Фіаско учасника Ліги чемпіонів в Сумах, Гімн України а капела в Рівному, де «Сокіл» забивав і швидко, і красиво, в трьох іграх три герої, і як заробити 500 гривень за секунду: найцікавіше про перші матчі 1/4 плей-офф та 10 туру Екстра-ліги

0
560

Менше доби – такою цього сезону відстань часу була між регулярним чемпіонатом та плей-офф. Це для українського футзалу унікальна річь, і менше може бути хіба що при такій неймовірній ситуації, коли фініш регулярного чемпіонату і старт плей-офф відбудуться в один календарний день. Приблизно о 13.40 в Рівному 7 квітня пролунала фінальна сирена, яка сповістила про перемогу «Сокола» над «Кардиналом-Рівнестандарт» 2:0, а вже 8 квітня рівно о 13.00 після свистка арбітра Руслана Лутія був зроблений перший удар в першій грі 1/4 фіналу плей-офф між МСК «Харків» та «Енергією». Львів’яни на майданчику в Сумах не мали великого клопоту з харків’янами: нічийним рахунок був лише до 12-ї хвилини, а потім підопічні Валерія Легчанова трьома гола до перерви прибили будь-яку інтригу в грі. Ні-ні, звичайно, «мінус три» в футзалі відігрується, але це не про те, що було на майданчику в суботу. Достатньо сказати, що було таке, що вважається розгромом – і 6:1, і 7:2, але в підсумку МСК «Харків» вдалося його уникнути, програвши 3:7.

Якщо ця гра за розвитком подій мало чим була схожа на те, що таке плей-офф, то недільна гра в Сумах між «Рятувальником» і «Ураганом» перевершила все, що від неї могли б очікувати запеклі оптимісти – господарі перемоги 2:1. Цікавих подій в цих трьох іграх було достатньо, щоб знайти нашу традиційну десятку фішок ігрового тижня, які або були в центрі уваги, або, навпаки, могли пройти повз увагу вболівальників, навіть і на бонус залишилося. Ну, а розпочати розповідь про них потрібно з головного, найважливішого, і найнеочікуванішого.

Гра тижня. «Рятувальник» – «Ураган»

Після завершення всіх трьох ігор минулого тижня, напевне, в жодного вболівальника не може бути сумнівів, що альтернативі недільній грі в Сумах не існує, адже в матчі «Рятувальника» та «Урагану» сталася найгучніша сенсація поточного чемпіонату. Ну, хто б після двох перемог франківців в регулярці над «рятувальниками» з загальним рахунком 15:3 поставив би на представника Сумщини хоча б гривню? Тим не менше, ця гра стала такою, яка продемонструвала заради чого ми чекаємо і любимо плей-офф.

Прикладів тому, що в іграх на виліт команда, яка нібито і нижча класом перетворюється на міцний моноліт, який фавориту виявляється не по зубах, чимало, і «Рятувальник» – «Ураган» одна з таких. Які складові перемоги «Рятувальника», окрім традиційних, таких, як налаштованість, вмотивованість? Перш за все, підопічним Ігоря Салівона вдалося видавити з себе пам’ять про ті 3:15, а по мірі розвитку гри своїми впевненими діями поступово вибивати франківців з зони комфорту та переконаності, що що б вони не робили, перемога всі рівно від них нікуди не подінеться. Звісно, що гравцям «Рятувальника» додавали наснаги і впевнені дії Олександра Сіріцького, який на початку гри відбив небезпечні удари Микитюка Корсуна, і всім показав, що сьогодні він в повному порядку.

Підсумок першого тайму – «рятувальники» перевели гру в такий формат, що на майданчику вже було незрозумілим, хто фаворит, а хто андердог. Так, «Ураган» більше володів м’ячем і так званою «ініціативою», але всі дії його гравців були читаними та прогнозованим. Особливо так було по перерві, коли вся відповідальність за те, щоб забити, була перекладена на Микитюка та Корсуна. Щоб підсилити психологічний тиск на «ураганівців», треба було відкрити рахунок, що і вдалося Антону Кончакову. 1:0 – і грати ще 11 хвилин, але по мірі того, як вони спливали, подумки «ураганівців» переходили з площини «забити два і виграти» до «забити хоча б один і не зганьбитися», а це надзвичайно тисне і сковує. З другою частиною цієї тези гості таки впоралися після голу зі штрафного Ігоря Корсуна, і в той час, який залишалося зіграти ще в другому таймі, були ближчими до перемоги. Що природньо, адже «рятувальникам» складно було не втратити певну частину впевненості в правоті своєї справи.

Перерва між основним і додатковим часом була для «Рятувальника» дуже доречною, як і гол Владислава Радченка на 43-й хвилині. До речі, це його перший м’яч в цьому сезоні! Ну, і фінал-апофеоз гри – 10-тиметрвий у ворота господарів за 31 секунду до завершення другого екстра-тайму. На цю голгофу Максим Павленко відправив Іллю Терентьєва, але забивати 10 метрів «Спортінгу» за рахунку 0:2 в першому таймі і «Рятувальнику» за рахунку 1:2 на 50-й хвилині – це різний психологічний тягар, і не самий авторитетний гравець «Урагану» з таким тиском не впорався.

«Рятувальник» виграв першу гру 2:1, але є впевненість, що думка переважної більшості футзального загалу залишається незмінною: на своєму майданчику «Ураган» своє візьме. Що ж, можливо, так і буде, але підопічні Ігоря Салівона тільки власними силами можуть цей загал осоромити. Це їм по силах, головне – не перелякатися від власної перемоги, і не підпасти під думку, що якщо вони змогли Еверест подолати одного разу, то зробити це двічі не для них.

А капела тижня. Виконання Гімну України в Рівному

Вже кілька років в Екстра-лізі стало звичною справою, що ігри чемпіонату України розпочинаються з виконання Гімну України. Він може лунати і в оркестровому, звичному варіанті зі співом, може, як це наприклад в Хмельницькому, в інструментальному. Нещодавно, в Івано-Франківську перед грою п’ятого туру третього етапу «Ураган – «Енергія» на виконання Гімну України запросили співачку зі сценічним псевдонімом ANITA.

Те, про що піде мова в номінації, схоже, виникло спонтанно, але після події було дуже зворушливо. Коли вже гравці обох команд вишикувалися для того, щоб прослухати і разом з цим проспівати Гімн України, з початком музичного супроводу щось пішло не так (ВІДЕО). Тому гравці «Кардиналу-Рівнестандарт» та «Сокола» почали співати самі разом а капела, і до них доєдналися всі ті, хто були присутніми в спорткомплексі рівненської ДЮСШ №4. Ще раз підкреслимо, так, як вийшло, було зворушливо.

Швидкострільність тижня. Андрій Хамдамов

Не варто зайвий раз поглиблюватися в тему важливості в футзалі «швидкого голу», і в наших попередніх дописах вже був рейтинг того, як швидко такі голи забивалися в регулярному чемпіонаті. Після матчів минулого тижня виникла необхідність внести в нього зміну, адже в пропущеній грі 10-туру між «Кардиналом-Рівнестандарт» та «Соколом» хмельничани відкрили рахунок на першій хвилині. Коли табло дорахувало відлік часу до 31-ї секунди гри, Андрій Хамдамов, отримавши передачу від Владислава Первєєва, залишив молодого воротаря рівнян Дмитра Дяченка не при справах (ВІДЕО).

Що ще цікавого в цьому голі? Гравці «Сокола» за жеребом робили перший удар в грі, і такий вибір, як виявилося, зробили не дарма. Зробити так, щоб капітан «Сокола» був виведений на результативний удар, четвірці в складі Костянтин Абзалов-Андрій Хамдамов-Вадим Данилюк-Владислав Первєєв знадобилося 10 передач, а господарі майданчика за 31 секунду так і не змогли хоча б раз торкнутися м’яча.

Нижче оновлений рейтинг «швидких м’ячів» регулярного чемпіонату, і зазначимо, що тільки в одному випадку команда, яка після голу на першій хвилині відкрила рахунок, в підсумку зазнала поразки. Це сталося з харків’янами в грі МСК «Харків» – «ХІТ» після автоголу Олександра Сухова.

1. Сьома секунда. Назар Швед, 15 тур, гра «Ураган» – «Рятувальник»
2. 18-та секунда. Владислав Моспан, 11 тур, гра «Сокіл» – «CLUST»
3. 20-та секунда. Максим Чеберяк, 10 тур, гра «CLUST» – МСК «Харків»
4. 28-ма секунда. Сергій Кравчук, 24 тур, гра «Кардинал-Рівнестандарт» – «Черкасиобленерго»
5. 31-ша секунда. Андрій Хамдамов, 10 тур, гра «Кардинал-Рівнестандарт» – «Сокіл»
6. 40-ва секунда. Артем Фаренюк, 24 тур, гра «Ураган» – «Рятувальник»
7. 41-ша секунда. Микола Микитюк, 8 тур, гра «Сокіл» – «Ураган»
8. 43-тя секунда. Михайло Волянюк, 2 тур, гра «Кардинал-Рівнестандарт» – «Енергія»
9. 45-та секунда. Олександр Сухов (автогол), 6 тур, гра МСК «Харків» – «ХІТ».

Пенальті тижня. Сергій Шевченко

Найцікавішою подією останніх хвилин гри в Рівному було призначення на 37-й хвилині пенальті у ворота «Сокола», а приводом для його обговорення стала не його легітимність. І просимо звернути увагу, що в цій номінації лауреат не польовий гравець, а воротар. Шестиметровий у «кардиналівців» взявся пробивати Михайло Волянюк, і хто би це міг бути іншим, адже господарі поступалися 0:2. Забий Волянюк «точку», і часу, щоб відігратися, у рівнян було ще предостатньо.

Як кращий голеадор «Кардиналу-Рівнестандарт» пробив пенальті, ще вже його проблема, головне, що воротар «Сокола» Сергій Шевченко не дозволив рахунку змінитися (ВІДЕО). Але цей нереалізований Волянюком пенальті дав привід поговорити про наступне.

Ну, по-перше, що Сергій Шевченко став першим і єдиним воротарем, якому в регулярному чемпіонаті вдалося відбити шестиметровий. Ой як же хотілося б про це сказати напевне, але потрібно трохи стримати себе. І тут буде по-друге. Зробити це напевне не дозволяє те, що на офіційному сайті АФУ немає інформації про голи з шестиметрової позначки, немає від слова взагалі. Скоріш за все, що це через те, що посеред цього сезону з’явився новий дизайн сайту, і до того, щоб в ньому відображалися голи з пенальті, у адміна просто не дійшли руки.

Відверто, було велике бажання переглянути статистику всіх матчів, що переконатися, що Сергій Шевченко став першим і єдиним воротарем, кого не переграли з точки, але сайт АФУ такої можливості не дає. Тому довелося і з відбитим Шевченком пенальті, і взагалі з усіма пенальті в регулярці покладатися виключно на власну пам’ять. І що ж в ній відклалося? Це те, що пенальті, як це не дивно, призначалися всього п’ять разів.

Про що можна говорити достеменно? Це пенальті в грі МСК «Харків» – «Рятувальник» (реалізував Олександр Іванов), в грі «Сокіл» – «Енергія» (реалізував Мар’ян Пелех), в грі «Кардинал-Рівнестандарт» (реалізував Мар’ян Пелех), в грі МСК «Харків» – «Черкасиобленерго» (реалізував Тарас Рибак). Ну, і, нарешті, пенальті в грі «Кардинал-Рівнестандарт» – «Сокіл», який відбив Сергій Шевченко.

Одразу треба перепросити, якщо якась «точка» не відклалася в пам’яті, і претензії переадресуємо з цим до офіційного сайту АФУ. Дуже сподіваємося, що наступного сезону така прогалина буде усунута, а тому, хто створював сайт АФУ, порадимо взяти за приклад сайт іспанської ліги LNFS. На її сайті інформації про ігри набагато більше: там можна дізнатися не тільки про голи чи картки (як зараз на сайті АФУ), а і про реалізовані чи нереалізовані пенальті і дабл-пенальті. Більше того, навіть про те, який гравець і на яких хвилинах фолив! Таке для нашого футзалу уявити неможливо – це реально анріал.

Гол тижня. Владислав Первєєв

Загалом в трьох іграх минулого тижня було забито 15 м’ячів, що в середньому є дуже непоганим показником. Деякі з них були якісними і навіть естетськими, як, наприклад, гол Тараса Кузя п’ятою. Але пальму першості в цій номінації віддамо гравцю «Сокола» Владиславу Первєєву, який в грі з «Кардиналом-Рівнестандарт» зробив рахунок 2:0 (ВІДЕО). Все, що потрібно знати про цей гол і удар Владислава справа метрів з 12-ти, це те, що про нього сказав коментатор гри: «дуже потужно він пробив, неочікувано для Костянтина Рафальського, м’яч ледве не порвав сітку у воротах рівненської команди». До цього додамо, що Первєєв такий за силою удар зробив фактично без розбігу, з двох кроків, тем не менше, м’яч все рівно полетів зі швидкістю снаряду.

Хет-трик тижня. Тарас Кузь

Три голи одного гравця в грі плей-офф – це подія, повз яку пройти не є правильним, і таким досягненням в грі проти МСК «Харків» відмітився «енергетик» Тарас Кузь. Був він близьким в другому таймі і до першого в Екстра-лізі покеру, але в одному з моментів Тарас, напевне, вже перебуваючи на куражі, трохи «перетягнув» ситуацію, забарився з ударом і забити йому не дозволили.

Більше про голи Кузя тут говорити не варто, варто лише додати, що цей хет-трик став цього сезону в Екстра-лізі ювілейним, десятим.

Травма тижня. Павло Чабанов

Що краще для команди, мати двох чи трьох рівноцінних воротарів або одного яскраво вираженого першого, а іншого, який другий – це суперечливе питання, і в кожного тренера з цього приводу власна думка. Хоча вона і може залежати від можливостей залучити воротарів. Стосовно того, як з цим справа в МСК «Харків», то регулярний чемпіонат точної відповіді на це питання не надав, і більше виглядає так, що Павло Чабанов та Дмитро Бутов є воротарями рівноцінними.

В чвертьфіналі проти «Енергії» гру у харків’ян розпочав Павло Чабанов, але за 10.27 до завершення першого тайму він попросив заміну. Рахунок в цей момент був 1:1, і Чабанов кілька разів реально виручив своїх партнерів після помилок в захисті. Надалі так склалася гра, що Дмитро Бутов протримав свої ворота недоторканими до відмітки часу в 8.10, тобто, трохи більше двох хвилин. «Розмочив» його Тарас Кузь, і до завершення першого тайму Бутову довелося ще двічі робити неприємну процедуру вилучення м’ячів з сітки воріт після голів «енергетиків».

Тут не можна чимось докоряти Дмитру Бутову, але є факт, що після його виходу м’ячів у ворота МСК «Харків» навлітало багатенько. Хтозна, якби у воротах залишився Чабанов, можливо, він би пропустив ще більше, а може – і нічого. Беззаперечно лише одне, що травма Павла Чабанова суттєвим чином вплинула на зміну рахунку, і на весь перебіг подій на майданчику.

Автогол тижня. Тарас Рибак

Дуже багато в регулярному чемпіонаті фіксувалося голів, які в протокол гри були вписані як автоголи. І ледь розпочалася стадія плей-офф, як гравці продовжили, як-то кажуть, бити по своїх. В грі між МСК «Харків» та «Енергією» такою справою «відзначився» Тарас Рибак. На 17-й хвилині гри капітан харків’ян так прагнув запобігти взяттю воріт після удару Віталія Радевича, що майже з лінії воріт довершив справу на користь суперника (ВІДЕО). Цікаво, що своїм автоголом Тарас Рибак мимоволі позбавив Радевича такої приємної події, як хет-трик, адже в другому таймі Віталій двічі пробивав по воротам МСК «Харків» так, що завадити голу вже не було кому.

Щодо «дуже багато» автоголів, то на питання «а скільки ж саме», в нас є точна відповідь – в регулярці їх було 29. Відповідно, автогол Тарас Рибака став ювілейним, тридцятим.

Герої тижня. Сергій Шевченко, Тарас Кузь, Олександр Сіріцький

Соломоновим буде рішення щодо лауретів в номінації «герой тижня»: було три гри, і в кожній з них був свій герой. Про кожного з цих трьох гравців вже було детально трохи вище, а стосовно Кузя, додамо, що до своїх трьох м’ячів він додав ще й результативну передачу. Міг би і дві, адже саме від Тараса Радевич отримав передачу на 17-й хвилині і пробив по воротам повз воротаря МСК «Харків». Був би гол Радевича, але в останню мить, на лінії воріт, м’яча торкнувся Рибак. Він і позбавив Радевича голу, а Кузя асисту.

Неуважність тижня. Коментатор гри МСК «Харків» – «Енергія» Антон Проценко

Вимога від АФУ до обов’язкової трансляції матчів Екстра-ліги в режимі онлайн змусила клуби шукати варіанти співпраці з різними студіями-продакш, які в змозі організувати таку трансляцію. Як наслідок, залучення до коментаторства журналістів, яким по силах донести інформацію про те, що відбувається на майданчику. Цього сезону до футзалу долучилося чимало нових персон, в яких є ті чи інші гідності, як і ті чи інші недоліки. Відповідно, що глядачам подобаються різні аспекти цієї справи. На власну думку автора, пріоритетним має бути професійне розуміння футзалу, адже при вcій його простоті він має чимало тонкощів, які вимагають глибинного висвітлення. Але, ще раз наголосимо, що це на власну думку автора, хоча є така категорія вболівальників, яким більше до вподоби, коли коментатор «заливається солов’єм».

А тепер ближче до номінації, і чому в ній відзначається коментатор гри МСК «Харків» – «Енергія» Антон Проценко. Якихось серйозних зауважень до нього немає, і те, щоб «заливатися солов’єм», це точно не про нього. Скоріше, мали місце моменти, які можна розцінювати, як неуважність. Прихильники «солов’їного співу» їх можуть і не помітити, але це не відміняє того, що вони можуть різати слух. Що було не так у Антона Проценка, це три моменти:

– по-перше, в першому таймі він не помітив на 14-й хвилині п’ятий фол у МСК «Харків», і коли про це пролунала сирена, він вирішив, що гравці МСК «Харків» хотіли взяти тайм-аут. Відповідно, що після шостого фолу харків’ян це викликало в коментатора здивування.
– по-друге, не помітив на 35-й хвилині заміни в складі «Енергії» воротаря Ярослава Морикишки на Андрія Пітулю. Відповідно, до кінця гри продовжував всі воротарські дії Пітулі записувати на Морикишку.
– по-третє, не можна бути впевненим до кінця, але все ж таки підстави для наступного були. По мірі того, як перевага «Енергії» в рахунку ставала все більшою, з вуст коментатора неодноразово лунала теза, що поїздка МСК «Харків» до Львова перетворюється на формальність. Таке було б доречним казати, якби стадія плей-офф проходила в єврокубковому форматі «гра дома – гра на виїзді». Тоді б дійсно, виїзд МСК «Харків» після 3:7 до Львова був схожим на туристичний. Але в плей-офф свої закони, і прикладів, коли команда одну гру програла вщент, а в наступній грі перемагала, дуже багато. Самий яскравий, це з епічної п’ятиматчевої серії плей-офф між «Ураганом» і «Енергією», коли франківці четверту гру серії програли 3:10, а на наступний день виграли 2:1 і вперше в своїй історії стали чемпіонами України.

Бонус. Преміальні тижня – 500 грн. в секунду

Всім з футболу відома така теза «вийти під преміальні». Це коли гравця в давні часи випускали на 89-й або 90-й хвилині, а в наші часи з тривалим компенсованим часом заміна може відбутися і на 90+8 хвилині. В футзалі так напряму це не працює, тому в цьому бонусі буде елемент гумору, який трохи відкриє завісу над тим, що читачам не доводиться чути ані від гравців, ані від тренерів, ані від функціонерів футзальних клубів, хоча між собою, по-тихому, гравців клубів це точно обговорюють: за які ж гроші в грі вони готові на все, щоб отримати преміальні. Розмір їх в кожному клубі різний. Ну, наприклад, може бути таке, що безпосередньо за перемогу в одній грі гравці отримують і не так багато, тисячі дві так гривень, це діточкам на цукерки і дружині на косметику. Але в той же час, вже за перемогу в чемпіонаті на кону стоїть і з десяток тисяч умовних одиниць.

Так от до «Сокола». В грі з «Кардиналом-Рівнестандарт» під саму завісу гри на майданчик вийшов 16-тирічний Ростислав Ростківський. Його внесок в перемогу «Сокола» був оцінений премією в 1000 грн., але цікава тут не загальна сума, а середня сума відносно кількості зіграного часу. Він у Ростислава склав дві (!) заключні секунди, тобто, за кожну з проведених на майданчику секунд він заробив 500 грн. Пів тисячі гривень за секунду – чи багато з читачів або з гравців інших клубів Екстра-ліги можуть потішити себе такою швидкістю заробляння грошей?

Анатолій ПОДВОЙСЬКИЙ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ