Ще один тиждень нашого швидкоплинного життя позаду, а разом і з ним чотири гри другого туру чемпіонату України, які відбулися минулого тижня в п’ятницю та суботу. Стартував другий ігровий день Екстра-ліги у Львові, де «Енергія» приймала «Aurora Team» і прагнула реваншу за поразку на цій же «Боско Арені» в «Кубку Львівщини». Це був той самий випадок, коли виграти могла що одна, що інша команда, в підсумку вони розійшлися нічиєю 2:2, і тепер команді Валерія Легчанова залишається чекати наступної спроби реваншу, яка в неї буде в середині листопада.
Ще в двох іграх сценарій виявився дуже схожим, навіть і рахунок був би ідентичним, якби «ХІТ» не примудрився забити сам собі. В Києві підопічні Олега Лук’яненка до перерви забили у ворота «Рятувальника» двічі, а по перерві – ще тричі, в підсумку ж вийшло 5:1. Те ж саме паралельно, бо гра в Івано-Франківську проходила в той же самий час, з грі з «SkyUp Futsal» зробила і команда Максима Павленка – два до і три після в сумі склалися в 5:0.
І тільки в одній з чотирьох ігор туру гості поїхали додому з повноважним комплектом з трьох залікових балів. Це «Сокіл» вже далеко не вперше забив у ворота «in.IT» «свої» два голи (чому «свої», про це буде далі), і цього було достатньо, щоб з перемогою 2:1 повертатися до Хмельницького в доброму гуморі.
Як і тиждень тому, цікавих подій в чотирьох іграх було чимало, настільки, що можна було не напружуючись визначитися з нашою традиційною десяткою фішок, які або були в центрі уваги, або, навпаки, могли пройти повз увагу вболівальників. В підсумку десятка перетворилася на дванадцятку, бо матчі видалися такими подієвими, що щось загубити було б прикро.
Гра туру. «Енергія» – «Aurora Team»
Вдруге поспіль в цій номінації лауреатом є гра за участю львівської «Енергії», але цього разу на ній доводиться робити свій вибір «від зворотнього», тобто, методом виключення інших матчів. Вже було про те, що в Києві та Івано-Франківську по рахунку грали майже ідентично, а от по самій грі абсолютно ідентичним було те, що обидві гри – це спокійне, холоднокровне та методичне поглинанням удавом своєї жертви. Цей процес надав можливість головному тренеру «Урагану» Максиму Павленку дозволити пограти всім, хто був в заявці. Олег Лук’яненко теж зробив це, бо очевидно було, що ті, хто в «ХІТі» зазвичай робить результат, просто втратили інтерес до «Рятувальника». Це мінус дві гри з чотирьох. Ще один мінус – це гра між «in.IT» та «Соколом», бо коли одна команда («Сокіл») лічені рази випускає на свою половину іншу («in.IT») (це принаймні в той час, коли суперники грали в форматі «4 на 4»), таке видовище не може зацікавити нейтрального вболівальника.
От в сухому залишку безальтернативно і залишається гра «Енергія» – «Aurora Team», яка нейтрального вболівальника мала чим зачепити. В ній була і передматчева інтрига, і цікавість подивитися, як же «Aurora Team» буде виглядати в офіційній грі, ну і плюс сама гра: з сюжетом, в якому попереду була то одна, то інша команда, з симпатичними голами, з неочікуваною кінцівкою, коли «Енергії» заключні 37 секунд довелося грати в меншості.
А ще цій грі у Львові треба подякувати за те, що в ній були присутніми кілька цікавинок, які вартують окремих номінацій.
Вилучення туру. Тарас Кузь
Як і минулого сезону, першої червоної картки в чемпіонаті, що стартував, чекати довго не довелося. Але якщо рік тому, у другому турі, для гравця «Черкасиобленерго» Олександра Раковського вона була прямою і беззаперечною – відвертий волейбол при вибитті м’яча, який летів у порожні ворота, то «енергетик» Тарас Кузь побачив перед собою червоне світло після того, як вже бачив жовте, і з його картками є про що поговорити.
Першим цікавим є те, що час між двома жовтими картками, показаними провідному гравцеві «Енергії», склав всього 12 секунд. Звісно, в футболі було чимало випадків, коли час між двома жовтими складав нуль секунд, але в футзалі зазвичай гравці поводять себе стриманіше, і випадків, щоб якийсь гравець, ще не маючи жовтої картки, отримав два попередження, одне за одним, якось не пригадується. Як же такий досвідчений гравець, як Тарас Кузь, дійшов до такого життя?
Першу карту Кузь отримав за неспортивну поведінку, коли в дуже емоційній формі висловив свою незгоду з тим, що арбітр Андрій Швець мав намір показати жовту Віталію Радевичу за недотримання дистанції п’ять метрів. Вийшло ж, що свою жовту Кузь побачив раніше, ніж Радевич. Тут не можна виключати, що на стан Кузя вплинуло те, що за кілька миттєвостей до цього були ознаки того, що Ростислав Семенченко з фолом зіграв проти Володимира Буня, але свисток промовчав (ВІДЕО). Це певним чином вивело Кузя з рівноваги, що і стало першоджерелом його надмірних емоцій.
З другою ж жовтою карткою Тараса Кузя, за 12 секунд, складніше (ВІДЕО). Не варто описувати цей епізод, його варто передивитися, ще і в численних повторах, і висновок буде таким, що нічого не зрозуміло – чи був контакт Кузя з воротарем Бутовим чи не було. Автор цих рядків навіть пропустив відео через програму, яка дозволяє переглянути момент покадрово, так і це не дало однозначної відповіді. Очевидно, що Тарас Кузь максимально намагався уникнути контакту з Бутовим, це видно по його руху корпусом, і якщо контакт і був, ну він не був таким жахливим, який би призвів до тих наслідків, які можна було побачити з реакції Бутова, і воротар, як-то кажуть, трохи «домалював» і своїми рухами, і голосом, зігравши в картку, що і вплинуло на арбітрів потрібним для «Aurora Team» чином. Бо насправді наслідки були такими, що навіть не потребували виходу лікаря, а того часу, поки обурений своїм вилученням Тарас Кузь таки залишив майданчик, цілком воротареві «Aurora Team» вистачило, щоб оговтатися і продовжити гру.
Спасіння туру. Ярослав Квасній
Зазвичай таку термінологію, як «сейв», «порятунок» чи «спасіння», застосовують до дій воротарів, але цього раз всі лаври лауреата дістаються гравцеві «Енергії» Ярославу Кваснію. На 6-й хвилині гри «Енергія» – «Aurora Team» господарі після своєї атаки наразилися на миттєву відповідь киян, що призвело до виходу Олександра Школьного сам на сам проти Андрія Пітулі. Школьний переграв воротаря, технічно перекинувши м’яч через нього, і гол був би неминучим, якби не дії Кваснія (ВІДЕО). Ярослав допрацював у захисті до кінця, навіть проявив спринтерські якості, що і дозволило йому встигнути до м’яча, який вже був близьким до того, щоб перетнути лінію воріт.
Дії Ярослава Кваснія важко переоцінити. Якби не він, то «Енергія» вже б на початку гри опинилася в ситуації, коли треба відігруватися. Його спасіння стає ще більш вагомим, якщо додати, що всього за пару десятків секунд саме з передачі Кваснія розпочалася активна фаза комбінації «енергетиків», яка вже їм дозволила повести в рахунку.
Асист туру. Андрій Теряєв
В цій номінації цілком слушно можна було б визначити переможця після якоїсь геніальної передачі, яка призвела до взяття воріт, але це буде не цього разу, бо у випадку з гравцем «Енергії» Андрієм Теряєвим вийшов просто таки кумедний асист (ВІДЕО). На 37-й хвилині гри (це якщо вірити коментатору гри) гравець «Aurora Team» Владислав Завертаний при вводі м’яча з ауту влучив ним в обличчя Андрію Теряєву, який усіма силами намагався уникнути того, щоб м’яч влучив йому в голову. Від цього вийшло краще не вигадаєш – м’яч відскочив до Олега Легендзевича, який ударом метрів з 11-ти вразив ворота.
Після двох ігор Андрій Теряєв найефективніший гравець у складі «Енергії»: два голи і одна гольова передача.
Голи туру. Чарівна сімка
Час переходити до того, що найбільше приваблює вболівальників – це голи. І, як і тиждень тому, варто подякувати окремим гравцям, що вони так озадачили автора цих рядків, що не було іншого варіанту, як відзначити всіх, чиї голи тими чи іншими тонкощами лягли до душі. Вийшла як назва відомого американського вестерна «чарівна сімка», тому вперед, до голів, з короткою анотацією, чим же вони зачепили.
Гол Андрія Теряєва (ВІДЕО). Злагодженість в діях четвірки Квасній – Пелех – Зварич – Теряєв, особливо в завершальній фазі, коли передачі йшли в дотик
Гол Владислава Моспана (ВІДЕО). Майстерний удар щокою в ближній верхній кут
Гол Ігоря Чернявського (ВІДЕО). Потужний удар під поперечину
Гол Артура Подлюка (ВІДЕО). Удар злету в ближній кут, додатково відзначаємо передачу від Даниіла Абакшина
Гол Михайла Грицини (ВІДЕО). Виключно через те, що м’яч забитий головою, а це для футзалу рідкість
Гол Данііла Чижика (ВІДЕО). Індивідуальні дії гравця, який, як від стоячого, втік від суперника, після чого потужним ударом вразив дальній кут воріт
Гол Андрія Богославського (ВІДЕО). Індивідуальні дії і автора голу, який в два дотики розібрався з воротарем, і асистента (Кирило-Ілля Бабак), який однією передачею залишив поза справами захист суперника.
Хет-трик туру. Артур Подлюк
Вдруге поспіль в наших дописах не проходимо повз непересічну подію, коли один гравець в одній грі забиває тричі. Цього разу це знову гравець «ХІТа», але не Євгеній Жук, який би цим нікого не здивував і якому в грі з «Рятувальником» записуємо прогул через те, що він не зміг відзначитися бодай одним м’ячем.
Авторство другого хет-трику в сезоні (не особистого, а загалом в лізі) належить Артуру Подлюку, який перебив хет-трик свого одноклубника Євгенія Жука тим, що всі три м’ячі були забиті в одному таймі, хоча час, в який вклався Жук, був трохи меншим – з 7-ї хвилини по 24-ту, в той час як у Подлюка – з 21-ї по 39-ту.
Автогол туру. Артур Подлюк
В другому таймі гри з «Рятувальником» Артур Подлюк настільки увійшов в раж з забитими м’ячами, що одного разу навіть переплутав ворота і вразив ворота Олександра Сухова (ВІДЕО). Вийшов такий собі своєрідний покер: три в чужі – один в свої, і автогол Подлюка став першим випадком цього сезону, коли гравець вразив ворота власної команди.
Цікаве співпадіння, що і минулого сезону відлік автоголів пішов з другого туру, коли в грі з «Кардиналом-Рівне» «відзначився» Андрій Цілик з «Енергії».
Швидкострільність туру. Ігор Чернявський
Другий тур дав нагоду повернутися до номінації, яка минулого сезону була доволі часто присутньою в наших дописах – це забиті вже на першій хвилині так звані «швидкі голи», від задоволення забити які не відмовиться жодна команда. В першому турі команди якось кволо розкачувалися, і найшвидший гол туру був зафіксований тільки на шостій хвилині, коли «ураганівець» Станіслав Моспан вразив ворота «Енергії».
Минулого ж вікенду зафіксований прем’єрний гол з розряду швидких – це гол у виконанні гравця «ХІТа» Ігоря Чернявського. Якщо дивитися ВІДЕО, то в ньому коментатор гри відмічає, що взяття воріт сталося на 24-й секунді, але насправді це не так. На одному з повторів в об’єктив камери потрапило табло спорткомплексу, і на ньому очевидно видно, що після голу воно зупинилося на відмітці 19:26. Враховуючи, що табло веде зворотній відлік часу, то це 34-та секунда гри.
Минулого сезону поза конкуренцією в цій номінації були гравці «Урагану», які забили ледь не половину з більше півтора десятка м’ячів, які забивалися на першій хвилині. Тож, чекаємо на відповідь Чернявському підопічних Максима Павленка, а, можливо, хтось і з інших команд здивує всіх своїм вмінням швидко і ефективно діяти в перші миттєвості гри.
Гольові серії. Поки в обоймі п’ятеро
Ідея цієї номінації виникла після того, як трохи вище було про те, що Євгеній Жук не зміг відзначитися голом в другому турі. А хто ж серед усіх гравців продемонстрував гольову стабільність, святкувавши свій забитий м’яч в обох зіграних турах?
Таких гравців зараз маємо п’ятеро: Андрій Теряєв («Енергія»), Станіслав Моспан («Ураган»), Артем Фаренюк («Ураган»), Ігор Чернявський («ХІТ»), Артур Подлюк («ХІТ»). Як довго вони протримаються, будемо слідкувати. Як і ще за кількома гравцями з команд, які провели в чемпіонаті тільки по одній грі.
Розгром туру. Перемога «Урагану» над «SkyUp Futsal»
Це ніде не прописано в ніяких правилах або регламентах, але так вже в футзалі в давніх часів повелося, що під формулювання «розгром» підпадає перемога з різницею в п’ять м’ячів. Не в три, як в футболі, не в чотири, а саме в п’ять. Чому в п’ять, ну, мабуть, через те, що це вже достатньо відчутна перевага. Врешті решт, в футболі тільки в разі переваги однієї команди в три м’ячі про таку перемогу говорять, що це розгром, хоча, акцентуємо на цьому увагу, це ніде не прописано офіційно.
Тому, озброївшись таким критерієм, маємо підстави констатувати першу розгромну перемогу в поточному чемпіонаті – це 5:0 в грі «Урагану» з «SkyUp Futsal». За саме такого рахунку не може не пригадатися легендарна гра Аргентини та Ямайки, але то таке. Зазначимо, що і рік тому перший розгром був також здійснений «Ураганом», коли підопічні Максима Павленка з тими ж класичними цифрами 5:0 переграли «in.IT».
Містика туру. Зачарована двійка
2:1, 1:2, 2:0, 2:0, 0:1, 1:2 і знову 2:1 – що це за підбірка рахунків одним рядком? А це рахунки всіх матчів, які, починаючи з 2021 року, офіційних і в «Кубках Львівщини», провели між собою «Сокіл» та «in.IT». У «айтішників» з першого побачення дворічної давнини майже повністю змінився склад, у «Сокола» – дуже суттєво, а містична стабільність залишається незмінною – жодна з команд не в змозі забити іншій більше двох м’ячів!
Так сталося і в грі другого туру, яка проходила у Львові. В перші 20 хвилин «Сокіл» приклав неймовірно зусиль та створив купу моментів, при реалізації яких було б достатньо, щоб зачарований та містичний рубіж перебити принаймні вдвоє, але то м’яч летів в Кардаша, то він сам творив дива. Два м’ячі «Сокіл» таки забив до 33-ї хвилини, часу для третього голу було ще море, але як відрізало. І гра була, і моменти, але м’яч у ворота не заходив ніяк. Так «Сокіл» і обмежився двома голами, які вчетверте в зустрічах з «in.IT» принесли йому перемогу.
Цього сезону в регулярному чемпіонаті «Сокіл» чекає ще два побачення з «айтішниками». Поки ситуацію беремо до уваги, і до неї обов’язково повернемося в огляді фішок 11-го туру, який має відбутися 18 листопада і в якому наша команда буде приймати «in.IT».
Найголовніше питання туру. Так Екстра-ліга з вболівальниками грає чи без них?
Заключна фішка про вболівальників, про них рідненьких, за присутністю яких сумують всі гравці всіх команд Екстра-ліги. Але поки хтось сумує більше, на деяких матчах клуби-господарі все ж таки знаходять можливість запустити вболівальників, щоб їхні гравці не дуже сумували. Тому і питаннячко до АФУ: «Так Екстра-ліга з вболівальниками грає чи без них?!». Чи є, можливо, якісь невідомі деяким командам критерії, що для них присутність, наприклад, двох-трьох вболівальників – це вже «гра з глядачами», а для деяких і більше сотні – так це без глядачів?
Конкретно до ігор другого туру, то як камери не намагалися, все ж таки не помітити завдяки ним не можна було, що в куті майданчика, на якому грали «ХІТ» та «Рятувальник», скупчення групи людей було очевидним, і ця група складала ну так людей до 30-ти, не менше. Ще цікавіше було на грі «in.IT» та «Сокола». Офіційний представник нашої команди не полінився порахувати тих, хто вочевидь не виглядав такими, кому на грі дозволяє бути присутнім регламент, і нарахував 141 особу! Так це була гра з вболівальниками чи без?
Добре, по-людськи ще можна зрозуміти присутність військових з реабілітаційного центру «UNBROKEN Ukraine». Низький їм уклін та шана за те, що вони зробили і роблять для кожного з нас, заради Перемоги, але ж їх було п’ятеро. А хто ж були ще 136 людей? Ця вся ситуація нагадує відоме прислів’я про «якщо не можна, але дуже хочеться, то можна». Напевне, виключення все ж таки є, особливо для тих команд, хто є партнерами АФУ в тих чи інших поточних моментах і чиє лого є обов’язково присутнім на банерах, на фоні яких головні тренери зобов’язані давати післяматчеві коментарі.
Прес-служба СК «СОКІЛ»
Фото ФБ
