Наче майстровитий стаєр минулими вихідними стартувала футзальна Екстра-ліга. В неї і натяку не було на те, що вона збирається «рвонути на 10 тисяч як на 500», а так собі, поволі, розпочала свою довгу марафонську дистанцію, щоб надалі вже по ній з командами можна було визначитися, хто заздалегідь забезпечить собі місце в плей-офф, а хто буде за нього боротися впритул до клітин на фінішній прямій.
Один з фаворитів чемпіонату не став відсиджуватися за спинами пелотону, а одразу позначив, що бовкатися поруч з усіма не по чину – нехай йому в спину дивляться. Це про перемогу в першому турі чемпіонату України київського «ХІТа» над МСК «Харків» 5:1 з найбільшою різницею, що виводить діючого чемпіона України на перше місце в умовній турнірній таблиці. Ще одна перемога в турі була у Львові, де «Ураган» залишив ні з чим своїх «заклятих» друзів з «Енергії» – 3:1.
Ще в двох іграх сильніших не було по рахунку, і це надає можливість кожному з чотирьох їхніх учасників думати, що от по грі вони заслуговували на перемогу. Цікаво, що в обох них простежується аналогія в сценарії. В Сумах господар майданчику «Рятувальник» був попереду в рахунку, але «in.IT» відігрався, а оскільки підопічні Ігоря Салівона вигравали лише раз, то і рахунок 1:1. В Хмельницькому ж «Сокіл» двічі демонстрував, що налаштований забирати три очки, але ще по минулому сезону можна було побачити, що двох забитих м’ячів підопічним Романа Ковальчика для звитяг, як правило, не вистачає, бо суперники знаходять можливості, щоб відповісти. Так сталося і в грі проти «SkyUp Futsal», нічия 2:2.
Якщо глянути на нічийні результати під іншим кутом, то можна знайти позитив для всього цього квартету. Він не однаковий, але є. «Сокіл» та «in.IT» минулоріч свої стартові матчі чемпіонату попрогравали. При чому, хмельничани розпочали з поразки і два роки тому. А тепер після першої ж гри вже є заліковий бал. Львівські «айтішники» рік тому взагалі свої перші очки вистраждали аж в 12-му турі в своїй десятій грі. Змушені ще раз повторити речення, як було от-от – «а тепер після першої ж гри вже є заліковий бал». Для «SkyUp Futsal» не програти в своїй дебютній грі в Екстра-лізі – це пам’ятка для всієї історії клубу. Хтось заперечить, що «Рятувальник» рік тому виграв в першій грі чемпіонату, а зараз ні, то в чому ж тоді його позитив. А він такий: в сезоні-22/23 «Рятувальник» домашню гру «in.IT» програв 2:5, минулої ж п’ятниці пішов з майданчика з одним набраним очком, це і є позитивний рух.
Ну, а нам після цього прев’ю, яке робиться навмисно, що читачі могли пригадати результати туру, час рухатися до справи, а саме до визначення нашої традиційної десятки фішок в зіграних матчах, які або були в центрі уваги, або, навпаки, могли пройти повз увагу вболівальників.
Гра туру. «Енергія» – «Ураган»
Коли в турі стоїть гра «Енергія» – «Ураган», то напередодні конкурентів у цього поєдинку, щоб стати «цвяхом» туру, не може бути апріорі. Після ж гри буває по-різному. Ми вже посилалися на минулий сезон, та й надалі найближчим часом від аналогій з ним нікуди не подітися, і в ньому «класичні енергетичні» були тричі, але дві гри через переноси відбулися не в визначені терміни, разом з іншими іграми, і тому порівнювати їх просто не було з чим. А у третього їхнього побачення знайшовся конкурент, гра команд Максима Павленка і Валерія Легчанова не стала «грою туру», і на те були вагомі аргументи.
В першому ж турі сезону-23/24 ніяких неймовірностей в інших іграх не сталося, тому гра у Львові лауреат по праву. Вона дійсно приваблювала: польові гравці рівнем своєї гри в захисті потурбувалися про те, щоб Юрій Савенко та Андрій Пітуля без роботи не дрімали. Це завдяки їм рахунок на новенькому табло «Боско Арени» до 39-ї хвилини гри був всього 1:1, хоча по справедливості мав би бути 4:4 або 5:5. І коли вже промайнули думки «ну так, по такій грі нічия – закономірний результат», «Ураган» забив другий гол, а згодом і третій. Це не відміняє того, що гра була нічийною, але в футболі і футзалі прикладів, коли за нічийної гри одна з команд йде з поля чи майданчика з трьома очками, безліч.
Тайм-аути туру. Валерій Легчанов та Максим Павленко
Щоб далеко не йти зі Львова, з «гри туру» витягуємо номінацію з такою неочікуваною назвою. Це класика, коли в критичні моменти гри на стандарті біля воріт суперника тренер бере тайм-аут, в цю хвилину намагається щось гравцям на планшеті нарухати фішками, сподіваючись, що вони вийдуть на майданчик і так і зроблять. В дев’яти випадках з десяти у гравців після поновлення гри нічого не виходить і близько. Десь з п’ятнадцятирічної давнини, або навколо того, назавжди в пам’ять врізався епізод, коли Сергій Песоцький, здається, тоді ще назва команди з Сум була «Автомар», взяв подібний тайм-аут. І хоча штрафний був практично з дуги біля воріт суперника, його підопічні розіграли стандарт так, що отримали вихід на власні ворота «два в нуль» і, відповідно, м’яч у свої ворота. Так гравців хотілося запитати: «Вам Сергій Миколайович саме це пояснював зробити?».
Для гравців «Енергії» та «Урагану» таке було б нонсенсом. Напевне, звісно, стверджувати неможливо, що Валерій Легчанов в першому таймі, а Максим Павленко в другому говорили своїм підопічним, але факт залишається фактом: і «енергетики», і «ураганівці» після хвилинної перерви повернулися на майданчик, після чого рахунок на табло змінився. Віталій Радевич асистував Андрію Теряєву і рахунок став 1:1 (ВІДЕО), а Станіслав Моспан та Мар’ян Масевич вивели Миколу Грицину на удар, після якого рахунок став 1:2 (ВІДЕО). Є всі підстави стверджувати, що тайм-аути обома тренерами були взяті недарма.
Голи туру. Андрій Теряєв, Микола Грицина, Вадим Данилюк, Євгеній Жук
Не вражаючу, але непогану результативність продемонстрували команди на старті чемпіонату – 16 м’ячів в чотирьох іграх, і це строго по чотири голи за гру. Кілька з них поставили автора цих рядків перед нерозв’язним завданням – визначити кращий гол туру. І воно було настільки складним, що так і залишилося нерозв’язаним, бо чотири голи з 16-ти дійсно були такими, що можна дивитися і передивлятися. Тому вперше просто немає іншого вибору, як кращими визнати всіх чотирьох авторів голів – це Андрій Теряєв («Енергія»), Микола Грицина («Ураган»), Вадим Данилюк («Сокіл»), Євгеній Жук («ХІТ»). Є одне, що їхні голи поєднує – це далека відстань від воріт, але такі голі приваблюють найчастіше.
В випадках, коли лауреатів в одній номінації декілька, вони розставляються в алфавітному порядку, але зараз трохи відійдемо від цього, і вашій увазі ця диво-четвірка голів-красенів буде представлена в хронологічному порядку.
Гол Андрія Теряєва (ВІДЕО)
Гол Миколи Грицини (ВІДЕО)
Гол Вадима Данилюка (ВІДЕО)
Гол Євгенія Жука (ВІДЕО)
Хет-трик туру. Євгеній Жук
Один гравець з квартету лауреатів попередньої номінації заслужив на те, щоб бути відзначеним додатково і вже окремо. Найкращий голеадор минулого сезону Євгеній Жук не став в чемпіонаті, що стартував, відкладати свої голи в довгу скриньку і одразу приступив до справи. Настільки завзято, що майже до середини другого тайму не дозволяв своїм партнерам по «ХІТу» забивати у ворота МСК «Харків». В підсумку вийшов хет-трик – перший цього сезону.
Цікаво, що в першому турі 14 гравців відзначилися в протоколі, як автори забитих м’ячів, і лише Євгеній Жук забив більше одного м’яча. Знову ж таки, поглянемо в минулорічний чемпіонат, і в ньому сам Євгеній Жук свій перший гол забив тільки в другому турі, а першого хет-трику довелося чекати аж до п’ятого туру, коли Олександр Іванов з МСК «Харків» тричі розписався у воротах «CLUST-у».
Прем’єра туру. Олексій Прокопчук
Про забиті м’ячі ще одна номінація, і без неї ніяк, хоча б для історії. Того чудового моменту, щоб взнати, хто ж стане автором першого забитого м’яча в чемпіонаті-23/24, в день старту першого туру чекати довго не довелося. На 9-й хвилині гри «Рятувальник» – «in.IT» гравець команди господарів Олексій Прокопчук на лівій бровці отримав передачу від Максима Гаврася, трохи наблизився до воріт і пробив. Сказати, що цей удар відбити було неможливо, це означало б покривити душею (ВІДЕО), але такий досвідчений голкіпер, як Володимир Кардаш, примудрився не зупинити м’яч, через що і вийшов прем’єрний гол нового чемпіонату.
«Рятувальнику» ще грати у Львові, і Олексій Паламарчук просто зобов’язаний проставитися голкіперу «in.IT» за те, що увійшов до історії.
Суддівське призначення туру. Сумчанка Марія Мисловська на грі команди з Сумщини
Завдяки арбітрам АФУ темі суддівства минулого сезону доводилося приділяти чимало уваги в наших дописах про перебіг подій в Екстра-лізі. Але цій конкретній номінації вдячні Комітету арбітрів АФУ та його новому очільнику Олексію Банаську. Предмет розмови – призначення на гру в Сумах, де грає команда з Сумщини «Рятувальник», представника суддівського корпусу… з Сум Марії Мисловської. Жодним чином зараз немає бажання ставити під сумнів кваліфікацію пані Мисловської, яка має статус арбітра ФІФА, але є конкретні питання до пана Банаська: «А як так сталося?».
Трохи офтопу. Давним-давно автору цих рядків довелось бути присутнім на нараді представників команд Першої ліги, це ще тоді, коли у Львові в ній було кілька команд. Під час обговорення зірвалася з вуст пропозиція, щоб коли львівські команди грали між собою, то їхні матчі і обслуговували місцеві арбітри. Це щоб для економії грошей, так на автора цих рядків після паузи всі присутні подивилися як на такого, що втік з божевільні і несе якусь дурницю.
Повертаємося до Сум, і якщо вже було таке величезне бажання задіяти пані Мисловську, то в неділю в тих же Сумах проходила гра МСК «Харків» – «ХІТ», але на ній другим арбітром був львів’янин Андрій Кузьмін. Очевидно, що просто поміняти їх місцями це був би нонсенс, який в тому, що Кузьміну не з руки було би бути арбітром на грі «in.IT». Але не зійшовся ж світ на ньому.
А щодо арбітрині, то по одному ігровому епізоду вона точно може задавати собі питання. Це коли м’яч від Валерія Гайвана полетів в напрямку воріт, і його зупинив Володимир Кардаш (ВІДЕО). Чи перетнув м’яч повністю лінію воріт, з тієї позиції, яку займала Марія Мисловська, напевне дати відповідь неможливо.
Ветеран туру. Минув ще рік, а це знову Дмитро Бондар
На початку нового сезону завжди цікаво, чи відбулися у гравців ліги якісь зміни в плані вікових досягнень. В нашій Екстра-лізі пройшов рік – все на своїх місцях. Після першого ігрового тижня сезону-2022/2023 (акцентуємо увагу на тому, що не турі, а тижні) найстаршим гравцем серед тих, хто виходив на майданчик, був Дмитро Бондар.
Пальму першості в номінації «Ветеран туру» один з найтитулованіших гравців українського футзалу і на старті нового сезону залишає в себе, адже серед гравців восьми команд, які були задіяні в першому турі, Дмитро Бондар – найвіковіший, і в день гри з «ХІТом» йому виповнилося 39 років, 10 місяців та 15 днів.
Тут доречно сказати, що Дмитро Бондар не є найвіковішим серед усіх гравців, заявлених на сезон. Є більш вікові Андрій Федюк та Олександр Бондар, але чи вийдуть обидва граючі тренери своїх команд на майданчик, побачимо.
Юнак туру. Владислав Поволоцький
За гравцем МСК «Харків» лауреатство і в номінації, в якій ми зобов’язані відмітити і наймолодшого гравця. В грі проти «ХІТа» чимало ігрового часу на майданчику провів Владислав Поволоцький, який на день гри мав 17 років, 9 місяців та 1 день.
Зазначимо, що Поволоцький – далеко не наймолодший гравець серед тих, хто внесений до заявок команд. Є в них гравці 2006 року народження, як, наприклад, гравці «Сокола» Артур Хібовський та Ростислав Ростківський. Але наймолодшим з заявлених є Роман Господенко з МСК «Харків», якому зараз 15 років, а 16 буде тільки в лютому наступного року.
Повернення туру. Станіслав Гончаренко
Ще одна номінація – і знову лауреат з МСК «Харків». 28 листопада 2019 року після поразки у виїзному матчі від «Продексіма» 0:8 Станіслава Гончаренка було звільнено з посади головного тренера «Кардиналу-Рівне». З того дня спливло чимало часу, і не можна виключати, що багато хто вважав, що Станіслав Олександрович вже не буде керувати з лави запасних командою Екстра-ліги. Але 27 серпня в Сумах на грі МСК «Харків» Станіслав Гончаренко був там, де ми його і звикли бачити. Відстань же між цими двома іграми склала 3 роки, 8 місяців та 30 днів.
Бісіклета туру. Від Андрія Цілика в голову Юрія Савенка
В який тільки спосіб не намагалися гравці «Енергії» вийти вперед за рахунку 1:1 в протистоянні з «Ураганом». Чи не найоригінальнішим прагнув бути Андрій Цілик, коли на 24-й хвилині після довгої передачі від Андрія Пітулі намагався вразити ворота бісіклетою (ВІДЕО). Вийшло не дуже, тому що Юрій Савенко прочитав задум львів’янина і головою зіграв на випередження, після чого отримав від Цілика ногою в районі обличчя.
По мірі того, як надалі розвивалися події, не полишало відчуття, що відбулося щось не те. А саме: дії Цілика є такими, що в правилах трактуються як «гра в небезпечній, нерозважливій манері», і конкретно – «будь-які дії (зазвичай боротьба ногами за м’яч або єдиноборство), вчинені гравцем без огляду на (з ігноруванням) безпеку(-и) або на наслідки(-ів) для суперника». В правилах є роз’яснення, що «якщо є фізичний контакт, то небезпечна гра стає порушенням, яке карається штрафним ударом». Які передбачені дисциплінарні санкції? Вони такі: «Якщо гравець грає небезпечно у «звичайному» єдиноборстві, арбітри не повинні застосовувати ніяких дисциплінарних санкцій. Якщо така дія виконана з явним ризиком нанесення травми, арбітри повинні попередити гравця за вчинення дій в нерозважливій манері». Заперечувати, що «фізичний контакт» між Савенком та Ціликом був, просто абсурдно, як і те, що дії Цілика виконані «з явним ризиком нанесення травми».
Яким же був вердикт арбітрів? Він був дивним – немає ніякого порушення: ні фолу, ні картки, навіть вільного удару за небезпечну гру! І гра поновилася кинутим м’ячем. На «Кубку Львівщини» арбітри Максименко та Дудінов проігнорували небезпечну гру з боку гравця «in.IT» Павла Стегніцького проти Кирило-Іллі Бабака з «Сокола» (ВІДЕО). Зараз набагато жорсткіший епізод, а рішення арбітрів Гордієнка та Динника – кинутий м’яч. Дива дивні, та й тільки, і списати їх можна хіба що на спеку, яка була минулими вихідними по всій Україні, ну, і, звісно, на початок сезону, коли не тільки гравці далекі від своєї оптимальної форми, але і арбітри.
Прес-служба СК «СОКІЛ»
