Тринадцятий тур чемпіонату України збільшив кількість незіграних через різні причини матчів до 12-ти. Це з 75-ти, які мали б бути проведені за 13 турів, тобто, Екстра-ліга впевнено тримає відсоток незіграних матчів, рівень яких лише трохи не дотягує до 20-ти. Минулого тижня ігри самі по собі розподілилися доволі зручно для вболівальників, адже у вікенд гралося по одній грі за добу. Інша справа, що часу для їх проведення знадобилося більше, чим планувалося, але такі зараз часи, і добре, що у всіх трьох іграх пролунали як стартовий свисток, так і фінальна сирена.
Що ці три гри поєднує це те, що в жодній з пар не був зафіксований реванш за поразку в першому колі. Більше того, по тому, як розвивалися в іграх події, на реванші навіть не було натяку. Тур відкрився грою у Львові, де місцевий «in.IT» після двох ігор без поразок дуже серйозно був налаштований на те, щоб пролонгувати свою серію до трьох матчів. Для цього головний тренер «айтішників» Андрій Федюк обрав футзальне «катеначчо», в якому головна ставка була зроблена на Володимира Кардаша, що він все спіймає та відіб’є. Це мало рацію і працювало – пробити Кардаша «ураганівці» не змогли навіть з пенальті. Чим ближче події наближалися до завершення, можна було казати, що починає пахнути сенсацією, але не можу сказати, як в кого, але автора цих рядків не полишала впевненість, що десь і якось підопічні Максима Павленка м’ячик за бажану лінію воріт запхнуть. Так воно і сталося, і хоча у «in.IT» була нагода відігратися, львів’яни нею не скористалися, тому і програли 0:1.
Ще дві гри туру відбулися в Сумах. «Рятувальник» видав типову для себе гру поточного сезону. Підопічні Ігоря Салівона намагаються грати на атаку, чимало створюють, але виконавча майстерність гравців така, що відсоток реалізації дуже низький. Натомість, помилок біля своїх воріт роменчани продовжують припускатися, і суперникам тільки залишається не «шукати свій шанс» біля воріт «Рятувальника», а «чекати його», поки хтось з «рятувальників» не «підвезе» собі щось непотрібне. «Енергія» цим і скористалася: відверто 4:2 перевага львів’ян по тій грі це забагато, логічніше було б 3:2, але за кілька секунд до сирени «енергетики» забили четвертий м’яч.
А от 1:4 в недільній грі між МСК «Харків» та «Aurora Team» цілком логічні. 1:5 було для харків’ян забагато, а на 2:4 вони не награли. Ключовий момент в грі – середина першого тайму, коли протягом двох хвилин гравці «Aurora Team» провели дві результативні контратаки. За відсутності Станіслава Гончаренка на лаві запасних, а Дмитра Бондаря на майданчику (обидва відбували дискваліфікацію), єдиним, хто не бажав миритися з долею, був Давид Калашник. Він на початку другого тайму скоротив відставання харків’ян до двох м’ячів, але по духу гри це не матеріалізувалося в поновлення інтриги, і після четвертого голу «Aurora Team» залишалося лише чекати фінальну сирену – 1:4.
Тож, в розпорядженні автора цих рядків для визначення наших традиційних фішок, які або були в центрі уваги, або, навпаки, могли пройти повз увагу вболівальників, було всього три гри, але не всі вони були наповнені такими подіями, які було б варто відзначити. В нагоді виявилася гра у Львові, в якій поговорити про що було чимало, і переважна більшість фішок саме з гри «in.IT» та «Урагану».
Вибачення туру. Перед Андрієм Кузьміним
Перша ж номінація тижня конче потрібна через те, що минулого тижня в нашому дописі була припущена прикра помилка. В бонусі, який був присвячений розгляду контраверсійного епізоду з гри між «Енергією» та МСК «Харків», що стався на 37-й хвилині, були розібрані дії третього арбітра гри (ВІДЕО), і ним в дописі був названий львівський рефері Андрій Кузьмін. Саме йому і адресовані вибачення.
Далі спробуємо пояснити, через що ж сталася помилка. Ситуація з автором цих рядків, як у відомій комедії радянських часів «Стережись автомобіля»: «Дєточкін, звісно, винен. Але він не винний». З одного боку, все ж таки було треба до кінця розібратися, яке прізвище у третього арбітра. Але з іншого – є офіційний сайт Асоціації футзалу України, на якому чорним по білому написано, що в грі 12-го туру «Енергія» – МСК «Харків» третій арбітр Андрій Кузьмін. Щоб не бути голослівним, нижче наводимо скріншот з сайту АФУ, який зроблений через тиждень після проведення гри.
Втім, виявляється, що офіційний сайт АФУ цілком спроможний вводити в оману, це, до речі, стосується не тільки конкретної гри «Енергія» – МСК «Харків», і насправді третім арбітром в тій грі був Артем Федорищев. Тому саме йому з запізненням і переадресовуємо всі ті питання, які піднімаються в бонусі, головне з яких – чим він керувався, коли не зробив жодної спроби втрутитися в ситуацією, чи була гра рукою з боку гравця «Енергії» Ігоря Марциняка.
Щодо сайту АФУ, то на ньому поява недостовірної інформації про призначення арбітрів є неодноразовою. Це можна було б зрозуміти, якби вона оприлюднювалася в понеділок-вівторок, а потім в когось з арбітрів з’являлися обставини, через які він не зміг приїхати на гру, і відбувалася б термінова заміна. Але у випадку з 12-м туром інформація була оприлюднена за два (!) дні до початку гру «Енергія» – МСК «Харків», тому, дізнавшись, хто насправді буде третім арбітром, легко було б внести на сайті зміни.
Тому – резюме. Вибачення персонально Андрію Кузьміну. Автор винен, але він не винний. Питання, поставлені тиждень тому, не втрачають своєї актуальності.
Форс-мажор туру. Тривалі перерви в іграх в Сумах
Майже за аналогічним сценарієм був перебіг подій в обох іграх, які відбулися в Сумах. В суботу «Рятувальник» та «Енергія», а в неділю МСК «Харків» та «Aurora Team» встигли відіграти лічені хвилини, як оголошення повітряної тривоги спонукало учасників гри прямувати в укриття. Обидві тривоги тривали більше, ніж 75 хвилин, після яких можна було піднімати питання про перенос ігор. Але переноси наразі нікому не потрібні, тому команди чекали, і приблизно через півтори години тривоги приходила бажана інформація про її відбій, що означало, що можна грати.
До речі, не можна виключати, що і через це обидві гри в Сумах виявилися не насиченими подіями, і на майбутнє запам’ятаються хіба що підсумковим результатом, але аж ніяк не грою.
Вперше без головного тренера. МСК «Харків» без Станіслава Гончаренка
Про це вже було трохи вище, але цю подію все ж таки варто зафіксувати окремою номінацією. Вперше в цьому чемпіонаті одній з команд довелося грати без головного тренера на лаві запасних. Станіславу Гончаренку на 37-й хвилині гри попереднього туру була пред’явлена жовта карта, яка для нього була третьою в сезоні. За якимись незрозумілими критеріями в регламенті Екстра-ліги прописано, що гравці пропускають ігри після чотирьох жовтих карток, а тренери – після трьох.
Дуже хотілося б почути осудну та аргументовану відповідь, звідкіля така дискримінація за функціональною ознакою, але її немає навіть у тих, хто той регламент писав і затверджував. От колись хтось написав, так воно і переписується з року в рік. Щодо МСК «Харків», то в ньому офіційно другого тренера немає, от і довелося обов’язки головного тренера виконувати начальнику команди Василю Симонову.
Ми можемо скільки завгодно базікати про те, якою була б гра, якби на лаві запасних був присутнім Станіслав Гончаренко. Вона б точно була б іншою, і це максимум, що можна стверджувати.
Гра туру. «in.IT» – «Ураган»
З трьох ігор найдраматичнішою для стороннього, та й, напевне, для зацікавленого вболівальника була гра у Львові. Вона дійсно була насичена подіями, які в подальшому в нашому дописі стали підставою для кількох номінацій. Щодо загального антуражу, то все крутилося навколо Володимира Кардаша. Він і до відбитого пенальті чимало часу був в центрі уваги, а надалі – просто в грі став фігурою номер один. Всі очевидці гри одностайно визнають, якби не його майстерність, то цю гру було б нецікаво дивитися вже після першого тайму. Треба віддати належне, після пропущеного голу гравці «in.IT» не опустили руки, дуже прагнули відігратися і якби змогли, то можна було казати, що вони на це заслужили. Але – не змогли, втім, налякати лідера Екстра-ліги змогли.
Давно не доводилося бачити головного тренера «Урагану» Максима Павленка на післяматчевих коментарях таким щасливим. Навіть після перемог з майже двозначними рахунками він виглядав чимось стурбованим і серйозно незадоволеним. А тут – саме щастя, що ж, і такі ігри у тренерів бувають.
Цікавим було переглянути статистику домашніх ігор «in.IT», і з команд з верхньої половини турнірної таблиці «айтішники» найбільше програли лише «Енергії» – 2:5, решта ж матчів – в один м’яч, і лише з «Aurora Team» вони ще у Львові не грали. Про «Енергію» в гостях у Львові говорити несерйозно, а от іншим командам ігри на «Боско Арені» даються вкрай складно.
Гол туру. Станіслав Моспан
Постійні читачі наших дописів вже могли звикнути до того, що «голами туру» в нас визнаються далеко не завжди якісь неймовірні м’ячі. Так і цього разу, де переможцем в цій номінації буде гол Станіслава Моспана, який приніс перемогу «Урагану».
Забитий м’яч – це завжди якийсь збіг обставин, і це напряму стосується м’яча Моспана. Мар’ян Масевич з кутової позначки зробив дуже незручну передачу для удару, як-то кажуть, в коліно, тому і не дивно, що Микола Грицина до ладу не влучив по м’ячу. Він все ж таки якось пробив, але влучив м’ячем у Станіслава Моспана, який на кількох квадратних сантиметрах з м’ячем вчинив дуже вправно: одним дотиком підробив собі під праву ногу, а другим дотиком несильно пробив під Володимиром Кардашем (ВІДЕО). Такі дива спритності ще треба було вміти витворити, але Станіславу вдалося, тому йому і пальма першості в цій номінації. Але це для нього ще не все.
Сейв туру. Юрій Савенко
Лаври головного коваля перемоги своєї команди у Львові Станіслав Моспан повинен розділити з Юрієм Савенком. На останній хвилині гри Юрій здійснив такий сейв, який може бути окрасою будь-якої добірки найвизначніших дій футзальних воротарів.
«Айтішники» відчайдушно шукали можливості уникнути поразки. Сергій Коваль на лівій бровці притягнув на себе увагу всієї п’ятірки гравців «Урагану», які «забули» на протилежному фланзі в штрафному майданчику Владислава Сизика. А от Коваль його побачив, і видав ідеальну передачу на свого партнера по команді, перед яким була відкрита вся площина воріт. Сизик пробив в один дотик, і в цьому до нього не може бути жодних питань. Але Савенко якимось дивом встиг за лічені миттєвості «перекластися» і в падінні завадити м’ячу залетіти до сітки (ВІДЕО).
«Просто нереальний сейв», – такою була оцінка дій Юрія Савенка з боку коментатора гри Богдана Пастернака, і з нею важно не погодитися. Савенко зберіг для своєї команди два очки (одне було б в разі нічиєї), і хтозна, можливо, саме вони будуть навесні вирішальними в справі визначення переможця регулярного чемпіонату.
(Не)гол туру. Юрій Савенко – Володимир Кардаш
Від Юрія Савенка в другому таймі розпочався епізод, навколо якого дехто може сперечатися, а для когось він очевидний, як Божий день. На 27-й хвилині, ще за рахунку 0:0, після невдалої атаки господарів, Юрій сильно вкинув м’яч в напрямку протилежних воріт. Це була передача на Артема Фаренюка, який був вільним у штрафному майданчику «in.IT». Фаренюк до м’яча не дотягнувся, але своїм рухом дезорієнтував Володимира Кардаша, який намагався спіймати м’яч, але випустив його у ворота.
Якби не було дотика Кардаша, і м’яч безпосередньо від Савенка опинився у воротах, ніяких би розмов не було – це не гол. Але дотик був, і очевидний. Так що ж тоді, гол? Це не факт, а точніше за версією арбітрів Євгена Динника і Олени Хомич точно не гол, адже взяття воріт вони не зафіксували.
Ймовірну причину такого рішення арбітрів доволі дотепно пояснив коментатор, але глядачі, на відміну від нього, отримали можливість передивитися кілька повторів, щоб зробити власний висновок по цьому епізоду (ВІДЕО). В цьому дописі на правах автора висловлю власну точку зору на цей ігровий момент – це гол. Такий висновок був зроблений не просто «на око». Для початку два скріншоти з трансляції.
В криміналістиці є така дія, як слідчий експеримент. Це слідча дія, що полягає у відтворенні досвідченим шляхом дій, обстановки або інших обставин, пов’язаних з розслідуваним злочином. Так от, автор цих рядків намагався скопіювати на умовній лінії воріт розташування ніг та корпусу Володимира Кардаша, брав умовний предмет, подібний до м’яча, і намагався зробити так, щоб руки з цим предметом були за лінією воріт, а тіло залишалося в тій позиції, в якій знаходився Володимир Кардаш. Якщо цікаво, пропоную і іншим відтворити такі дії на практиці. Що з цього вийшло – автору цих рядків просто не вистачило довжини рук, виходило, що ти дивишся вперед і фізично не бачиш рук і м’яча, який ти маєш тримати. Руки, щоб корпус був повернутий вперед, а вони тримали м’яч, мають бути не просто довшими, а неприродньо довшими, чого про того ж Володимира Кардаша не скажеш.
На одному з фото видно місцезнаходження арбітра Динника, який з тієї позиції ну ніяк не міг би побачити того, що Кардаш торкнувся м’яча за лінією воріт, адже тоді б видимість м’яча перекривав корпус воротаря.
Отже, на підставі «слідчого експерименту» робимо висновок про незарахований гол у ворота «in.IT», і це результативна помилка. Ще раз, це власна думка, на яку автор цих рядків має право. Втім, як і інший будь-який вболівальник на свою.
Актор туру. Станіслав Моспан
Трохи вище була обіцянка, що про Станіслава Моспана ще буде. Вперше в сезоні та й взагалі в наших дописах номінація, присвячена не ігровим, а акторським здібностям гравців команд Екстра-ліги. Жодних сумнівів, що ті вболівальники, які давно і багато передивляються матчі чемпіонату України, з легкістю назвуть прізвища гравців, яким впасти на паркет з підвищеним артистизмом в спробі заробити фол, це природньо, це були б не вони, якби цього не робили. Навіть є характерний типаж таких гравців – це, як правило, гравці невеличкі на зріст, легкої ваги, але в той же час прудконогі та в’юнкі. З гравців нещодавнього минулого найяскравіший приклад – це Дмитро Іванов, якому і насправді по ногах діставалося багато по ділу, але й впасти без діла Дмитро також був неперевершений майстер, що, до речі, дуже непогано працювало на рівні збірної України і приносило фоли в пасив її суперників.
Після цього екскурсу в роз’яснення теми, увазі читачів епізод з гри у Львові, який відбувся на 12-й хвилин першого тайму між «in.IT» та «Ураганом». Одразу зазначимо, що у львів’ян на цей момент вже було п’ять фолів. В ході атаки франківців Станіслав Моспан, знаходячись в оточенні Віталія Багряка та Сергія Коваля, намагався вийти на вільний простір, але задалеко відпустив від себе м’яч (ВІДЕО). Далі – падіння на паркет гравця «Урагану», мета якого очевидна – заробити шостий фол. Але валився він на підлогу так картинно, що з цим відверто перестарався. Арбітри Євген Динник та Олега Хомич не купилися на цей трюк, за що треба їм віддати належне, але, на жаль, до кінця в оцінці цієї імпрези не пішли. Мова про те, що отаке падіння, коли у суперника один чи два фоли, це цілком може бути і не свідомо, а коли у суперника п’ять фолів – це абсолютно свідомо. Це те, про що в Правилі 12 «Правил гри в футзал», в Статті «Дисциплінарні заходи», в підрозділі «Порушення за неспортивну поведінку» чітко прописане наступне:
Існують різні обставини за яких гравець повинен отримати попередження за неспортивну поведінку, включаючи наступні, якщо гравець:
• намагається ввести в оману арбітра, наприклад, імітуючи отримання травми або роблячи вигляд, що стосовно нього було порушення правил (симуляція)
Хіба не це намагався зробити Станіслав Моспан? Якби Євген Динник та Олега Хомич пішли до кінця з оцінкою дій гравця, який їх намагався ввести в оману (а по-народному «обдурити»), це б відбило б нього бажання робити подібні трюки в майбутньому. А по факту, Євген Динник обмежився усною виховною роботою, а це – ні про що, гравці з таких бесід на майбутнє висновків не роблять: «не прокотило зараз, прокотить наступного разу, в іншій грі, пощастить наступного разу».
Пенальті туру. Мар’ян Масевич – Володимир Кардаш, Давид Калашник
Незвичний для цього сезону пенальті був призначений в грі між «in.IT» та «Ураганом». Якщо всі п’ять пенальті, які були цього сезону, призначалися за гру рукою в штрафному майданчику, то Володимир Кардаш і його команда отримали покарання після порушення Кардашем правил в намаганні вибити м’яч у Ігоря Корсуна, і разом з грою в м’яч Кардаш збив і Корсуна (ВІДЕО).
Це був перший пенальті призначений на користь «Урагану», і хоча в команді чимало досвідчених гравців, до шестиметрової позначки направився Мар’ян Масевич. Чому був зроблений такий вибір, це питання до «Урагану», а на виході ж маємо, що Володимир Кардаш блискуче розгадав наміри «ураганівця» і відбив його удар (ВІДЕО).
Процедуру пробиття шестиметрового ми побачили і в недільній грі туру між МСК «Харків» та «Aurora Team», а підстави для нього були вже стандартними – це гра рукою у власному штрафному майданчику. Цим «відзначився» Ростислав Семенченко, який прагнув не дозволити обіграти себе Давиду Калашник. Калашник невідпорним ударом реалізував цей пенальті (ВІДЕО).
Тож, маємо третій нереалізований пенальті цього сезону: до Мар’яна Масевича не змогли переграти воротарів Дмитро Баранник («Рятувальник») та Олександр Педяш («ХІТ»). Ще чотири пенальті були реалізовані: поряд з Давидом Калашником, їх забивали Ростислав Гуль («in.IT»), Микита Тменов («SkyUp Futsal») та Владислав Завертаний («Aurora Team»).
10. (Не)фол туру. Ярослав Квасній – Валерій Гайван
Як бачимо, чимало фішок в цьому дописі з гри у Львові, а про інші якось обмаль. На жаль, ігри в Сумах такими були, що в них було обмаль цікавого. Тим не менше, дещо в одній грі знайшлося, і, що ти будеш робити, знову про суддівські рішення.
35-та хвилина гри, атака «Енергії», яка в цей час має п’ять фолів. Мар’ян Пелех справа робить удар в напрямку воріт, м’яч приймає на себе Валерій Гайван, і тільки-но він намагається побігти вперед, як опиняється на паркеті. Арбітри, а це Денис Куций та Андрій Швець, зупиняють гру, але не через те, що було якесь порушення, а через те, що гравець «Рятувальника» не піднімається і тримається за ногу (ВІДЕО). Але за кілька секунд йде повтор моменту з іншої камери, на якій чітко видно, що Валерій Гайван отримав удар по нозі від Ярослава Кваснія. Так, він не навмисний, була спроба пробити по воротах, але вийшло по нозі.
Звертаємося до «Правил гри в футзал», де в Правилі 12 «Фоли та неналежна поведінка», в Статті 1 є таке:
Штрафний удар призначається за будь-які з наступних порушень які гравець скоїть проти суперника, як вважає арбітр, через недбалість, нерозважливість або із застосуванням надмірної сили:
• напади
• стрибки
• удари або спроби вдарити стопою
• поштовхи
• удари або спроби вдарити (у тому числі удар головою)
• боротьба ногою за м’яч або єдиноборства.
Ключове в цій статті «як вважає арбітр», і це для арбітрів відкриває необмежений простір для прийняття рішень. Вважає арбітр, що були «недбалість, нерозважливість або застосування надмірної сили», буде фол, не вважає – фолу не буде. На підставі чого робиться оцінка, про це в правилах не пояснюється, виключно суб’єктивізм.
Бонус. Чому відсутні післяматчеві коментарі Валерія Легчанова та Станіслава Гончаренка
За підсумком матчів Екстра-ліги цікаво не тільки переглянути хайлайт ігор, а і послухати оцінку гри її безпосередніх учасників, як правило, це представники тренерського штабу. Якщо пройтися по командам Екстра-ліги, то фактично тільки від «ХІТа» післяматчеві коментарі ми чуємо не від головного тренера команди Олега Лук’яненка, а від його помічника Владислава Лисенка. В турі за номером 12 однією з найцікавіших була гра у Львові між «Енергією» та МСК «Харків», в якій перемогли львів’яни 2:1. Головні тренери цих команд Валерій Легчанов та Станіслав Гончаренко завжди спроможні навіть в стані, коли ще не вщухли емоції, розібрати гру, але от саме після цієї гри коментарів цих двох тренерів вболівальники не дочекались.
Очевидно, що щось пішло не так, але що саме? На жаль, навіть з боку прес-служби СК «Енергія» ми жодних пояснень не дочекалися. Зазвичай, вона дуже оперативно виставляє коментарі Валерія Легчанова, наприклад, після гри в Сумах його коментар з’явився менше ніж за добу після завершення гри, хоча вона його не робила. А по грі ж з МСК «Харків» пройшло вже більше тижня – і тиша.
З приводу відсутності коментарів Валерія Легчанова та Станіслава Гончаренка (а вони їх давали!) є два припущення. Перше – банальне, технічні проблеми. Настільки технічні, що вони сталися з коментарями одразу обох тренерів. Як раніше казали телевізійники, «зажувало касету». Зараз, звісно, на касету ніхто не пише. Друге ж припущення, що або Валерій Легчанов, або Станіслав Гончаренко, або обидва разом, сказали після гри щось таке, що вухам всіх вболівальників футзалу чути не потрібно. Ну, наприклад, щось, що йде врозріз з казковою картиною благополуччя в суддівському корпусі в Екстра-лізі, або, більше того, з казковою картиною загального благополуччя в усьому українському футзалі.
Якщо це зробив Валерій Легчанов, то тоді зрозуміло, чому відсутній його коментар по грі на офіційному сайті «Енергії» та ФБ клубу. А якщо Станіслав Гончаренко, то очевидно, що з метою не показати це широкому загалу вболівальників від когось «зверху» була вказівка навіть пожертвувати коментарем Валерія Легчанова.
Якби там не було, то мовчанка з коментарями Валерія Легчанова та Станіслава Гончаренка відкриває скриньку Пандори: будь-який клуб тепер на власний розсуд може вирішувати «правильний» був післяматчевий коментар чи «не правильний», і, відповідно, видавати його для вболівальників чи «зажувати касету».
Анатолій ПОДВОЙСЬКИЙ
Фото ФБ
