Чотири останні гри чемпіонату України серед команд Екстра-ліги знову були змішаними з двох турів. В Києві відбулися дві гри: одна з них була перенесена з другого туру, а друга вже, як і належить, з сьомого. Тому знову доводиться в нашому вже традиційному огляді цікавої десятки фішок, які або були в центрі уваги, або, навпаки, могли пройти повз увагу вболівальників, робити уточнення, що справа стосується не одного туру, а «турів».
Гра турів. «ХІТ» – «CLUST»
Минулого тижня відбулося одразу два київських дербі, і з них перевагу віддамо другій грі, яка відбулася в рамках сьомого туру. Загалом, дуже складно проводити дві офіційні гри з одним і тим же суперником протягом короткого часу, а між двома дербі було всього чотири дні. Перша гра була такою собі пробою пера, і в ній у гравців «CLUST-у» не відчувалося віри в те, що вони можуть щось протиставити одному з фаворитів чемпіонату. А от в другому поєдинку вони вже були куди більше вмотивовані і заряджені бажанням та вірою в позитивний результат, і змогли нейтралізувати чимало сильних сторін «ХІТа» та виправити власні помилки.
Не можна казати, що друге дербі видалося якимось феєричним за якістю гри, але велика напруга та інтрига жили в ньому дуже довго. Гру більше можна було б порівняти навіть не з шахами, а з армреслінгом. До 34-ї хвилини на футзальному столі (тобто на майданчику) тривала рівновага, потім голом Ігоря Чернявського підопічним Олега Лук’яненка вдалося качнути ситуацію в свій бік, а ще за дві хвилини, після удару Володимира Поночовного, остаточно дотиснути свого опонента.
Гол турів. Сергій Журба
Загалом в усіх іграх, які підпали під цей огляд, було забито 14 м’ячів. Якогось неймовірного не сталося, і перемогу в цій номінацій віддамо голу, після якого був відкритий рахунок в першій грі двох київських команд «ХІТа» і «CLUST-у». На 4-й хвилині капітан «ХІТа» 34-хрічний Сергій Журба на високій швидкості, майже як в молоді роки, пробіг по діагоналі майданчика метрів 20, причому на цій дистанції позаду себе залишив двох гравців «CLUST-у» Андрія Науменка та Тараса Королишина. А далі Журба з-під Андрія Мельника пробив так, що воротар «CLUST-у» Микола Гуйван не зміг врятувати свою команду. Дуже симпатичний гол Сергія Журби, який був дуже важливим для його команди, і, як-то кажуть, «є ще порох у порохівницях».
Дубль турів. Кирило-Ілля Бабак
Авторство 14 забитих м’ячів в чотирьох матчах огляду належить 13-ти гравцям, із чого нескладно вирахувати, що дубль в них був лише один. Він в активі гравця «Сокола» Кирило-Іллі Бабака, і на те, щоб двічі відзначитися, нашому гравцеві знадобилося 58 секунд.
В першому голі Кирило-Іллі не обійшлося без долі везіння, коли м’яч після його удару легенько зачепив гравця «in.IT» Тараса Абрамчука, що дезорієнтувало Володимира Кардаша. Другий же гол став результат майстерно розіграного кутового: після передачі Андрія Хамдамова Костянтин Абзалов підошвою продовжив рух м’яча у вільну зону, саме туди вбіг Кирило-Ілля Бабак і з носка невідпорно пробив в кут воріт. П’ять балів всім трьом гравцям за синхронність у виконанні стандарту!
Сейви турів. Олександр Сухов
Футзал – така гра, що в ній апріорі у воротарів багато роботи і їм чимало доводиться відбивати різноманітних ударів. Такого було в достатку і в чотирьох іграх огляду, але в напружений період першої гри «ХІТа» і «CLUST-у» голкіперу «ХІТа» Олександру Сухову вдалося дещо неординарне.
Ще за рахунку 1:3, ближче до кінця гри, точніше неможливо сказати через відсутність відображення хронометражу гри, Олександр Сухов спочатку відбив потужний і складний удар Андрія Мельника, м’яч відлетів в напрямку Тараса Королишина, перед яким були відкриті ворота, але за той час поки він підлаштувався, щоб пробити, Сухов встиг переміститися і ногою відбив м’яч, який після удару Королишина головою летів у нижній кут воріт.
Дуже своєчасне спасіння Сухова, адже при зміні рахунку на 2:3 у CLUST-у» б суттєво підвищилися шанси на те, щоб врятувати гру. І до цього можна додати, що Сухов за якусь хвилину спромігся на влучний удар по порожнім воротам суперника і фактично закрив всі питання в першому дербі двох київських команд.
Нічия турів. «Енергія» – «Кардинал-Рівнестандарт»
В чотирьох матчах огляду був зафіксований всього один нічийний результат, і в цій номінації у гри сьомого туру «Енергія» – «Кардинал-Рівнестандарт» конкуренти відсутні. Щодо перебігу гри, то вона не виправдала тих очікувань, які від неї були, і це, скоріш за все, проблема тих, хто чогось очікував, а ніяк не «Енергії» з «Кардиналом-Рівнестандарт». Суперники відверто побоювалися ризикувати і віддали пріоритет надійності. З огляду на непереконливі дії в атаках підопічних Валерія Легчанова та Олександра Бондаря фінальний нічийний підсумок читався вже невдовзі після того, як Михайло Волянюк встановив рівні цифри 1:1 на табло.
Але ця нічия привернула до себе увагу не стільки своїм підсумком, як тим, що «Енергія» та «Кардинал-Рівнестандарт» вперто не можуть виявити між собою сильнішого вже вчетверте (!), якщо почати відлік від того часу, який можна вважати за підготовку команд до поточного сезону. Спочатку 16 травня на благодійному турніру в Рівному «Енергія» та «Кардинал-Рівнестандарт» в очній грі так і не змогли забити бодай один мяч, далі 29 травня в фіналі турніру «Все для перемоги» суперники розійшлися, забивши один одному в основний час по одному голу. Ще одна нічия 1:1 була зафіксована в серпні на груповому етапі передсезонного турніру «Кубок нескорених». І нарешті, все ті ж 1:1 в грі сьомого туру.
Цікаво, що вже днями, 2 листопада, «Енергія» та «Кардинал-Рівнестандарт» в Рівному зіграють пропущений матч з другого туру. У тих, хто полюбляє грати в букмекерських конторах, є всі підстави поставити гроші не тільки на нічию, а навіть і на те, що кількість м’ячів в грі буде менше трьох. Більше того, можна ризикнути зробити ставочку і на підсумкові на табло магічні цифри 1:1.
Близнюки турів. Голи Андрія Мельника та Володимира Поночовного
Зрозуміло, що двох однакових голів не буває взагалі в природі, але чимало забивається м’ячів, які вже на чийсь гол дуже схожі. Але щоб таке сталося в одній грі – це вже факт, повз який пройти недоречно. І у грі «ХІТа» та «CLUST-у» з сьомого руку він зафіксований! Мова про голи Андрія Мельника та Володимира Поночовного.
На п’ятій хвилині гри гравець «CLUST-у» Андрій Мельник прийняв мяч на правому фланзі, на протиході качнув Євгена Сірого, після чого потужним ударом в дальній кут залишив поза справами воротаря «ХІТа» Олександра Кравця. На 36-й хвилині тією ж монетою відповів вже гравець «ХІТа» Володимир Поночовний. Він також прийняв на швидкості м’яч на правому фланзі, за рахунок протиходу проскочив повз Андрія Мельника, і хоча там кидався під удар Тарас Королишин, це було дарма – м’яч пролетів під рукою у воротаря «CLUST-у» Володимира Удовиченка і опинився у сітці.
Фантом турів. Не гол (чи все ж таки гол?) Кирило-Іллі Бабака
Про дубль Кирило-Іллі Бабака було вище, але відкрити лік своїм голам наш гравець міг ще на 52-й секунді гри проти «in.IT». Після передачі Андрія Хамдамова Бабак в звичному для себе стилі приклався метрів з 12-ти до м’яча, після чого той влучив в поперечину, від неї відлетів вниз в паркет, а потім полетів в напрямку майданчика, і гра продовжилася. І ось тут виникає питання, де саме опустився мяч від поперечини – чи не за лінією воріт?
Через спеціальну програму вдалося зробити розкадровку цього суперечливого моменту, і однозначно можна казати про те, що м’яч опустився на паркет НЕ перед лінією воріт. Залишається тоді два варіанти: або він влучив в лінію, або опустився за лінією воріт.
Спочатку про розташування арбітрів. Цей епізод виник після кутового, і арбітри зайняли позиції строго відповідно рекомендаціям. Той рефері, який був біля позначки, з якої розігрувався кутовий, знаходився на лінії і біля кутової позначки. На протилежній половині майданчика арбітр був під невеличким кутом від лінії воріт. Тобто, всю відповідальність за долю епізоду мав на себе брати, як говориться, «ближній» арбітр, яким був Олександр Сидорук. Чи міг він навіть з відстані 10 метрів побачити оком, що м’яч не опустився за лінією воріт? На це 100-відсоткової позитивної відповіді немає, бо мова йде про якісь долі секунди, а арбітр в цей момент міг, наприклад, моргнути.
Повертаємося до розкадровки, і по ній в жодному кадрі немає моменту, коли б м’яч собою перекривав лінію воріт. Це аргумент за гол. З іншого боку, м’яч так полетів вниз, що захисна сітка, яка висить в тих конкретних воротах і внизу на паркеті опускається близько до лінії воріт, навіть не колихнулася. Тут або швидкість опускання м’яча була надто височенною, або м’яч все ж таки її не зачепив. І це аргументи проти голу. Тим не менше, те, що м’яч не перекривав лінію воріт, схиляє ситуацію до трактування, що після удару Бабака гол скоріше був, ніж його не було.
Підсумовуючи, зараз ми живемо в такі часи, що технологія «goal-line technology» впроваджена тільки в кількох провідних національних футбольних чемпіонатах, а те, щоб вона була в футзалі, такого немає навіть в провідних чемпіонатах, наприклад, Іспанії, Португалії чи Бразилії. Її навіть не було на останніх чемпіонатах світу та Європи. Можливо, за якісь 10 чи 15 років її вартість дійде до таких сум, що технологія «goal-line technology» буде по карману для команд української Екстра-ліги. До того ж часу такі моменти, який стався на 52-й секунді гри в Хмельницькому, так і залишаться предметом суперечки.
Красуня турів. Каріна Лучковська
В грі «Сокіл» – «in.IT» в якості третього арбітра вперше в своєму житті відпрацювала юна 17-тирічна дівчинка Каріна Лучковська. Дуже цікавою є її передісторія футзального суддівства. Азам суддівства Каріна розпочала вчитися ще тоді, коли їй було 13 років, а вже за два роки вона дебютувала в якості арбітра на майданчику в іграх, які проходять під егідою Асоціації міні-футболу (футзалу) Хмельницької області. Поява навіть в якості третього арбітра це величезний крок вперед в суддівській кар’єрі для юної хмельничанки, тож маємо величезні надії, що за якісь рік-два Каріна зможе скласти компанію ще двом арбітриням, які вже працюють в Екстра-лізі – Олені Хомич та Марії Мисловській. Ну, а далі – наші побажання Карині серйозно зайнятися англійською і вийти на найвищий міжнародній рівень. Принаймні на такий, на якому зараз Катерина Монзуль у великому футболі.
Містика цифр турів. «Сокіл» не може забити «in.IT» більше двох м’ячів
В сьомому турі «Сокіл» вдруге в сезону обіграв «in.IT» з рахунком 2:0. Нічого тут в результаті якогось надзвичайного немає, але якщо погратися з цифрами та пригадати історію очних матчів команд, то випливає цікава закономірність.
Вперше «Сокіл» з цією молодою командою (всього дворічна історія!) зіграв в рамках «Кубку Львівщини» 15 серпня минулого року і завдяки голам Артура Подлюка та Кирило-Іллі Бабака переміг 2:1. За рік, також у Львові, вже на «Кубку нескорених», «айтішники» взяли реванш з тим же рахунком 2:1 (у нас відзначився Олег Гуцуляк). Ну, і до цих матчів додаємо дві офіційні гри, які обидві завершилися з рахунком 2:0.
Які ж закономірності в цих результатах? По-перше, матчі між підопічними Романа Ковальчика та Андрія Федюка аж ніяк не назвеш результативними: максимум три голи за гру – це для футзалу так собі. По-друге, якщо «Сокіл» забиває «in.IT» два м’ячі, то він обов’язково перемагає. І по-третє, в чотирьох іграх наша команда так і не спромоглася забити «айтішникам» більше двох м’ячів.
Після цих визначених трьох закономірностей з підвищеним інтересом будемо очікувати на наступне побачення «Сокола» та «in.IT». За календарем воно має відбутися 28 січня наступного року у Хмельницькому в рамках 17-го туру чемпіонату України.
Розпач турів. Перервана трансляція гри «CLUST» – «ХІТ»
В заключній номінації огляду матчів минулого тижня додамо трохи іронії. Скоріш за все, це збіг обставин, але на останній хвилині першого київського дербі «CLUST» – «ХІТ» відбулося таке. Варто було Євгену Сірому у ворота господарів забити п’ятий м’яч, як трансляція зникла. Ні, це не була проблема інтернету і картинка не зависла, саме в цей момент, схоже, щось сталося з технікою, яка транслює гру.
Після того, як протягом гри коментатор щиро «топив» за «CLUST», бо саме ця команда, як господар, організовувала трансляцію, перша думка була такою, що зникнення трансляції стало результатом величезного розпачу всіх причетних до трансляції: самої техніки, технічного персоналу, коментатора. Підстави для цього давало те, якими різними фарбами висвітлювався перебіг подій, коли дії з м’ячем були у гравців «CLUST-у» і коли на м’ячі були гравці «ХІТа». Грати залишалося ще більше хвилини, а трансляція все не відновлювалася і не відновлювалася. Сам підсумок вже питань не викликав, а для того, щоб забити ще гол в ті чи інші ворота, часу було достатньо. Виникли навіть побоювання, що ми так і не дізнаємося з трансляції про кінцевий рахунок, але цього вдалося оминути: картинка поновилася, коли гравці тиснули руки один одному, а на ній відображався рахунок 1:5.
Анатолій ПОДВОЙСЬКИЙ
