Рівно добу наш сайт відвів своїм читачам-вболівальникам «Сокола» і решті шанувальників футзалу, щоб вони відклали собі до пам’яті деякі плюси та мінуси одного з трьох форматів, які будуть 8 червня розглядатися представниками клубів Екстра-ліги на нараді в Будинку футболу – двоколовий регулярний чемпіонат плюс. На черзі пропозиція від АФУ номер два – це чемпіонат без плей-офф, в якому команди зіграють в три кола. Нагадаємо, що передбачається, що в сезоні-2021/2022, як і минулого сезону, в Екстра-лізі зіграє 10 команд.
Загалом вважається, що коловий формат чемпіонату дозволяє найбільш об’єктивно визначити співвідношення сил команд, що змагаються, і виявити не тільки переможця змагань, а й місця всіх інших учасників. Втім, і з цим не все так однозначно, і якби коловий формат був ідеально-оптимальним, то інших не існувало би взагалі. В цю тему краще знайти в Вікіпедії статтю «Круговая система», і для багатьох її прихильників мабуть буде великим дивом, що про недоліки написано більше, ніж про переваги.
Зазначимо, що за всю історію чемпіонатів України в три кола ще ніколи не грали, і може виникнути питання, як же формувати календар третього кола. І тут може бути два варіанти: або його зробити одразу, або після завершення двох кіл. За традиційної сітки складання календарів команди під номерами з першого по п’яте в першому колі п’ять матчів грають вдома і чотири на виїзді. Тому при жеребкуванні «одразу» номери з першого по п’яте отримують команди, які в сезоні-20/21 посіли перші п’ять місць, і в третьому колі вони п’ять ігор зіграють вдома і чотири на виїзді. Якщо ж жеребкування проводити після перших двох кіл, то тоді доцільно віддати перші п’ять номерів п’яти кращим командам за підсумком двох кіл, бо вони заслужили, щоб вдома зіграти на гру більше. Так що, все достатньо просто.
Навіть з того, що пропонується формат з 27-ма матчами, можна здогадатися, що в АФУ підсвідомо розуміють, що з регулярним чемпіонатом в 18 матчів далеко не поїдеш, а зростання майстерності футболістів якщо і буде, то дуже повільним. Зарахуємо це за плюс формату з трьох кіл. Ще один плюс – ритмічність календаря. Помісячно і потурово команди матимуть такий графік:
– вересень – 3
– жовтень – 5
– листопад – 4
– грудень – 3
– січень – 1
– лютий – 1
– березень – 2
– квітень – 4
– травень – 4
Січень треба виокремити через те, що збірна України буде грати в фінальній частині чемпіонату Європи. До того ж, і в січні, і в лютому у команд будуть матчі Кубку України. Хотілося б знайти ще плюси, окрім ритмічності та того, що всі зіграють по 27 ігор, але якось не вистачає фантазії. Можна порахувати і загальну кількість ігор, які матимуть окремі команди. Ті, хто вилетять в 1/8 фіналу Кубку України, матимуть ще плюс дві гри. Хто програє в чвертьфіналі – ще плюс дві. Півфіналісти Кубку додадуть ще по одній, а фіналісти – по дві.
Якою ж може бути максимальна кількість ігор, то тут треба брати «Ураган». Якщо все в Кубку України у франківців буде гаразд, до 27-ми ігор в чемпіонаті і однієї в Суперкубку України вони можуть додати шість кубкових. Якщо ж «ураганівці» зіграють не тільки в основному раунді Ліги чемпіонів, а ще і в елітному раунді (а таке завдання команді Максима Павленка перед собою ставити треба обов’язково), то буде ще 6 ігор. Загалом же – 40, і це вже досить пристойно. Щодо інших дев’яти команд, то їм навіть за попутного вітру в кубковому турнірі більше 33-х (а «Продексіму» більше 34-х) ігор в сезоні не світить.
Це все було про кількість ігор, а що стосовно їхньої якості та спортивної насиченості? Ось з цим буде складнішим, і обов’язково почнуть вилазити всі недоліки, які властиві коловим форматам.
Пропонуємо звернутися до турнірної таблиці регулярного чемпіонату хоча б сезону-2020/2021. Якщо б з його показниками командам довелося грати третє коло, то за чемпіонство боролися лише дві команди, ще дві за бронзу, а для чого б грали ще шість? Для керівників цих клубів це було б просто пропалення грошей, тому що примусити наших (мається на увазі українських) гравців вбиватися за те, щоб фінішувати не восьмим, а сьомим, або п’ятим, а не шостим – це марна справа. Як варіант, ця решта клубів могла б очікувати привабливих пропозицій від того, хто бореться за золото, за відбір очок у конкурента, так така гра в третьому колі може бути одна або дві. Якщо б, наприклад, за три-чотири гри в третьому колі «Продексім» відірвався від «Урагану» очок на 10, то на «привабливу пропозицію» годі і сподіватися.
Таким чином, дійсно привабливими зі спортивної точки зору в третьому колі були б 5-6 матчів, між претендентами на золото та бронзу, решта близько 40-ка ігор були б нецікавими ані самим учасникам, ані тим більше глядачам. А ось хто би точно був в плюсі, так це обслуговуючий персонал: арбітри більше зароблять за більшої кількості ігор, а разом з ними спостерігачі арбітражу та делегати від АФУ. Навіть важко сказати, це записати в плюс чи мінус формату в три кола.
Що точно треба враховувати при прийнятті формату в три кола, так це збільшення бюджету клубів. В якій мірі? Приблизно в півтора рази: це і транспортні витрати, і вартість готелів, і добові футболістам, і преміальні за перемоги.
На завершення, подивимося, як формат у три кола корелюється з тими завданнями, які прописані в Регламенті чемпіонату Екстра-ліги, яких там загалом сім. Якось можна погодитися зі «сприянням подальшому розвитку футзалу в Україні» та «підвищенням рівня майстерності футболістів», хоча можна і посперечатися. Успішному виступу збірної України це точно ніяк не допоможе, тому що головні матчі в неї будуть ще до третього кола, в січні та березні. Щодо «висвітлення чемпіонату у ЗМІ та на телебаченні» та «залучення спонсорів, партнерів та інвесторів до популяризації та розвитку футзалу в Україні» – може бути, тому що ігор дійсно стане більше в півтора рази, відповідно, і спонсорські справи будуть миготіти частіше. Є ще в Регламенті про «залучення та розширення глядацької аудиторії до змагань з футзалу», то тут таке: в яких містах на футзал вболівальник ходить, в тих і буде ходити, а в яких ні, то їх прісними матчами третього кола на футзал не затягнути.
Далі буде…
Прес-служба СК «Сокіл»
