Заключний тур третього етапу, або загалом 20-го туру чемпіонату України, дозволив підбити підсумки в стосунках лише трьох з чотирьох пар суперників, які в ньому грали. Як і очікувалося, «ХІТ» у себе вдома, але типу в гостях, не мав суттєвих клопотів з «Рятувальником» і завдяки перемозі з тенісним рахунком 6:1 прогнозовано поклав в свій актив після зустрічей з роменчанами максимум з дев’яти залікових пунктів. Нехай не максимумом, але багажем з семи очок можуть насолоджуватися гравці МСК «Харків», які розумно вирішили втретє не їхати до Києва на побачення з «CLUST-ом», а запросили його завітати до Сум. Надалі ввічлива гостинність закінчилася – харків’яни виграли 2:1. Ці дві гри були в групі «Центр», а на «Заході» «Енергія» вдруге продемонструвала, що їй в Івано-Франківську проти «Урагану» грати зручніше, і хоча цього разу і не перемогла, але і нічиєю 2:2 трохи зіпсувала настрій команді Максима Павленка. А от «Сокіл» з «Кардиналом-Рівнестандарт» тільки почали писати історію своїх стосунків в сезоні-22/23, і відштовхуючись від результату гри в Хмельницькому, нічия 2:2, вона обіцяє бути інтригуючою, непередбачуваною і запеклою.
Ці чотири гри вмістили чимало цікавинок, і цього разу не було проблем з обранням нашої традиційної десятки фішок ігрового тижня, які або були в центрі уваги, або, навпаки, могли пройти повз увагу вболівальників. Більше того, довелося навіть робити вибір, бо закон жанру суворий, але це закон – десять фішок значить десять, а не тринадцять чи п’ятнадцять. Наприкінці буде бонус, який взагалі не про чемпіонат України, втім, не про нього лише опосередковано.
Непорозуміння туру. Гра в Києві
Ідея першої фішки огляду миттєво виникла в той час, коли офіційний сайт АФУ оприлюднив місця проведення матчів 20-го туру. Якщо на початку чемпіонату з місцями проведення домашніх матчів деяких команд було повна невизначеність (а ці команди – це «Рятувальник» та МСК «Харків»), то останнім часом ситуація з цим нібито налагодилася. Обидві команди стабільно грали в Сумах, і навіть коли за календарем обидві гри мали б гратися в Сумах в один день (так, наприклад, було в 14-му турі), то команди знаходили можливість узгодити рознесення матчів на зручні для обох команд дати.
В 20-му турі все повернулося «на круги своя»: «Рятувальник» свою «домашню» гру проти «ХІТа» грав в Києві. Чому? Відповідь стандартна – «за домовленістю між клубами», але це – не відповідь. Доступною мовою це означає, що одна команда отримала від іншої таку пропозицію, від якої не змогла відмовитися. Все можна було б зрозуміти, якби в Сумах була б якась екстремальна ситуація, але її ж немає, бо в суботу в Сумах ніщо не завадило зіграти МСК «Харків» та «CLUST-у». Тому, чому без всяких підстав була порушена спортивна складова, це питання залишається відкритим.
Тут можна було б прикритися великим футболом, де минулого тижня пройшла інформація, що гра 16-го туру УПЛ «Динамо» – «Інгулець» пройде в Києві попри те, що в першому турі гра «Інгулець» – «Динамо» також була в Києві. Втім, в футболі завжди можна притягнути таке, що щось не так з полем, але це ж не про футзал! Головний контраргумент щодо конкретної гри «Рятувальник» – «ХІТ» це те, що в Сумах грати можна, про що і свідчить проведення в суботу гри МСК «Харків» – «CLUST». В будь-якому випадку маємо відверте непорозуміння, висловимо надію, що воно буде в сезоні востаннє. Але є відчуття, що не востаннє.
Завісу над питанням, чому «Рятувальник» та «ХІТ» не грали в Сумах, трохи відкрив коментатор гри МСК «Харків» – «CLUST», якого варто процитувати: «Деякі команди останнім часом, хоча тут в Сумах і є дозвіл, але дехто НЕ БАЖАЄ їхати до Сум. Не будемо поки що так пальцями тикати, але якось це так не по-чоловічому, не по-спортивному і не по справедливості, коли деякі команди запрошують до себе грати». Чомусь немає підстав не довіряти цій версії від людини, яка мешкає в Сумах, вариться в нашій футзальній кухні і, схоже, вже розуміє, що не все в ній чисто.
Одразу дивимося в подальший календар, і у «Рятувальника» ще домашні матчі з «Енергією», «Кардиналом-Рівнестандарт» та «Соколом». Як Ви вважаєте, у якої з цих команд є бажання проїхатися до Сум відповідно за 870, 700 та 660 кілометрів?
Гра туру. МСК «Харків» – «CLUST»
Гра в Києві з зрозумілих причин одразу відпадала з числа претендентів на лауреата в цій номінації, і «грою туру» цілком могла стати будь-яка інша з трьох ігор туру, в кожній з них був свій цікавий перебіг подій, і всі вони були насичені привабливими ігровими моментами, притаманними футзалу. Перевагу все ж таки віддамо грі МСК «Харків» – «CLUST». Чому? Її підсумок вже тепер і зараз суттєво впливав на розподіл місць за підсумком регулярного чемпіонату. Ще один вагомий аргумент – вона єдина з трьох, яка завершилася переможним результатом. До того ж, в грі маємо камбек, що для Екстра-ліги ще залишається великою рідкістю. МСК «Харків» програв перший тайм 0:1, але по перерві всього протягом трьох хвилин двома схожими голами поставив киян в незручне становище, в якому вони давненько не були. Це не тоді, коли ти підловив суперника на помилці або на двох, скористався цим, і тепер можна чекати можливості укусити його контратакою. А тоді, коли ти програєш, і вже потрібно вмикати інші якості, щоб повернути гру в потрібне тобі русло. Ось тут і вилазять всі проблемні недоліки, які навіть і за попутного суддівського вітерця не дозволяють вилізти із халепи.
Головний же підсумок гри – МСК «Харків» має перевагу над «CLUST-ом» в сім очок плюс перевагу в особистих зустрічах. Тож кияни зможуть обійти конкурента лише за однієї умови: якщо в п’яти іграх з командами групи «Захід» наберуть мінімум на вісім очок більше, ніж харків’яни.
Імпреза туру. Співачка АNITA
Креативно підійшли в Івано-Франківську до традиції виконання перед початком ігор чемпіонату України Гімну України. У всіх містах він зараз лунає в різних варіантах в запису, але перед початком гри «Ураган» – «Енергія» гравці обох команд могли проспівати Гімн нашої країни разом зі співачкою, яка має сценічний псевдонім АNITA.
Відверто, не дуже є обізнаним (точніше, взагалі необізнаним) в сучасних музичних течіях, тому стало цікавим, хто ж насправді є ця АNITA. Виявляється, що АNITA – «нове обличчя на небосхилі української естради. За строгим та стильним сценічним ім’ям ховається молода тендітна дівчина з Івано-Франківщини. Дівчина, яка любить музику, живе в ритмі музики і прагне ділитися своєю творчістю з світом. Все своє життя ANITA займається музикою, а вже більше п‘яти років – в продюсерському центрі STAR TEAM».
Місяців з сім тому дівчина розпочала свою сольну кар’єру, і має вже навіть кілька відеокліпів. Справжнє її ім’я Аня Струк, побажаємо їй подальших успіхів на дуже тернистому шляху в шоу-бізі, а щодо виконання Гімну, то, маючи музичну освіту, дозволю зауважити, щоб краще б ANITA проспівала «а капела», бо музичний супровід помітно контрастував з вокалом.
Гол туру. Євгеній Жук
Загалом 18 м’ячів були забиті в 20-му турі, нібито і не так багато, але чимало з них були ефектними. Чого варті, наприклад, два голи в грі в Хмельницькому, які Сергій Кравчук з «Кардиналу-Рівнестандарт» та Костянтин Абзалов з «Сокола» забили головою. Непоганий слалом продемонстрував в Сумах Андрій Мельник («CLUST»), коли на швидкості проскочив повз кількох суперників з МСК «Харків». Тому довелося застосувати принцип креативності, і завдяки ньому «голом туру» став м’яч, який на 36-й хвилині гри «Рятувальник» – «ХІТ» забив Євгеній Жук. Такого голу цього сезону в Екстра-лізі ще точно не було (ВІДЕО).
За кілька миттєвостей до цього воротар «Рятувальника» Олександр Сіріцький підключився до атаки, але після втрати м’яча повернувся назад, і, як він думав, що все контролював. Як же це було хибно, йому наочно продемонстрував Євгеній Жук, який знаходився біля бокової лінії на відстані від воріт точно не менше 20-ти метрів. Але це не завадило гравцеві «ХІТа» знайти такий шлях польоту м’яча, що Сіріцький навіть у відчайдушному стрибку не зміг дотягнутися до м’яча і завадити йому опинитися у воротах.
Завдяки цьому голу, і загалом дублю в грі з «Рятувальником» Євгеній Жук ще більше відірвався від переслідувачів в бомбардирських перегонах. В його активі зараз 16 забитих м’ячів, на три менше у Артема Фаренюка, і всі ми пам’ятаємо, що найближчої суботи вони зіграють один проти одного.
Прикрість туру. Удар Сітнера в поперечину
В цій же в грі в Києві був ще один епізод, який якби став голом, то теж міг би посперечатися за перемогу в номінації «гол туру». Цей епізод не варто залишити поза увагою, визначимо його як «прикрість туру», тому що дійсно дуже прикро, що гол не відбувся.
На п’ятій хвилині гри, ще за рахунку 0:0, голкіпер «ХІТа» Олександр Сухов в звичній для себе манері побіг в атаку (ВІДЕО), але в підсумку покотив м’яч прямо в руки Нікіті Сітнеру, який грав в «рамці» «Рятувальника» в першому таймі. Сітнер все правильно оцінив і миттєво по високій дузі пробив в напрямку порожніх воріт «ХІТа». Траєкторія польоту була настільки цікавою, що і Олександр Сухов, і Євген Сірий, який страхував ворота, були впевнені, що м’яч полетить вище воріт, і якою ж несподіванкою для них було те, що м’яч влучив у поперечину! Сірий ледь не вдарився об штангу, а Сухов з радісним серцем, що все обійшлося, спіймав м’яча до рук.
Після такого удару Сітнера не може не виникнути така думка: от якби його попросити ще разів десять повторити свій удар, після скількох м’яч би прилетів в поперечину? Ну, напевне, ще б нескоро, можна було б дати ще десять чи двадцять спроб, і це б не гарантувало влучання в каркас воріт. А в грі ж, на тобі – поперечина!
Герої туру. Андрій Хамдамов і Костянтин Абзалов
Зробити вибір на користь гравців «Сокола» дозволив перебіг подій в грі в Хмельницькому, і він був таким, що обмежитись вибором когось одного з гравців це недооцінити внесок другого. На дев’ятій хвилині гри «Сокіл» після протягом пів хвилини двох пропущених м’ячів опинився в скрутному становищі – 0:2. Якби воно протрималося певний час, це все було б на користь «Кардиналу-Рівнестандарт», який з кожною хвилиною почував би себе впевненіше. Втім, Андрій Хамдамов і Костянтин Абзалов інтригу повернули швидко. Після довгої передачі від воротаря Богдана Бабенка Хамдамов і Абзалов організували швидку перепасовку перед воротарем рівнян Іллею Бакінським, і рахунок після голу Хамдамова з передачі Абзалова став 1:2 (ВІДЕО). На передостанній же хвилині першого тайму відбулося алаверди: Хамдамов довгою передачею ідеально знайшов у штрафному майданчику гостей Абзалова, який легким кивком голови змусив Бакінського капітулювати вдруге (ВІДЕО).
Таким от чином Андрій та Костянтин спільними зусиллями витягнули «Сокіл» з програшного становища. По перерві, як відомо, рахунок не змінився, але то вже зовсім інша історія.
«Три в трьох» туру. Сергій Журба, Андрій Мельник
За підсумках трьох матчів 20-го туру є підстави вдруге в наших оглядах визначити для декого «улюблені» команди. Сергій Журба («ХІТ») і Андрій Мельник («CLUST») забивали, відповідно, «Рятувальнику» та МСК «Харків» в кожному з трьох матчів рівно по одному м’ячу. Останній, до речі, в Сумах міг оформити дубль, але з 10-тиметрової позначки пробив повз ворота. Тому і всі три голи Мельника фактично це статистика. А от один із м’ячів Сергія Журби у ворота «Рятувальника» був на вагу перемоги, це коли «ХІТ» в грі п’ятого туру переміг команду з Ромен 1:0.
Вилучення туру. Дмитро Бутов
В звітних матчах маємо одну червону карту, її особливістю є те, що вона пряма, і це другий випадок цього сезону після вилучення Михайла Волянюка в нещодавній грі «Кардинал-Рівнестандарт» – «Енергія». Справедливість вилучення воротаря МСК «Харків» Дмитра Бутова після того, як він «виніс» гравця «CLUST-у» Ярослава Аксьонова (ВІДЕО), не обговорюється. Це був такий собі футзальний варіант відомого всім моменту з футбольного Кубку світу 1982 року, коли воротар збірної ФРН Шумахер вирубив гравця збірної Франції Баттістона.
По цьому моменту цікаве інше, а саме, який він вплив мав на результат гри. По-перше, «CLUST» за рахунку 1:0 не зміг скористатися чисельною більшістю. Про «по-друге» в своєму післяматчевому коментарі зазначив головний тренер МСК «Харків» Денис Овсянніков: «Це вилучення в кінці першого тайму нам навпаки ще додало сил. Це як додатковий ефект. На початку команда трохи не те, що спала, а грала, але після того, як отримав червону карту Дмитро Бутов, і ми відбилися «4 в 3», це був поштовх, це нам додало емоцій, і в другому таймі втілилося в результат».
Автоголи туру. Олександр Сухов, Олег Виставной
Двічі в матчах 20-го туру арбітри фіксували автоголи, і це вже не вперше в цьому сезоні. Бо ми пам’ятаємо, як в 18-му турі голів, які в протокол вписані як автоголи, було аж чотири. Особливістю автоголів Олександра Сухова та Олега Виставного стало те, що вони фіксувалися в одній грі, і таке, до речі, також не вперше в сезоні: ще в дев’ятому турі таким же самим чином в грі «Ураган» – «Кардинал-Рівнестандарт» відзначилися Даниіл Абакшин та Ілля Бакінський.
Щодо Олександра Сухова, то по його автоголу можна додати, що він для воротаря «ХІТа» вже другий такий, і за цим показником він наздогнав свого колегу з «Кардиналу-Рівнестандарт» Іллю Бакінського. Ну, а одноособовим лідером по голам у власні ворота залишається гравець «Черкасиобленерго» Олександр Раковський, який тричі засмутив цим партнерів по своїй команді.
Контроверсійність туру. Не гол (чи гол) у ворота «Енергії»
Цікавий момент, який не можна обійти увагою, виник на 34-й грі гри «Ураган» – «Енергія» (ВІДЕО). Гравець франківців Микола Грицина вирішив повторити трюк Сергія Коваля з гри «in. IT» – «Кардинал-Рівнестандарт», коли він прямим ударом з ауту прошив руки воротаря Ілля Бакінського. Цього разу м’яч, щоправда, летів на рівні коліна, і розрахунок Миколи Грицини при ударі з ауту був на те, що м’яч торкнеть воротаря «Енергії» Назарія Войтовича.
Ось на це і купився перший арбітр гри Артем Духан. Після того, як м’яч опинився в сітці, він жестом показав взяття воріт. Це викликало обурення всієї лави запасних «енергетиків», що навіть виконавий директор «Енергії» Володимир Фелишин, який був далі всіх своїх гравців від майданчику, на якийсь час опинився вже на майданчику і ближче всіх до арбітрів з числа тих, хто був на лаві запасних. В ситуацію втрутився дрігий арбітр Артем Федоріщев, який підказав колезі, що торкання м’яча воротарем «Енергії» не було.
Чи дійсно не було, залишається тільки довіритися арбітру, бо режисери трансляції намагалися з усіх можливих камер знайти чіткий повтор, але на всіх дії Станіслава Моспана та Андрія Теряєва, які натхненно боролися за позицію перед Войтовичем, так і не дозволяють 100-відсоково угледіти, як же м’яч залетів у ворота – з дотиком до воротаря чи без.
В якості анонса зазначимо, що не все в роботі арбітрів в 20-му турі було бездоганно, тому найближчим часом на нашому сайті буде матеріал, присвячений арбітражу гри «Сокіл» – «Кардинал-Рівнестандарт». Якщо в кількох попередніх статтях «дивні» рішення арбітрів на матчах «Сокола» делікатно виносилися в квіз, то, на жаль, прийшов час робити окремий допис, тому що вимальовується певна тенденція, а в конкретній грі в Хмельницькому була відверта спроба забезпечити певний результат.
Бонус. Олександр Косенко в Польщі і що з цим не так
Бонус цього допису напряму не стосується Екстра-ліги, хоча як подивитися. По-іншому, як приголомшливою, і не назвеш новину з Польщі, де головний тренер національної збірної України працевлаштувався в клуб-аутсайдер Екстркляси «Легія» з Варшави. Завдання перед Олександром Петровичем стоїть епохальне – зберегти «Легії» прописку в сильнішому польському футзальному дивізіоні.
Як же все змінюється з часом. Колись на футзальну Екстраклясу дивилися як на щось другосортне, і туди майстерних гравців було не затягнути. Виключення – хіба що Олександр Бондар, який дійсно після кар’єри в «Рекорді» залишив в Польщі гідний слід. Хоча автор цих рядків ще багато років тому попереджав, що при тих тенденціях розвитку української Екстра-лізі часи, коли наші провідні гравці побіжуть в Екстраклясу, обов’язково прийдуть. І вони прийшли, і не тільки через війну, бо структурно і медійно польський футзал розвивається так, що залишається тільки заздрити. Окрім того, що в самій Екстрклясі 15 клубів, є ще перша ліга з 23-х клубів. Більше того, справно функціонує розвинута структура другої та третьої ліг, в чому на власні очі останнім часом зміг переконатися автор цих рядків.
Але все ж таки про Олександра Косенка. Якось воно забулося і зійшло нанівець, як тихесенько залишив юнацьку збірну Віталій Одегов, і жодних з цього приводу офіційних коментарів не було. Чи не та ж сама і зараз картина? Ну ніяк не міг Олександр Косенко без згоди керівництва АФУ виїхати з України і прийняти таку «привабливу» пропозицію. Можна казати, що в Екстраклясі працює відомий португальський тренер Орландо Дуарте, і робота в ній – це статусно, але Дуарте працює в складі «Пясту», одного з найбільш заможних футзальних клубів Польщі, який є дійсно професійним: в «Пясті» всі гравці виключно грають і цим заробляють. На відміну від «Легії». До того ж, Орландо Дуарте вільно володіє англійською, а як з цим у Олександра Косенка? Ті, хто думають, що можна приїхати в Польщу і без знання польської комфортно себе почувати, глибоко помиляються. А футбольна (або футзальна) польська це взагалі окрема специфіка.
Про етичну складову. В цивілізованому спортивному світі прийнято так: людина йде зі своєї посади, потім переходить на нову. Але, як бачимо, це не про нас. Свого часу Віталій Одегов, залишаючись тренером юнацької збірної, працевлаштувався в німецькій Бундеслізі в «Вілімдорф». Зараз Олександр Косенко в якості головного тренера національної збірної працевлаштувався в «Легію» – чекаємо на його відхід зі збірної найближчим часом? Можливо, після гри з Нідерландами? А як же, це вже питання до АФУ, щодо політики, що головний тренер національної збірної України не може працювати в клубі? Чи це не про українські клуби? Якщо ж «Легія» – це так собі тимчасова «шабашка», то це вже взагалі no comment.
І останнє, пов’язане з Екстра-лігою. Якщо вже так Олександру Косенку кортіло попрацювати в клубі і комусь допомогти, то хіба в Україні немає таких клубів, яким можна було б запропонувати свої послуги? То як з цим: нецікаво Олександру Петровичу чи немає бажання в когось йому зробити пропозицію?
Анатолій ПОДВОЙСЬКИЙ
