На три дні – з суботи до понеділка – розтягнулися матчі 21-го туру чемпіонату України, що для футзальних вболівальників виявилося доволі непоганим. За розкладом по два матчі суботи та неділі лише трохи накладалися один на одного, а заключна гра взагалі була винесена на окремий день. Так що, при бажанні можна була практично в повному обсязі в онлайн-режимі переглянути всі п’ять матчів, щоб оцінити всі їхні перипетії.
Стартував тур з очікуваного багатьма матчу в Києві між «Aurora Team» та «Ураганом». Цій грі буде присвячена окрема номінація, а в прев’ю варто відмітити розвиток подій в грі, який за ігровий час розвернувся на 180 градусів. Цього сезону вже було два повернення команд, які програвали 0:3, і якщо зусиль «Сокола» в грі з «Рятувальником» вистачило лише для нічиєї, то МСК «Харків» здобув гучну перемогу 5:3. Те, що 0:3 це не вирок, всіх переконав і «Ураган». Поступаючись на 14-й хвилині 0:3, і не скажеш, що «Ураган» різко перемкнув коробку передач, франківці просто свої моменти стали перетворювати на гол. Два м’ячі вони відіграли до перерви, а на першій хвилині другого тайму після передачі воротаря «Aurora Team» Миколи Гуйвана на гравця «Урагану» Миколу Грицину перевага киян випарувалася, як невеличка калюжа в спеку. В природі поразки «Aurora Team» розбиратися тренерському штабу команди, але «Ураган» в другому таймі був холоднокровним, через що і виграв 5:4.
Друга київська гра з цифрами на табло 9:2 за кількістю м’ячів стала повторенням рекорду сезону – одинадцять разів арбітри фіксували взяття воріт, і це могло б бути не межею. Після гри головний тренер «in.IT» Андрій Федюк відмітив, що гра його команди проти «SkyUp Futsal» могла завершитися з рахунком не 9:2, а 9:5. З цим можна погодитися лише частково, там де про «п’ять», от щодо «дев’ять», то реально гольових моментів у підопічних Тараса Шпички було ще м’ячів на шість-сім.
Двадцять голів в двох іграх суботи давали можливість помріяти про те, що 21-й тур може перебити тур за номером 18, в якому планка загальної кількості м’ячів в одному турі була піднята до 36-ти, але дві недільні гри не були рясними на голи. МСК «Харків» та «Енергія» так і хотілося сказати, що на двох забили три м’ячі, але це не відповідає дійсності – голи забивали тільки «енергетики». У львів’ян в першому таймі спрацював ефект несподіванки з ранньою грою з п’ятим польовим гравцем, і вони після харківського автоголу повели в рахунку. Надалі у «Енергії» забивав тільки Михайло Зварич, а от від підопічних Станіслава Гончаренка ворота м’ячі не приймали, хоча принаймні три рази він мав туди влетіти: коли воротар Андрій Остріков через весь майданчик бив по порожнім воротам і влучив у поперечину (!), коли Дмитро Крюков примудрився пробити в Мар’яна Пелеха, який стояв на лінії воріт, і, нарешті, коли Давид Калашник не забив пенальті. Підсумок – 0:3, і команда Станіслава Гончаренка вперше з сумського майданчика пішла без забитого голу.
А от «Сокіл» з «ХІТом» в Здолбунові три м’ячі забивали саме «на двох». Три, як відомо без залишку на два не ділиться, тому хтось мав забити більше, і це зробили підопічні Романа Ковальчика. Після безгольового першого тайму «Соколу» вистачило шести секунд, щоб відкрити рахунок, і це суттєво підняло градус гри. Ще більше градус піднявся після другого голу, у виконанні Кирило-Іллі Бабака, отут вже потужна київська машина під назвою «ХІТ» запрацювала на повну, втім, «Сокіл» вчепився в свою перевагу мертвою хваткою, і хоча один гол Євгену Сірому вдалося відіграти, перемогу 2:1 хмельничани не випустили.
Ще один камбек був зафіксований в Рівному, де «Рятувальник» «приймав» «Кардинал-Рівне». Чому так і що з цим не так, в нашій першій номінації цього допису. Команда Ігоря Салівона наче у себе вдома впевнено розпочала гру і забила двічі. Але вже згадувалося, що «рятувальникам» і три м’ячі переваги не вдавалося втримувати – це про гру з «Соколом». «Кардиналівці» згадали, що це вони у себе вдома, і зусиллями Олександра Басича на перерву пішли за нічийного рахунку. Їх він перед рівненськими вболівальниками не влаштовував, за три хвилини до сирени Михайло Волянюк вийшов у воротарській футболці, і «Кардинал-Рівне» вирвав перемогу. Її співавтором став гравець «Рятувальника» Валерій Гайван, від голови якого м’яч опинився в сітці, але новачок рівнян Едуард Волков так натхненно радів голу, що арбітри пішли йому назустріч, і прізвище Волкова було вписане в протокол в якості автора голу.
П’ять якісних матчів було в 21-му турі, тому і наші традиційні фішки туру, які або були в центрі уваги, або, навпаки, могли пройти повз увагу вболівальників, також будуть якісними. Навіть ексклюзивними, з номінаціями, яких ще не було за ті два сезони, протягом яких на сайті «Сокола» виходять дописи про цікаве в футзальній Екстра-лізі.
Зміна міста туру. Проведення гри «Рятувальник» – «Кардинал-Рівне» в Рівному
Вдруге в сезоні «Рятувальник» добровільно відмовився від проведення домашнього матчу на своєму майданчику в Сумах. Вперше це було в 11-му турі, коли команда Ігоря Салівона «приймала» «ХІТ» в Києві, і це не могло не викликати подив. Коли ж став відомим розклад ігор 21-го туру, то з’ясувалося, що команда з Ромен і з «Кардиналом-Рівне» не збирається грати в Сумах, і це вже викликає не подив, а дещо інше ставлення. Що ж сталося?
Причина – немає вільного залу – відкидається, в неділю ніщо не завадило в Сумах зіграти МСК «Харків» та «Енергії», і знайти ще дві години вільного часу в тому спорткомплексі при бажанні було б елементарно – і в суботу, і в неділю, і в понеділок. Перша думка була такою, що це «Кардинал-Рівне» зробив «рятувальникам» таку пропозицію, від якої ті не змогли відмовитися, але, якщо вірити сторінці «Рятувальника» в фейсбуці, ініціатива про перенос йшла саме від клубу з Сумщини. На питання одного докучливого вболівальника, чому перенос з Сум до Рівного, «Рятувальник» дав відповідь, що це була ініціатива керівництва клубу і запропонував тому вболівальнику задзвонити керівництву, але телефон не надав.
З одного боку маємо обопільну домовленість клубів про перенос, і здається, що нічого крамольного в цьому немає. Але це тільки здається, бо по факту маємо порушення спортивного принципу, що є наріжним каменем будь-якого чемпіонату – всі мають бути в рівних умовах. Виходить же, що не всі. Так, «ХІТ» за два сезони жодного разу не виїжджав в Суми до «Рятувальника», хоча мав це зробити тричі. В 21-му турі не поїхав до Сум «Кардинал-Рівне», залишається ще одна гра – пропущена в 3-му турі, вона за календарем стоїть в Сумах, і не може не виникнути питання – і де буде гратися вона? Теж в Рівному?
Коли є один якийсь виключний випадок, то це – випадок, коли ж не один і не два, то це – система, яка спотворює спортивний принцип і шлагбаумом якій має жорстко стояти Асоціація футзалу України. Футбольна УПЛ цьому вже якось протидіє, хоча з футболом з матчами на відкритому повітрі навіть складніше ніж з футзалом. А от АФУ наразі на таке спотворення спортивного принципу дає добро і запобігти йому не може, а, скоріше, просто не хоче.
Нова команда туру. «Aurora Team» більше не CLUST
Посеред минулого тижня без особливого галасу на своїх інформаційних ресурсах Асоціація футзалу України повідомила, що київська команда «Aurora Team», яка в попередніх 20-ти турах на тих же самих інформаційних ресурсах іменувалася як «Aurora Clust», змінила назву і надалі продовжить виступ в чемпіонаті під назвою «Aurora». Коло, як-то кажуть, замкнулося.
Про те, що так і буде, було в нашому найпершому дописі, який вийшов перед стартом чемпіонату і був присвячений найцікавішому в Екстра-лізі в міжсезоння. В ньому була така номінація як «Фікція міжсезоння. Поява в Екстра-лізі «SkyUp Futsal» і мутки з назвою новачка «Aurora Team». Оскільки цитувати самого себе не є злочином, тому ще раз надаємо вашій увазі ту частину, яка була присвячена «Aurora Team».
На сайті АФУ ця команда фігурує як «AURORA-CLUST», тобто таким чином є спроба видати футзальній спільноті, що «AURORA-CLUST» є правонаступником команди «CLUST», що б легітимізувало її появу в Екстра-лізі. Але вся фікція викривається дуже просто. Заходимо на офіційний сайт https://aurora-team.com.ua/ і спробуємо відшукати хоча б якийсь натяк на назву «AURORA-CLUST». Кожна людина хоче, щоб інші називали її так, яке вона ім’я має насправді, так само і з командами, так само і «AURORA» на власному ресурсі без ніякого «CLUST-у». Якщо цим не переконали, то пропозиція зайти на фейсбук-сторінку https://www.facebook.com/mfcclust і знайти там хоча б якийсь натяк на сезон, що стартує от-от.
Не варто глибоко копати, все і так очевидно. Тут хіба що просте питання, через скільки часу, через місяць або два, з офіційного сайту АФУ «раптом» «CLUST» зникне, і «AURORA-CLUST» перетвориться на просто «Aurora». Те, що так буде, немає жодних сумнівів, а АФУ, до речі, на цьому ще й зможе підзаробити, адже зміна офіційної назви команди протягом сезону задарма не відбувається, а обов’язково супроводжується «додатковим членським внеском» в розмірі 10 тис. грн.
Як бачимо, хибним виявилося хіба що припущення, що додаточок «CLUST» до назви «Aurora» зникне через місяць або два. Насправді ж виявилося, як іноді кажуть, «не пройшло і пів року», нехитра схема легітимації виконала свою роботу.
До речі, на офіційному сайті «Aurora Team» немає жодних згадок про те, що київська команда змінила назву. Вона як в попередні 20-ти турах називала сама себе «Aurora Team», так і продовжує себе називати «Aurora Team».
Гра туру. «Aurora Team» – «Ураган»
Описувати детально гру, яку в онлайні переглядало кілька тисяч вболівальників, а зараз кількість її переглядів сягнула 16-ти тисяч, дурна справа, тому по ній буде кілька тезисів.
Не можна казати, що початок гри був за командою Євгена Задорожного, адже перший гольовий момент виник лише на 4-й хвилині, і це був вихід Артема Фаренюка сам на сам з Миколою Гуйваном. Якщо орендований у «Урагану» голкіпер продемонстрував своїй команді-власниці, що він на початку гри в порядку, то Олександр Сіріцький в цей день точно не був в порядку, що визнав Максим Павленко, після двох пропущених м’ячів змінивши Сіріцького на Юрія Савенка. Основний воротар «Урагану» не одразу увійшов у гру, свідчення чому не стільки пропущений м’яч від Максима Літвінова, скільки момент трохи раніше, коли він зіштовхнувся в середині майданчика зі Станіславом Моспаном, і цим ледь не скористався Юрій Сагайдачний.
Після 3:0 схоже на те, що на перший план вийшла психологія. Гравці «Aurora Team» не могли не пам’ятати, як вони втрачали перемоги, маючи перевагу 2:1 (з «ХІТом» та «Енергією») та 4:2 (з «ХІТом»). В суботу підопічні Євгена Задорожного перевершили самих себе – виграючи 3:0, без жодного очка навіть залишилися. Чому, тут складова з і психології і з помилок деяких гравців, які не можуть не похитнути команду, її стійкість і віру в торжество своєї справи. Всі, напевне, зрозуміли про який гол мова, і про нього буде далі в окремій номінації з неочікуваною назвою. В другому таймі, на відміну від першого, з боку «Урагану» був повний контроль над грою. Франківці якось невимушено повели в рахунку 4:3. Коли ж Ростислав Семенченко зрівняв рахунок, «Ураган» миттєво додав і з безпосередньою участю Юрія Савенка забив п’ятий м’яч. Воротар «Урагану» вже був таким, яким ми його всі знаємо, що підтвердив його сейв ближче до завершення гри після підступного удару Юрія Сагайдачного. «Ураган» довів справу до перемоги доволі впевнено, і йому, до речі, до дострокової перемоги в регулярному чемпіонаті залишилося набрати лише 13 очок. Це за умови, що «ХІТ» ще десь очки не втратить.
Шовковський туру. Микола Гуйван
Абсолютно неочікувана номінація, і той, хто дивився гру «Aurora Team» – «Ураган», одразу зрозуміє звідки вона виникла. Але для початку згадаємо 1999 рік, 13 листопада. Саме в той день стався найтрагічніший епізод в історії футбольної збірної України, який відомий навіть тим, хто далекий від футболу. Збірна Словенії вирвала перемогу у збірної України завдяки жахливій помилці Олександра Шовковського, який невдало вибив м’яча прямо на ногу словенцю Міленко Ачімовичу, і той дальнім ударом вразив порожні ворота, які залишив воротар збірної України. Ця помилка коштувала збірній України путівки на Євро-2000.
Футзал в рази поступається в інформаційному плані футболу, тому жахлива помилка воротаря «Aurora Team» Миколи Гуйвана в грі проти «Урагану» не набуде такого широкого розголосу, а вона того варта. Загалом, в футзалі коли воротарі залишають «рамку», це як міна уповільненої дії, і немає в світі воротарів, які б не помилялися при своїх підключеннях до розвитку атак. Навіть Ігіту неодноразово карали за його авантюрні підключення. Щодо Микола Гуйвана, то він на 21-й хвилині гри помилився в стилі Олександра Шовковського: покинув ворота, якийсь час приймав рішення, що ж робити з м’ячем, і придумав – покотив його прямо на ногу Миколі Грицині, який ударом метрів з 28-ми холоднокровно вразив порожні ворота (ВІДЕО).
Розгром туру. В Києві
Одна розгромна перемога в п’яти матчах – це дотримування показника в 20 відсотків, який сформувався в Екстра-лізі за попередні 20 турів. Скоріш за все, він надалі буде коливатися в якихось межах, але навколо саме 20-ти відсотків.
В грі між «SkyUp Futsal» та «in.IT» вже після першого тайму запахло перемогою з великим рахунком – на табло було 6:1. «Айтішники» спромоглися відіграти один м’яч, але у свої ворота отримали ще три, тому і повезли додому поразку 2:9.
Ця перемога стала 19-ю в сезоні з великим рахунком в 95-ти матчах. Нагадаємо, що загалом в 21-му турі мали бути зіграними 105 ігор, але 10 залишаються незіграними через різні причини. Тому після 21-го туру відсоток перемог з великим рахунком залишається на попередньому рівні – рівно 20.
Лідером за перемогами з великим рахунком впевнено залишається «Ураган» – вісім. «SkyUp Futsal» з перевагою в п’ять м’ячів і більше виграв вдруге, в свою чергу, «in.IT» розгромно програв п’яту гру.
Гол туру. Даніїл Чижик
31 м’яч був забитий в 21-му турі. Це доволі непоганий показник, втім, шедевральних голів не було, тому будемо обирати «гол туру» з якісних і важливих. Саме за такими критеріями пальму першості в цій номінації віддаємо гравцеві «Сокола» Даніїлу Чижику. Літній новачок хмельничан вже неодноразово демонстрував, яким потужним ударом володіє, і в грі «Сокола» проти «ХІТа» ми побачили чергове цьому підтвердження.
Ледь розпочався другий тайм, пройшло всього шість секунд, як те, чого гравцям двох команд не вдалося за перший тайм – відкрити рахунок, нарешті сталося. Андрій Хамдамов з ауту покотив м’яч під удар Чижику, і Даніїл так класно приклався до м’яча, що той з відстані метрів 15 залетів у кут воріт (ВІДЕО).
Чим цей гол привабливий? По-перше, він суттєво вплинув на подальший перебіг подій. По-друге, забити такий м’яч такому воротарю як Олександр Сухов, це дорого коштує. Чи багато читачі бачили, щоб один з найкращих воротарів Екстра-ліги, голкіпер збірної України, пропускав такі м’ячі?
Швидкострільність туру. Роман Бакум
Перша хвилина, а, точніше, стартові секунди, гри в Києві між «SkyUp Futsal» та «in.IT» рішучим чином внесли зміни в рейтинг найшвидших голів чемпіонату, який складається з м’ячів, забитих на першій хвилині. «Айтішники», маючи право на перший удар по м’ячу, настільки невдало його розіграли, що швидко втратили, і після передачі Микити Тменова Роман Бакум відкрив рахунок (ВІДЕО). Це сталося на 11-й секунді, гол у виконанні гравця «SkyUp Futsal» став найшвидшим голом цього чемпіонату, який в два рази швидкий за попереднього лідера рейтингу – голу Володимира Поночовного ще в 4-му турі у ворота «SkyUp Futsal» на 22-й секунді.
З задоволенням вносимо зміни в рейтинг швидких м’ячів, який зараз нараховує 11 голів. Чи зможе хтось забити швидше Романа Бакума, резерв ще є. Нагадаємо, що в минулому сезоні найшвидший гол був забитий на 7-й секунді.
1. 11 секунда. Роман Бакум, 21 тур, гра «SkyUp Futsal» – «in.IT»
2. 22 секунда. Володимир Поночовний, 4 тур, гра «ХІТ» – «SkyUp Futsal»
3-4. 27 секунда. Олександр Басич (автогол), 7 тур, гра «ХІТ» – «Кардинал-Рівне»
3-4. 27 секунда. Дмитро Крюков, 20 тур, гра «Кардинал-Рівне» – МСК «Харків»
5. 32 секунда. Олександр Педяш, 8 тур, гра «Енергія» – «ХІТ»
6. 33 секунда. Олександр Школьний, 8 тур, гра «Aurora Team» – «in.IT»
7. 34 секунда. Ігор Чернявський, 2 тур, гра «ХІТ» – «Рятувальник»
8. 36 секунда. Станіслав Моспан, 9 тур, гра «Сокіл» – «Ураган»
9. 45 секунда. Роман Бакум, 17 тур, гра «SkyUp Futsal» – МСК «Харків»
10. 47 секунда. Тарас Кузь, 18 тур, гра «Енергія» – «Кардинал-Рівне»
11. 52 секунда. Юрій Щериця, 14 тур, гра «Кардинал-Рівне» – «SkyUp Futsal».
Пенальті туру. Давид Калашник
Чудову нагоду розвернути гру на свою користь на 32-й хвилині отримали гравці МСК «Харків», коли у ворота «Енергії» був призначений пенальті. Цього сезону харків’яни вже пробивали шестиметровий, це було в грі 13-го туру проти «Aurora Team», і тоді Давид Калашник зміг переграти Дмитра Бутова. Тому логічно, що право пробиття пенальті у відповідальний момент, за рахунку 0:2, Станіслав Гончаренко знову довірив Калашнику, але в грі з «Енергією» Давид не виправдав наданої йому довіри. В воротах львів’ян з’явився Володимир Кардаш і показав вищий пілотаж, коли в шпагаті відбив м’яч (ВІДЕО).
Таким от чином Давид Калашник став першим в сезоні гравцем, який, по-перше, бив пенальті двічі, по-друге, один забив, а другий – не забив. А от Володимир Кардаш вдруге в сезоні відбив шестиметровий, перший був, коли він ще грав за «in.IT», і в грі проти «Урагану» досвідчений воротар не дозволив себе переграти Мар’яну Масевичу.
Цікавий коментар щодо нереалізованого пенальті після гри надав Станіслав Гончаренко, який запевнив, що Давид Калашник і надалі в його команді буде пробивати шестиметрові.
Загальна кількість призначених пенальті зросла до 12-ти, зрозуміло, що зменшився відсоток їхньої реалізації – вісім з 12-ти, і це рівно дві третини, або 66,67%.
Автогол туру. Едуард Нагорний
В 14-му турі з 21-го в протокол ігор вписуються автоголи, і в турі, якому присвячений цей допис, таким гравцем став Едуард Нагорний з МСК «Харків». Валерій Легчанов вже в першій половині першого тайму випустив Олега Легендзевича на майданчик у воротарській футболці. Це дозволило тому ж Легендзевичу пробити по воротах, і м’яч від ноги Едуарда Нагорного залетів у ворота (ВІДЕО).
Загальна кількість автоголів збільшилася до 19-ти, і гравці МСК «Харків» всього вдруге вразили власні ворота. Рівних по автоголам поки що немає гравцям «ХІТа», які п’ять разів засмучували своїх воротарів і вболівальників.
Хет-трики туру. Микола Грицина, Роман Бакум
Після незначної перерви, а саме – після 18-го туру, є підстави повернутися до нашої традиційної номінації про хет-трики. Їх в 21-му турі було два, що збільшило загальну кількість до 14-ти, і вони на рахунку 12-ти гравців.
Дванадцятим гравцем, якому вдалося за гру забити три м’ячі, став «ураганівець» Микола Грицина, а от Роман Бакум зі «SkyUp Futsal» цього сезону три за гру вже забивав, це було в 15-му турі у ворота львівської «Енергії». Нагадаємо, що ще Євгенію Жуку з «ХІТа» вдавалося за гру забивати три м’ячі двічі.
Ювіляр туру. Володимир Фелишин
Що може бути кращого для дотичного до будь-якої команди, щоб в день народження отримати від команди перемогу – кращого подарунку ніхто і не чекає. Перемога в Сумах над МСК «Харків» і стала таким бажаним подарунком для виконавчого директора «Енергії» Володимира Фелишина. Одному із найбільш багаторічних функціонерів українських футзальних клубів 11 лютого виповнилося 55 років. Працює Володимир Фелишин в «Енергії» від самого її заснування, з 2001 року, і таких могіканів більше в Екстра-лізі немає.
Історична перемога туру. «Сокола» над «ХІТом»
В звіті про перемогу «Сокола» над «ХІТом» на офіційному сайті хмельницького клубу вже акцентувалася увага на тому, що «Сокіл» вперше переміг столичну команду. В цьому дописі маємо можливість дещо конкретизувати цю інформацію.
Отже, до 11 лютого «Сокіл» та «ХІТ» провели 17 офіційних матчів, в яких статистика фіксує тотальну перевагу киян: 15 перемог та дві нічиї. Згідно законів статистики, коли-небудь така тривала серія мала перерватися, і це сталося у 18-му очному матчі, який завершився з рахунком 2:1 на користь «Сокола». Крига, як-то кажуть, скресла, а як буде надалі, обов’язково дізнаємося до завершення регулярного чемпіонату, адже між командами Романа Ковальчика та Олега Лук’яненка залишається незіграною гра з 12-го туру, яка має відбутися на майданчику «ХІТа».
Червоні картки туру. Ярослав Квасній, Давид Калашник
Одразу дві червоні картки арбітри показали гравцям в 21-му турі, і це відбулося в одній грі – в Сумах між МСК «Харків» та «Енергією». Спочатку «відзначився» львів’янин Ярослав Квасній, який в штрафному майданчику завалив руками Едуарда Нагорного (ВІДЕО). Дещо несподівано було побачити жовту картку за це порушення, яку Кваснію показав арбітр Олександр Білащенко, але він швидко виправився, і Ярослав побачив перед собою заслужену червону. Як з’ясувалося, Квасній недарма пішов на це порушення, на пенальті вийшов Володимир Кардаш і відбив удар Давида Калашника.
А от порушення того ж Давида Калашника на передостанній хвилині не залишилося непокараним. Воно було пов’язане з позбавленням гравця «Енергії» Михайла Зварича можливості забити у порожні ворота (ВІДЕО). Втім, капітан «енергетиків» встиг таки поповнити свій гольовий реєстр до завершення гри, тоді, коли львів’яни мали чисельну перевагу.
Загалом, червоні картки Кваснію та Калашнику стали десятою та одинадцятою, які показувалися арбітрами цього сезону, але гравців вилучалося дев’ять, адже Тарас Кузь та Євген Сірий вилучалися по два рази. Відповідно, «Енергія» стала лідером серед команд, гравці яких вилучалися – це було тричі. У МСК «Харків» вилучення Калашника перше для команди.
Бонус. Про бокс в футзалі і наслідки після нього
Доволі часто можна чути, що, мовляв, футбол – це не балет, відповідно, і футзал не записується до того, вистави чого дають у великих та малих академічних театрах. Таку термінологію згадують, як правило, для виправдання якихось брудних речей, які виходять за межі чесної чоловічої боротьби. Перевірять комусь прямою ногою на міцність гомілкостоп, обов’язково хто-небудь і згадає ту крилату фразу.
Менше можна чути про те, що футзал – це і не бокс, хоча прикладів застосування цього виду спорту можна знайти чимало в ютубі. Минулого року навіть на одному комерційному турнірі в Києві можна було побачити майстра боксу, людина вочевидь переплутала футзальний майданчик з рингом. Дякуючи Богу, такі персоналії до команд Екстра-ліги не залучають, але все ж певні боксерські навички футзалісти Екстра-ліги демонструють. Вони такі собі, за боксерськими поняттями, ніякі, але до футзалу точно не мають ніякого відношення.
Час до конкретики, вашій увазі ВІДЕО з гри «Сокіл» – «ХІТ», і воно більше не про бокс, а про те, як ці натяки на бокс трактують арбітри. Епізод починається з кутового «ХІТа», і саме з цього починається боротьба в штрафному майданчику Олега Гуцуляка та Олександра Сметаненка. Боротьба з застосуванням рук, і таке зараз стало звичним для матчів Екстра-ліги. На нетривалий термін Гуцуляк і Сметаненко відклеюються один від одного, щоб невдовзі возз’єднатися знову. Те, що Гуцуляк йому докучливо заважає, нарешті набридло Сметаненку, і він з розвороту прикладається кулаком в обличчя гравцю «Сокола». А щоб уникнути наслідків свого удару, в першу чергу від арбітрів, миттєво валиться на паркет, а за секунду на паркеті опиняється і Гуцуляк.
От і весь епізод, після якого обидва гравці отримали по жовтій картці. Якщо Сметаненку прилетіло за що, це зрозуміло – за удар кулаком в обличчя, то за що перед собою побачив жовту Гуцуляк? За компанію, як іноді кажуть? І щось з трактуванням цього епізоду арбітрами не те.
Повертаємось до початку моменту знову (ВІДЕО). Так, Гуцуляк тримає Сметаненка руками, навіть обіймає його. М’яч в цей момент встиг побувати у гравців «ХІТа» Чернявського і Сухова, і якби з них хтось зробив адресну передачу в штрафний майданчик на Сметаненка, того Гуцуляк ще б тримав руками, а гравець «ХІТа» впав, то були б всі підстави призначати пенальті. Такі пенальті ми часто-густо бачимо в футболі, особливо на кутових чи стандартах поблизу воріт.
Чого б варто було очікувати від арбітрів, скоріше, від того, який на грі був другим, це Андрій Швець, і штрафний майданчик був його зоною відповідальності. Він цілком міг голосом попередити гравців, що він все бачить, наприклад, сказати «не штовхаємося», «прибираємо руки, я все бачу» чи ще щось таке. Гравці б це почули і зрозуміли, що їхня боротьба (чи штовханина) під пильним оком. Але арбітр ніяк гравців не попередив, і вони вирішили своє протиборство продовжити далі.
А далі був удар від Сметаненка в обличчя Гуцуляку, і якби арбітри чітко бачили, що сталося, і це в першу чергу стосується саме Швеця, то коли б епізод повністю завершився, логічним був би тільки один варіант покарання: тому, хто вдарив в обличчя (Сметаненку) – червона картка, тому, хто отримав по обличчю (Гуцуляку) – жовта. Арбітри ж прийняли так би мовити «соломонове рішення», але дивно, що «соломонові» картки пішов видавати перший арбітр Денис Куций, який, судячи з відео, був повністю зосереджений на гравцеві, який володів м’ячем. Цар Соломон від такого рішення точно б десь курив осторонь.
Олег Гуцуляк вже одного разу отримав три рази в обличчя від Олександра Школьного, а коли у відповідь влупив йому по ногах, то отримав три гри дискваліфікації. Школьний же отримав моральне задоволення від того, як він розвів малодосвідченого гравця. Можна погодитися з тим, що футзал – це теж не балет, але він точно і не різновид вільної чи класичної боротьби. «Фут» це взагалі-то в перекладі з англійської «стопа». Нею все ж таки краще грати в футзал хоча б тому, що саме від неї м’ячі найчастіше опиняються за своїм призначенням. Футзал може, як і балет, бути мистецтвом, саме від мистецтва в футзалі вболівальники отримуються задоволення.
Анатолій ПОДВОЙСЬКИЙ
