Заключними акордами регулярного чемпіонату сезону-23/24 стали чотири гри, які з різних причин були незіграними або недограними в дати, відведені календарем. Найактивнішим їхнім учасником був «Кардинал-Рівне», якому належало зіграти три матчі, і кожний з них був шансом покращити своє турнірне становище, перемістившись з восьмого місця на сьоме.
В грі з 10-го туру, в якій «Кардинал-Рівне» приймав «Aurora Team», у рівнян для здобуття конче потрібної перемоги склалися найсприятливіші умови, і вони були в тому, що команда Євгена Задорожного приїхала до Рівного в суттєво послабленому складі. Мало того, що Микола Гуйван та Ростислав Семенченко апріорі не могли грати через від’їзд до збірної, так «Aurora Team» ще й не мала в складі Максима Літвінова, Ореста Боргуна та Владислава Завертаного. Відсутність такої кількості гравців не могла не вплинути на гру «Aurora Team», і вона таки вплинула, адже по грі не можна була визначити, яка команда в турнірній таблиці восьма, а яка третя. Підопічні Євгена Ланка розуміли, що це їхній шанс і докладали чимало зусиль, щоб його використати, але на їхню біду дуже чудовий другий тайм провів воротар «Aurora Team» Андрій Лисюк. Навіть можна казати, що ідеальний другий тайм, а апогеєм його бенефісу стала 39-та хвилина, коли у ворота киян був призначений 10-тиметровий. Бив його Михайло Волянюк, Андрій Лисюк своїми діями переграв знаного голеадора «Кардиналу-Рівне», чим зберіг на табло нічийний рахунок 1:1.
Після такого результату «Кардинал-Рівне» на одне очко наблизився до МСК «Харків», але відставання в два пункти, як і раніше, змушувало команду здобувати перемогу. Втім, в наступній грі «кардиналівців», вже проти «Сокола», був класичний випадок, коли коса найшла на камінь, адже і «Соколу» була потрібна перемога для вирішення власної задачі – виходу на четверте місце. Важливість результату тиснула на обидві команди, гра вочевидь не була видовищною для вболівальників, але «Соколу» і «Кардиналу-Рівне» в той день було не до того, щоб з футзалу робити мистецтво. Хмельничани в цій грі були без двох креативних гравців – Владислава Первєєва та Вадима Данилюка, тому довелося вмикати інші аргументи, і ними стали майстерно розіграні стандарти. Три м’ячі забили підопічні Романа Ковальчика, і всі вони були після стандартних положень. Кожний гол важливий, але ключовими можна назвати другий з них, авторство якого належить Кирилу-Іллі Бабаку перед перервою, і третій гол у виконанні Костянтина Абзалова, який в підсумку і став переможним. «Сокіл» виграв 3:2, забронював собі четверте місце, а от рівняни відклали тему сього місця на свою останню гру в регулярному чемпіонаті.
Знову трохи більше ніж за тиждень «Кардинал-Рівне» проти «Aurora Team», але на цю гру Євген Задорожний виставив бойовий склад, хіба що за виключенням Миколи Гуйвана, якому потрібен час, щоб відійти від свого дебюту за збірну України, м’яко скажемо, не самого вдалого, та Ростислава Семенченка, який, відштовхуючись від побаченого, коли він зазнав травми в грі за збірну, якщо цього сезону зіграє, то це буде величезним дивом. В свою чергу, у «Кардиналу-Рівне» Євген Ланко в цій грі був представлений тільки в якості тренера. Як відомо, кадри вирішують все, от вони і вирішили. Якщо в перші 20 хвилин рівняни ще грали достатньо гідно, то в другому таймі «Aurora Team» холоднокровно взяла своє – 4:1.
«Кардинал-Рівне» так і залишився восьмим, і його суперника в плей-офф визначала гра між «Соколом» та «Ураганом», як і переможця всього регулярного чемпіонату. Точніше, не гра повністю, а ті майже 24 хвилини, які команди Романа Ковальчика та Максима Павленка не дограли ще в листопаді минулого року. Коли Роман Ковальчик наполегливо акцентував увагу своїх підопічних на тому, що залишок першого тайму найважливіше відіграти так, щоб не пропустити третій м’яч, то досвідчений тренер знав, про що говорив. І саме це завдання «Соколу» виконати не вдалося. Дещо збудженими на майданчику були хмельничани в ті майже чотири хвилин, які залишалися до перерви, дуже швидко отримали три фоли, і таки пропустили в ситуації, яку-то і гольовим моментом не назвеш. Але в тому і є майстерність, щоб вміти використати навіть не помилку, а маленьку технічну помилочку в обробці м’яча з боку суперника, що і зробив Назар Швед. «Сокіл» без голу в іграх з «Ураганом» жодного разу цього сезону з майданчика не йшов, навіть без двох. «Свою» норму в два голи підопічні Романа Ковальчика зробили і в грі, яка закривала регулярний чемпіонат, але цього було замало не тільки для того, щоб завадити «Урагану» вийти на перше місце, а й для того, щоб уникнути поразки. Отой гол Шведа на 20-й хвилині став для франківців переможними – 3:2.
В іграх між командами, в яких хтось сконцентрований на результаті, а комусь він не цікавий, чекати чогось феєричного складно. Через це і вийшло, що за підсумком чотирьох ігор вашій увазі пропонуються фішок, які або були в центрі уваги, або, навпаки, могли пройти повз увагу вболівальників, менше десяти. Вже вибачайте, що є, втім є ще бонус, в якому чимало статистики, яка дозволить трохи по-іншому поглянути і на команди, і на окремих футзальних персоналій.
Паплюження Регламенту. Догравання матчів після 27-го туру
Те, що в Асоціації футзалу України ігнорують ті правила гри, які вона сама і затверджує, для футзальної спільноти давно вже не новина і не дивина. Те, що деякі правила, прописані в Регламенті (або не прописані), за якими грає Екстра-ліга, взагалі позбавлені здорового глузду, це теж не дивина. Бажаєте приклад? Тоді прохання з точки зору здорового глузду спробувати пояснити, як людина, яка отримує дискваліфікацію на конкретну гру, все ж таки є її учасником? Мова про випадок з Сергієм Журбою, який після чотирьох жовтих карток мав пропускати гру з «in.IT», але його в протокол записали як тренера (є в Сергія такий статус), і він активно приймав участь в грі на лаві запасних як помічник Олега Лук’яненка. Чи в новому сезоні всім командам позаписувати всіх своїх гравців ще й тренерами? А чому б і ні? Це десь заборонено?
Але до чемпіонату. Цей сезон стане свого роду унікальним к точки зору паплюження Регламенту, ігнорування спортивного принципу. Конкретно. В цьогорічному Регламенті є Стаття 7 «Система проведення змагань», в якій є Пункт 5: «Якщо матчі двох останніх турів першого етапу впливають на остаточний розподіл місць в групах вони, за рішенням Комітету, можуть відбуватись в один день та час відповідно. Час початку цих матчів визначає Комітет».
Звертаємо увагу читачів на «можуть». Ті вболівальники, які слідкують за футзалом роками, в курсі, що раніше в регламенті проведення матчів, які впливають на розподіл місць, в один день і час було ОБОВ’ЯЗКОВИМ. Це абсолютно логічно зі спортивної точки зору. Спробували б в УПЛ в великому футболі відійти від цього принципу, ви не уявляєте скільки б лайна полилося і на керівництво УПЛ, та й на УАФ. В поточному ж Регламенті Екстра-ліги АФУ вписала чарівне слово «можуть», яке повністю розв’язує руки безвідповідальності.
Одразу зауважу, що автор цих рядків в курсі, що в нашій країні війна, втім, фраза, що «війна все спише», стала такою, якою в АФУ виправдовують всю абсурдність своїх рішень, і в першу чергу рішення приблизно місячної давнини, коли АФУ було прийняте рішення перенести матчі 27-го туру з 22 квітня на 7 квітня, а всі пропущені матчі грати вже після календарно завершеного регулярного чемпіонату. По факту ми отримали, що для «Aurora Team» з «Кардиналом-Рівне» обидві гри не мали ніякого турнірного значення, від слова взагалі. Це тоді, коли самим рівнянам потрібно було витягувати з себе все заради того, щоб покращити своє турнірне становище. Як і для «Сокола» догравання недограної гри з «Ураганом» не мало ніякого значення, а франківці билися за перше місце.
Таке рішення мало і інші негативні наслідки, які не на поверхні, але вони є. Самий показовий це про «SkyUp Futsal». «Авіатори» 2-го квітня провели гру проти МСК «Харків», в 27-му турі вони не грали через зняття «Рятувальника», а найближча гра в них 27 квітня в плей-офф. Тобто, команда посеред сезону практично місяць простоювала і не мала ігрової практики. В АФУ в курсі, що це все ж таки для головного тренера проблема? Трохи менше без ігрової практики МСК «Харків», який свою останню гру провів 7-го квітня. На день більше простою в «ХІТа», який 6-го квітня грав з «Aurora Team». Чим там з командою 21 день, до першої гри плей-офф, буде займатися Олег Лук’яненко, це виключно його особиста проблема, але не АФУ.
Чи будуть подібні смачні плювки в Регламент Екстра-ліги і надалі? Безумовно, так, і автор цих рядків навіть знає, чим безглузді рішення АФУ будуть виправдані. Про перше, вже було – це «в країні війна», а друге – в наступному сезоні чемпіонат світу, а так звані «інтереси збірної» спишуть будь-який абсурд. До речі, готовий його повністю прийняти, але за умови, що всі рішення «в інтересах збірної» конвертуються в середині жовтня для збірної України в титул чемпіонів світу. Або хоча б її виходом в фінал чемпіонату світу.
Зміна лідера. «Ураган» повернувся в топ
Два тижня, після своєї перемоги 6 квітня над «Aurora Team» 4:3, протримався на чолі турнірної таблиці «ХІТ». Але на перше місце кияни піднялися лише в 27-му турі, і можливості закріпити свій статус лідера в них вже не було. Якщо оглядати весь регулярний чемпіонат, то «Ураган» все ж таки більше заслуговував на перемогу в ньому. Згадуємо тривалу переможну серію франківців, звертаємо на їхню кращу в порівнянні з «ХІТом» різницю забитих та пропущених м’ячів, а отой критерій, через який команда Олега Лук’яненка була вище свого конкурента у вигляді більшої кількості м’ячів, забитих на чужому майданчику, він в часи, коли в європейському футболі «виїзні голи» вже ніхто не рахує, був непереконливим.
Для повернення на логічне місце за підсумком регулярного чемпіонату «Урагану» потрібно було не розгубити той гандикап в два м’ячі, який він створив в грі з «Соколом» в листопаді минулого року, і підопічні Максима Павленка з цим завданням впоралися. Це означає, що вони будуть мати перевагу власного майданчика на всіх стадіях плей-офф, в яких будуть грати. Хоча оце формулювання «перевага власного майданчика» дуже і дуже відносне. Пригадуємо минулий сезон. Чи скористався «Ураган» «перевагою власного майданчика» в п’ятій фінальній грі з «ХІТом»? Відповідь всі знають. В цю ж тему можна пригадати бронзовий успіх суперника франківців по 1/4 плей-офф – «Кардинал-Рівне» виборов третє місце рік тому, вигравши дві гри у «Енергії» у Львові.
Розклад пар чвертьфіналістів, і як вони грали
Хоча про це всі вболівальники і в курсі, але вже ж таки формально потрібно викласти те, що стало важливим підсумком регулярного чемпіонату, це склад чвертьфінальних пар плей-офф, який стартує вже цього тижня.
«Енергія» (5) – «Сокіл» (4)
Друга частина чемпіонату відкриється 26-го квітня, коли у Львові зіграють п’ята та четверта команди регулярного чемпіонату. Не в образу іншим чвертьфінальним парам, але протистояння «Сокола» та «Енергії» є найнепередбачуванішим серед усіх. Команди Романа Ковальчика та Валерія Легчанова набрали однакову кількість очок – по 46, яка склалася з ідентичних показників перемог, нічиїх і поразок. Також і в іграх між собою суперники мають паритет: по перемозі, нічиїй та поразці. А хто з них четвертий та п’ятий, як з’ясувалося, визначив гол Даніїла Чижика, який він забив на 6-й хвилині львівської гри між «Соколом» та «Енергією». В ній був зафіксований рахунок 3:1 на користь львів’ян, які в Хмельницькому в першому колі програли 0:3.
«SkyUp Futsal» (6) – «Aurora Team» (3)
Другим за непередбачуваністю йде протистояння двох київських команд. В регулярному чемпіонаті «авіаторам» тільки з третьої спроби вдалося зачепити очки у земляків. Як відомо, запам’ятовується останнє, і та нічия 3:3 після двох поразок 0:4 та 1:7 має надати впевненості команді Тараса Шпички, що їй цілком по силах не тільки скласти конкуренцію, а й перемогти принципового опонента. Який, ще раз акцентуємо, в чвертьфіналі буде грати без свого дуже важливого гравця Ростислава Семенченка.
МСК «Харків» (7) – «ХІТ» (2)
Статистика ігор харків’ян проти діючого чемпіона України в регулярному чемпіонаті просто жахлива, це три поразки з загальною різницею 3:18 (1:5, 1:5, 1:8). Чи є вболівальники, які на прохід команди Станіслава Гончаренка в півфінал в букмекерській конторі поставлять хоча б гривню? Питання риторичне. За всіма показниками «ХІТ» переважає МСК «Харків», і в першу чергу за досвідом ігор плей-офф. В ньому бувають випадки, коли андердог подає сюрприз. Можна пригадати минулорічну перемогу «Рятувальника» над «Ураганом», але на те вони і сюрпризи, щоб бути поодиноким випадком, в чвертьфіналі ж потрібно перемагати двічі.
«Кардинал-Рівне» (8) – «Ураган» (1)
Судячи з результатів регулярного чемпіонату, а це три поразки – 0:2, 1:3 та 1:6, рівнянам все ж таки до снаги нав’язати боротьбу переможцю регулярного чемпіонату. Щоправда, в плей-офф «Кардинал-Рівне» входить під тиском тривалої безвиграшної серії. Востаннє підопічні Євгена Ланка в чемпіонаті перемагали ще 17-го лютого, коли здолали «Сокіл» 2:1. Надалі були поразки і нічиї, втім, навіть в програних матчах рівняни створювали кожному супернику серйозні проблеми. Скоріш за все, вони будуть і у «Урагану».
Стандарти турів. Голи «Сокола»
Найважливішу для себе перемогу в пропущених матчах здобув «Сокіл», коли переграв «Кардинал-Рівне» 3:2 і вийшов на четверте місце. Звісно, важливими були і попередні 13 перемог команди Романа Ковальчика, але без отієї переможної крапки в грі з рівнянами четвертого місця точно не було б.
Здобути її дозволила та копітка робота, яку гравці роблять в тренувальному процесі – на стандарти витрачається вагома частка часу кожного тренування. Максимально організований захист продемонструвала в Здолбунові команда Євгена Ланка, нейтралізувавши різні варіанти ведення позиційних атак хмельничанами. В цій ситуації для «Сокола» і опинилися в нагоді стандарти. В першому м’ячі спрацювала класика – закидання з кутового Андрія Хамдамова і удар злету Богдана Токаря. Другий гол: Даніїл Чижик зі штрафного покотив м’яч під удар Кирилу-Іллі Бабаку, який ударом в дотик поцілив в кут воріт. Третій м’яч: Кирило-Ілля Бабак з кутового прострілив уздовж воріт на Костянтина Абзалова, який грудьми переправив м’яч до сітки. Три голи з трьох зі стандартів – справжня «стандартна» перемога.
Гол турів. Владислав Сорокін
П’ятнадцять м’ячів були забиті в трьох пропущених іграх і в дограванні гри між «Соколом» та «Ураганом», і в переважній більшості вони були так звані «робочі». Чимало з них було після стандартів, втім, кращим з цих 15-ти відмітимо гол, який був зафіксований у рівненській грі між «Кардиналом-Рівне» та «Aurora Team». Він класика футзалу, і чудово, що в нашій Екстра-лізі гравці демонструють, що вони з нею ознайомлені.
На 5-й хвилині ідеальну взаємодію продемонстрували Михайло Волянюк та Владислав Сорокін. Волянюк на позиції стовпа прийняв м’яч від Дмитра Скибчика, дочекався, поки Сорокін набере швидкість, і скотив йому м’яч. Бити в дотик Сорокіну заважали суперники, і він прийняв слушне рішення проскочити поміж ними, і тільки після цього пробив в протихід воротареві Дмитру Бутову (ВІДЕО).
Дабл-пенальті туру. Михайло Волянюк
В драматичний момент гри між «Кардиналом-Рівне» і «Aurora Team» розгорнулися події, пов’язані з призначенням 10-тиметрового удару. Голкіпер господарів Костянтин Рафальський ввід м’яч в напрямку Владислава Сорокіна, якій після атаки Олександра Школьного опинився на паркеті. Всі підстави для призначення фолу були – гравець «Aurora Team» Сорокіна руками тримав (ВІДЕО). Звісно, що гравці команди, яка отримує такий фол, боляче його сприймають, але Школьному все ж таки потрібно було грати акуратніше.
39-та хвилина, рахунок 1:1, «Кардиналу-Рівне» потрібен гол, який забезпечить команді сьоме місце. Хто має в такій ситуації брати на себе відповідальність? В «Кардиналі-Рівне» її поклали на найдосвідченішого гравця – Михайла Волянюка. Це рішення виглядало слушним – цього сезону рівняни одного разу вже виконували дабл-пенальті, у ворота «SkyUp Futsal», і його Михайло Волянюк реалізував. Але навіть і він з його-то досвідом з завданням забити не впорався, і це, перш за все, через майстерність голкіпера «Aurora Team» Андрія Лисюка. Він вийшов до відмітки в п’ять метрів, вгадав напрямок удару Волянюка і відбив м’яч (ВІДЕО). Для Лисюка тріумф, для Волянюка – драма, забий Михайло цей 10-тиметровий, «Кардинал-Рівне» був би в турнірній таблиці сьомий, і ми би мали трохи інший склад чвертьфінальних пар плей-офф.
Дабл-пенальті Михайла Волянюка став 15-м в сезоні, рівновага між кількістю забитих та незабитих 10-метрових, яка була до догравання чотирьох пропущених матчів, порушилася, і за підсумком регулярного чемпіонату маємо сім реалізованих дабл-пенальті і вісім нереалізованих.
Михайло Волянюк, як було вище, вдруге пробивав «десятку», і він став другим таким гравцем. Також двічі бив 10-тиметрові Владислав Первєєв, і в обох цих гравців відсоток реалізації склав 50%. Ну а, вашій увазі повна статистка по гравцях, які пробивали 10-тиметрові:
Дабл-пенальті забили: Влад Первєєв («Сокіл») – «SkyUp Futsal», Владислав Сизик («in.IT») – «SkyUp Futsal», Михайло Волянюк («Кардинал-Рівне» – «SkyUp Futsal», Максим Літвінов («Aurora Team») – «Сокіл», Валерій Гайван («Рятувальник») – «Ураган», Тарас Кузь («Енергія») – «in.IT», Євгеній Жук («ХІТ») – «Сокіл»
Дабл-пенальті не забили: Назар Швед («Ураган») – «Кардинал-Рівне» (Бакінський), Ростислав Семенченко («Aurora Team») – «ХІТ» (Сухов), Юрій Щериця («SkyUp Futsal») – «in.IT» (Кардаш), Юрій Сагайдачний («Aurora Team») – «SkyUp Futsal» (Удовиченко), Влад Первєєв («Сокіл») – «Рятувальник» (Нагорний), Петро Шотурма («Ураган») – «Сокіл» (повз), Ігор Салтанов («SkyUp Futsal») – «Сокіл» (штанга), Михайло Волянюк («Кардинал-Рівне») – «Aurora Team» (Лисюк).
Щодо команд, то, як бачимо, найчастіше дабл-пенальті призначалися у ворота «SkyUp Futsal» та «Сокола» – по 4 рази, двічі – у ворота «in.IT», по разу – у ворота «Урагану», «ХІТа», «Кардиналу-Рівне», «Рятувальника» та «Aurora Team». Жодного разу не пробивали «десятку» у ворота МСК «Харків» та «Енергії».
Бонус. Чільна п’ятірка – що всередині неї: як грали, хто забивав
Тему для бонусу допису, присвяченому заключних іграм регулярного чемпіонату, підкинув погляд на турнірну таблицю, в якій рівно половина команд має плюсову різницю забитих і пропущених м’ячів, а ще п’ять команд – негативну різницю. Сама по собі виникла зацікавленість, а як же між собою зіграла чільна п’ятірка команд, яке співвідношення сил, якби чемпіонат проводився виключно серед них. Одразу зазначимо, що дещо співпадає з загальною картиною, але є й таке, що суттєво відрізняється.
Для початку наводимо результати всіх матчів п’яти перших команд між собою вже з порахованими очками.
1. «Ураган»: 8 перемог, 1 нічия, 3 поразки = 25 очок, м’ячі 38:27
– «ХІТ» 2:2 (Шотурма, Корсун – Жук-2); 3:2 (Мик. Грицина, С. Моспан, Шотурма – Педяш, Шотурма, АГ); 1:2 (Мих. Грицина – Абакшин, Масевич, АГ)
– «Aurora Team» 2:3 (Британ, Фаренюк – В. Моспан-2, Школьний); 3:1 (С. Моспан, Фаренюк, Мик. Грицина – Чеберяк); 5:4 (Мик. Грицина-3, Мих. Грицина, Шотурма – Гурєєв, Літвінов, Семенченко, Школьний)
– «Сокіл» 5:2 (Британ, Шотурма-2, Корсун, Швед – Сохорук, Абзалов); 3:5 (Корсун-3 – Сохорук, Хамдамов, Первєєв, Абзалов, Приходько, АГ), 3:2 (С. Моспан, Мик. Грицина, Швед – Абзалов, Хамдамов)
– «Енергія» 3:1 (С. Моспан, Мик. Грицина, Фаренюк – Теряєв); 4:3 (Корсун, Савенко, Фаренюк-2 – Радевич, Легендзевич, Корсун, АГ); 4:0 (Фаренюк, Мих. Грицина-2, Корсун)
2. «ХІТ»: 6 перемог, 4 нічиї, 2 поразки = 22 очки, м’ячі 35:22
– «Aurora Team» 2:2 (Мельник, Абакшин – Семенченко-2); 4:4 (Журба, Подлюк, Педяш-2 – Сагайдачний-3, Семенченко); 4:3 (Педяш, Сірий, Чернявський, Жук – Сагайдачний-2, Поночовний, АГ)
– «Сокіл» 2:2 (Абакшин, Сохорук, АГ – Чижик, Абзалов); 3:1 (Жук, Абакшин-2 – Данилюк); 1:2 (Сірий – Чижик, Бабак)
– «Енергія» 6:2 (Педяш-2, Абакшин-2, Чернявський, Сухов – Зварич, Мельник, АГ); 3:0 (Мельник, Журба, Шеремета); 4:0 (Абакшин-2, Педяш, Сухов)
3. «Aurora Team»: 4 перемоги, 4 нічиї, 4 поразки = 16 очок, м’ячі 34:32
– «Сокіл» 3:1 (Завертаний, Гурєєв, В. Моспан – Первєєв); 4:5 (Літвінов, Бессалов, Завертаний, Сагайдачний – Богославський, Чижик-2, Первєєв, Абзалов); 5:2 (Літвінов-2, Семенченко-2, Чеберяк – Данилюк, Бессалов, АГ)
– «Енергія» 2:2 (Теряєв, Легендзевич – Чеберяк, В. Моспан); 2:2 (Літвінов, Сагайдачний – Кузь, Легендзевич); 1:0 (Боргун)
4. «Сокіл»: 4 перемоги, 2 нічиї, 6 поразок = 14 очок, м’ячі 28:34
– «Енергія» 3:0 (Бабак, Абзалов-2); 1:3 (Чижик – Цілик, Марциняк, Гуцуляк, АГ); 2:2 (Токар, Чижик – Легендзевич, Сохорук, АГ)
5. «Енергія»: 1 перемога, 3 нічиї, 8 поразок = 6 очок, м’ячі 15:35
Які ж спостереження по цим результатам?
По-перше, «Ураган» і серед команд першої п’ятірки має перевагу над «ХІТом» в три очки, і це означає, що з командами з нижньої п’ятірки «Ураган» і «ХІТ» набрали однакову кількість очок. Де ж франківці назбирали три очки своєї переваги? А виходить, що в іграх з «Aurora Team» та «Соколом». З «Aurora Team» «Ураган» набрав 6 очок, в той час як «ХІТ» 5. В іграх же з «Соколом» «ураганівці» здобули ті ж самі 6 очок, а от кияни 4.
По-друге, щодо розташування команд маємо повне співпадіння з підсумковою таблицею регулярного чемпіонату.
По-третє, кидається в очі різниця у «Сокола». Якщо в цій таблиці команда Романа Ковальчика відстає від «Aurora Team» всього на два очки, то в загальній таблиці регулярки на цілих 11. В цей же час, в таблиці п’яти команд «Сокіл» випереджає «Енергію» на цілих 8 очок, але в загальній таблиці в цих двох команд кількість очок однакова. Звідкіля такий дисбаланс, а він пояснюється просто, якщо пригадати результати матчів «Сокола» з командами з нижньої половини турнірної таблиці, з якими тільки з «in.IT» хмельничани взяли повний комплект з дев’яти залікових балів.
Результати матчів першої п’ятірки недарма наведені з авторами забитих м’ячів, і нижче наводимо спочатку авторів всіх м’ячів по командах, а далі рейтинг бомбардирів в чільній п’ятірці.
Ураган:
7 – Корсун, Мик. Грицина
6 – Фаренюк
5 – Шотурма
4 – Мих. Грицина, С. Моспан
2 – Британ, Швед
1 – Савенко
ХІТ:
9 – Абакшин
7 – Педяш
4 – Жук
2 – Сухов, Мельник, Журба, Сірий, Чернявський
1 – Шеремета, Подлюк
3 (АГ) – Сохорук, Шотурма, Масевич
Aurora Team:
7 – Сагайдачний
6 – Семенченко
5 – Літвінов
4 – В. Моспан
3 – Чеберяк
2 – Школьний, Гурєєв, Завертаний
1 – Боргун, Бессалов
1 (АГ) – Поночовний
Сокіл:
7 – Абзалов
6 – Чижик
3 – Первєєв
2 – Сохорук, Данилюк, Бабак, Хамдамов
1 – Богославський, Токар
1 (АГ) – Приходько, Бессалов
Енергія:
4 – Легендзевич
2 – Теряєв
1 – Зварич, Радевич, Кузь, Цілик, Марциняк
4 (АГ) – Мельник, Корсун, Гуцуляк, Сохорук
Рейтинг бомбардирів
9 – Абакшин
7 – Педяш, Сагайдачний, Корсун, Мик. Грицина, Абзалов
6 – Фаренюк, Семенченко, Чижик
5 – Шотурма, Літвінов
4 – Жук, Легендзевич, В. Моспан, Мих. Грицина, С. Моспан
3 – Первєєв, Чеберяк
2 – Сухов, Мельник, Журба, Сірий, Чернявський, Британ, Школьний, Гурєєв, Завертаний, Сохорук, Данилюк, Бабак, Теряєв, Швед, Хамдамов
1 – Шеремета, Подлюк, Савенко, Боргун, Бессалов, Богославський, Токар, Зварич, Радевич, Кузь, Цілик, Марциняк
Перше спостереження по голеадорах, що тільки Абакшин і Сагайдачний кращі в своїх командах і в цьому списку, і за підсумком всього чемпіонату. В «Соколі» Абзалов випередив Чижика, в «Урагані» Корсун і Микола Грицина були ефективнішими за Фаренюка, а в «Енергії» Легендзевич суттєво був кращим за Кузя.
По Фаренюку і Кузю взагалі цікава ситуація вимальовується. Кращий голеадор регулярного чемпіонату Фаренюк в своєму активі має 25 м’ячів, але всього шість разів він відзначився з командами, які можна вважати конкурентами «ураганівців». Щось якось для головного бомбардира Екстра-ліги замало. Дещо схожа ситуація і з Кузем. В «Енергії» Тарас з 14-ма голами суттєво попереду своїх партнерів по команді, але неймовірно – в іграх з чотирма командами, які вище «Енергії», він забив всього… одного разу. Є і протилежний приклад. Костянтин Абзалов загалом в регулярному чемпіонаті забив 8 м’ячів, це при тому, що він майже три місяці не грав, і 7 з них у ворота команд з чільної п’ятірки.
Що ж до рейтингу голеадорів першої п’ятірки, то тут знову ж таки про Фаренюка – він в ньому не те що не перший, він навіть не другий, не третій, не четвертий і не п’ятий.
Анатолій ПОДВОЙСЬКИЙ
