка «Черкасиобленерго»? Однак Сергій Гупаленко взяв тайм-аут, і його підопічні, принаймні, не стали сипатися далі. Якось перетерпіли, і до перерви відновили рівновагу. А от в другому таймі почалися дива, і особливо в його середині, коли харків’яни за якісь дві хвилини примудрилися пропустити тричі, при чому хіба що самі собі не забивали. Це вже був колапс, і від поразки команду Дениса Овсяннікова не врятував навіть його власний вихід в якості п’ятого польового гравця. До речі, якраз в ці хвилини і не вистачало Дмитра Бондара. Черкаси в захисті були далеко не ідеальними, але твердої руки, щоб вишукати з цього зиск, в складі МСК «Харкова» не було, а зусиль одного Овсяннікова було недостатньо, підтвердження чому його неймовірний промах на останній секунді, коли Денис замикав простріл, знаходячись практично на лінії воріт.

В грі і так було чимало цікавого, а на десерт гравці ледь не побилися (ВІДЕО). Харків’янину Юрію Сагайдачному не сподобалося, що після його чистого підкату Олександр Раковський впав на паркет: на думку гравця МСК «Харків» була симуляція. Щось він сказав, трохи штовхнув, ну, і почалося. На жаль, далі був повтор підкату Сагайдачного, і самий початок суперечок залишився поза кадром. До справжнього файту не дійшло, дуже голосно від когось лунало «Иди сюда! Сюда иди!», скоріше за все, це від Сергія Гупаленка, який намагався витягнути Чижика подалі від моменту, бо в того була вже жовта картка. Але друга жовта таки Чижика наздогнала – і вилучення, а для Сагайдачного перша жовта в грі була еквівалентна другій, і він теж в наступній грі своєї команди не зіграє. Картка в Сумах стала для Юрія четвертою в сезоні, а це дискваліфікація на одну гру.

P.S. до номінації. По цій грі довелося почути і таку думку: «Харків’яни в Києві взяли чуже, а в Сумах віддали своє». Ну, може, й так, але без таких от дивовижних ігор чемпіонат був би прісним.

Герої туру. Глядачі першого тайму «гри туру»

В цьому огляді не буде персонального «героя туру», тим більше, що перебіг ігор склався таким, що й обирати немає з кого і за що. А от колективного можна знайти.

Не з провини трансляторів гри в Сумах перегляд її першого тайму практично був неможливим. І це було прикро ще й тому, що в той час інші дві суботні гри ще не розпочалися. Схоже на те, що через відсутність світла та якісного інтернету була спроба провести стрім хоча б через мобільний інтернет. Трансляція постійно «лагала», тому була можливість поспостерігати, як на це реагують ті, хто бажав подивитися гру від самого початку. Таких, як показував лічильник, було небагато, максимум 82 людей. Поки картинка ще якось проривалася, що було більше схоже на перегляд окремих слайдів, аудиторія ще якось трималася. Навіть коли картинка зупинилася, як стоп-кадр, не втомилися на неї дивитися 51 чоловік. Згодом їх стало 31, потім 13, а абсолютний мінімум, один (!) глядач, був на 34-й хвилині трансляції. Цікаво, і хто той один? Щоправда, за кілька хвилин були у глядачів спроби повернутися, і таких зацікавлених назбиралося від 18-ти до 30-ти.

Кому дякувати, складно сказати, але, напевне, в перерві світло ввімкнули, інтернет став стабільним, і картинка до кінця гри вже була якісною. Поступово почали підтягуватися і глядачі, хоча в той час в Рівному вже стартонули «Кардинал-Рівнестандарт» та «Енергія». До того ж, неочікувані події в грі в Сумах набрали обертів, і абсолютний максимум перегляду гри в лайві лічильник зафіксував на відмітці 234 глядача.

Гол туру. Євгеній Жук

Попри те, що в Сумах МСК «Харків» та «Черкасиобленерго» на двох забили 12 м’ячів, переможець в цій номінації буде не з тієї гри. Загалом з 23-х м’ячів, які були забиті в чотирьох іграх, нібито і при достатній кількості вибір зробити було непросто. Про «Захід» взагалі не може йти мова, всього чотири голи, два з яких обрізки плюс пенальті та в порожні. А з «Центру» «голом туру» буде обраний четвертий гол «ХІТа». Окрім того, що він вийшов якісним, а з фінальною сиреною з’ясувалося, що він ще й переможний.

Цікаво, що цього голу могло б і не бути, якби за кілька секунд до нього розіграш кутового гравцями «ХІТа» не завершився потужним ударом Ігоря Чернявського в штангу. М’яч від каркасу воріт відскочив аж до середини майданчика, з чого все і почалося (ВІДЕО). Дуже своєчасно до атаки підключився голкіпер Олександр Сухов, потім він уникнув контакту з Ярославом Аксьоновим, а далі пішла передача вправо на вільного Літвінова. Максим зімітував простріл уздовж воріт, на що «клюнули» Андрій Мельник і воротар Микола Гуйван, а сам зробив діагональну передачу трохи назад на Євгенія Жука, якому розстріляти відкриті ворота було елементарно.

На те, щоб описати взяття воріт, пішло чимало часу, а в грі від підключення Сухова до того моменту, коли м’яч опинився в сітці, пройшло трохи більше трьох секунд.

Сейв туру. Андрій Мельник

Напевне, дивно бачити переможем в цій номінації не воротаря, а польового гравця. Але таке вже було в одному з перших наших оглядів, коли лауреатом став гравець «Сокола» Андрій Хамдамов. Чому зараз його послідовником став Андрій Мельник з «CLUST-у», потрібно переглянути фрагмент з київського дербі (ВІДЕО).

Варто тільки було сказати коментатору гри, що «гравці столичної команди «ХІТ» починають просідати», як вони ледь не забили п’ятий м’яч у ворота «CLUST-у». Комбінація Чернявський-Сірий-Жук завершилася передачею останнього на Літвінова. Максим рухом вправо оминув Бессалова і підсічкою пробив над плечем Гуйвана. Це був би гол, якби Мельник не встиг на лінію воріт і п’ятою не вибив м’яч, який летів на рівні плеча.

Якби не цей сейв Мельника, то тайм-аут, який невдовзі взяв головний тренер «CLUST-у» Валерій Директоренко, був би марним. За рахунку 1:4 його підопічні два м’ячі змогли відіграти, і інтрига трималась до останньої секунди. А якби рахунок змінився на 1:5, ендшпіль київського дербі точно не був би таким привабливим.

«По своїм частіше, ніж по чужим» туру. Олександр Раковський

Одразу два автоголи фіксували арбітри в матчах, які нами оглядаються. Подібне не рідкість в Екстра-лізі, і в поточному чемпіонаті це вже вчетверте, коли гравці наражаються на таку неприємність. Раніше по два автоголи були в четвертому, восьмому та дев’ятому турах, а загалом в свої гравці назабивали 13 м’ячів. Це вже певна статистика, цікаво, що є в ній свій лідер, якщо це слово буде доречним, і це гравець «Черкасиобленерго» Олександр Раковський.

Не кращим чином для черкащан розпочалася гра в Сумах, коли після прострілу харків’янина Юрія Сагайдачного Раковський, який намагався його перервати в підкати, вгатив м’яч під поперечину, а потім і сам опинився в сітці. Як події розвивалися далі, про це було в номінації «гра туру», і додамо, що ще до перерви Олександр реабілітувався за свою помилку, коли забив перший в грі м’яч і своєї команди.

Найбільше цікаве, що цей автогол для Раковського вже третій (!) в сезоні, і раніше він «відзначився» в іграх з «CLUST-ом» і… знову ж таки з МСК «Харків». А щодо до голів у потрібні ворота, то їх на рахунку у Олександра менше, ніж у свої – всього два, перший був ще 22 жовтня минулого року в переможній грі черкащан з «Рятувальником» 3:2.

Пенальті туру. Дві «точки» – рекорд сезону

Тиждень тому в нашому огляді відмічалося, що в 16-му турі гравці отримали найменшу кількість попереджень – всього п’ять. Зараз же про нове «досягнення» вже зі знаком мінус: вперше в сезоні в одному турі одразу два гравці побачили перед собою червону картку.

Про червону Даніїла Чижика, яка стала наслідком двох жовтих, було в нашій другій номінації. Друга ж червона була прямою (ВІДЕО). На 36-й хвилині гри «Кардинал-Рівнестандарт» – «Енергія» гості дотепно вийшли з-під пресингу, Радевич зробив передачу на Кузя, той на Цілика, якому відзначитися завадила рука Михайла Волянюка, відставлена приблизно на 45 градусів від тіла.

Зрозуміло, що треба «топити» за своїх, але ж є якась межа. Які ще можуть бути сумніви стосовно залізобетонного пенальті і червоної картки?! В чому там, на думку коментатора гри, «непростота» епізоду і де «природнє положення» руки? Як момент можна трактувати по-іншому, ніж його трактували арбітри? Коли біле є білим, а тобі намагаються натякати, що «не все так однозначно», то це ріже вуха.

Дисципліна туру. Мар’ян Пелех і пенальті

Ретельний перегляд відео з пенальті у ворота «Кардиналу-Рівнестандарт» дав підстави для цієї номінації. Після того, як Волянюку була показана червона картка, видно, як м’яч на точку встановив Андрій Цілик і почав готуватися пробити шестиметровий. Навіть гетри підтягнув та підошви кросівок протер, щоб не було слизько. Але Віталій Радевич та Тарас Кузь починають йому щось показувати в напрямку лави запасних «Енергії», і Цілик туди і прямує, а Радевич когось з неї запрошує. Це виявився Мар’ян Пелех, який за рахунку 0:1 і реалізував дуже важливий з точки зору перебігу подій на майданчику пенальті. Чому ж сталася заміна?

Перша думка була – чи може у Пелеха день народження? Виявилося, ні. Так, скоро буде – 13 лютого, а 28 січня – ні, і нібито подарунки робити зарано. Потім пригадалося, що раніше в сезоні у «Енергії» вже був один пенальті, в грі з «Соколом», і Пелех його реалізував. Тоді в зміні Цілика на Пелеха є логіка, і, напевне, це, скоріш за все, тренерське рішення Валерія Легчанова, який відповідальність за епізод взяв на себе. І виявився правим.

Фраза туру. Владислав Лисенко: «Людина забиває гол рукою, судді цього не бачать»

За що не можна не подякувати трансляторам гри в Рівному, так це за якісні повтори, завдяки яким всім, хто був біля екранів моніторів, з рукою Михайла Волянюка все було очевидним. А от про трансляцію київського дербі цього не скажеш, і ані погодитися з тренером «ХІТа» Владиславом Лисенком, ані заперечити неможливо. А сказав він наступне:

– Пропустили гол, коли вони грали вп’ятьох. Людина забиває гол рукою, судді цього не бачать, хоча це було видно з лави запасних…. Оцей гол, я рахую, що це дуже груба помилка арбітра.

До Вашої уваги ВІДЕО, Вам і робити висновок, чи легітимний гол забив Максим Чеберяк.

Гольова тиша туру. «Сокіл» не забиває в двох іграх поспіль

В грі з «in.IT» «Сокіл» так і не зміг вразити ворота суперника, і це у нашої команди друга безгольова гра поспіль. Тож, з урахуванням того, що Кирило-Ілля Бабак забив «Рятувальнику» на 38-й хвилині гри, гольова тиша хмельничан складає 82 хвилини.

Це не є рекордними показником поточного чемпіонату. В сьомому та восьмому турах «in.IT» залишав майданчик без голів після ігор з «Соколом» та «Кардиналом-Рівнестандарт», і з урахуванням тих хвилин, які були зіграні до та після цих ігор, гольова засуха «айтішників» склала 116 хвилин. Тут враховане і те, що гра «in.IT» з рівнянами тривала фактично не 40, а 35 хвилин, і була завершена достроково після тривалої повітряної тривоги.

Ця номінація дала привід оглянути те, а як загалом у команд Екстра-ліги виглядає ситуація з іграми без забитих м’ячів. Найбільше майданчик залишав ні з чим «in.IT» – 5 разів. По чотири таких гри у «Сокола», «Рятувальника» та «Черкасиобленерго». Двічі так і не вдалося забити «Енергії» та «Кардиналу-Рівнестандарт» і одного разу МСК «Харків». Тож, загалом випадків, коли команди залишали майданчик без голу, було 22, а самих ігор 21 – це через те, що була гра, коли «Черкасиобленерго» та «Кардинал-Рівнестандарт» зіграли 0:0. Таким чином, в Екстра-лізі залишаються тільки три команди, які забивали у всіх своїх іграх – це «Ураган», «ХІТ» та «CLUST».

Бонус. І знову квіз

В якості вікторини пропонуємо епізод з гри «Сокіл» – «in.IT», який стався на шостій хвилині (ВІДЕО). Далі процитуємо фрагмент звіту про гру з нашого сайту: «… після передачі Андрія Хамдамова Костянтин Абзалов отримав м’яч у вільній зоні, Володимир Кардаш вибіг далеко за межи майданчика, але наш гравець встиг прокинути м’яч і після контакту з воротарем «in.IT» опинився на паркеті».

А тепер, увага, питання: «Що сталося в цьому епізоді»? Варіанти для відповіді у нашому квізі будуть такі:

– фол з боку Кардаша
– фол з боку Кардаша і жовта картка воротарю «in.IT»
– нічого не було, а Абзалов, тримаючись за ногу, симулював
– по трансляції та повторам нічого не зрозуміло, а оцінку епізоду нехай дасть спостерігач арбітражу Олександр Король, який сидів якраз з протилежного боку біля майданчику, і йому було видніше.

До речі, при перегляді цього відео пригадався чимось схожий момент в штрафному майданчику з півфінального матчу Кубку світу Аргентина – Хорватія. Навряд чи у вболівальників спорту він вже стерся з пам’яті – це історія, як і ті рішення, які приймають в цих історичних матчах арбітри найвищої кваліфікації. А там воротар Домінік Лівакович, між іншим, взагалі не рухався в напрямку Хуліана Альвареса.

Анатолій ПОДВОЙСЬКИЙ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ