Івано-Франківськ – місто, де буде визначений чемпіон, «Ураган» при аншлагах в Києві забиває швидко і багато, «Кардинал-Рівнестандарт» у Львову знову п’є шампанське, витонченість Ланка, зупинка Жука та натяки Легчанова: найцікавіше про третій-четвертий матчі фінальної серії та другий-третій матчі серії за третє місце

0
463
Кардинал-Рівнестандарт - бронзовий призер чемпіонату України

Разом з тим, як наближалися минулі вихідні, на яких в Екстра-лізі гралися фінальна серія плей-офф та серія за бронзові нагороди, у автора цих рядків виникала стурбованість стосовно того, що цей допис може стати заключним із нашої серії матеріалів про перебіг подій в чемпіонаті України. А він, до речі, є вже тридцять другим! Це могло статися лише в одному випадку, коли б в Києві або «ХІТ», або «Ураган» спромоглися здобути дві перемоги, і тоді сезон можна було вважати офіційно закритим.

Одразу передаємо палкий привіт і «щиру подяку» Асоціації футзалу України, а також організаторам матчів в Києві та Львові за те, що вони не знайшли можливість розвести початок ігор по часу, і вони, як глузування над усіма вболівальниками футзалу, розпочиналися в один час. Що може ще краще «популяризувати» український футзал, як не такий підхід? От і виявляється, що те, що за тиждень до цього всі ігри були вдало розведені по часу, було лише випадковістю, а закономірність вона вкрай сувора – що бажаєте, то і дивіться. А подивитися, між тим, було на що.

В суботу в Києві «ХІТ» та «Ураган» засунули далеко-далеко своє бажання грати обережно і потішили вболівальників відкритим, атакуючим футзалом з високими швидкостями. От правда, всі ці атаки не знаходили свого завершення, і єдиний гол в першому таймі був забитий «ХІТом» з пенальті. По перерві, на жаль, футзал вже не був таким вогняним, «ХІТ» реалізував одну зі своїх нечисленних контратак і переміг 2:0.

В той же час і у Львові «Енергія» з «Кардиналом-Рівнестандарт» не сиділи в захисті, а намагалися шукати свої бронзові медалі в атаках. Щоправда, і в місті Лева реалізація залишала бажати кращого. Всі три м’ячі були забиті по перерві, якщо «енергетики» відзначилися після кутового, то «кардиналівці» по голу забили з пенальті та з гри і перемогли 2:1.

В неділю «ХІТ» з «Ураганом» грали не менш запекліше, але голи спочатку забивала лише одна команда: франківці суттєво завдали удару по чемпіонським амбіціям «ХІТа» чотирма голами. До перерви кияни дали своїм вболівальникам надію на камбек, але в другому таймі команда Максима Павленка міцно тримала ситуацію на майданчику під своїм контролем і перемогла 7:4.

Якщо «ХІТ» та «Ураган» таким чином розв’язку своєї серії відклали до 31-го травня, то «Енергія» с «Кардиналом-Рівнестандарт» підійшли до вирішального моменту. Попри другу гру за другий день, команди були в змозі грати на високих швидкостях, але з реалізацією знову були проблеми. В першому таймі рівняни дочекалися помилки Марциняка і Басич відкрив рахунок. Перед перервою він же подвоїв рахунок, і, як виявилося, це був гол вагою бронзи чемпіонату України, адже майстерності та вдачі «Енергії» вистачило тільки на один гол.

По цій грі додамо, що, мабуть, десь справедливо, що цей комплект нагород дістався команді, якій він більше потрібний. Адже в «Енергії» про ці медалі забули б вже через пару днів, а гравці їх по домівках поховали б так, що шукати стали, не скоро б знайшли. А в Рівному свята з приводу цієї бронзи будуть тривати ще довго, і бронзові медалі назавжди увійдуть до історії клубу. Тут мова саме про клуб, адже чимало гравців в рівненській команді були вже навіть чемпіонами країни, і не одноразово.

З цих чотирьох ігор і пропонуємо Вашій увазі нашу традиційну десятку фішок, які або були в центрі уваги, або, навпаки, могли пройти повз увагу вболівальників. Поїхали!

Дует-а капела тижня. Виконання Гімну України в Києві

Вже таке було, що перед іграми Екстра-ліги для виконання Гімну України запрошували професійних майстрів співу. Зокрема, в Івано-Франківську як гість була співачка зі сценічним псевдонімом ANITA. На минулих вихідних до цього креативно підійшли і в Києві: перед обома іграми дуже якісний і зворушливий спів можна було почути у виконанні дуету. Його склали солісти Національного університету оборони України ім. Івана Черняховського Людмила Дорожкіна та Володимир Трибель. Вони виконали Гімн України а-капела, без музичного супроводу настільки натхненно (ВІДЕО), що їх не могли не підтримати не менш натхненно всі, хто був присутнім в спорткомплексі ЗСУ.

Глядачі тижня. Аншлаги в Києві

І тут плавно переходимо до наступної номінації. Щось ніде не доводилося читати або чути, що в Україні дозволили проводити спортивні змагання з глядачами. Напевне, автор цих рядків щось пропустив. Адже як по-іншому сприймати, що на суботній грі в Києві був аншлаг, а на недільній взагалі яблуку ніде було впасти. Так, раніше вже були спроби якось обійти заборону на присутність глядачів, навіть у такий прикольний спосіб, щоб вони сиділи так, щоб не потрапляти в об’єктиви відеокамер. Але в Києві на обох іграх ніхто нічого не приховував, і виникає риторичне питання «а що, так можна було?».

Що ж, чекаємо на середу, а також на те, чим відповість Івано-Франківськ. Теж будуть ховати вболівальників від камер, чи заб’ють на всі ці заборони, і вболівальники будуть підтримувати «Ураган» як в старі та добрі часи?

Гра тижня. Недільна гра в Києві

Треба віддати належне гравцям чотирьох команд – всі чотири гри були доволі глядабельними, нудьгувати в них вболівальникам в Києві (тим самим, що створили аншлаг) і у Львові (і в місті Лева вони викрили себе галасливою підтримкою) не доводилося, і інтрига у майже всіх чотирьох іграх зберігалася до останніх хвилин. Це виглядатиме парадоксально, але саме ту гру, в якій інтриги не було до останніх хвилин, і оберемо «грою тижня» – це недільна гра в Києві.

Не можна сказати, що в ній сталося щось неординарне. Адже всього пару тижнів тому «ХІТ» програв «Енергії» майже з таким рахунок, як і зараз «Урагану»: тоді було 3:7, а зараз 4:7. Якого завгодно розвитку подій в четвертій фінальній грі можна було очікувати, тільки не того, що на 13-й хвилині «Ураган» буде трощити підопічних Олега Лук’яненка 4:0, а вже за якусь хвилину «ХІТ» почне грати з п’ятим польовим гравцем, бо інших варіантів якось зупинити колапс у керманича столичної команди не було.

Певною мірою це спрацювало, і «ХІТ», здавалося б, повернувся в гру, скоротивши відставання до двох м’ячів. Але всього за пів хвилини після початку другого тайму Артем Фаренюк забив, мабуть, ключовий м’яч в цій грі, зробивши рахунок 5:2. Втім, про те, що інтригу було вбито, говорити ще було зарано, а коли до цього прийшов час, так це після голу у виконанні Юрія Савенка.

Загалом, попри впевнену перемогу 7:4, «ураганівцям» не варто її переоцінювати. По-перше, в них має бути перед очами приклад «Енергії». По-друге, саме по грі франківці і не надто переважали «ХІТ», але це був той самий день, коли у однієї команди залітало майже все, а у іншої – з великим скрипом. Згадаємо хоча б Володимира Поночовного, який забив двічі, але цілком міг оформити і пента-трик.

Герой тижня. «Кардинал-Рівнестандарт»

Вперше в сезоні сталося так, що скільки думок не було, кого ж можна визнати «героєм тижня», а логіка підказувала, що справжнім героєм став весь «Кардинал-Рівнестандарт». В те, що команда Олександра Бондара після поразки вдома візьме дві гри у Львові, не вірила навіть і велика кількість рівненських прихильників команди. За всіма розкладами «бронзу» мала брати «Енергія»: вона грала на своєму майданчику, в неї і склад краще укомплектований. Не для кого не секрет, що за травмованого Малиновського «Кардинал-Рівнестандарт» міг розраховувати тільки на вісім польових гравців, це враховуючи молодого Скибчика. Від цього і питання: чи по силах восьми гравцям виграти двічі у «Енергії», у якої з кадрам проблем немає? Але «Кардинал-Рівнестандарт» зміг.

Більше того, вражає те, як він це зробив. Рівняни у Львові нахабно грали у швидкісний футзал, застосовуючи пресинг. Звісно, так грати два тайми гравцям було не під силу, по перерві на майданчику було спокійніше, ну і секундна втрата концентрації призвела до голу Ярослава Кваснія.

Якщо у «конторах» і були якісь котирування на цю гру, то за рахунку 1:0 на користь «Енергії» ставити б на перемогу «Кардиналу-Рівнестандарт» бажаючих не знайшлося. Але він таки зробив це – Ланко забив двічі, а вчотирьох рівняни проти п’ятьох суперників відіграли ідеально.

За добу недільна гра, в ній той же самий результат, але за іншого перебігу подій. І знову у рівнян знайшовся ресурс грати активно і в пресинг. Саме він змусив помилитися Марциняка, а Олександру Басичу забити свій перший м’яч (ВІДЕО). Під перерву він же класно скористався передачею Бондара, другий же тайм «кардиналівці» відіграли так, що сумнівів не було – їм ці медалі потрібніше. Цікаво, що на нагородження «Кардиналу-Рівнестандарт» вийшло багатенько народу, але основний тягар, ще раз наголосимо, був на восьми гравцях – це Бондар, Басич, Кручок, Волянюк, Горпинич, Ланко, Кравчук і Скибчик. Ну, і плюс, зрозуміло, що Бакінський. Саме цим гравцям Рівне має бути вдячним за перший в історії рівненського футзалу комплект медалей, які, не будемо про це забувати, можуть бути покладені в Кубок України, якщо конструкція цього трофею таке дозволяє.

Гол тижня. Євген Ланко

Завдяки надрезультативній недільній грі в Києві маємо цілком пристойний показник забитих м’ячів за весь минулий вікенд – їх було 19. Втім, свій вибір в цій номінації зробимо не з 13-ти київських голів, а на тому, який дозволив «Кардиналу-Рівнестандарт» зробити перший крок до бронзових медалей.

Йшла передостання хвилина гри, рахунок 1:1, і львів’яни дуже прагнули вирвати перемогу в основний час (ВІДЕО). Після багатоходової комбінації Сергій Малишко був готовий пробивати по воротах, але саме в цю мить Михайло Волянюк забрав у нього м’яч. Після цього кращий голеадор «Кардиналу-Рівнестандарт» показав, що він може і майстерно асистувати. Ідеальною передачею Волянюк «відрізав» одразу трьох суперників, чим вивів Ланка на побачення з Войтовичем. Євген переграв воротаря «Енергії» блискуче, підсічкою спрямувавши м’яча над рукою воротаря. За легкість і витонченість, з якими Євген Ланко реалізував свій момент, йому перемога в номінації «гол тижня».

Пенальті тижня. Євгеній Жук та Євген Ланко

«Гол тижня» в суботній грі був вже другим для Євгена Ланка, а свій перший м’яч гравець «Кардиналу-Рівнестандарт» забив з пенальті. Тема шестиметрових постійно присутня в наших дописах, і зараз є можливість її оновити. Окрім Ланка, пенальті пробивав ще в суботній грі в Києві і Євгеній Жук. Обидва зі своїм завданням впоралися, і якщо у Ланка це перший забитий пенальті, то Жук вдруге реалізував шестиметровий.

На поточний момент загальна кількість призначених в чемпіонаті України пенальті зросла до десяти, і тільки два з них не були реалізовані. Невдача спіткала Михайла Волянюка і Євгена Сірого. Цікаво, що вони обидва є одноклубниками Євгена Ланка та Євгенія Жука. Сірий в третій грі фінальної серії був дискваліфікованим, тому в «ХІТі» потрібно було відповідальність брати на себе будь-якому іншому гравцеві. У Львові ж, можемо припустити, що Волянюк просто не ризикнув йти до шестиметрової позначки, а вибір рівнян на користь Ланка виявився правильним.

Дублі тижня. П’ять у всіх матчах

Євген Ланко став одним з п’яти гравців, яким минулого вікенду вдалося відзначитися дублем. Окрім рівнянина, свій доробок на два м’ячі за одну гру збільшили Олександр Басич («Кардинал-Рівнестандарт»), Петро Шотурма та Микола Микитюк (обидва – «Ураган») та Володимир Поночовний («ХІТ»).

Останні троє забивали в недільній грі «ХІТ» – «Ураган», і, до речі, це вдруге в чемпіонаті, коли в одній грі по два м’ячі забивали три гравці. Вперше це було в грі другого туру третього етапу, в якій «Черкасиобленерго» перемогли МСК «Харків» 7:5, і тоді по два м’ячі забили Даніїл Чижик і В’ячеслав Ткаченко у черкащан та Владислав Васильєв у харків’ян.

Швидкострільність тижня. Петро Шотурма

Ще одна стабільна тема наших дописів – це швидкі голи, ті, які забивалися на першій хвилині. І після ігор минулого тижня в їхньому рейтингу відбулася суттєва зміна в чільній трійці. В недільній грі в Києві рахунок вже на 12-й секунді відкрив Петро Шотурма (ВІДЕО). Цей гол став другим за своєю швидкістю, а наш рейтинг збільшився до 14-ти м’ячів. Наголос на цьому вже одного разу робився, але в «ХІТі» до нього не дослухалися, а мова проте, зверніть увагу, що з 14-х таких «швидких» м’ячів майже половина – шість – на рахунку гравців «Урагану».

1. Сьома секунда. Назар Швед, 15 тур, гра «Ураган» – «Рятувальник»
2. 12-та секунда. Петро Шотурма, четверта гра фіналу плей-офф, «ХІТ» – «Ураган»
3. 18-та секунда. Владислав Моспан, 11 тур, гра «Сокіл» – «CLUST»
4. 20-та секунда. Максим Чеберяк, 10 тур, гра «CLUST» – МСК «Харків»
5. 28-ма секунда. Сергій Кравчук, 24 тур, гра «Кардинал-Рівнестандарт» – «Черкасиобленерго»
6. 31-ша секунда. Андрій Хамдамов, 10 тур, гра «Кардинал-Рівнестандарт» – «Сокіл»
7. 37-ма секунда. Тарас Кузь, третя гра 1/2 плей-офф «Енергія» – «ХІТ»
8. 40-ва секунда. Артем Фаренюк, 24 тур, гра «Ураган» – «Рятувальник»
9. 41-ша секунда. Микола Микитюк, 8 тур, гра «Сокіл» – «Ураган»
10. 43-тя секунда. Михайло Волянюк, 2 тур, гра «Кардинал-Рівнестандарт» – «Енергія»
11. 45-та секунда. Олександр Сухов (автогол), 6 тур, гра МСК «Харків» – «ХІТ»
12. 49-та секунда. Артем Фаренюк, друга гра 1/2 плей-офф «Ураган – «Кардинал-Рівнестандарт»
13. 50-та секунда. Євген Сірий, друга гра 1/2 плей-офф «ХІТ – «Енергія»
14. 57-ма секунда. Назар Швед, друга гра 1/4 плей-офф, «Ураган» – «Рятувальник».

Зупинка тижня. Євгеній Жук

В програній недільній грі «ХІТ» забив чотири голи, і примітним фактом стало те, що жодного з них не було в активі найкращого бомбардира Екстра-ліги Євгенія Жука. Тим самим для нього перервалася серія з шести матчів, в яких Жук обов’язково забивав, і в них він відзначився вісьмома голами. Тут потрібно відмітити, що в кількість цих матчів включені тільки ті, в яких Євгеній приймав участь, адже в третій грі півфінальної серії проти «Енергії» він був дискваліфікованим.

Загалом по Жуку можна додати і таку статистику. Перед вирішальною чемпіонською грою «ХІТ» провів 33 гри (22 регулярний чемпіонат, 2 в чвертьфіналі, 5 в півфіналі та 4 в фіналі). Одну, як було зазначено вище, Євгеній пропустив через дискваліфікацію, і виходить, що свої 32 голи він забив в 32-х матчах, що в середньому по голу за гру. Звісно, що це в середньому, а якщо конкретно, то Євгеній Жук вписував своє ім’я та прізвище в протокол ігор в якості автора голів в 19-ти матчах.

Страусина позиція тижня. Коментар Валерія Легчанов

На останок номінація, в якій хотілося б обговорити коментар Валерія Легчанова після програної в суботу гри. Він невеличкий (ВІДЕО), тому радимо переглянути його цілком, а акцент зробимо на такому моменті, який варто взяти з інтерв’ю уривками і процитувати:

– Треба зайвого не наговорити… Те, про що не хочеться говорити, буде наукою. Надіюсь, що завтра буде і послідовність, лінія контакту і розуміння, хай переможе футзал. Ось так… Не хочу, зайві емоції маю. Ось так.

Власне, не складно здогадатися, що Валерій Легчанов натякає на суддівство. Ну не на погоду ж і температуру в спорткомплексі. І якщо це про суддівство, то дивує позиція головного тренера «Енергії»: він нібито на щось натякає, але одночасно і чогось боїться.

Почнемо з того, що Валерій Легчанов – неординарна постать в нашому футзалі, і той авторитет, який в нього є, він чесно заслужив на футзальних майданчиках. А раз так, то Валерій Легчанов – та людина, до якої прислухаються, яка своєю думкою має вплив, так би мовити, на футзальні маси. А цей коментар – відверто якась страусина позиція. Кого і чого Валерій Легчанов з його авторитетом боїться? Якщо має місце якесь неподобство, то хто, як не Валерій Легчанов, має про нього говорити і називати речі своїми іменами? А ще, якщо Валерій Легчанов хотів би, щоб такого неподобства не було, то він не має права обмежуватися коментарями на кшталт «треба зайвого не наговорити».

Кого боїться Валерій Легчанов? Власного керівництва клубу? Навряд чи. Асоціації футзалу України? Ну, якщо тренер національної збірної України боїться сказати щось таке, щоб йому не влетіло за це від керівництва АФУ, то щось не те коїться в українському футзалі.

Чого боїться Валерій Легчанов? Того, що якщо він висловить власну думку про рівень арбітрів Ноєва та Плахова, той же Ноєв, який був призначений і на недільну гру «Енергії» та «Кардиналу-Рівнестандарт», приховає образу на нього і в грі буде мститися всій «Енергії»? То тоді знову ж попередня теза – щось не те коїться в українському футзалі. Ми нібито живемо в демократичній країні, де кожний може висловлювати свою думку. Чи АФУ існує в іншому світі, в диктатурі, де інакодумство жорстко карається?

До речі, дуже прикро, що від Валерія Легчанова подібні коментарі про «не хочу зайвого наговорити» лунають не вперше. Тобто, це свідома позиція. Дуже-дуже прикро… Якщо будуть мати страусову позицію Валерій Легчанов, Максим Павленко, Олександр Бондар, Сергій Гупаленко – це люди, які в нашому футзалі реально «в авторитеті», то умовні «ноєви» і надалі будуть куражитися і витворяти, що їм в конкретний момент, в конкретній грі вигідно. І мова тут не тільки про суботню гру «Енергія» – «Кардинал-Рівнестандарт». В нас є ціла купа арбітрів, які суддівство використовують в тільки їм зрозумілих цілях, але вони і надалі судять, судять, судять…: Ноєв, Фесенко, Дудка, Лутій, набирає обертів такого ж плану Дуцяк. А якщо так, то це комусь вигідно, і той чи ті, кому це вигідно, мають з цього зиск у монетизованій формі. Скажете ні? Так хоча б у вигляді третьої гри, на яку знову ж таки був призначений Ноєв і за яку він отримав енну суму гривень.

Анатолій ПОДВОЙСЬКИЙ

Фото ФБ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ